Економіка

У 2023 році Україна вражає світ своїми аграрними досягненнями: частка експорту сільгосппродукції зростає до 62%, що є найвищим показником за період незалежності. За звітом заступника директора Інституту аграрної економіки та академіка Національної академії аграрних наук Миколи Пугачова, рік 2023 відзначився рекордними обсягами експорту заморожених ягід та фруктів, досягненням суми у $22,1 мільярда.

Хоча обсяг експорту зменшився на 21% порівняно з рекордним 2021 роком, Україна залишається в лідерах серед країн незалежності. Важливим є той факт, що в умовах повномасштабного вторгнення Росії на схід України, країна вдало утримується від орієнтації на ринки Європейського Союзу.

Експорт сільгосппродукції в азіатські та африканські країни також зазнав зменшення, проте вирішальним для України стало утримання фокусу на європейському напрямку, який склав 57% від усього обсягу українського агроекспорту.

У рейтингу імпортерів української агропродукції за 2023 рік Румунія посіла перше місце, здійснивши закупівлі на $2,875 млрд. Китай та Туреччина розташувалися на другому та третьому місцях відповідно. Важливо відзначити, що обмеження Польщі щодо української сільськогосподарської продукції призвели не лише до втрати статусу основного покупця, а й до зменшення вартості імпорту на третину.

Усі ці фактори свідчать про впевнене розвиток аграрного сектору та експортної активності України навіть у складних геополітичних умовах.

Український аграрний сектор і надалі утримується на вершині світового експорту, пропонуючи глобальному ринку різноманітні та високоякісні продукти. Споживачі по всьому світу продовжують цінувати найважливіші продукти українського аграрного експорту, які традиційно включають зернові культури, олії та жири, різноманітні олійні продукти, а також м'ясо та субпродукти.

Однак, зокрема в році 2023, світова тенденція зниження цін на продовольство відзначила свій вплив і на українських експортерів. В сегментах м'яса, зерна та олій спостерігалась одночасна динаміка зростання кількісних обсягів закордонних продажів та зниження валютного виторгу.

Нещодавно відзначеною та важливою рисою експортного року стало значуще збільшення обсягів експорту українського цукру та кондитерських виробів. Ці напрямки агропродукції в цілому склали 89% вартісних обсягів галузевого експорту, що свідчить про стратегічний розвиток та гнучкість українського аграрного сектору в адаптації до глобальних змін.

Українські експортери продовжують відзначатися не лише кількісним зростанням обсягів, а й вдосконаленням якісних характеристик продукції, сприяючи зміцненню позицій країни на світовому аграрному ринку.

У 2023 році український аграрний сектор продемонстрував вражаючі результати, несмотря на глобальні тенденції зниження цін на продовольство, що вразило доходи експортерів. Зернові культури, олії, м'ясо та субпродукти залишаються ключовими продуктами експорту, але варто відзначити значне зростання обсягів експорту цукру та кондитерських виробів.

Європейський союз залишається основним ринком для української агропродукції, але важливо враховувати зміну у динаміці вартості продажів. Несмотря на виклики, такі як вторгнення Росії та зниження цін, українські фермери та експортери виявили гнучкість та стратегічний підхід, розвиваючи нові напрямки та підвищуючи якість експортної продукції.

Рекордні показники експорту цукру та кондитерських виробів свідчать про потенціал для додаткового росту та розширення асортименту експортних товарів. Український аграрний сектор залишається важливим ігроком на світовому ринку, і його успіх у 2023 році підкреслює високий рівень конкурентоспроможності та адаптивності країни в умовах глобальних викликів.

Міністерство аграрної політики України взяло на себе ініціативу зі створення реєстру виробників технічної коноплі, інформація про яких включатиметься разом із обсягами вирощування. Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. Згідно з законопроєктом № 7457, спрямованим на впорядкування обігу канабісу в медичній, промисловій та науковій сферах, робота над реєстром та регламентом відбору проб розпочалася навіть до підписання відповідного законопроєкту президентом України Володимиром Зеленським.

