Китайська Народна Республіка заявила про намір вжити «рішучих заходів у відповідь» на новий, 20-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Російської Федерації, до якого вперше були включені китайські компанії. Про це повідомляє Bloomberg.
У Пекіні наголосили, що рішення Брюсселя є неприйнятним, порушує принципи взаємної поваги та підриває політичну довіру між сторонами. Китайська влада заявила, що ЄС, попри неодноразові застереження з боку Пекіна, все одно включив китайські компанії до санкційного списку в межах нового пакета обмежень проти Росії.
У Міністерстві комерції КНР підкреслили, що такий крок суперечить попереднім домовленостям між Китаєм та Євросоюзом і створює додаткову напруженість у двосторонніх відносинах. У заяві йдеться, що Китай «висловлює глибоке незадоволення та рішуче виступає проти цього рішення», а також попереджає, що відповідальність за можливі наслідки ляже на Європейський Союз.
Окремо китайська сторона наголосила, що включення компаній до санкційного списку є одностороннім політичним рішенням, яке не враховує позицію Пекіна. Китай традиційно виступає проти односторонніх санкцій, запроваджених без мандата ООН, і вважає їх такими, що шкодять глобальній економічній стабільності.
Новий 20-й пакет санкцій ЄС був затверджений 23 квітня і став одним із наймасштабніших за останні роки. Він спрямований на подальше обмеження економічних і військових можливостей Росії в умовах триваючої повномасштабної війни проти України. У межах пакета запроваджено нові обмеження щодо енергетичного сектору, фінансових операцій та логістичних схем обходу санкцій.
Зокрема, під санкції потрапили 36 організацій, пов’язаних з енергетичним сектором Росії, а також 46 суден так званого «тіньового флоту», який використовується для транспортування нафти та обходу цінових обмежень. Цим суднам заборонено заходити до портів країн ЄС та користуватися низкою європейських послуг.
Окремо нові обмеження торкнулися обслуговування російських танкерів зі зрідженим природним газом та криголамів, що має ускладнити експорт російських енергоресурсів і зменшити доходи державного бюджету РФ.
За даними європейських структур, частина китайських компаній, які були внесені до санкційного списку, підозрюються у постачанні Росії товарів подвійного призначення. Йдеться про продукцію, яка може використовуватися як у цивільних, так і у військових цілях, зокрема у виробництві озброєнь та військової техніки. Саме це стало однією з підстав для їх включення до санкційного переліку.
У Пекіні ці звинувачення відкидають і заявляють, що китайські компанії діють у межах міжнародного права та не беруть участі у військових діях. Водночас Китай наголошує, що виступає за політичне врегулювання війни Росії проти України і підтримує діалог як основний інструмент вирішення конфлікту.
Загострення між ЄС і Китаєм відбувається на тлі загальної ескалації санкційного тиску Заходу на Росію. Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Європейський Союз поступово розширює обмеження, намагаючись ізолювати російську економіку від ключових технологій, фінансових ринків та логістичних маршрутів.
В Україні позитивно оцінили ухвалення 20-го пакета санкцій, зазначивши, що він враховує значну частину пропозицій Києва. Українська сторона очікує, що наступні, 21-ші санкції будуть ще жорсткішими та охоплять додаткові сфери, зокрема фінансову ізоляцію Росії та посилення контролю за постачанням компонентів для озброєнь.
Експерти відзначають, що включення китайських компаній до санкційного списку ЄС може стати новим етапом у складних відносинах між Брюсселем і Пекіном. Китай є одним із найбільших торговельних партнерів ЄС, тому будь-яке загострення може мати ширші економічні наслідки, включно з можливими обмежувальними заходами у відповідь.
Наразі Китай не розкриває, які саме «заходи у відповідь» можуть бути застосовані. Водночас аналітики припускають, що йдеться про можливі торговельні або регуляторні обмеження щодо європейських компаній, які працюють на китайському ринку.
Ситуація залишається напруженою, а дипломатичні контакти між сторонами, ймовірно, триватимуть найближчим часом на фоні спроб уникнути подальшої ескалації торговельного конфлікту.
