Radaonline.news

Категорія: Економіка

  • Виробництво добрив у холдингу Ostchem Фірташа зросло на 19,5% у 2023 році

    Виробництво добрив у холдингу Ostchem Фірташа зросло на 19,5% у 2023 році

    У 2023 році обсяг виробництва мінеральних добрив на заводах азотного холдингу Ostchem, що є частиною Group DF, зросла на 19,5%, до досягнення позначки у 2,1 мільйона тонн. Зазначено, що Черкаський завод “Азот” виробив 1,56 мільйона тонн мінеральних добрив, що відзначається зростанням на 39,63%, тоді як “Рівнеазот” випустив 528 тисяч тонн, що представляє спад на 10,81%.

    Ключовими видами добрив, які виробляли підприємства Ostchem, стали карбамід, комплексні азотно-фосфорно-калійні добрива (КАС) та аміачна селітра.

    За звітний рік обсяг виробництва аміачної селітри збільшився до 835,9 тисяч тонн (+60,5% порівняно з попереднім роком), КАС – до 572,7 тисяч тонн (+130%), а карбаміду – до 447,1 тисяч тонн (+145%). Обсяг виробництва традиційно експортованого добрива ВАС (виробляється на заводі “Рівнеазот”) зменшився вдвічі, до 102 тисяч тонн.

    Керівник азотного бізнесу Ostchem, Сергій Павлючук, наголосив, що не зважаючи на складну ситуацію в аграрному секторі, зупинки заводів через військові дії та високі ціни на газ, компанія вдалося почати відновлення обсягів виробництва. Він також зазначив, що імпорт азотних добрив зріс у рази, але Ostchem продовжує працювати на відновлення повної завантаженості своїх заводів.

    У 2023 році холдинг Ostchem подвоїв обсяги виробництва комплексних азотно-фосфорно-калійних добрив (КАС), які вважаються найбільш перспективним видом добрив в Україні. КАС зайняв друге місце за обсягами виробництва, а його частка в продуктовому портфелі OSTCHEM становила 27,3%.

    У стратегічних планах холдингу визначено будівництво нових цехів та заводів. Ці плани включають інвестиції у нові, енергоефективні виробництва добрив, а також запуск виробництва нових продуктів, таких як AdBlue, промислові гази та продукти нафтохімії.

    Важливою особливістю минулого року є критично великий обсяг імпорту, який завозиться в Україну за демпінговими цінами. Порівняно з 2022 роком, імпорт мінеральних добрив до України зріс у 1,9 раза, досягнувши показника у 1,99 млн тонн. Наприклад, імпорт карбаміду протягом року збільшився у 3,7 раза, до 501 тисяч тонн.

    Критичне зростання імпорту мінеральних добрив із країн, що утримуються в дружбі з Росією, завадило Україні вийти на рівень виробництва, характерний для довоєнного періоду. Згідно з даними Євростату, загальний обсяг імпорту азотних добрив до ЄС в 2022-2023 роках зрос на 34%, причому приблизно третина цього імпорту припадає на Росію.

    “Колосальний потік дешевих білоруських та російських добрив потрапляє в Україну двома каналами: перший – з дружніх до агресора країн колишнього СРСР. Другий новий канал – реекспорт білоруських та російських добрив із країн ЄС. Значна частина цих добрив, навіть попри санкції, потрапляє і в Україну, повільно вирішуючи українського виробника та робочі місця українців”, – наголошує Олег Арестархов, керівник з корпоративних комунікацій Group DF.

    Він вважає, що за цим новим трендом стоїть не лише бажання Росії розширювати ринки збуту, але й стратегічний план підкорити країни ЄС та Україну залежністю від своїх добрив.

    У зв’язку з неспроможністю конкурувати з дешевим імпортом, багато підприємств ЄС припиняють діяльність, що призводить до простоювань, аналогічна ситуація спостерігається і українських хімічних підприємств, таких як ОПЗ та “Сумихімпром”.

    У США та ЄС вже розроблені заходи для “зниження залежності” від добрив, зерна та інших продуктів з Росії. На жаль, навіть при діючому ембарго на ввезення російських та білоруських добрив в Україну, продовжується їх постачання. В результаті український ринок переповнений дешевим імпортом, і країна стикається з критичним демпінгом. У 2023 році не було здійснено ефективних економічних заходів з захисту українського ринку та національного виробника, що викликає розчарування, зауважив Арестархов.

  • Майновий комплекс біля “7 кілометра” в Одесі змінив власника за 106 мільйонів – угода з фірмою, пов’язаною із депутатом

    Майновий комплекс біля “7 кілометра” в Одесі змінив власника за 106 мільйонів – угода з фірмою, пов’язаною із депутатом

    Фонд державного майна України, здійснивши четверту спробу, врешті-решт продав єдиний майновий комплекс державного підприємства “ТВК” на приватизаційному аукціоні. Цей комплекс знаходиться поруч з відомим одеським ринком “7-й кілометр”, і про це повідомили у пресслужбі Фонду.