Створення реєстру має на меті забезпечити прозорість у сфері вирощування технічної коноплі, визначити обсяги виробництва та використання насіння. Важливо підкреслити, що виробники не будуть зобов'язані отримувати ліцензії чи дозволи на вирощування. Також влада готує постанову щодо регламенту відбору проб коноплі під час цвітіння.

Вже у грудні 2023 року парламент ухвалив у другому читанні законопроєкт № 7457, який регулює обіг рослин роду коноплі в медичних, промислових, наукових та науково-технічних цілях. Основна мета цього закону — спростити процедури медичного використання ліків на основі канабісу та розширити перелік медичних препаратів на основі цієї рослини.

У висновках до згаданої статті важливо відзначити, що Міністерство аграрної політики України демонструє активність у впровадженні новацій в аграрному секторі. Ініціатива створення реєстру виробників технічної коноплі є кроком у напрямку впорядкування обігу цієї рослини в різних сферах, таких як медицина, промисловість і наука.

Важливо відзначити, що робота над реєстром та регламентом відбору проб розпочалася навіть до прийняття відповідного законопроєкту, що свідчить про серйозність та наполегливість у вирішенні цього питання. За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, створення реєстру спрямоване на забезпечення прозорості у галузі вирощування технічної коноплі, визначення обсягів та використання насіння.

Неабияким досягненням є також те, що виробники не будуть зобов'язані отримувати ліцензії чи дозволи на вирощування, що сприятиме спрощенню процедур у цій галузі. Законопроєкт № 7457, який регулює обіг коноплі в різних галузях, вже ухвалений парламентом, демонструє важливий крок у розвитку медичного використання канабісу та розширенні переліку лікарських препаратів на його основі.

Європейська Комісія продовжила безмитний доступ для українського імпорту: Прозорі обмеження для захисту фермерів

Європейська Комісія внесла пропозицію про продовження безмитного доступу українського імпорту до Європейського Союзу принаймні до червня 2025 року. Однак, щоб стримати можливі проблеми серед фермерів, деякі види сільськогосподарської продукції, такі як цукор, м'ясо птиці та яйця, обмежать на рівні 2022-2023 років.

Безмитні заходи спочатку були введені після вторгнення Росії в Україну у 2022 році з метою підтримки української економіки. Вони тимчасово скасували мита, які залишилися за межами угоди про вільну торгівлю ЄС з Україною. Аналогічні заходи також будуть застосовані до торговельної угоди з Молдовою.

Рішення Комісії вразило спочатку, оскільки вона вирішила обмежити деякі види української продукції через тиск внутрішніх чинників, зокрема, фермерських протестів у країнах ЄС. Протести стали ключовою деталлю, що вплинула на зміну позиції Комісії.

Президент Комісії Урсула фон дер Ляєн та її команда врахували необхідність забезпечити підтримку фермерів перед виборами до ЄС у червні. Важливою постатью в цьому контексті став комісар з сільського господарства Януш Войцеховський, що виступав за обмеження імпорту.

Пропозицію Комісії тепер мають схвалити країни ЄС та Європейський парламент. Також оголошено, що фермерам ЄС буде надано звільнення від заходів екологічного землеробства, які вимагають від них виділяти частину землі для підтримки біорізноманіття.

Брюссель поступив під тиском Франції та вніс зміни у зелені правила: Фермерам дозволено отримувати субсидії при вирощуванні азотфіксаторів та товарних культур

Брюссель прийняв рішення змінити зелені правила у сільському господарстві, послабивши обмеження для фермерів. Цей крок був зумовлений тиском Франції та передував візиту президента Еммануеля Макрона до Брюсселя, де він мав виступити проти торговельної угоди Меркосур з латиноамериканськими країнами.

