Багаторічна схема виведення коштів і стратегічної сировини з українських держпідприємств

Правоохоронними органами було викрито схему розкрадання понад 50 мільйонів гривень під час виконання ремонтних робіт на Трипільській теплоелектроцентралі. Згідно з інформацією, наданою поліцією, в цій справі залучено шість осіб. Слідство з'ясувало, що основними порушеннями стали зловживання під час виконання робіт із відновлення та ремонту обладнання ТЕЦ.

Попередні результати розслідування вказують на те, що шахрайські дії мали місце через завищення вартості матеріалів, фальсифікацію обсягів виконаних робіт, а також через проведення фінансових операцій з підконтрольними підприємствами. Це дозволяло отримувати значні суми, не маючи на це законних підстав. Крім того, слідчі вважають, що кошти могли бути виведені через оформлення неправдивих документів, що підтверджували виконання робіт, яких насправді не було здійснено.

Правоохоронці провели низку обшуків та вилучили фінансову документацію, носії інформації та інші докази, що можуть підтверджувати протиправну діяльність. Наразі шістьом фігурантам повідомлено про підозру. Їм інкримінують привласнення та розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах, а також службове підроблення.

У межах кримінального провадження триває досудове розслідування. Слідчі встановлюють роль кожного учасника схеми та перевіряють можливу причетність інших осіб. Також вирішується питання про обрання запобіжних заходів підозрюваним.

Трипільська ТЕЦ є одним із ключових об’єктів енергетичної інфраструктури регіону, тому ефективність та прозорість використання коштів на її відновлення має стратегічне значення.

27 лютого — день, який поєднує кілька значущих подій, що відзначаються як у церковному, так і в міжнародному контексті. Це не лише день пам’яті Прокопія Декаполіта, відомого святого, а й час, коли у світі згадують про важливі соціальні та екологічні питання. Зокрема, цього дня акцентують увагу на захисті полярних ведмедів, боротьбі з булінгом та підтримці діяльності неурядових організацій.

У церковному контексті 27 лютого — день пам’яті преподобного ісповідника Прокопія Декаполіта, ченця VIII століття. Він здобув визнання за свою сувору аскезу, глибоку молитву і невпинну вірність християнським заповідям. Прокопій залишив значний слід у християнській традиції, ставши прикладом самопожертви та духовної стійкості. Його життя втілювало високі моральні принципи, а його віра в Бога була непохитною навіть перед обличчям випробувань.

Також 27 лютого відзначають Міжнародний день полярного ведмедя. Ця дата покликана привернути увагу до збереження популяції полярних ведмедів, які є символом Арктики та водночас індикатором кліматичних змін. Через глобальне потепління арктичний лід тане швидше і формується пізніше, що скорочує період полювання тварин на тюленів. У результаті ведмеді виснажуються, змушені наближатися до людських поселень і опиняються під загрозою виживання.

Ще одна подія цього дня — Міжнародний день протидії булінгу. Він спрямований на боротьбу з цькуванням у школах, на роботі та в онлайн-середовищі. Булінг проявляється у формі систематичного приниження, агресії або ізоляції людини та може мати серйозні психологічні наслідки. Фахівці наголошують, що ключовими інструментами протидії є підтримка, відкритий діалог і нульова толерантність до насильства.

Окрім цього, 27 лютого відзначається Всесвітній день неурядових організацій. Його започаткували у 2010 році, а міжнародного визнання він набув у 2014 році на рівні Ради держав Балтійського моря. Мета дня — підкреслити роль громадських об’єднань у розвитку суспільства. Саме неурядові організації активно працюють у сферах захисту прав людини, освіти, медицини, культури, екології та гуманітарної допомоги, часто першими реагуючи на кризові ситуації та підтримуючи постраждалих.

Таким чином, 27 лютого об’єднує духовну спадщину, екологічні виклики та суспільні ініціативи, нагадуючи про важливість віри, відповідальності та солідарності.

Фінансове забезпечення тимчасово окупованих територій залишається ключовим аспектом державної політики у воєнний період. Незважаючи на відсутність фактичного контролю над частиною громад, ці адміністративно-територіальні одиниці продовжують функціонувати, формуючи бюджети та плануючи відновлення після деокупації. Такий підхід дозволяє зберігати соціальну інфраструктуру, підтримувати освітні та медичні заклади, а також забезпечувати стабільність у місцевих громадах, навіть у складних умовах війни.

Бюджетне планування включає не лише поточні видатки на забезпечення базових потреб населення, але й довгострокові проєкти реконструкції та модернізації інфраструктури. Завдяки цьому громади готуються до швидкого відновлення після повернення під контроль держави. Ключовим фактором ефективності таких бюджетів є прозорість фінансових потоків та координація з центральними органами влади, що дозволяє уникнути дублювання витрат і забезпечує максимально ефективне використання наявних ресурсів.

