Цікаве

21 вересня — це день, насичений святами та важливими подіями, який відзначають не лише в Україні, але й у багатьох країнах світу. Це дата, що має різні значення в залежності від культурних традицій, релігійних свят і професійних урочистостей. В Україні цей день багатий на святкові події, які об'єднують родини, колективи та громади.

Сьогодні своє свято відзначають працівники лісового господарства — День працівників лісу. Також у третю неділю вересня українці неофіційно святкують Всенародний день батька. Вітання приймають усі тати та дідусі.

Окрім цього, 21 вересня своє свято має Чернігів, який відзначає День міста. Це давній обласний центр, що у 2022 році отримав почесне звання “місто-герой” за героїчний опір російській армії.

У церковному календарі 21 вересня за новим стилем вшановують святого Кодрата Афінського, єпископа Іпатія та пресвітера Андрія. Йому моляться про зцілення від хронічних захворювань.

За старим календарем ця дата була пов’язана з великим святом — Різдвом Пресвятої Богородиці.

ООН проголосила 21 вересня Міжнародним днем миру. У цей день проводять акції та зустрічі, присвячені зупиненню воєн і конфліктів у світі.

Крім того, у світі сьогодні відзначають День інформації про хворобу Альцгеймера, День боротьби з монокультурами, День нульових викидів та День міні-гольфу.

За народними прикметами:

якщо потепліло — до кінця місяця буде гарна погода;

кіт ховається у тепле місце — чекайте заморозків;

велика роса — до потепління;

похмуро, але літають метелики — дощу не буде.

Наші предки вірили, що 21 вересня не можна лінуватися. День потрібно провести у праці: хто добре попрацює на городі чи прибере в хаті, той забезпечить добробут родини до кінця року.

Церковні традиції застерігають від сварок, образ та пліток. Також не варто обманювати та порушувати обіцянки. Лінь цього дня вважалася поганим знаком, який міг накликати негаразди.

Мобілізація стала основною стратегією держави для захисту суверенітету України у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії, яке розпочалося у 2022 році. Це рішення було невідкладним і критично важливим для збереження національної безпеки та стабільності в умовах агресії. Проте поряд із численними викликами та відважною боротьбою наших збройних сил, мобілізація стала також каталізатором для посилення правового контролю за дотриманням законів про військову службу.

Статтю 336 КК запровадили у 2014 році після початку війни на сході та оголошення часткової мобілізації. Того ж року винесли перший вирок. Найбільший сплеск у цей період — 2015 рік, коли суди ухвалили 1 596 вироків.

Після цього кількість справ різко зменшувалася. У 2021 році було лише 8 вироків — найменше з моменту появи статті.

Перший рік повномасштабного вторгнення став переломним. Якщо у 2021-му було лише 2 рішення, то у 2022 році суди винесли 186 вироків, що у 93 рази більше. На розгляді перебувало 444 справи.

2023 рік став піковим для української судової практики:

відкрито 1 257 нових справ;

ухвалено понад 1 000 вироків;

60 осіб отримали реальне ув’язнення;

загалом розглянули 2 021 справу;

кількість засуджених сягнула 930.

Цей рік зібрав третину всіх вироків за ст. 336 від 2014-го — 3 746.

У 2024 році до судів надійшло 2 694 справи. Засудили 618 осіб, що менше ніж у 2023-му. Водночас зросла кількість закритих проваджень: 138 проти 19 у 2022 році.

У Києві торік винесли 7 вироків, ще 19 справ залишалися на розгляді. Поліція завершила 26 розслідувань і повідомила про підозру 51 особі.

Станом на вересень 2025 року понад 10 100 засуджених звільнили умовно-достроково на підставі статті 81¹ КК України для мобілізації до війська.

Зазвичай суди призначають покарання від 3 до 4 років позбавлення волі. Реальне відбування залишається типовим, адже застосування ст. 75 КК (звільнення з випробуванням) використовується рідко.

Водночас у судах точаться дискусії щодо принципу пропорційності. У справі №629/2438/23 суддя ВС зазначив, що посилання на війну як обтяжувальну обставину є зайвим, адже вона вже закладена у сам склад злочину.

Окрім кримінальної відповідальності, Кодекс про адміністративні правопорушення (ст. 210-1, ч. 2) передбачає штраф за ухилення від призову: від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 17 000 до 55 500 гривень.

Судова практика щодо ухилянтів в Україні пройшла шлях від перших вироків у 2014 році до рекордного навантаження у 2023-му і гнучкіших рішень у 2025-му. Нині суди поєднують суворі строки з можливістю умовно-дострокового звільнення засуджених для мобілізації. Баланс між покаранням і потребами армії залишається ключовим викликом у правовій системі воюючої країни.