Radaonline.news

Категорія: ІНСАЙДИ

  • Пасько залишає КМДА на тлі нових обвинувачень, зберігаючи вплив на підряди в інтересах заступника Кличка

    Пасько залишає КМДА на тлі нових обвинувачень, зберігаючи вплив на підряди в інтересах заступника Кличка

    Ілля Пасько, заступник директора Департаменту освіти і науки КМДА — начальник управління капітальних видатків, може втратити формальну посаду, але зберегти вплив на процеси, які перебувають у зоні його колишньої відповідальності. Йдеться про будівництво, капітальні ремонти та інші витрати на інфраструктуру столичних шкіл і дитячих садків.

    За інформацією джерела, знайомого з процесами всередині Київської міської адміністрації, Пасько вже позбавлений бронювання, однак його мобілізація найближчим часом не очікується через кримінальне провадження, у якому він фігурує. Джерело пов’язує його звільнення не із завершенням роботи в цьому напрямку, а з можливим появленням нових епізодів у кримінальній справі. За цією версією, дистанціювання від формальної посади має знизити політичні ризики для міської влади, не обов’язково змінюючи систему неформальних домовленостей навколо підрядів.

    Публічно цей перехід поки не оформлений. На сайті Департаменту освіти Пасько продовжує значитися на своїй посаді. У декларації за 2025 рік, поданій 12 березня 2026 року, він також вказаний як заступник директора департаменту — начальник управління капітальних видатків. Відкритого розпорядження про його звільнення або переведення на момент підготовки матеріалу редакція не виявила.

    Це важливо не лише як кадрова деталь. Управління, яке очолював Пасько, пов’язане з однією з найбільш фінансово ємних частин роботи столичного департаменту освіти — з капітальними видатками на будівництво та ремонт об’єктів, включно зі школами, дитячими садками та захисними спорудами.

    Саме ця сфера вже опинилася в центрі кримінального провадження. У 2025 році правоохоронці повідомили про підозру Паську та начальнику відділу планування капітальних видатків департаменту Олександру Шевчуку. За матеріалами справи, йшлося про заволодіння понад 2,2 млн грн, виділених на ремонт ліцею та шкільних укриттів. Слідство стверджувало, що підрядник необґрунтовано отримав бюджетні кошти, що було підтверджено проведеними експертизами.

    Якщо джерело має рацію, після формального звільнення Паська з КМДА може зберегтися його участь у процесах навколо будівельних і ремонтних проєктів. За його версією, Пасько продовжить взаємодіяти з підрядниками та впливати на рішення вже не як офіційний керівник управління, а через збережені зв’язки всередині системи. Джерело пов’язує цей вплив з інтересами заступника голови КМДА Валентина Мондрієвського (заступника Кличка), який координує роботу Департаменту освіти і науки.

    При цьому звільнення Паська не означає, що із системи виходить його найближче робоче оточення. Олександр Шевчук, начальник відділу планування капітальних видатків, який разом із Паськом фігурує в тому самому кримінальному провадженні, продовжує працювати в департаменті. Саме через цей напрям проходять планування видатків і підготовка рішень щодо капітального ремонту об’єктів освіти.

    Якби звільнення Паська означало повний розрив із цим напрямом, логічним наступним кроком було б перерозподілення повноважень, зміна людей, які беруть участь у підготовці та погодженні видатків, і зміна відносин із підрядниками. Якщо ж неформальні зв’язки збережуться, кадрове рішення може виявитися переважно політичним. Офіційно людину виводять зі структури, але пов’язані з нею процеси продовжують працювати через інших учасників.

    Особливе значення в цьому контексті має кінець бюджетного року. Восени муніципальні структури починають закривати виконані роботи, оформлювати акти та проводити розрахунки за укладеними договорами. У цей період особливо показовими є зміни у вартості контрактів, додаткові угоди, нові договори з уже знайомими підрядниками та послідовність платежів. Саме тому жовтень і листопад 2026 року можуть стати своєрідним тестом нинішнього кадрового рішення.

    Якщо після звільнення Паська зміняться підрядники, ланцюжок погоджень і люди, які ухвалюють рішення щодо капітальних видатків, це свідчитиме про реальний перерозподіл впливу. Якщо ж у системі збережуться ті самі учасники, підрядники та механізми ухвалення рішень, це може вказувати на те, що формальна кадрова перестановка не призвела до зміни самої конструкції.

    Для Мондрієвського ця ситуація також має окреме значення. Він координує роботу Департаменту освіти і науки КМДА, до сфери якого належать зокрема питання фінансування та розвитку освітньої інфраструктури. Публічно Мондрієвський регулярно коментує стан столичної освіти — роботу шкіл, безпеку, ремонти та відновлення після атак. Саме тому можливі зміни в команді, яка відповідає за капітальні видатки, безпосередньо зачіпають напрям, який перебуває в його зоні відповідальності.

    Поки кадрове рішення виглядає незавершеним. Формальна дистанція між Паськом і КМДА може збільшитися, але наскільки далеко зайде реальний поділ повноважень, покажуть рішення щодо столичних шкіл і дитячих садків найближчими місяцями.