Згідно зі зміненими правилами, фермери можуть продовжувати отримувати субсидії за вирощування азотфіксаторів та товарних культур на відведених землях, якщо не використовують пестициди. Це дозволить їм дотримуватися вимог безпеки для навколишнього середовища.

Хоча фермерам було надано звільнення від вимог у 2023 році, Комісія раніше стверджувала, що юридично неможливо впровадити подібні заходи цього року. Протести фермерів та негативна реакція на зелені правила, що передбачають відводження 4% землі для збереження, змусили Брюссель стати більш гнучким у вирішенні цього питання.

Також раніше прийняте рішення дозволити вирощувати зернові культури на необроблених землях у 2023 році отримало критику за відсутність сприяння вирощуванню їжі для людей, але використання цих площ для вирощування кормів для тварин.

Висновки: Брюссель змінює зелені правила для фермерів

Рішення Брюсселя змінити зелені правила для фермерів стало наслідком тиску Франції та передувало візиту президента Макрона до Брюсселя. Зміни дозволяють фермерам отримувати субсидії за вирощування азотфіксаторів та товарних культур на відведених землях, якщо не використовують пестициди. Це рішення враховує проблеми безпеки навколишнього середовища та відповідає протестам фермерів.

Зміна також розслаблює обмеження щодо використання необроблених земель у 2023 році, що спричинило критику за відсутність підтримки вирощуванню їжі для людей. Таке рішення стає компромісом між вимогами безпеки та потребами фермерів, але викликає дискусії щодо наслідків для екології та продовольчої безпеки.

Державний Борг України: Рекордні Цифри та Виклики 2023 року

За офіційними даними Міністерства Фінансів, станом на 2023 рік, державний і гарантований державою борг досяг нового історичного піку, склавши 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Протягом року цей показник зрос на 35,4% в гривні (1,444 трлн грн) і на 30,4% в доларах ($33,9 млрд). Головним чином, на цей ріст вплинуло отримання макрофінансової допомоги від Європейського союзу на суму 18 млрд євро, що становило значну частину загального збільшення боргу.

Також в статті відзначається, що витрати на обслуговування держборгу у 2023 році склали 8,2% від видатків загального фонду держбюджету. Це свідчить про певне погіршення структури державного боргу в умовах воєнного часу. Автор також зазначає, що навіть при припиненні виплат за боргом до 2027 року, уряд не зміг досягти більш вигідних умов відстрочки чи зменшення обов'язків, що створює серйозні виклики для країни в майбутньому.

Стаття відображає тривожні тенденції в розвитку державного боргу України протягом 2023 року. Згідно з даними Міністерства Фінансів, величезний зріст боргових зобов'язань досяг нового історичного рекорду, досягаючи 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Це підкреслює складні економічні умови, зумовлені веденням війни та реалізацією стратегічних планів.

Найбільший внесок у зростання боргу зробило отримання макрофінансової допомоги від ЄС, що становить значну частину загального збільшення. Однак, навіть з припиненням виплат до 2027 року, визначено важливий аспект – відсутність значущих угод щодо вигідніших умов реструктуризації боргу, а також списання частини заборгованості.

Стабільність структури державного боргу погіршилася, а витрати на його обслуговування зросли до 8,2% видатків загального фонду держбюджету. Ці показники, в контексті складнощів економічного та політичного характеру, створюють серйозні виклики для економічної стабільності та фінансової безпеки України. Це обов'язково вимагатиме від уряду ефективних стратегій управління борговими зобов'язаннями та пошуку шляхів фінансового відновлення країни.

Економічна нестабільність в Україні: Бізнес висловлює невдоволення діями влади та податковою системою

Український бізнес продовжує стикатися з труднощами через невизначені дії влади та систематичний тиск з боку силових структур. Підприємці вважають, що невдалі рішення та відсутність підтримки від держави призводять до закриття бізнесів. Навіть заяви уряду про покращення економічної ситуації не відповідають реальності, за словами представників бізнес-середовища.