    Покупець, приватне підприємство “Рентсервіс-МСЛ”, виграв аукціон із запропонованою ціною 106,2 мільйона гривень. Крім цього, він зобов’язаний сплатити до державного бюджету 21,2 мільйона гривень ПДВ та виплатити 12,2 мільйона гривень поточної заборгованості.

    Майновий комплекс включає 39 одиниць нерухомого майна з необхідною інфраструктурою та комунікаціями, таких як адміністративна будівля, 17 складсько-торговельних приміщень, гараж із нежитловими спорудами, помпова станція та інші. Діяльність ДП “ТВК” полягає в наданні складсько-торговельних послуг, а площа будівель та споруд для цієї діяльності перевищує 35 тисяч квадратних метрів.

    Аукціон відбувся 26 січня, і єдиним учасником стало приватне підприємство “Рентсервіс-МСЛ”, що зареєстроване в Одесі з Тетяною Терновською як власником.

    Слід відзначити, що попередні аукціони щодо продажу майнового комплексу “ТВК” не вдалося провести. Початкова ціна лота була знижена на 50% та становила 104 мільйони 88 тисяч 950 гривень.

    Державне підприємство “ТВК” виникло у 2010 році після перейменування ДП “Південь”. У 2012 році господарський суд Одеської області ввів процедуру санації для ДП “ТВК”. Раніше Регіональне відділення Фонду державного майна України уже намагалося продати ці склади за 208 мільйонів 235 тисяч гривень, але безуспішно.

  • Міненерго повідомляє: Україна розглядає можливість відмови від імпорту газу і переходу до експорту електроенергії

    Міненерго повідомляє: Україна розглядає можливість відмови від імпорту газу і переходу до експорту електроенергії

    Україна наближається до самостійного забезпечення газом у 2024 році, а також планує відновлення експорту електроенергії вже навесні, заявив міністр енергетики України Герман Галущенко.

    Відзначивши, що з 2015 року Україна не закуповує газ в Росії, а натомість експортує його з країн Європи, Галущенко зазначив значний приріст власного видобутку газу. “Ми дуже близькі до того, щоб у цьому році досягти нульового газового балансу”, – заявив він.

    Міністр вказав на різке зменшення споживання газу в Україні за останні роки, зазначивши, що відмова від його експорту буде залежати від динаміки розвитку промисловості та економіки. “Є потенціал для збільшення виробництва, і ми вже спостерігаємо його реалізацію”, – додав він.

    За словами Галущенка, у 2021 році споживання газу в Україні склало приблизно 27 мільярдів кубометрів, зробивши країну одним із найбільших споживачів палива в Європі. Проте у 2022 році, внаслідок скорочення промислового виробництва через ризики безпеки під час повномасштабної війни з Росією, економіка України скоротилася на третину. Галущенко повідомив, що у 2023 році споживання газу впало до приблизно 19 мільярдів кубометрів.

    Недавно компанія “Нафтогаз” висловила очікування збільшення видобутку природного газу в Україні на 7% у 2023 році, а також прогнозується відновлення значного експорту енергоносіїв вже цієї весни, оскільки споживання знизилося. Важливо відзначити, що Кабінет міністрів заборонив експорт газу з України у червні 2022 року, але з можливістю продовження заборони в наступному році. Голова НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов висловив впевненість, що компанія зможе викупити весь ресурс, пропонований приватними газовидобувними компаніями.

  • Україна розпочала новий механізм компенсації за зруйноване житло

    Україна розпочала новий механізм компенсації за зруйноване житло

    Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України оголосило розширення програми єВідновлення, що дозволяє українцям відбудувати свої знищені будинки на власних земельних ділянках.

    Тепер українці, чий приватний будинок став жертвою знищення через війну, можуть отримати компенсацію і відбудувати його на власних земельних ділянках у будь-якому регіоні України, за винятком тимчасово окупованих територій.

    Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України, Олександр Кубраков, підкреслив, що тепер у рамках компенсації доступна не лише можливість отримати кошти для придбання нового житла, але й повністю відбудувати свій будинок на власній землі, яка може перебувати в будь-якій частині України, за винятком тимчасово окупованих територій чи зон бойових дій.

    Виплата компенсації відбуватиметься двома траншами на банківську картку єВідновлення, яку можна відкрити в банках-партнерах програми. У першому транші громадяни отримають 50% суми, після чого мають подати проміжний звіт.