  • Пасько раптово звільнився з київського Департаменту освіти, «король откатів» покинув посаду

    Пасько раптово звільнився з київського Департаменту освіти, «король откатів» покинув посаду

    У Києві тиша навколо одного з ключових важелів контролю над мільярдними потоками на ремонт шкіл і дитячих садків виглядає особливо красномовно. Офіційний сайт Департаменту освіти і науки КМДА досі вказує Іллю Паська на посаді заступника директора — начальника управління капітальних видатків. Декларація, подана ним у березні 2026 року, фіксує ту саму позицію. Жодних публічних розпоряджень про кадрові зміни, заяв самого чиновника чи коментарів керівництва міста на момент підготовки матеріалу немає.

    Тим не менш у кулуарах міської адміністрації вже обговорюють, що людина, яку в професійних колах давно називають «королем откатів» по столичних освітніх об’єктах, раптово залишила свою посаду. Деталі поки залишаються за кадром. Джерело, обізнане із ситуацією, обіцяє розкрити обставини вже у понеділок.

    Сам Пасько обіймав посаду з червня 2020 року. Через його управління проходили практично всі рішення про виділення коштів на капітальний ремонт і будівництво в школах і садочках Києва. Без його погодження, за даними розслідувань, гроші на об’єкти не виділялися. В умовах повномасштабної війни цей напрямок набув особливого значення. Йшлося не лише про поточні ремонти, а й про термінове обладнання укриттів, відновлення пошкоджених будівель, забезпечення безпеки дітей.

    У березні 2025 року Національна поліція затримала Паська у справі про привласнення 2,2 млн грн бюджетних коштів. Слідство стверджувало, що через підконтрольних підрядників і завищені кошториси виводилися гроші, призначені для ремонту ліцею та шкільних укриттів. Частина коштів, за версією правоохоронців, поверталася у вигляді откатів. Разом із ним проходив начальник відділу планування капітальних видатків Олександр Шевчук. Фігурантами стали також представники підрядної компанії та один із керівників навчального закладу.

    Ще восени 2024 року розслідувачі прямо називали Паська головним бенефіціаром схем у департаменті. За їхніми даними, він привів у структуру «своїх» людей і вибудував систему ручного розподілу підрядів. Декларації показували людину з помітними активами. Серед майна фігурували елітні автомобілі BMW X5 і Porsche Cayenne. В одному з рейтингів найбагатших чиновників КМДА він посідав місце в першій п’ятірці.

    Попри затримання, уже в червні 2025 року джерела повідомляли, що Пасько не лише повернувся до роботи, а й отримав підвищення — став виконуючим обов’язки директора департаменту. Допомогу, за тими ж даними, надавав куратор напрямку — заступник голови КМДА Валентин Мондріївський, який курує освітню сферу. У кулуарах тоді ж обговорювалася можлива роль батька чиновника, колишнього заступника голови Нацбанку.

    Директор департаменту Олена Фіданян, яка очолює структуру з 2014 року, публічно нічого не коментувала. Петиції з вимогою її відставки періодично з’являлися, але необхідної кількості голосів не набирали. Система, в якій ключові рішення щодо капітальних видатків концентрувалися в руках одного заступника, продовжувала функціонувати.

    Зараз, коли в Києві продовжують відновлювати десятки пошкоджених шкіл і садочків, а значна частина робіт досі не завершена до нового навчального року, раптовий відхід людини, яка довгі роки контролювала ці потоки, неминуче піднімає питання. Чи зміниться схема розподілу підрядів? Хто займе його місце і за якими принципами прийматимуться рішення про мільярдні обсяги? І чому саме зараз, після двох років відносної стабільності посади після затримання, відбулося це кадрове переміщення?

    Офіційна позиція КМДА та департаменту відсутня. Деталі, які обіцяє джерело, можуть прояснити, чи став відхід Паська наслідком нового витка тиску правоохоронців, внутрішньої апаратної боротьби чи інших причин. Поки що залишається лише констатувати, що один із найбільш закритих і впливових вузлів у системі київської освіти, що відповідав за фізичну безпеку та інфраструктуру навчальних закладів, раптово спорожнів.

  • Кличко вимагає звільнення Бахматова, звернення вже в нового прем’єра

    Кличко вимагає звільнення Бахматова, звернення вже в нового прем’єра

    Київський міський голова офіційно звернувся до нового прем’єр-міністра з пропозицією порушити дисциплінарне провадження щодо голови найбільшої районної адміністрації столиці та розглянути питання про його звільнення. Лист Віталія Кличка, зареєстрований наприкінці липня, уже циркулює в політичних колах і фіксує чергове загострення інституційного конфлікту між виборною міською владою та президентським призначенцем, чия робота супроводжувалася публічними конфронтаціями, кадровими скандалами та зростаючою напругою з місцевими ветеранськими спільнотами.

    У зверненні до Сергія Корецького Кличко вказує, що «певні дії та поведінка» Максима Бахматова, голови Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, є проявом «неповаги до представників територіальної громади міста Києва, вседозволеності та протиправних дій, порушенням загальновизначених етичних норм поведінки», що шкодить авторитету публічної служби та Президента України. Підставою названо численні скарги громадськості, а також лист Асоціації підприємців та ветеранів України від 1 липня 2026 року з вимогою звільнення Бахматова.

    Бахматова призначили розпорядженням Президента від 26 травня 2025 року. Колишній телеведучий, учасник КВК, продюсер Comedy Club UA, керівний партнер інноваційного парку UNIT.City, у 2019–2020 роках він працював радником Кличка на громадських засадах, а згодом тимчасово відійшов від цієї ролі на тлі політичної турбулентності перед місцевими виборами. Повернення на посаду голови Деснянського району — одного з найбільших за населенням у столиці, де розташовані масиви Троєщини та Лісового — презентували як частину кадрового оновлення районних адміністрацій.

