Андрій Коболєв, обвинувачений НАБУ у незаконних преміях, виїхав за кордон

Колішній голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, якого звинувачують у призначенні собі багатомільйонних премій, виїхав з території України. Цю інформацію було підтверджено під час засідання Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

Так, на минулому тижні, Вищий антикорупційний суд мав чергове засідання у справі Коболєва, під час якого з’ясувалося, що підозрюваний перебуває за межами України.
Зокрема, Коболєв не зʼявився в зал суду, але долучився до засідання через відеоконференцзвʼязок.

Прокурор не заперечив проти його участі через відеозв’язок з-за кордону. Водночас прокурорка наголосила на ризиках неповернення Коболєва в Україну через «побоювання кримінальної відповідальності».

“Він може не повернутися з цієї поїздки”, – зазначила прокурорка.

Як саме та коли Коболєв покинув Україну, не відомо.

Водночас 3 грудня САП повідомила про те, що домоглася заборони для Коболєва виїжджати за межі України. Відповідне рішення ухвалив ВАКС. Та згодом стало відомо, що через описку це рішення ВАКС так і не набрало законної сили аж до 17 грудня.

Зокрема, ухвалою ВАКС від 3 грудня судді задовольнили клопотання прокурорів і вирішили покласти на Коболєва наступні процесуальні обов’язки: повідомляти слідчих про зміну місця проживання, не спілкуватися зі свідками, здати всі закордонні паспорти.

Однак строк дії ухвали прописали – “до 3 березня 2024 року включно”. Тобто йшлося про період часу, який давно минув. Тож Коболєв після 3 грудня 2024 року продовжував перебувати поза дією запобіжного заходу і відповідних процесуальних обмежень та міг спокійно виїхати за кордон.

І тільки 17 грудня ВАКС виніс окрему ухвалу про виправлення помилки. Нею судді встановили дію процесуальних обмежень для Коболєва – “до 3 березня 2025 року включно”.

У січні стало відомо про те, що Апеляційна палата ВАКСу відмовилася розглядати питання про заборону Коболєву виїжджати з України.

Нагадаємо, Андрій Коболєв був головою правління НАК “Нафтогаз України” з 26 березня 2014 по 28 квітня 2021 року.

У січні 2023 року САП та НАБУ повідомили Коболєву про підозру щодо отримання ним 2018 року $10 млн (на той час 260 млн грн (сума перевищує нормативно визначені розміри таких виплат – 37,48 млн грн) премії за перемогу над “Газпромом” у Стокгольмі на $4,6 млрд. Він, зловживаючи службовим становищем самостійно ініціював розгляд наглядовою радою питання про виплату цієї премії й самостійно встановив її розмір.

Ексголові “Нафтогазу” загрожує від 7 до 12 років за ґратами. Зазначимо, що суд відмовився відправляти колишнього очільника “Нафтогазу” в СІЗО. На початку березня Коболєва зобовʼязали носити електронний браслет.

25 вересня 2023 року Коболєву вдвічі зменшили розмір застави, з 229 до 107 млн гривень і скасували електронний браслет.

The post Андрій Коболєв, обвинувачений НАБУ у незаконних преміях, виїхав за кордон first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Київська ТЕЦ-6 практично повністю зруйнована внаслідок сьогоднішньої ракетної атаки

За інформацією наших джерел, одна з найпотужніших в Києві та всій Україні ТЕЦ-6 зазнала критичних руйнувань внаслідок прямого ракетного попадання. При цьому, за інформацією джерела,  зруйновані як основні, так в резервні потужності. Відповідно, без тепла до кінця зими ризикують залишитися велика кількість житлових і адміністративних будинків Дарницького, Дніпровського, Подільського, Деснянського та Оболонського районів столиці, а […]

Олена Тополя про новий етап у житті після розлучення та можливість возз’єднання з Тарасом Тополею

Українська співачка Олена Тополя розповіла, що після розлучення вже почала відчувати підвищену увагу з боку чоловіків, але ставиться до цього дуже обережно. В інтерв’ю артистка поділилася своїми почуттями з приводу нового етапу у своєму особистому житті, зазначивши, що поки не готова до серйозних стосунків. Олена наголосила, що вона зосереджена на своїй кар'єрі та особистому розвитку, тому не шукає нових романтичних відносин на цей момент.

Під час розмови з журналістами артистка також вперше публічно відповіла на запитання, чи можливе возз’єднання з її колишнім чоловіком — Тарасом Тополею, фронтменом популярного українського гурту «Антитіла». Олена зауважила, що на питання про поновлення стосунків вона не дасть категоричної відповіді, пояснивши, що таке рішення є складним і не можна сказати, що це абсолютно неможливо. Вона підкреслила, що на сьогоднішній день не бачить очевидного повернення до колишніх стосунків, але й не виключає цього у майбутньому.