    Гроші можна буде витратити тільки в будівельних магазинах та відфіксованих підрядниках, які зареєструються як учасники єВідновлення. Заяви приймаються через застосунок “Дія”, а обробка їх триває 30 днів.

    При позитивній відповіді заявника слід припинити право власності на зруйнований будинок, що можна здійснити у державного реєстратора або нотаріуса. Зазначено, що земельна ділянка залишається у власника, навіть якщо він вирішить будувати новий будинок в іншому місці.

  • Українська економіка очікує зростання в 2024 році згідно оновленого макрофінансового прогнозу

    Українська економіка очікує зростання в 2024 році згідно оновленого макрофінансового прогнозу

    Національний банк України вніс корективи до свого макроекономічного прогнозу на 2024 рік, передбачаючи подальше зростання економіки на 3,6%. Цю інформацію надав член ради Національного банку України Василь Фурман, який також розглянув основні ризики та майбутні перспективи.

    Щодо інфляції, Нацбанк прогнозує її зростання до 8,6% протягом року та до кінця 2024 року, зі значенням наразі на рівні 5%. Відзначено, що у наступному році можливе зниження до цільового діапазону.

    Облікова ставка залишається незмінною на рівні 15%, і хоча це висока цифра, експерти вказують на необхідність її збереження для забезпечення курсової стійкості та утримання поміркованих інфляційних очікувань.

    Велику роль в прогнозі грає зовнішня міжнародна фінансова допомога, на яку Україна розраховує в сумі 37 мільярдів доларів. Ці кошти мають сприяти збереженню макростабільності.

    Серед ключових ризиків для економіки виділяються війна в Україні, нерегулярність отримання зовнішньої допомоги та можливі додаткові бюджетні потреби, такі, як проблеми на кордоні з Польщею, обстріли інфраструктури та інше.

    У висновках член ради Нацбанку підкреслив, що прогноз передбачає подальше зростання української економіки до 2025-2026 років, з очікуваним діапазоном від 4% до 6%, завдяки інвестиціям, євроінтеграційним реформам та м’якій фіскальній політиці. Важливим показником є міжнародні резерви, які, за прогнозами, у 2024 році перевищать 40 мільярдів доларів та у 2025-му складуть 42 мільярди, що свідчить про збереження макроекономічної валютної стабільності та ефективну роботу банківської системи.

  • Україна підготувала законопроєкт для розширення доступу осіб із інвалідністю до ринку праці

    Україна підготувала законопроєкт для розширення доступу осіб із інвалідністю до ринку праці

    Згідно з даними ООН, в Україні налічується близько 2,7 мільйона осіб із інвалідністю. Більшість з них регулярно стикається не лише із обмеженнями у переміщенні по країні, але й із різними стереотипами. Одним із таких уявлень є переконання, що працевлаштування для українських громадян із порушеннями здоров’я є важчим завданням, ніж для здорових осіб.

    Міністерство соціальної політики України акцентує увагу на соціальному підприємництві як інструменті, який може розширити можливості працевлаштування, самореалізації та задоволення потреб цих громадян. Один із прикладів – пекарня “Good bread from good people”, де вже працюють 25 людей із інвалідністю серед загального штату співробітників, який налічує 35 осіб.

    Міністерство вважає, що змінити ситуацію допоможе створення стимулів та умов на робочому місці, а також забезпечення соціального супроводу. Крім того, пропонується виділяти державні субсидії на заробітну плату для таких працівників і зняти обмеження на їхнє працевлаштування.

    Законопроєкт №5344-д, який впроваджує ряд норм для відкриття ринку праці для людей із інвалідністю, знаходить підтримку в Міністерстві соціальної політики. Вони висловлюють впевненість, що в Україні незабаром будуть рівні можливості для всіх.

  • Україна планує досягти самодостатності в газі цього року, стверджує міністр енергетики

    Україна планує досягти самодостатності в газі цього року, стверджує міністр енергетики

    Міністр енергетики Герман Галущенко оголосив, що Україна очікує досягнення самодостатності в газі завдяки власному видобутку вже у 2024 році. Цю інформацію він поділився під час інтерв’ю, підкреслюючи, що країна наближається до досягнення нульового газового балансу в поточному році.

    За словами міністра, обсяг споживання газу зменшився на приблизно 19 мільярдів кубометрів у минулому році. Галущенко зауважив, що це зменшення пов’язане з різким спадом споживання, і наголосив на важливості розвитку галузі та економіки для подальшого зменшення залежності від імпорту газу.

    Міністр також поділився планами Міненерго на 2024 рік, вказавши, що Україна спільно з США та іншими союзниками планує розпочати будівництво великих блоків для атомних електростанцій. Цей проект планується запустити вже цього року.

    Додатково, в Україні планують розпочати будівництво чотирьох нових ядерних реакторів на Хмельницькій атомній електростанції для компенсації втрат енергетичних потужностей, зазначених у зв’язку з конфліктом з Росією.