    Уже за кілька місяців стосунки з міською владою різко погіршилися. 27 серпня 2025 року під час публічного квартального звіту Бахматова стався конфлікт із Ганною Старостенко — заступницею голови КМДА та депутаткою Київради від партії «Удар». На відео з заходу видно напружений діалог, у якому Бахматов звинувачував Старостенко в політичній агітації та захисті корупції. Старостенко згодом заявила про психологічний тиск, приниження честі й гідності, а також про фізичне насильство — що її хапали за руки й намагалися силою виштовхнути із залу. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про перешкоджання діяльності депутата місцевої ради. Бахматов наполягав, що Старостенко без попереднього запиту на виступ зірвала регламент заходу, вийшла на сцену й намагалася забрати мікрофон.

    Київрада згодом ухвалила звернення до Президента з вимогою звільнити Бахматова. Це звернення так і не привело до рішення. Паралельно накопичувалися інші конфлікти. У травні 2026 року Бахматов своїм розпорядженням припинив діяльність Громадської ради при райдержадміністрації — крок, який критики називали перевищенням повноважень. Того ж місяця з посади звільнили ветерана, який працював у райдержадміністрації. Колеги та місцева спілка ветеранів стверджували, що справжньою причиною стало те, що під час загальнонаціональної хвилини мовчання він став не біля входу в РДА, а біля прапорів бойових бригад на «Алеї героїв». У червні відкриття самої «Алеї героїв» спровокувало новий скандал: військові та родини загиблих різко критикували як дизайн меморіалу, так і поведінку Бахматова під час заходу. Один із командирів батальйону публічно звернувся до Президента з питанням, чому на Троєщину призначили саме такого керівника.

    Голови районних державних адміністрацій у Києві займають особливе інституційне місце. Їх призначає і звільняє Президент за поданням Кабінету Міністрів, проте вони підпорядковуються Київській міській державній адміністрації і працюють у правовому полі, визначеному окремим законом про столицю. У листі Кличко послідовно посилається на Закон «Про місцеві державні адміністрації», Закон «Про столицю України — місто-герой Київ» та урядові порядки щодо підготовки подань і дисциплінарних проваджень стосовно керівників місцевих органів виконавчої влади, на яких не поширюється законодавство про державну службу. Дисциплінарне провадження щодо голови райдержадміністрації порушується за дорученням прем’єр-міністра, а рішення про стягнення, включно зі звільненням, ухвалює Кабінет Міністрів.

    Час звернення показовий. Корецького, який раніше очолював «Нафтогаз», Верховна Рада затвердила прем’єр-міністром лише 16 липня 2026 року. Лист надходить до нього в період формування операційних пріоритетів нового уряду, коли питання вертикальної координації між центральною та місцевою владою в умовах війни залишається відкритим. Деснянський район — не периферія. Його розмір, концентрація житлових масивів і роль у мобілізаційних та соціальних процесах роблять кадрові рішення щодо нього особливо помітними.

    Чи відкриє Кабінет Міністрів формальне провадження і чи призведе воно до звільнення — поки що невідомо. Процедура призначення, яка привела Бахматова на посаду, регулює й можливий вихід з неї. Уже зараз очевидно одне: інституційна напруга між обраним мером Києва та президентським призначенцем перейшла зі стадії публічних суперечок і рішень Київради в офіційні механізми центральної влади.

  • Тиск на Пишного зростає, Арахамія просуває банківську ліцензію для «Укрпошти»

    Тиск на Пишного зростає, Арахамія просуває банківську ліцензію для «Укрпошти»

    У жовтні «Укрпошта» може отримати обмежену банківську ліцензію — значно раніше строку, який ще кілька місяців тому називав НБУ. За інформацією, яка циркулює серед людей, знайомих із банківським регулюванням, можливе рішення пов’язують із посиленням Давида Арахамії та ослабленням позицій голови НБУ Андрія Пишного.

    Джерело, яке раніше попереджало про те, що позиції Пишного всередині влади почнуть слабшати, тепер стверджує: описаний ним сценарій починає реалізовуватися. Як одну з ознак він називає саме історію з «Укрпоштою». За його версією, видача ліцензії вже в жовтні означатиме, що регуляторна позиція, яку НБУ відстоював у спорі з державним оператором кілька років, починає змінюватися під політичним тиском.

    Публічного підтвердження жовтневої ліцензії поки немає. Більше того, ще в червні позиція НБУ виглядала зовсім інакше. Заступник голови регулятора Дмитро Олійник говорив, що фінансовий бізнес «Укрпошти» доцільно виділити в окрему юридичну особу. Після виконання всіх вимог така структура могла б претендувати на ліцензію фінансової інклюзії приблизно через дев’ять місяців. Відлік ішов від червня — тобто орієнтиром був березень 2027 року.

    Жовтнева дата означає суттєве прискорення цього графіка. НБУ також неодноразово заявляв, що «Укрпошта» не подавала повного пакета документів для отримання ліцензії. Тому якщо рішення дійсно буде прийняте восени, змінитися повинна буде не лише дата процедури, а й сама позиція регулятора щодо проєкту.

    Історія з ліцензією тягнеться на тлі конфлікту між НБУ та керівництвом «Укрпошти». Влітку регулятор визнав генерального директора компанії Ігоря Смілянського професійно непридатним для керівництва постачальником платіжних послуг і вимагав його відсторонення. Смілянський відповів публічно, назвавши рішення зведенням особистих рахунків з боку Пишного і спробою зірвати запуск поштового банку.