Результати досліджень Інституту економічних досліджень і політичних консультацій свідчать про погіршення очікувань бізнесу на майбутнє. Зменшується кількість компаній, які мають намір розширювати свою діяльність, а зростає кількість тих, хто планує скорочення. Багато підприємств розглядають державу не як партнера, а як регулятора чи навіть перешкоду для свого розвитку.

Податковий індекс Європейської бізнес асоціації відображає недовіру українських компаній до податкової системи. Чотиридесят відсотків підприємств вважають систему оподаткування серйозним обмеженням для розвитку бізнесу. Фіскальний тиск оцінюється високо, і лише обмежена кількість підприємців не відчуває його впливу.

Економічний аналітик Анатолій Амелін з "Українського інституту майбутнього" вказує на відсутність стійкої економічної бази та росту, який є результатом інфляції. Він також зазначає відтік бізнесменів за кордон через загрози та спроби неправомірного вилучення коштів в Україні.

Сучасна економічна ситуація в Україні викликає серйозне занепокоєння серед підприємців та бізнес-спільноти. Бізнес висловлює невдоволення не тільки економічними труднощами, але й діями влади та невизначеністю податкової системи. Підприємці переконані, що певні кроки уряду та тиск з боку силових структур призводять до закриття підприємств.

Результати досліджень підтверджують загострення ситуації, оскільки зменшується кількість підприємств, які планують розширення, та зростає частка тих, хто очікує скорочення. Бізнес виявляє низьку довіру до держави, розглядаючи її не як партнера, а як перешкоду або регулятора.

Податковий індекс свідчить про те, що податкова система викликає значні сумніви серед українських компаній, вбачаючи в ній обмеження для свого розвитку. Фіскальний тиск і відтік бізнесу за кордон є показниками відсутності стійкої економічної бази та негативного впливу на інвестиційний клімат.

Урядові слід уважно реагувати на висловлювання та думки бізнес-спільноти, а також активно шукати ефективні шляхи вирішення економічних проблем, щоб стимулювати розвиток бізнесу та покращити інвестиційний клімат в країні.

Ринок Земель в Україні: Потенційний Зріст Вартості Землі та Фінансові Перспективи

Протягом останніх двох років, періоду повномасштабної війни Росії проти України, сільськогосподарський ринок земель продемонстрував надзвичайно стійкий ріст. За цей період вартість землі зросла на 10%, що еквівалентно підвищенню потенційної застави на $5,5 млрд. З урахуванням коефіцієнта ліквідності сільгосппідприємств у розмірі 0,35, це може забезпечити додаткові кредити на суму $1,9 млрд для власників та агросектору.

На кінець 2023 року обсяг банківського боргу аграрного сектору досяг приблизно 3,5 млрд доларів США. Запровадження відкритого ринку землі для юридичних осіб з 1 січня поточного року передбачає подальший зріст вартості землі приблизно на 40%, що призведе до збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд.

Це відкриває можливості для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд, що сприятиме зменшенню розриву в фінансуванні українського агросектору, оцінюваного приблизно в $21 млрд. Розвиток ринку та підвищення його прозорості дозволять збільшити коефіцієнт ліквідності землі, наближаючи його до рівня розвинених країн, та розширити можливості кредитування. Цей підхід може допомогти в розвитку та відновленні агросектору, а також в задоволенні потреб у короткостроковому та інвестиційному фінансуванні.

• Стійкий ріст вартості земель: Навіть в умовах повномасштабної війни з Росією, сільськогосподарський ринок земель в Україні демонструє стабільний ріст. За останні два роки вартість землі зросла на 10%, відкриваючи нові фінансові можливості для агросектору та власників земель.

• Фінансові перспективи агросектору: Розглядаючи показники банківського боргу аграрного сектору, варто відзначити обсяг близько 3,5 млрд доларів США на кінець 2023 року. Запровадження відкритого ринку землі сприятиме подальшому росту вартості землі на 40%, що відкриє шлях для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд.

