Адміністрація Трампа виступає проти референдуму як умови мирних переговорів

Після резонансу навколо публікації російською мовою в Instagram Настя Каменських, імовірно, переосмислила власну публічну комунікацію. Артистка вперше за тривалий період записала звернення до аудиторії українською мовою, чим привернула підвищену увагу не лише відданих фанів, а й тих, хто раніше скептично ставився до її позиції.

У новому відео співачка спочатку почала говорити іспанською, однак майже одразу перервала себе, пояснивши, що цього разу обирає іншу мову для розмови. Після цього Каменських перейшла на українську та наголосила, що для неї важливо бути чесною із собою та тими, хто за нею стежить.

За словами співачки, попереду на неї чекає новий етап — сюрпризи, прямі ефіри та нові пісні. Вона наголосила, що готова експериментувати, працювати з різними мовами та настроями, адже більше не боїться змін. Артистка підкреслила, що є багатогранною і не обмежується однією емоцією чи історією.

Відеозвернення Каменських прозвучало українською, однак сам допис вона опублікувала одразу двома мовами — українською та російською. Крім того, ролик був продубльований також російською мовою, що й стало новим приводом для обговорень.

Попри те, що частина підписників позитивно сприйняла повернення артистки до української мови, значна кількість користувачів залишилася незадоволеною. У коментарях люди запитують, навіщо знову використовувати російські субтитри, і для якої аудиторії вони призначені.

Користувачі наголошують, що саме зараз важливо поширювати українську культуру, мову та музику у світі, а не розчиняти українську ідентичність серед інших мовних просторів. Деякі фанати прямо заявляють, що артистці варто визначитися зі своєю позицією, адже «на кількох стільцях довго не всидіти».

У коментарях також звучать емоційні закиди про втрату довіри та розчарування у творчому шляху співачки. Частина шанувальників визнає, що питання не в іспанській мові, а саме у присутності російського перекладу, який викликає найбільше обурення.

Таким чином, навіть перехід на українську мову не зняв напругу навколо Каменських. Навпаки, нове звернення знову запустило хвилю дискусій про відповідальність публічних осіб, мовний вибір та межу між творчими експериментами і громадянською позицією.

Останнім часом держава дедалі активніше звітує про розгортання мережі ветеранських просторів, запуск нових програм і підготовку фахівців із супроводу ветеранів. У публічному просторі ці ініціативи подаються як системна відповідь на виклики післявоєнної адаптації. Втім, за гучними заявами та презентаціями дедалі чіткіше проступає інша картина, у якій ключову роль відіграє не людина з її потребами, а будівельні проєкти та освоєння бюджетних коштів.

Значна частина фінансування спрямовується на зведення або реконструкцію об’єктів, що формально називаються ветеранськими просторами. При цьому питання їх реального наповнення, доступності та практичної користі часто відходять на другий план. У багатьох випадках виконавці таких проєктів виглядають наперед визначеними, а кошториси — завищеними, що породжує сумніви щодо ефективності витрачання державних ресурсів.

Міністерство у справах ветеранів під керівництвом Наталії Калмикової, замість концентрації на реальних потребах захисників, фактично стало частиною вертикалі розподілу бюджетних ресурсів разом із керівництвом Київської обласної державної адміністрації. За наявною інформацією, саме на рівні області формується повний цикл ухвалення рішень — від ініціювання «потрібних» об’єктів до затвердження тендерної документації з умовами, адаптованими під конкретних виконавців.

Показовим прикладом стала реалізація проєкту ветеранського простору в Бучанській громаді загальною вартістю майже 140 мільйонів гривень. Така сума є співмірною з будівництвом повноцінного реабілітаційного центру, однак публічного і детального обґрунтування вартості саме цього об’єкта надано не було. Відсутні й чіткі пояснення, які саме послуги за ці кошти отримають ветерани.

Закупівля відбулася за мінімальної конкуренції. Переможцем став консорціум «Будівельні ініціативи» — структура, створена безпосередньо перед проведенням тендеру та така, що не має підтвердженого досвіду реалізації проєктів подібного масштабу. Для державного бюджету це є прямим індикатором ризику, адже йдеться про десятки мільйонів гривень.

Порівняння з аналогічними соціальними об’єктами в інших регіонах демонструє суттєві відмінності у вартості. Навіть поверхневий аналіз дозволяє говорити про завищення кошторису щонайменше на 20–30 відсотків. У грошовому вимірі це означає переплату в межах від 28 до 40 мільйонів гривень лише за одним проєктом.