    НБУ відкинув цю трактовку. Регулятор заявив, що рішення було прийнято колегіально двома органами, а відповідне провадження відкрили ще в листопаді 2025 року за підсумками нагляду за період 2023–2026 років. Серед претензій називалися системні порушення, недостатній капітал і відсутність затвердженої стратегії.

    Паралельно приватний конкурент рухався швидше. «Нова пошта» готувалася завершити угоду з купівлі невеликого банку і отримати статус банку фінансової інклюзії вже в серпні. Для «Укрпошти», яка має найбільшу мережу відділень у країні, включно з прифронтовими та віддаленими населеними пунктами, відсутність аналогічного інструменту ставала дедалі помітнішим обмеженням.

    Тепер до цієї історії додав політичний контекст навколо самого Пишного. Bloomberg цього тижня з посиланням на джерела повідомив, що Володимир Зеленський незадоволений головою НБУ. Однією з причин джерела називали надто тісний зв’язок Пишного з МВФ і його позицію щодо умов, які фонд висуває Україні в обмін на фінансування.

    При цьому, за даними Bloomberg, негайної відставки Пишного Зеленський поки не планує. Незалежність НБУ захищена законодавством, а очевидного кандидата на заміну голові регулятора немає. Але обговорення можливої зміни керівництва вже почалося. Серед фігур, яких називають у цьому контексті, — голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, який, за наявною інформацією, просуває кандидатуру Данила Гетманцева. Ще одним можливим претендентом називають першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука.

    На цьому тлі жовтнева ліцензія виглядає для джерела вже не окремим рішенням щодо «Укрпошти», а можливим першим практичним підтвердженням попереднього прогнозу про Пишного. Якщо НБУ дійсно погодиться видати ліцензію значно раніше позначеного ним же строку, це стане помітною зміною його позиції з одного з найбільш спірних питань навколо фінансового бізнесу «Укрпошти».

    Поки ні жовтнева дата, ні зв’язок можливого рішення з політичним тиском на Пишного офіційно не підтверджені. НБУ продовжує посилатися на регуляторні процедури, а «Укрпошта» працює в існуючому правовому режимі.

    З 1 жовтня клієнти «Укрексімбанку», які не оберуть інший банк, автоматично перейдуть на отримання пенсій і соціальних виплат через пошту. Для державного оператора це ще більше збільшує значення власної фінансової інфраструктури.

    Якщо жовтневий сценарій реалізується, історія перестане бути лише спором «Укрпошти» з НБУ про банківську ліцензію. Вона стане ширшим тестом на те, наскільки змінюється вплив навколо центрального банку — і чи дійсно те, про що джерело попереджало раніше щодо Пишного, уже починає відбуватися.

  • Очний навчальний рік та вибори мера, позиції Кличка у Києві слабшають

    Очний навчальний рік та вибори мера, позиції Кличка у Києві слабшають

    Київ входить у навчальний рік без запасного плану. Столичні школи готуються до повноцінного очного формату з укороченими зимовими канікулами — лише два тижні. Відповідний наказ, за наявною у редакції інформацією, мають підписати протягом найближчого тижня. Рішення ухвалюється на тлі стійких ризиків для енергосистеми та вже накопиченого невдоволення роботою міської влади.

    Офіційно Міністерство освіти і науки України орієнтує регіони на початок занять 1 вересня 2026 року та завершення навчального року не пізніше 30 червня 2027-го. У Києві, як і на більшості підконтрольних територій, пріоритет віддається очному навчанню. За даними міністерства, серед закладів загальної середньої освіти по країні понад вісім тисяч планують працювати очно. У столиці паралельно триває відновлення пошкоджених будівель: станом на середину серпня ремонт не встигали завершити у п’яти школах, де заняття розпочнуться у змішаному режимі.

    Проблема, однак, лежить глибше за терміни ремонту. Міська влада збільшує кількість опорних шкіл з автономним тепло- і електропостачанням — до ста по всьому місту. Готуються додаткові потужності генерації та пункти обігріву. Водночас енергетики та незалежні експерти попереджають: зима може виявитися важкою. Після попередніх ударів по київських ТЕЦ повне відновлення до попередніх обсягів малоймовірне. У гіршому сценарії температура в квартирах може опускатися до 12–15 градусів, а відключення — тривати годинами. Минула зима вже продемонструвала, як швидко такі умови призводять до продовження канікул: у січні 2026 року заняття в столиці фактично зупиняли до лютого.

    Саме відсутність резервного сценарію стає ключовою. Якщо тепла і електрики не буде, заняття можуть просто скасувати. Кожній школі доведеться самостійно вирішувати — продовжувати навчальний рік чи скорочувати програму. Такий підхід уже закладений у загальну логіку воєнного часу: навчальні заклади отримали широку автономію у визначенні конкретних дат канікул і форматів. Але ціна цієї автономії може виявитися високою. Переривання освітнього процесу безпосередньо впливає на нарахування зарплат учителям. В умовах, коли частина педагогів і так працює на межі виснаження, будь-які збої з виплатами здатні посилити соціальне напруження.