• Збільшення капіталізації ринку земель: Прогнозоване збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд вказує на потенціал використання землі як фінансового ресурсу. Це відкриє можливості для залучення кредитів, сприяючи зменшенню розриву в фінансуванні агросектору та вирівнюванню із західними практиками.

• Роль міжнародного співробітництва: Залучення іноземних інвестицій та дотримання високих стандартів прозорості на ринку земель може позитивно вплинути на коефіцієнт ліквідності та збільшити обсяги можливого кредитування.

У цілому, активне використання земель як фінансового інструменту може стати ключовим фактором у відновленні та розвитку українського агросектору в умовах економічних труднощів.

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни у поточному році буде сповільнюватися до 3,6%. Прогнозується, що інфляція у перших місяцях 2024 року залишиться стабільною, проте в другому півріччі може помірно зрости, досягнувши рівень 8,6% до кінця року. Причинами прискорення інфляції визначено надмірно сприятливі погодні умови в сфері продовольства та зростання витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.

Прогнозується, що після зменшення ризиків безпеки у 2025 році інфляція сповільниться до 5,8%, а в 2026 році повернеться до цільового показника в 5%. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та послідовна монетарна політика Національного банку.

Процес відновлення економіки України буде тривати, хоча й сповільниться до 3,6% у 2024 році. Для підтримки цього руху передбачено заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей. Однак великі ризики безпеки та можливі втрати врожаю обмежуватимуть економічне зростання.

Прогноз Національного банку передбачає прискорення темпів економічного зростання до 5,8% у 2025 році та 4,5% у 2026 році. Важливо відзначити, що фактична споживча інфляція у грудні 2023 року була нижча, ніж прогнозовано, завдяки швидкій адаптації учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, призводячи до сповільнення базової інфляції до 4,9% у 2023 році.

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни буде проходити із сповільненням у 2024 році, досягнувши показників на рівні 3,6%. Прогнозоване зростання інфляції, зокрема до 8,6% до кінця року, обумовлене надмірно сприятливими погодніми умовами в агросфері та зростанням витрат бізнесу.

Наслідком ризиків безпеки та можливих втрат врожаю є обмеження економічного зростання. Проте, важливо відзначити, що Національний банк передбачає сповільнення темпів інфляції в майбутньому, досягнення рівня в 5,8% у 2025 році та повернення до цільового показника в 5% у 2026 році. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та виважена монетарна політика.

Заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей, плануються для підтримки економічного відновлення. Важливою ролью грає також ефективна адаптація учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, що вплинуло на зниження базової інфляції у 2023 році.

"Створення НАК 'Вода України': Крок до ефективного водництва та балансу ресурсів" Міністр захисту довкілля та природних ресурсів, Руслан Стрілець, підкреслив важливість створення Національної акціонерної компанії "Вода України" для забезпечення відкритого та ефективного моніторингу водних ресурсів. За даними міністерства, 2023 рік був важким для водного сектору через техногенну катастрофу – підрив дамби Каховської ГЕС. Міністр підкреслив необхідність балансу між використанням водних ресурсів та забезпеченням доступу до води в умовах воєнного бюджету. Також відзначено передачу першій організації водокористувачів зрошувальних систем на Одещині та прийняття закону щодо регулювання організацій водокористувачів та гідротехнічної меліорації земель для сталого розвитку сільськогосподарського сектору.

Висновки: Створення Національної акціонерної компанії "Вода України" є важливим кроком для ефективного водництва та контролю за використанням водних ресурсів. Міністр захисту довкілля та природних ресурсів, Руслан Стрілець, підкреслив актуальність цього кроку, особливо після техногенної катастрофи Каховської ГЕС. Втрата великого об'єму води стала викликом для країни, і стале використання водних ресурсів стало критичним аспектом національної безпеки. Передача зрошувальних систем та прийняття закону про регулювання організацій водокористувачів сприятиме відновленню зрошення та розвитку сільськогосподарського сектору в Україні.