  • Міністр енергетики України Герман Галущенко повідомив про будівництво нових атомних реакторів

    Міністр енергетики України Герман Галущенко повідомив про будівництво нових атомних реакторів

    Україна планує розпочати будівництво чотирьох нових атомних реакторів на Хмельницькій атомній електростанції цього літа чи осені. Ця ініціатива спрямована на компенсацію енергетичних потужностей, втрачених через тимчасову окупацію Запорізької атомної електростанції.

    Зазначається, що два з цих реакторів базуватимуться на обладнанні російського виробництва, яке Україна планує імпортувати з Болгарії, тоді як інші два будуть використовувати західні технології виробника енергетичного обладнання Westinghouse. Усі чотири реактори побудують на Хмельницькій атомній електростанції.

    Будівництво третього і четвертого реакторів Хмельницької атомної електростанції розпочалося ще в 1980-х роках, проте згодом було заморожено. З моменту здобуття незалежності Україна побудувала три нові атомні реактори — по одному на Запорізькій, Хмельницькій та Рівненській атомних електростанціях.

    На сьогодні три атомні електростанції на території України забезпечують понад 55% потреб країни в електроенергії. Проте Київ має намір розширити цей сектор, щоб компенсувати тимчасову втрату Запорізької атомної електростанції, найбільшої у Європі.

    У грудні Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» і Westinghouse підписали угоду про закупівлю обладнання для п’ятого енергоблока Хмельницької атомної електростанції.

  • В Україні судитимуть за несплату податків відомого дистрибʼютора сигарет

    В Україні судитимуть за несплату податків відомого дистрибʼютора сигарет

    В Україні стосовно генерального директора, його заступника та головного бухгалтера одного з найбільших дистриб’юторів тютюнових виробів скеровано до суду обвинувальний акт. За даними Бюро економічної безпеки України, службові особи компанії в податковій звітності відображали реалізацію тютюнових виробів в адресу підприємств з ознаками фіктивності.

    Зазначається, що фактично продаж тютюнових виробів цим підприємствам не здійснювався, а реалізація відбувалася за готівку поза обліком, в тому числі через мережу власних магазинів роздрібної торгівлі. Крім того, у звіті ці підприємства відобразили реалізацію інших товарів, таких як м’ясна продукція та паливо, а потім легалізували отримані кошти шляхом укладання договорів із фінансовими компаніями.

    Внаслідок незаконних дій – несплати податків та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, в особливо великих розмірах, бюджету було завдано понад 1,6 млрд гривень збитків. Генеральному директору компанії, його заступнику та головному бухгалтеру повідомлено про підозру за умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом.

    Наразі обвинувальні акти скеровані до суду. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

  • Північноєвропейські союзники Києва бояться запускати виробництво боєприпасів на території України – “стане пріоритетною метою”

    Північноєвропейські союзники Києва бояться запускати виробництво боєприпасів на території України – “стане пріоритетною метою”

    Українська влада давно хоче, щоб фінсько-норвезьке оборонне підприємство Nammo, яке, серед іншого, має фабрику у шведському місті Карлскуг, запустило виробництво в Україні.

    Однак директор з розвитку бізнесу компанії – виробника боєприпасів Nammo Бйорн Андерссон засумнівався, що Фінляндія і Норвегія погодяться піти на такі ризики і відправлять на територію України своїх громадян для навчання українського персоналу, пише видання Tidningen Näringslivet.

    За його словами, запуск виробництва боєприпасів “стане пріоритетною метою” для російських збройних сил.

    Українські міністри кілька разів зустрічалися з представниками фінсько-норвезької компанії, для того щоб обговорити питання запуску заводу в Україні, про що в ефірі шведського радіо розповів Андрессон. Компанія Nammo належить норвезькій державі та оборонній компанії Patria, яка, зі свого боку, наполовину належить фінській державі, зазначає автор статті.

    “Якщо в України знайдуться гроші, то все можливо, але я думаю, що такий завод стане найпріоритетнішою метою“, – висловив свої побоювання директор з розвитку бізнесу Nammo.

    Високопоставлений менеджер сумнівається в можливості відправки шведських, норвезьких і фінських фахівців своєї компанії для навчання українського персоналу на можливій майбутній фабриці на території України. Крім того, Андерссон не впевнений, що фінський і норвезький уряди захочуть володіти заводом, який стане “пріоритетною метою” (для російських збройних сил).

    Видання нагадує, що минулої осені Швеція, Норвегія і Данія об’єднали свої зусилля і закупили для України артилерійські боєприпаси на суму понад 600 млн шведських крон, причому швидка поставка стала можливою завдяки рамковій угоді Норвегії з Nammo.