    Це напруження вже має політичний вимір. Рейтинг мера Віталія Кличка в столиці помітно просів. Згідно із закритими соціологічними даними, які циркулюють у політичних колах, у разі виборів він виходить у другий тур, але програє там будь-якому більш-менш серйозному конкуренту. Його політична сила в найкращому разі посідає п’яте місце в майбутній Київраді і ледве долає прохідний бар’єр. Відкриті опитування останніх місяців фіксують від’ємний баланс довіри до Кличка на загальноукраїнському рівні. У Києві він досі лідирує в гіпотетичних мерських рейтингах, проте розрив із потенційними суперниками скоротився, а рівень незадоволеності роботою міської влади залишається високим.

    Зв’язок між шкільним питанням і політичними позиціями мера не випадковий. Освіта та комунальна інфраструктура — дві сфери, де наслідки рішень відчуваються найшвидше. Якщо взимку заняття справді почнуть масово зриватися, відповідальність неминуче ляже на міську владу. Особливо на тлі того, що центральні органи вже демонстрували готовність втручатися: у січні саме урядове рішення та позиція Ради оборони Києва визначили продовження канікул.

    Поки міська адміністрація робить ставку на те, що підготовка до зими дозволить уникнути найгіршого сценарію. Але запасного варіанту, який гарантував би безперервність навчального процесу незалежно від стану енергосистеми, немає. Це означає, що в найближчі місяці школи Києва опиняться не лише освітніми закладами, а й одним із найбільш чутливих індикаторів того, наскільки міська влада здатна керувати кризою.

  • Vyriy залучає $5 млрд: інвесторам обіцяють 25% річних, але без гарантії повернення коштів

    Vyriy залучає $5 млрд: інвесторам обіцяють 25% річних, але без гарантії повернення коштів

    На початку серпня Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зареєструвала дебютний випуск облігацій Vyriy Industries на 5 млрд грн. Папери трирічні, з офертою, номіналом в одну тисячу гривень та датою погашення 26 липня 2029 року. Купонна дохідність у перший рік — 25% з виплатою кожні 35 днів. Уже з 13 серпня через закритий недиверсифікований фонд Inzhur MilTech ці облігації стали доступними роздрібним інвесторам від тисячі гривень. Схема передбачає, що фонд як інституційний інвестор купує папери емітента, а громадяни, у свою чергу, купують сертифікати цього фонду.

    Vyriy позиціонує себе як одного з найбільших виробників FPV-дронів. За заявами компанії, її продукцію використовують понад 200 підрозділів Сил оборони, а кожен четвертий FPV на фронті її. У 2024-му виручка наближалася до мільярда гривень. Власник — Олексій Бабенко, водночас співвласник видання «Бабель». Кошти від розміщення, за офіційними поясненнями, підуть на поповнення оборотного капіталу та масштабування поставок.

    Але за цим стоїть інша реальність. 7 липня Державне бюро розслідувань провело обшуки більш ніж на сорока локаціях — офіс, виробництва, будинки родичів Бабенка, низка контрагентів. Слідство перевіряє можливе штучне завищення вартості безпілотників, поставлених у 2025 році за контрактами приблизно на 7 млрд грн. У матеріалах фігурує мережа з більш ніж 150 ФОПів і господарюючих суб’єктів з ознаками фіктивності, через які нібито створювалися завищені витрати. Сума операцій, що потрапили в поле зору фінмоніторингу, перевищувала 197 млн грн. Вилучили близько 40 млн грн готівки в офісі. Печерський суд пізніше відмовив у арешті 32,1 млн грн і повернув їх компанії. Бабенко наполягає, що дрони продавалися на 25–26% дешевше ринку, а мережа дрібних постачальників — звичайна практика локалізації.

    Найцікавіший пункт усієї конструкції стосується саме повернення грошей. Це не державні папери і не забезпечений заставою інструмент. Корпоративні облігації Vyriy незабезпечені. У документах фонду прямо зазначено, що держава не гарантує ні дохідність, ні повернення інвестицій. Серед перелічених ризиків — можливий дефолт емітента, реструктуризація його зобов’язань, проблеми з ліквідністю, девальвація та воєнні ризики.

    У разі банкрутства Vyriy Industries держателі облігацій (а через них — власники сертифікатів фонду) потрапляють у четверту чергу кредиторів за Кодексом України з процедур банкрутства. Спочатку задовольняються вимоги щодо зарплат, податків, забезпечених заставами та низки інших пріоритетних зобов’язань. Лише після повного погашення попередніх черг доходить до незабезпечених кредиторів. Якщо активів не вистачає — вимоги вважаються погашеними. Жодного спеціального механізму захисту, державного поручительства чи страхового покриття в конструкції немає. Інвестор фонду купує не прямий доступ до виробничих активів компанії, а вимогу до емітента, яка в процедурі банкрутства конкурує з усіма іншими незахищеними кредиторами.

    Раніше, у 2024–2025 роках, Vyriy вигравала великі тендери Агентства оборонних закупівель, але відмовлялася підписувати частину контрактів, посилаючись на перевантаження потужностей. У результаті фронт не отримав десятки тисяч дронів, а закупівлі частково зривалися.

    Паралельно Inzhur, заснований екснардепом Андрієм Журжієм, продовжує розвивати власні проєкти в нерухомості та енергетиці. Фонд Inzhur Energy стикався із судовими заборонами на будівництво газопоршневої станції в Софіївській Борщагівці через претензії місцевих жителів і прокуратури. Аудитори Deloitte другий рік поспіль видають думку із застереженням щодо керуючої компанії і третій рік відзначають суттєву невизначеність щодо безперервності її діяльності. Водночас Inzhur заявляє про плани залучити для Vyriy до 5 млрд грн і вже розглядає можливість короткострокового розміщення вільних коштів свого REIT-фонду в ті самі облігації.