При цьому Олена наголосила, що формальні речі для неї не є визначальними. За її словами, штамп у паспорті чи офіційні процедури не завжди відображають реальний стан стосунків між людьми.

Говорячи про причини розлучення, артистка свідомо уникала конкретики, дотримуючись спільного рішення з Тарасом Тополею не виносити особисті деталі на публіку. Втім, у її роздумах прозвучали узагальнення, які дають зрозуміти, з якими труднощами може стикатися пара з роками.

Співачка зазначила, що в багатьох родинах люди не завжди говорять одне одному те, що насправді думають, намагаючись не образити партнера або уникаючи розмов про власні бажання. Такі замовчування, за її словами, можуть накопичуватися й з часом серйозно впливати на стосунки.

Окремо Олена Тополя зупинилася на темі браку часу для щирих розмов, особливо коли обидва партнери мають насичений робочий графік і постійні поїздки. У таких умовах непроговорені моменти залишаються «непропрацьованими» й можуть мати руйнівні наслідки для спільного життя.

Імен у цьому контексті співачка не називала, однак сенс її слів читався між рядків — йшлося про універсальні проблеми, з якими стикаються пари, навіть якщо ззовні їхні стосунки здаються міцними.

Мобілізаційне шахрайство в порту “Південний”: розслідування щодо фіктивного бронювання

У морському порту «Південний» правоохоронці розпочали кримінальне розслідування щодо можливих випадків фіктивного бронювання працівників від мобілізації під час воєнного стану. Згідно з інформацією, справу відкрито за частиною 5 статті 361 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання за незаконне втручання в роботу електронних інформаційних систем, вчинене в умовах воєнного стану.

Це провадження стало результатом численних перевірок, під час яких було виявлено ймовірні маніпуляції з документами та електронними базами даних, що дозволяли деяким працівникам порту уникати призову до Збройних сил України. За попередніми даними, зловмисники використовували різноманітні схеми для створення підроблених бронювань, що надавали таким особам право залишатися на роботі, а не відправлятися на фронт.

За даними слідства, у період з 9 по 15 вересня начальник відділу мобілізаційної роботи та цивільного захисту порту вносив до державного вебпорталу недостовірні відомості щодо бронювання працівників. Зазначені дії, за версією правоохоронців, здійснювалися за вказівкою тимчасово виконуючого обов’язки директора підприємства.

Ключовим епізодом справи є те, що посадовець використав кваліфікований електронний підпис директора, який на той момент перебував під цілодобовим домашнім арештом і фізично не міг здійснювати управлінські дії.

Слідство вважає, що внесення недостовірних даних до електронних систем могло бути використане для незаконного уникнення мобілізації окремими працівниками, що є особливо чутливим питанням в умовах воєнного стану.

Наразі правоохоронні органи встановлюють коло осіб, причетних до можливих зловживань, обсяг неправомірно внесених даних та мотиви дій посадових осіб порту. Остаточні правові оцінки діям фігурантів справи будуть надані після завершення досудового розслідування.

Затримання колишнього керівника СБУ в Харківській області: нові звинувачення у державній зраді та організації незаконного захоплення будівель

Державне бюро розслідувань повідомило про нове затримання колишнього начальника управління Служби безпеки України в Харківській області Романа Дудіна, який уже мав справу з підозрою у державній зраді. Затримання сталося під час спроби підозрюваного вийти з-під варти після сплати понад 4,2 мільйона гривень застави, яку було внесено раніше. Проте, у зв’язку з новими обставинами, правоохоронці оголосили Дудіну додаткову підозру за новим фактом.

Згідно з даними слідства, Роман Дудін підозрюється в організації незаконного захоплення будівлі Харківської обласної військової адміністрації під час перших годин повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За версією слідчих, саме Дудін, зловживаючи своїм службовим становищем, організував спробу усунення керівництва обласної адміністрації та захоплення важливого об'єкта, що мало суттєві наслідки для координації оборонних дій та організації роботи на місцях у критичні моменти.

Дії колишнього керівника управління СБУ в Харківській області кваліфіковано за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 109 та статтею 341 Кримінального кодексу України. Йдеться, зокрема, про замах на захоплення державної влади та незаконне захоплення будівлі, що забезпечує діяльність органу державної влади.

Слідство встановило, що підозрюваний володів інформацією про підготовку наступальної операції з боку РФ та був переконаний у її успішності. За версією правоохоронців, за таких обставин він організував спробу захоплення державної влади та блокування роботи обласної військової адміністрації з метою перешкоджання її нормальному функціонуванню.

У разі доведення вини колишньому посадовцю загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років із можливістю конфіскації майна. Наразі суд має обрати йому новий запобіжний захід з урахуванням оголошеної підозри.