Бюджет України втрачає мільйони через блокування законів

В Україні вже не вперше виникає ситуація, коли законопроєкти, що мають велике економічне значення, застрягають в Офісі президента, через що бюджет втрачає мільйони гривень. Одним із яскравих прикладів є затримка підпису під законопроєктом №11416-д, який передбачав історичне підвищення податків для більшості українців. Цей закон мав набрати чинності 1 жовтня і забезпечити бюджетні надходження в розмірі 30 млрд грн до кінця 2024 року для фінансування війни. Однак, після 40 днів очікування, він набрав чинності лише 1 грудня, а деякі його положення стали актуальними лише з початку 2025 року.

Такі затримки — це не поодинокі випадки. Окремо варто згадати законопроєкт про авансовий платіж спиртзаводів, який, незважаючи на те, що його ухвалила Верховна Рада в рекордно короткий термін, більше ніж два місяці чекав на підпис президента. Тільки наприкінці грудня Володимир Зеленський підписав цей закон, що має закрити схему ухилення від сплати податків на спиртзаводах.

Ще один приклад — законопроєкт №11090, що передбачав підвищення акцизів на тютюнову продукцію. Цей документ, ухвалений Верховною Радою 9 грудня, також не було підписано вчасно і залишався в Офісі президента майже місяць. Усі ці затримки призводять до значних бюджетних втрат. Наприклад, затримка підпису законопроєкту про акцизи коштувала бюджету близько 126 млн грн, що могло б бути спрямовано на потреби армії.

Ці явища в Україні вже отримали назву “тихого вето”, коли президент умисно затримує підписання законопроєктів всупереч конституційним вимогам. Хоча в Офісі президента пояснюють це необхідністю ретельного вивчення кожного документа, аналітики та депутати, зокрема Ярослав Железняк з фракції “Голос”, вважають, що ці затримки часто пов’язані з впливом лобістів, які намагаються відтермінувати впровадження економічно неприємних для бізнесу змін.

Загалом, за підрахунками, внаслідок таких затримок бюджет України втрачає значні суми. Наприклад, для тютюнової галузі затримка підписання законопроєкту коштувала бюджету понад 25 мільйонів гривень на день.

Незважаючи на те, що Конституція України передбачає 15 днів для підписання законопроєктів, у практиці українських президентів ця вимога часто не виконується. Згідно з експертами, така ситуація неможлива без змін до Основного закону, оскільки не чітко виписане формулювання дозволяє ухвалювати рішення на свій розсуд.

The post Бюджет України втрачає мільйони через блокування законів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

У Білій Церкві затримали директора будівельної компанії за шахрайство з нерухомістю

У Білій Церкві співробітники поліції затримали директора будівельної компанії, який став фігурантом кримінальної справи за підозрою у шахрайстві. За даними правоохоронців, він продав одну й ту ж квартиру двом різним покупцям, отримавши за це майже 1,9 мільйона гривень. Проти зловмисника відкрито кримінальне провадження за частиною 5 статті 190 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за шахрайство в особливо великих розмірах.

Як стверджує слідство, директор компанії підписав договір із жінкою про придбання квартири, хоча ця ж сама квартира вже була раніше продана іншому покупцеві. Відомо, що усі квитанції про оплату, які він видавав, не відповідали фактичним платежам, і на момент укладання угоди житло вже не перебувало у власності компанії.

Чоловіка затримано, йому інкримінують заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, вчинене в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190 КК України). Слідчі перевіряють можливі інші епізоди за схожою схемою та встановлюють додаткових потерпілих.

Телеграм-канал «Викривач» припускає дотичність до історії осіб із оточення місцевих депутатів Євгена та Марини Ткаленків.

Депутати Євген і Марина Ткаленки раніше фігурували в публікаціях про земельний конфлікт навколо ділянки на вул. Спартаківській у Білій Церкві. Нині власником землі є кооператив «ЖБК Гетьман», а забудовою займається «Житлобуд БЦ». Зв’язок цих проєктів із поточною кримінальною справою слідство не підтвердило.