    Фактично, Inzhur MilTech переносить частину ризику з виробника на інвестора. Якщо Vyriy зможе наростити виробництво і виконати заявлені показники, вкладники отримають дохід. Якщо ж компанія зіткнеться з проблемами, відповідати за свої інвестиції доведеться вже їм. Для оборонного бізнесу, де результати залежать не тільки від попиту на продукцію, але й від державних контрактів, регуляторних рішень та роботи самого виробника, це важлива деталь цієї пропозиції.

     

     

  • Сибігу розглядають на посаду посла у Польщі після виходу з МЗС

    Сибігу розглядають на посаду посла у Польщі після виходу з МЗС

    Посольство України у Варшаві найближчим часом змінить керівника. Після того як Василь Боднар перейде на посаду заступника міністра закордонних справ — про це 3 серпня на нараді послів заявив Володимир Зеленський, — одна з найважливіших дипломатичних місій Києва звільняється. І саме зараз у вузькому колі, яке відстежує кадрові процеси, з’явилася інформація: уже третє незалежне джерело підтверджує, що восени Андрій Сибіга може залишити посаду виконувача обов’язків міністра і вирушити послом до Польщі. Хто його замінить, поки невідомо.

    Сибіга — один із небагатьох українських дипломатів, для яких Варшава не є чужою територією. У 1998–2002 роках він працював другим, потім першим секретарем посольства. У 2008–2012-му — радником-посланником. Володіє польською. Після Туреччини (2016–2021) і посади заступника керівника Офісу президента (2021–2024) він став міністром у вересні 2024-го, замінивши Дмитра Кулебу. Після липневої урядової ротації 2026 року, коли Верховна Рада затвердила новий Кабмін на чолі з Сергієм Корецьким, Сибіга залишився виконувачем обов’язків. Повноцінне призначення міністрів закордонних справ і оборони тоді відклали.

    Польський напрямок для Києва залишається одночасно стратегічним і найскладнішим. Через територію сусідньої держави проходить левова частка логістики для фронту. У Польщі проживають близько двох мільйонів українців. Водночас останні півтора року відносини пройшли через кілька гострих фаз — історичні суперечки, рішення щодо орденів, риторика навколо УПА, антиукраїнські інциденти. Сибіга був одним із тих, хто намагався гасити ескалацію: у червні 2026-го він публічно повернув польську державну нагороду після рішення щодо ордена Зеленського, пізніше передавав Сікорському пакет антикризових кроків і неодноразово підкреслював, що емоції грають на руку лише Москві.

    Призначення досвідченого переговорника з глибоким знанням польського політичного поля на посаду посла виглядає логічним саме зараз, коли Боднар повертається до Києва, а відносини потребують не стільки публічної риторики, скільки щоденної, часто непублічної роботи. Для Банкової це також спосіб зберегти контроль над ключовим напрямом і не допустити різкої зміни курсу: Сибіга вже кілька років працює в одній системі координат з Офісом президента.

    Питання наступника залишається повністю відкритим. У грудні 2025-го в публічному просторі з’являлися чутки, що місце Сибіги може зайняти тодішній перший заступник міністра Сергій Кислиця. Однак від січня 2026-го Кислиця працює першим заступником керівника Офісу президента Кирила Буданова і в переговорних процесах з партнерами. Нових імен, які б активно обговорювалися в контексті повноцінного призначення на посаду міністра закордонних справ, у відкритих джерелах наразі немає. Після липневої ротації президент прямо говорив про необхідність закріпити за окремими людьми конкретні пріоритетні зовнішньополітичні треки — від США і ЄС до сусідів і Близького Сходу. Хто саме візьме на себе загальне керівництво МЗС, стане зрозуміло лише тоді, коли з’явиться офіційна номінація від Банкової.

    Поки міністерство працює в режимі виконувача обов’язків, а посольство у Варшаві готується до ротації, осінній кадровий сценарій, про який говорять джерела, може стати однією з перших видимих ознак того, як саме Банкова розставляє людей на ключових напрямках після липневого оновлення влади.

     

  • Хмара отримав шанси очолити Міноборони, його кандидатуру вже розглядають як основну

    Хмара отримав шанси очолити Міноборони, його кандидатуру вже розглядають як основну

    Євгеній Хмара вже кілька тижнів керує Міністерством оборони у статусі виконувача обов’язків. За цей час він встиг призначити нових заступників, провести перші переговори з британськими та американськими колегами щодо Gripen, Patriot і дронів, а також публічно сформулювати пріоритет асиметричних ударів: завдана Росії шкода має перевищувати вартість українських операцій у десятки разів. Саме цей підхід, відпрацьований ним раніше в Центрі спеціальних операцій «А» СБУ, став головним аргументом Володимира Зеленського, коли в середині липня президент доручив генерал-майору очолити оборонне відомство після відставки Михайла Федорова.

    Тепер питання переходить у політичну площину. За інформацією, отриманою редакцією, кандидатура Хмари розглядається як основна. У серпні або на початку вересня президент може внести її до парламенту, а серед депутатів звучать оцінки, що голосів для затвердження може вистачити.