Водночас бюджетна модель релокованих громад має суттєві обмеження. Понад 84% їхніх доходів формуються за рахунок державних трансфертів, що робить такі бюджети залежними від центральної влади. Втрата майна, землі та комунальної інфраструктури ускладнює формування власних доходів і перетворює бюджетний процес на значною мірою формальний. Попри це, до таких громад застосовується загальний механізм горизонтального вирівнювання та додаткові дотації з державного бюджету.

За останні роки видатки окремих окупованих громад суттєво зросли. У найбільших міських громадах вони вимірюються сотнями мільйонів гривень і в окремих випадках наближаються до мільярда. Для порівняння, бюджети деяких громад, що перебувають під повним контролем, мають співмірні показники. Це свідчить про значний масштаб фінансових ресурсів, які адмініструються навіть в умовах окупації.

Структура видатків у різних громадах відрізняється. Частина військових адміністрацій спрямовує переважну частину коштів на міжбюджетні трансферти, зокрема субвенції на підтримку Збройних сил України або на потреби інших громад. В окремих випадках ця стаття становить більшість бюджету. Такий механізм викликає дискусії щодо ефективності, пріоритетності та швидкості використання коштів у контексті потреб фронту.

Разом із цим значні суми витрачаються на утримання органів місцевої влади. У ряді громад видатки на управлінський апарат залишаються співмірними з показниками громад, які не зазнали окупації. Це ставить питання про можливість оптимізації адміністративних витрат, зокрема шляхом удосконалення структури військових адміністрацій. Однак будь-які зміни мають враховувати потреби внутрішньо переміщених осіб, адже в багатьох громадах значна частина бюджету спрямована саме на соціальні програми для них.

Окремою проблемою є нерівномірність доступу переселенців до послуг. У різних громадах частка видатків на соціальне забезпечення, освіту чи підтримку ВПО суттєво відрізняється. Це створює відмінності в обсязі допомоги та можливостях отримання сервісів залежно від того, до якої саме громади належить людина.

Також залишається питання прозорості. Мешканці тимчасово окупованих громад фактично обмежені у впливі на бюджетні рішення, а механізми громадських обговорень часто не застосовуються. Повнота оприлюднення даних про доходи та видатки інколи є недостатньою, що ускладнює громадський контроль і підзвітність.

Вирішення цих проблем потребує комплексного підходу: перегляду співвідношення адміністративних витрат і соціальних програм, забезпечення рівного доступу ВПО до послуг, підвищення прозорості бюджетного процесу та впровадження ефективних інструментів участі громадян. Оптимізація управлінських структур може дати економічний ефект, але вона має супроводжуватися гарантіями належного соціального захисту переселенців і збереженням спроможності громад до відновлення після деокупації.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про припинення дисциплінарного провадження стосовно прокурора Летичівської окружної прокуратури Хмельницької області Андрій Благовісний. Після всебічного аналізу наданих матеріалів та перевірки викладених у скарзі обставин комісія встановила відсутність у його діях складу дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження було відкрито на підставі отриманого звернення, у якому заявник вказував на можливі порушення під час виконання прокурором службових обов’язків. У межах перевірки члени комісії дослідили документи, пояснення сторін, а також оцінили відповідність дій прокурора вимогам чинного законодавства та професійної етики. Особливу увагу приділили дотриманню стандартів неупередженості, законності та процесуальної дисципліни.

Ситуація навколо прокурора стала частиною ширшого суспільного обговорення щодо встановлення інвалідності окремим працівникам правоохоронних органів у Хмельницькій області. У межах службових перевірок та окремих кримінальних проваджень досліджувалися обставини оформлення інвалідності та можливі порушення процедур.

Під час розгляду дисциплінарної справи комісія вивчила матеріали службових розслідувань Генінспекції Офісу Генерального прокурора та Хмельницької обласної прокуратури, документи Державного бюро розслідувань, а також медичні висновки і результати переоглядів. За даними перевірок, ознак використання службового становища для отримання інвалідності не встановлено. ДБР не повідомляло прокурору про підозру та не проводило щодо нього процесуальних дій у межах кримінального провадження.

У 2019 році Благовісному було встановлено II групу інвалідності безстроково на підставі медичних документів, що підтверджували наявність вродженого захворювання серця та супутніх станів. Після суспільного резонансу 2024–2025 років його направили на повторний медичний огляд. У 2025 році групу інвалідності було змінено на III, а згодом підтверджено її безстроковий характер відповідно до чинних процедур оцінювання.

Комісія наголосила, що оцінка медичних критеріїв не належить до її повноважень, а питання стану здоров’я є конфіденційною інформацією. Доводи скарги, за висновком КДКП, не підтверджені належними доказами порушення закону «Про прокуратуру», присяги прокурора або правил професійної етики.

Рішення про закриття дисциплінарного провадження ухвалено одноголосно. Копії рішення буде надіслано до Генінспекції Офісу Генерального прокурора, Летичівської окружної прокуратури та самому прокурору.