Механізм реалізації таких схем є типовим: неподілені лоти, завищені кваліфікаційні вимоги до учасників, відсутність реальної конкуренції. У таких умовах практично будь-яку суму можна подати як «ринкову», а перевірка доцільності витрат стає формальністю.

Фактично ці десятки мільйонів гривень могли б бути спрямовані на тисячі годин психологічної допомоги, програми реабілітації, перекваліфікації чи підтримку ветеранського підприємництва. Натомість кошти концентруються у будівельних кошторисах, де контроль ефективності використання бюджету максимально розмитий.

У підсумку під гаслами турботи про ветеранів формується система, у якій держава не стільки допомагає захисникам, скільки купує лояльність підрядників за бюджетний рахунок. І саме це дедалі більше схоже не на соціальну політику, а на цинічний бюджетний блеф.

На західному кордоні України правоохоронні органи зірвали діяльність великої схеми незаконного ввезення наркотичних речовин. У пункті пропуску «Шегині» прикордонники у взаємодії зі співробітниками Служби безпеки України у Львівській області провели спеціальну операцію, результатом якої стало викриття та припинення роботи розгалуженого каналу контрабанди.

За попередніми даними, зловмисники намагалися переправити на територію України значні обсяги заборонених речовин, маскуючи їх під легальні міжнародні перевезення. Для цього використовувалися транспортні засоби, що прямували через кордон нібито з пасажирами або звичайним багажем, аби не викликати підозр під час стандартних перевірок.

За даними слідства, організатором злочинної схеми виявився 28-річний мешканець Калуського району. До протиправної діяльності він залучив свого 23-річного земляка, який виконував роль водія та безпосередньо перевозив заборонений вантаж через кордон.

Для контрабанди зловмисники використовували власний мікроавтобус, задіяний у міжнародних пасажирських перевезеннях. Такий спосіб дозволяв мінімізувати ризик викриття та не привертати зайвої уваги під час проходження прикордонного контролю.

Організатор схеми заздалегідь домовлявся про закупівлю наркотичної речовини — кратому. Це психоактивна субстанція рослинного походження, яку отримують з тропічного дерева, що росте в країнах Південно-Східної Азії. Крім того, він детально інструктував водія щодо маршруту руху, часу перетину кордону та місця передачі забороненого вантажу.

Особливу увагу зловмисники приділяли конспірації. Пакунки з наркотичною речовиною були замасковані у багажному відділенні мікроавтобуса та приховані під валізами й особистими речами пасажирів.

Втім, під час поглибленого огляду автомобіля Mercedes прикордонники виявили понад 614 кілограмів кратому. За попередніми оцінками, оптова вартість вилученої партії наркотиків на чорному ринку може сягати близько чотирьох мільйонів гривень.

Обох учасників злочинної схеми затримали. Їм повідомлено про підозру за статтями 305 та 307 Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за контрабанду та незаконний обіг наркотичних засобів.

Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Львівська обласна прокуратура.

У Вінницькій області правоохоронні органи викрили масштабне привласнення бюджетних коштів під час виконання робіт з обслуговування світлофорів та систем вуличного освітлення. За даними слідства, загальна сума завданих державі збитків становить близько 1,6 мільйона гривень. Інформацію про перебіг розслідування оприлюднила обласна прокуратура.

Про підозру повідомлено керівнику Служби відновлення і розвитку інфраструктури у Вінницькій області Ігорю Жебелеву. Слідчі вважають, що посадовець міг бути безпосередньо залучений до організації та погодження фінансових схем, у межах яких вартість робіт і послуг штучно завищувалася. Йдеться про контракти, що фінансувалися з бюджету та мали забезпечувати належний стан дорожньої інфраструктури й безпеку руху.

Як встановили правоохоронці, у грудні 2022 року було проведено закупівлю робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення. До переліку робіт входило, зокрема, обслуговування світлофорних об’єктів і систем вуличного освітлення.

Договір уклали з товариством, яке не мало необхідної ліцензії на виконання відповідних робіт. Упродовж 2023–2024 років підрядник систематично завищував у щомісячних актах виконаних робіт вартість спожитої електроенергії приблизно на 20 відсотків. При цьому до розрахунків включалися витрати, які не були передбачені затвердженим кошторисом.

У результаті таких дій державному бюджету було завдано збитків на суму близько 1,6 мільйона гривень.

Окрім керівника служби, підозру оголошено начальнику профільного відділу установи та директору товариства-підрядника. Усім фігурантам інкримінують розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинену в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах.

Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці встановлюють усі обставини справи та можливу причетність інших посадових осіб до завдання збитків бюджету.