    Юридична перешкода залишається незмінною. Закон «Про національну безпеку України» прямо вимагає, щоб міністром оборони була цивільна особа. Ця норма впроваджувалася як один із елементів адаптації до стандартів НАТО. Хмара досі залишається генерал-майором. За даними джерел, близьких до його оточення, він не виявляє особливого ентузіазму щодо звільнення з військової служби. Водночас парламентарі попереджають: якщо не піти цим шляхом, Раді доведеться змінювати закон «під конкретну людину». Такий крок, на їхню думку, виглядатиме погано і суперечитиме логіці, яку Україна послідовно просувала перед західними партнерами.

    Контекст кадрового рішення важливий. Відставка Федорова в середині липня відбулася на тлі урядової перебудови і протестів на його підтримку. Президент тоді не вніс альтернативну кандидатуру (зокрема, обговорювався Ігор Клименко) і обрав людину з іншого силового контуру — колишнього начальника «Альфи», який з січня 2026-го тимчасово очолював СБУ. Хмара має бойовий досвід: участь у деокупації Київщини, операція зі звільнення Зміїного, відповідальність за далекобійні удари СБУ, частина яких публічно асоціюється з «бавовною» на території Росії. Саме цей досвід Зеленський акцентував, говорячи про необхідність посилювати технологічні та асиметричні можливості.

    Парламентський календар також грає роль. Наступне планове пленарне засідання Верховної Ради заплановане на середину серпня. Перший заступник голови Ради Олександр Корнієнко ще в липні публічно оцінював шанси Хмари як високі, зазначаючи, що за цей час генерал матиме можливість показати підхід до роботи. Офіційних заяв про остаточне рішення щодо подання кандидатури поки немає. Немає і публічних даних про те, чи розпочато процедуру зміни статусу Хмари з військового на цивільний.

    Поки триває перехідний період, Хмара вже формує робочу команду. Наприкінці липня уряд призначив двох його заступників: Сергія Боєва (міжнародний напрям і європейська інтеграція) та Любов Галан (людський капітал Сил оборони). Сам виконувач обов’язків публічно говорить про необхідність додаткового фінансування, перехоплювачів для протидії балістиці й «шахедам», а також про перенесення війни на територію противника. У переговорах з партнерами він піднімає питання як постачання готових систем, так і локалізації виробництва.

    Фактично зараз Україна має діючого, але тимчасового міністра оборони з сильними позиціями в безпековому середовищі і не до кінця вирішеним питанням правового статусу. Якщо президенту вдасться узгодити юридичну процедуру і забезпечити парламентську підтримку в серпні-вересні, Хмара отримає повноцінні повноваження. Якщо ні — Міністерство оборони продовжить працювати в режимі виконувача обов’язків, а питання цивільного контролю над військовим відомством залишиться відкритим на тлі війни, де кожне кадрове рішення швидко стає предметом уваги як всередині країни, так і з боку партнерів.

     

  • Кушнер і Віткофф у Києві, можливий візит без узгодженої програми

    Кушнер і Віткофф у Києві, можливий візит без узгодженої програми

    У Вашингтоні та Києві продовжують обговорювати можливість першого візиту спецпосланців Дональда Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до української столиці. Однак на початок серпня конкретні параметри цієї поїздки — дата, програма і порядок денний — так і не склалися.

    Інформація, якою володіє редакція, вказує, що візит на День Незалежності України 24 серпня поки залишається теоретичним. Немає офіційного підтвердження, немає узгодженого плану пересувань і навіть попереднього списку тем, які сторони мають намір обговорювати. Поки йдеться лише про принципову готовність, що виникла після закритої зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа в Білому домі 28 липня.

    Ця готовність сама по собі стала помітним зрушенням. З моменту повернення Трампа до Білого дому Віткофф неодноразово їздив до Москви і проводив прямі переговори з Путіним. Кушнер долучався до частини цих контактів. До Києва ж обидва спецпосланці так і не приїхали, попри багатомісячні запрошення української сторони та публічні заяви Зеленського про бажаність такого візиту. У Києві це сприймали як дисбаланс, а іноді й як сигнал про пріоритети Вашингтона.

    Після липневої зустрічі в Овальному кабінеті тон змінився. Зеленський казав, що візит може відбутися «найближчими двома тижнями» і що він хоче не лише обговорити ідеї відновлення тристоронніх переговорів, а й показати спецпосланцям ситуацію «на землі». Український посол у США Ольга Стефанішина тоді ж уточнювала: намір є, але дата ще не зафіксована. Білий дім на запити про коментарі не відповідав.

    Паралельно у відкритих джерелах з’являлися повідомлення, які прив’язували можливий приїзд до другої половини серпня і до заходів з нагоди 35-ї річниці незалежності. Ці повідомлення спиралися на джерела, обізнані з попередніми планами. Однак уже за кілька днів стало зрозуміло, що між «очікується» і «узгоджено» зберігається суттєвий розрив. Немає ні маршруту, ні складу супроводжуючих, ні розуміння, чи буде візит поєднаний із поїздкою до Москви, як раніше припускали деякі учасники обговорень.

    Затримка має структурні причини. Віткофф і Кушнер ведуть переговори у форматі, який свідомо уникає традиційного дипломатичного апарату. Вони працюють без великих команд, без звичних протокольних заготовок і без обов’язкової присутності представників Держдепартаменту. Такий підхід дає гнучкість, але робить будь-яку поїздку залежною від наявності «нового порядку денного». Ще навесні в американській адміністрації прямо говорили, що спецпосланці готові їхати до Києва чи Москви лише якщо є конкретний предмет для розмови, а не «заради фотосесії».

