Аутизм — не епідемія: чому діагноз ставлять частіше

Останніми роками діагноз “аутизм” почали ставити значно частіше. Це породило побоювання, що ми маємо справу з новою епідемією. Проте фахівці заспокоюють: збільшення кількості випадків — наслідок не захворювання, а змін у діагностиці.

Нові критерії — нова статистика

До 1980-х років термін “розлади аутистичного спектра” (РАС) узагалі не існував. А сам аутизм трактували дуже вузько — лише як важкі, помітні порушення. Через це діагноз ставили лише окремим пацієнтам. Багато дітей із легкими формами РАС вважали просто «дивними» або взагалі ігнорували.

Розширення критеріїв діагностики та зростання обізнаності в суспільстві призвели до того, що сьогодні виявляють набагато більше випадків, зокрема серед дівчат і представників меншин — груп, які раніше майже не охоплювали дослідженнями.

У США, за офіційною статистикою, вже кожна 31-ша дитина має діагноз у спектрі аутизму. Таке саме зростання фіксують в Австралії, Тайвані та інших країнах.

Генетика чи довкілля?

Більшість експертів погоджуються: аутизм має сильну генетичну складову. Дослідження свідчать, що спадковість пояснює до 80% випадків. Якщо один з ідентичних близнюків має аутизм, у другого теж з великою ймовірністю виявлять цей стан.

Однак і генетика — не єдине пояснення. Вчені досліджують додаткові фактори: передчасні пологи, низьку вагу при народженні, вік батьків, діабет у матері, а також вплив довкілля — зокрема пестицидів і забруднення повітря. Але прямий причинно-наслідковий зв’язок між цими чинниками і аутизмом досі не доведений.

Що лякає насправді?

“Нас лякає не аутизм, а відсутність системи підтримки для таких людей”, — каже Зої Гросс із організації ASAN. Її підтримує і Шеннон Роуз. Вони наголошують: суспільство досі недостатньо пристосоване до потреб людей у спектрі аутизму.

Люди з аутизмом завжди були серед нас. Але лише нещодавно ми почали бачити їх, розуміти і визнавати. І це — не епідемія, а крок уперед.