Справу розслідують слідчі поліції Київщини; санкція інкримінованої статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наталія Могилевська відкриває нову сторінку особистого життя на сцені Палацу “Україна”

На своєму ювілейному концерті, присвяченому 50-річчю, Наталія Могилевська здивувала шанувальників не лише грандіозним шоу з повітряним шпагатом і неймовірним номером із Віталієм Козловським, а й несподіваною презентацією свого чоловіка Валентина. Протягом багатьох років співачка оберігала своє особисте життя від публічної уваги, уникаючи коментарів щодо стосунків та зберігаючи приватність. Цього разу вона зробила виняток, запросивши чоловіка на концерт як глядача: Валентин сидів у залі поруч із іншими гостями, не виходячи на сцену, проте його підтримка відчувалася в кожному моменті свята.

Для пари це стало першою спільною появою на такому масштабному заході, і для багатьох шанувальників це був справжній сюрприз. Могилевська, поєднавши професійне мистецтво та особисте життя, продемонструвала, що навіть на вершині творчих здобутків важливо залишатися щирою і відкритою перед тими, хто поряд. Концерт перетворився на яскравий символ нового етапу її життя, коли публічна сцена і приватна гармонія співіснують у повній гармонії.

За словами Наталії, знайомство з Валентином відбулося на початку повномасштабної війни. Разом вони вже кілька років і виховують двох усиновлених сестер — Мішель і Софію. Якщо раніше співачка уникала уточнень щодо офіційного статусу, нині вона відкрито називає Валентина чоловіком у публічних інтерв’ю.

Ювілейний концерт поєднав особисте і сценічне: окрім прем’єр і яскравих номерів, Могилевська підкреслила, що поруч із нею — людина, яка стала опорою у непрості часи. Поцілунок із Віталієм Козловським став яскравим сценічним моментом вечора, а поява Валентина — його найінтимнішою ноткою.

Механізм повернення розкрадених коштів у Києві: перші результати та перспективи

Київська міська військова адміністрація розпочала системну роботу з повернення коштів та майна, незаконно привласнених у справах Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА. Як зазначив начальник КМВА Тимур Ткаченко, першим етапом до столичного бюджету надійде 12,5 млн грн, а також шість автомобілів, які у подальшому будуть спрямовані на потреби сил безпеки та оборони.

За словами Ткаченка, впроваджуються чіткі інструменти відшкодування збитків, завданих громаді Києва внаслідок корупційних схем та змови посадовців. Мова йде про низку кримінальних проваджень, у межах яких СБУ раніше викрила керівництво Департаменту соціальної та ветеранської політики. Військова адміністрація підкреслює, що метою є не лише повернення матеріальних цінностей, а й відновлення довіри громадян до органів влади.

За словами Ткаченка, частина причетних визнає провину та погоджується на компенсацію. КМВА, як потерпіла сторона, подала відповідні звернення і добилася зарахування перших сум до бюджету столиці — 12,5 млн грн та шести автомобілів. Після фінальних процедур їх планують передати на потреби сил безпеки та оборони.

Посадовець також нагадав, що раніше Київська міська прокуратура зверталася до КМДА щодо визнання міста потерпілою стороною та повернення коштів, але отримувала відмови. «Мерія не шукала можливості повернути вкрадене у громади. А отже, не вважала себе і всіх нас, киян, потерпілою стороною», — зауважив Ткаченко.

У КМВА запевняють, що відшкодування продовжиться й надалі, а повернуті активи йтимуть у пріоритеті на підсилення оборони міста під час воєнного стану.

Керівницю відділу Держекоінспекції підозрюють у незаконному збагаченні: вилучено понад мільйон доларів готівкою

Працівники Державного бюро розслідувань спільно з оперативниками Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції викрили керівницю одного з відділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу на можливому незаконному збагаченні. Під час проведення обшуку в її помешканні правоохоронці виявили та вилучили готівку — близько 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро.

Розслідування розпочали після перевірки інформації про можливі зловживання в діяльності посадових осіб Держекоінспекції Придніпровського округу, який охоплює територію Дніпропетровської та Кіровоградської областей. За попередніми даними, окремі посадовці могли використовувати службове становище з метою особистого збагачення, прикриваючись контролюючими функціями відомства.

Жінці повідомлено про підозру за ст. 368-5 Кримінального кодексу (незаконне збагачення). Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою застави у 30 млн грн.

У ДБР зазначають, що слідчі дії тривають: встановлюють походження коштів та можливих співучасників, а також перевіряють причетність інших працівників екоінспекції до ймовірних корупційних схем.