    Українська сторона, навпаки, наполягає саме на необхідності особистої присутності. У Києві вважають, що роки переговорів «на відстані» і через треті столиці створили перекіс у сприйнятті. Спецпосланці добре знайомі з російськими аргументами і з позиціями, які транслює Кремль. Українську реальність — руйнування, роботу тилу, стійкість міст під ударами — вони бачили переважно через звіти та медіа. Візит, навіть якщо він виявиться коротким, мав би частково виправити цей перекіс.

    Поки ж відсутність узгодженого порядку денного робить поїздку вразливою. Переговори щодо України в останні місяці неодноразово відходили на другий план через близькосхідний трек. Віткофф і Кушнер паралельно займалися іранським напрямком, і це об’єктивно звужувало вікно для української дипломатії. Навіть після липневого контакту на вищому рівні процес не набув жорсткого календарного каркаса.

    Зараз, за два з невеликим тижні до Дня Незалежності, ситуація виглядає саме так: можливість зберігається, але вона не підкріплена ні планом, ні порядком денним. А отже, залишається теоретичною.

  • Кадри Зеленського знову в дефіциті, Свириденко можуть призначити послом у США, а люди Єрмака залишаються в системі

    Кадри Зеленського знову в дефіциті, Свириденко можуть призначити послом у США, а люди Єрмака залишаються в системі

    У Києві продовжують шукати вихід із кадрової кризи, яку оголило липневе перезавантаження влади. Колишня прем’єр-міністр Юлія Свириденко, чия відставка в середині липня стала одним із найгучніших епізодів цієї перебудови, надалі розглядається як можливий кандидат на посаду посла України в США. Попри те, що ще в липні джерела в оточенні президента та самої Свириденко повідомляли про її категоричну відмову, розмови про її повернення в дипломатію не припинилися.

    Офіційно Зеленський підтвердив пропозицію ще 23 липня. Виступаючи разом із ірландським прем’єром, він прямо сказав, що розраховував саме на Свириденко, підкреслюючи її роль у укладенні економічних домовленостей із Вашингтоном, зокрема навколо інвестиційного фонду реконструкції. Посол, за його словами, має бути людиною рівня не нижче віце-прем’єра чи міністра. Нинішній посол Ольга Стефанішина на той момент уже просила про відхід з особистих причин. На початок серпня її повноваження фактично завершилися, і контакти з американською стороною тимчасово йдуть через переговорну групу, Офіс президента та уряд.

    Свириденко сама публічно не коментувала статус пропозиції після початкових відмов. Джерела, близькі до неї, ще в середині липня говорили, що вона бере час до вересня. Зараз, майже місяць потому, питання залишається відкритим: інші кандидатури обговорюються, але фінального рішення немає. Призначення людини, яка ще нещодавно очолювала уряд і особисто вела переговори з американським мінфіном, виглядало б логічним з точки зору Вашингтона. З іншого боку, відправка колишнього прем’єра на дипломатичну посаду традиційно сприймається в українській політиці як м’який спосіб вивести впливову фігуру з внутрішньої гри.

    Паралельно з цим у системі влади зберігається інший, менш публічний процес. Кадровий каркас, вибудуваний у роки, коли Андрій Єрмак фактично контролював Офіс президента, продовжує триматися. Багато ключових призначень того періоду не були переглянуті навіть після його відставки в листопаді 2025 року та наступних кримінальних процедур. У травні 2026-го Єрмаку офіційно повідомили про підозру в легалізації 460 мільйонів гривень у рамках справи про будівництво елітного комплексу під Києвом. Суд обрав запобіжний захід із заставою, потім залишив електронний браслет. Формально він поза системою. Фактично, за оцінками кількох співрозмовників у політичних і силових колах, його вплив на окремі кадрові рішення та внутрішні узгодження не зник повністю.

    Саме цю стійкість людей Єрмака пов’язують зі збереженням особистих контактів. За відомостями, які поки неможливо незалежно підтвердити, Зеленський продовжує регулярно спілкуватися з колишнім головою свого Офісу — або особисто, або по телефону. Офіційних підтверджень цих розмов немає. Немає й публічних спільних появ. Але сама можливість таких контактів пояснює, чому частина «кадрів АБ» (прізвисько, під яким Єрмака знали всередині системи за ініціалами Андрій Борисович) досі утримує позиції, попри зміну керівництва Офісу та низку гучних відставок.

    Липнева криза влади показала крихкість нинішньої конструкції. Відставка Свириденко, подальше формування уряду Сергія Корецького, публічний конфлікт навколо Михайла Федорова та заміна Олександра Сирського відбулися в стислі строки й викликали хвилю критики. У німецькій пресі вже писали про «політичний тупик» і хаотичні рішення. В самій Україні експерти відзначають вкрай коротку лаву запасних у президента, одні й ті самі люди переміщуються між міністерствами, Радою нацбезпеки, розвідкою та дипломатією.

    У цьому контексті можливе повернення Свириденко до Вашингтона набуває додаткового сенсу. З одного боку, це спосіб закрити одну з найчутливіших дипломатичних вакансій людиною, яку в американській адміністрації вже знають. З іншого — індикатор того, наскільки глибоко система все ще залежить від старих зв’язків і неформальних домовленостей. Поки рішення щодо посла не ухвалено, а контакти Зеленського з Єрмаком залишаються в зоні закритої інформації, картина залишається незавершеною. Але сам факт, що обидві ці лінії продовжують існувати паралельно, свідчить про те, що перезавантаження влади 2026 року виявилося значно менш радикальним, ніж виглядало збоку.