Алкомагнат Євген Черняк потрапив під тиск у Росії після замороження конфлікту з Єрмаком

Український магнат алкогольної галузі з міста Запоріжжя, Євген Черняк, ненадовго потрапив у вир російської правової системи, що ініціювала процес конфіскації його активів у Росії. Цей крок став наголошеним демонстраційним актом в утиску, здійснюваним з боку російських владних структур, спрямованим на обмеження впливу Черняка та його підприємницької діяльності. Відомий своєю активною участю в українському бізнесі, Євген Черняк неодноразово зіштовхувався з різного роду викликами та перешкодами, однак цей крок російських органів став новим, небезпрецедентним випробуванням для нього та його бізнесу. На фоні політичних напруг та геополітичних протистоянь між Україною та Росією, такі дії російської Генпрокуратури стають ще одним свідченням складних взаємин між країнами, а також впливу політичних факторів на економічні процеси.

Відбувається це після того, як в Україні гоніння на магната навпаки призупинилися через повернення Кирила Тимошенка, який має спільних друзів із Черняком, в обойму чинних чиновників Зеленського.

Для Євгена Черняка, який походив із впливової чекістської сім’ї (Черняк-старший за часів СРСР керував секретним заводом КДБ СРСР у Запоріжжі), не було проблемою продовжити одночасно вести бізнес у РФ і Україні після 2014 року. Тим паче, серед українських політиків і бізнесменів відтоді стало модно на публіку лаяти Росію, а за лаштунками отримувати надприбутки від спільних бізнесів із росіянами. Так процвітали Порошенко, Гройсман, Яценюк, Ахметов, Тарута, Коломойський, багаторічний топ-менеджер Зеленського Баруля та ін. Євген Черняк після 2014 року формально оголосив про відхід із РФ, а реально через кіпрський офшор AMG-77 investment ltd продовжував працювати в Росії.

Знамениті бренди «Хортиця», «Мороша», «Шустов», що належать клану Черняк, посідали провідні позиції на ринку РФ. Це було можливо завдяки гарним стосункам Черняка з кураторами алкогольної теми в путінському оточенні – главою СЗР Наришкіним і главою МВС Колокольцевим. Представляв інтереси Черняка в РФ як номінал випускник Академії ФСБ РФ Олександр Беспалов, який раніше працював директором Феодосійського заводу коньяків і вин в окупованому Криму. В Україні позиції Черняка в економіці та політиці були сильні незалежно від Майданів та інших політичних потрясінь завдяки підтримці етнічних злочинних угруповань. Це угруповання Арташеса Саргсяна, яке базується в Запоріжжі, і їхні партнери з Горлівки на чолі з Арменом Саркісяном, товаришем колишнього глави МВС України та АР Криму Анатолія Могильова.

Після ескалації війни з РФ 24 лютого 2022 року Черняк зробив серію заяв про повне припинення будь-якої взаємодії з РФ, став позиціонувати себе як проукраїнський волонтер. Водночас Черняк і його родичі давно вже не живуть в Україні, вважаючи за краще брати участь у житті держави через помічників з-за кордону.

З осені 2022 року опозиційні ЗМІ Андрія Єрмака, які колись перейшли під контроль, розгорнули кампанію проти Черняка з метою «обілетити» алкомагната в «общак» тандему Єрмак-Зеленський. Після того, як впав в особливу немилість Єрмаку і його звільнили з посади заступника голови ОП Кирила Тимошенка, з яким по лінії етнічної злочинності через Веміра Давитяна Черняк мав добрі стосунки, кампанія проти Черняка посилилася. Єрмак і «вождь соросят» Томаш Фіала, які перебували 2023 року в союзі, ініціювали вихід серії «незалежних розслідувань» про бізнес Черняка з росіянами, щоб спонукати магната розщедритися.

Потім на замовлення Єрмака в «опозиційних» ЗМІ з’явилися сюжети про нюанси алкогольного бізнесу Черняка в так званій «ЛДНР», що, з урахуванням специфіки ринку регіону, мало посварити Черняка з російськими партнерами. Серед журналістів, які працюють на Єрмака, розслідування про продажі горілки Черняка в т. зв. «ЛДНР» потім навіть підносили як зразок контенту, який особливо сподобався замовнику.

Повернення Кирила Тимошенка на перші ролі в Зе!команді за участю спільного товариша Тимошенка і Черняка Давитяна призвело до того, що Черняк дещо розщедрився в «Зе!общак». А відкриті СБУ з гучною помпою наприкінці 2023 року справи про співпрацю Черняка з росіянами було поставлено на паузу. Але поліпшення стосунків Черняка з Банковою не сподобалося його російським партнерам. Заява Гепрокуратури РФ про конфіскацію російських активів українського алкомагната є запрошенням підвищити його бонусні платежі російським друзям відповідно до підвищення його бонусних платежів українським друзям.

Схожі статті

Аніта Луценко відверто розповіла про розрив із чоловіком та новий етап у своєму житті

Відома українська фітнес-тренерка та телеведуча Аніта Луценко офіційно підтвердила інформацію про розлучення з Олександром Лозовцовим. Про особисті зміни вона відверто розповіла в розмові з Машею Єфросиніною. За словами спортсменки, їхні шляхи з чоловіком розійшлися ще певний час тому, однак лише тепер вона наважилася публічно проговорити цю тему.

Аніта пояснила, що головною причиною розриву стали глибокі внутрішні зміни у її почуттях. Вона усвідомила, що кохання зникло, а залишатися у шлюбі без щирих емоцій не вважає правильним ні для себе, ні для партнера. За її переконанням, стосунки мають приносити радість, підтримку та відчуття гармонії, і якщо цього немає, люди не повинні змушувати себе бути разом.

Спортсменка підкреслила, що Олександр був коханням всього її життя, і розрив дався їй нелегко. Луценко зізналася, що боялася піти на цей крок, побоюючись, що більше не зустріне такого кохання. Після консультацій з психоаналітиком вона наважилася розірвати стосунки.

Наразі Аніта Луценко самотня, проте вірить у можливість нових романтичних стосунків і навіть вже ходить на побачення. Відомо, що пара зустрічалася з 2013 року, у 2016-му у них народилась донька Мія. У шлюбі тренерка та Олександр не були.

Скандал навколо “яєць по 17 гривень”: чому головна фігурантка й досі поза відповідальністю

Історія з постачанням продуктів для Збройних Сил України за завищеними цінами вже давно стала символом системних проблем у сфері оборонних закупівель. Одна з ключових фігуранток цього скандалу — підприємниця, відома в медіа під прізвиськом Глиняна, — тривалий час залишається за межами української юрисдикції. Нині вона мешкає у Хорватії, де, за даними журналістських розслідувань, не лише веде спокійне життя, а й бере участь у девелоперських та будівельних проєктах. Попри резонанс справи та обурення суспільства, реального покарання вона досі не зазнала.

Журналістські матеріали, зокрема публікації Тетяни Ніколаєнко та Юрія Ніколова, стали поштовхом до відкриття кримінальних проваджень. Державне бюро розслідувань і Національне антикорупційне бюро майже синхронно зареєстрували справи за фактом можливих зловживань під час укладання контрактів на постачання харчів для армії. Йшлося про багатомільйонні суми та очевидні ознаки штучного завищення цін, що стало особливо чутливим на тлі війни й постійної потреби фронту в ресурсах.

Також повідомляється, що її зять уникнув арешту коштів у справі Бюро економічної безпеки. Журналістка підкреслює, що навіть після гучних викриттів і відставок, проблема корупції у державних закупівлях та контрактах для армії залишається невирішеною.

Цей випадок знову став прикладом того, як повільно і вибірково застосовується українське законодавство щодо осіб, які причетні до корупційних схем у час війни.

Справу про конфіскацію майна судді передано до ВАКС: НАЗК і САП діють на підставі матеріалів СБУ

Національне агентство з питань запобігання корупції, використовуючи дані, отримані від Служби безпеки України, за процесуального супроводу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулося з позовом до Вищого антикорупційного суду щодо можливого стягнення в дохід держави майна судді Києво-Святошинського районного суду Київської області. Йдеться про суддю, якого в матеріалах справи називають ймовірно Віталієм Нікушиним.

Підставою для звернення до суду стали результати моніторингу способу життя, проведеного НАЗК. У ході перевірки було встановлено, що протягом 2022–2023 років суддя придбав одразу три автомобілі за цінами, які суттєво відрізнялися від середньоринкових і виглядали значно заниженими. За оцінкою антикорупційного органу, вартість такого майна не відповідає офіційним доходам посадовця та його родини.

Mercedes-Benz G 350 TD (2013) — за 10 тис. грн при ринковій вартості понад 2,1 млн грн;

Mercedes-Benz G 500 (2013) — за 529 тис. грн замість майже 685 тис. грн;

Renault ZOE (2017) — за 5 тис. грн при експертній оцінці 431,5 тис. грн.

САП подала до ВАКС позов про стягнення Mercedes-Benz G 350 TD, частини вартості Renault ZOE та грошових коштів на рахунках судді. Загальна сума необґрунтованих активів, які підлягають конфіскації, перевищує 3,3 млн грн.

Раніше НАЗК наголошувало на необхідності контролю за способами життя суддів, аби виявляти невідповідність між доходами та майновим станом посадовців.

Суддя Київського апеляційного суду задекларувала майже 3 мільйони гривень доходу за рік

Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Вікторівна Фрич оприлюднила декларацію за 2024 рік, у якій вказала дохід у розмірі майже 2,95 мільйона гривень, а також значні валютні заощадження. Основну частину доходів складає заробітна плата — 2,94 мільйона гривень. Окрім цього, вона отримала близько 8 тисяч гривень відсотків від банківського депозиту.

У поданій декларації суддя не зазначила членів сім’ї, що означає декларування виключно особистих доходів, майна та фінансових активів. Такий формат подання передбачає, що на момент подання звіту інших осіб, чиї доходи підлягали б обов’язковому декларуванню разом із суддею, офіційно не було внесено до документа.

Серед нерухомості Фрич декларує право проживання у квартирі площею 106 м² у Києві, яка належить її батьку, а також власний садовий будинок площею 271,6 м² у селі Вишеньки Бориспільського району. Крім того, їй належать дві земельні ділянки по 0,1 га у цьому ж населеному пункті. Загальна оцінка нерухомості судді становить близько 642 тис. грн.

Транспортних засобів, корпоративних прав, цінних паперів чи бізнесу у Тетяни Фрич немає. Готівкою вона тримає 45 тис. доларів, а на банківських рахунках зберігається 330 тис. грн.

Ці дані свідчать про суттєві заощадження судді при відсутності власного бізнесу чи корпоративних прав.