83 снаряди виявили у садовому кооперативі Львова — розмінування триває

Командування Збройних сил України ухвалило важливі рішення для зміцнення протиповітряної оборони в прифронтових та прикордонних регіонах. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що нові заходи спрямовані на підвищення ефективності виявлення та знищення ворожих безпілотних літальних апаратів, зокрема дронів ударного типу. Згідно з його словами, у вересні під час масованих атак Росія використала майже 6 900 безпілотників, із яких понад 3 600 становили дрони Shahed, здатні завдавати значних збитків.

За останні кілька місяців противник значно змінив свою тактику, зокрема збільшивши кількість ударів по прифронтових зонах, прикордонних районах та об’єктах критичної інфраструктури. Це вимагає від українських військових нових рішень для посилення оборонних можливостей. Активне використання безпілотників з боку Росії підкреслює необхідність прискореного розвитку новітніх технологій та систем протиповітряної оборони, що здатні ефективно протистояти такому виду загроз.

Серед головних кроків — збільшення кількості екіпажів дронів-перехоплювачів, системне розширення штатів відповідних формувань, інтенсифікація підготовки фахівців і створення додаткових навчальних ресурсів. Сирський підкреслив, що більшість російських ударних БПЛА нині знищується саме за допомогою таких перехоплювачів.

Окрім дронів-перехоплювачів, ЗСУ розвивають застосування ударних гелікоптерів і легкомоторної авіації для знищення ворожих безпілотників на більших висотах. Паралельно триває спільна робота військових і вітчизняних виробників над удосконаленням і впровадженням нових типів перехоплювачів. Формується командування безпілотних систем протиповітряної оборони у складі Повітряних сил.

Головнокомандувач доручив усім задіяним структурам підвищити ефективність ураження ворожих БПЛА та розгорнути нові підрозділи, оснащені відповідними засобами, аби випередити технологічні вдосконалення противника.

Протягом січня-серпня 2025 року морські порти України продемонстрували значне зростання обсягів обробки контейнерів, обробивши 134 191 TEU. Це на 3,3% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, що є найкращим результатом від початку повномасштабної війни. Такий приріст свідчить про відновлення та стабільність транспортної інфраструктури країни навіть у умовах складної економічної ситуації.

Варто зазначити, що у 2024 році загальний обсяг перевалки контейнерів в українських портах склав 129 902 TEU, що вказує на поступове, але стабільне відновлення морських перевезень. За результатами поточного року, обсяги січня-серпня перевищили показники всього попереднього року, що є важливим індикатором для галузі.

Голова АМЕУ Віктор Берестенко зазначив, що більше 60% вантажів з доданою вартістю та готовою продукцією йдуть через порти Прибалтики. Він також наголосив, що для повернення довоєнного обсягу перевалки ще потрібні зусилля.

«Ціль – 200 000 TEU. Але до показника 1 048 691 TEU у 2021 році ще треба попрацювати», – додав Берестенко.

Асоціація міжнародних експедиторів підкреслює важливість оптимізації митних процедур для транзиту та імпорту, а також пришвидшення обробки вантажів для подальшого зростання контейнерообігу.

Заступнику начальника одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Харкова висунуто підозру в зловживанні службовим становищем. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора України. За інформацією слідства, майор, використовуючи доступ до автоматизованої системи "Оберіг" та власний цифровий ключ, вчиняв незаконні дії, що мали серйозні наслідки для роботи системи обліку військовозобов'язаних.

Під час розслідування встановлено, що підозрюваний вносив неправдиві відомості щодо військовозобов’язаних, ставлячи їх на облік без їх фактичної присутності в територіальному центрі комплектування. Крім того, майор незаконно знімав з розшуку осіб, які не з’являлися на відповідні виклики до ТЦК та соціальної підтримки. Ці дії могли мати негативні наслідки для виконання державних оборонних зобов'язань та безпеки.

Правоохоронці встановили, що офіцер вніс неправомірні зміни стосовно щонайменше 29 військовозобов’язаних.

Наразі йому повідомлено про підозру, триває подальше досудове розслідування.

13 жовтня Рада Європейського Союзу планує ухвалити важливе рішення про перегляд тарифних квот для низки аграрних товарів з України. Як зазначила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, ці нові квоти будуть поширюватися на 21 з 34 товарних позицій, що наразі підпадають під обмеження. Очікується, що обсяги цих квот будуть значно більшими порівняно з тими, які діяли в рамках автономних торговельних преференцій.

Це рішення є важливим кроком у контексті розвитку торгових відносин між Україною та ЄС, адже дозволить українським виробникам значно розширити доступ до європейського ринку для широкого спектру аграрної продукції. За інформацією Роксолани Підласи, нові квоти не лише покращать можливості для українських експортерів, але й стимулюватимуть економічний розвиток аграрного сектору в Україні. Важливо, що рішення набуде чинності через 15 днів після його ухвалення.

В уряді вже підтвердили намір домовитися з ЄС про розширення умов доступу української продукції на європейський ринок. Торговий представник України Тарас Качка ще влітку повідомив про погодження оновленої угоди про вільну торгівлю, яка передбачає збільшені “нульові тарифні квоти”. Це означає, що в межах встановлених обсягів імпорт українських товарів до ЄС буде безмитним, а після перевищення лімітів застосовуватимуться звичайні тарифи.

За попередніми даними, для окремих видів продукції зростання квот порівняно з показниками 2021 року становитиме сотні відсотків. Зокрема, для меду — на понад 583%, для цукру та обробленого крохмалю — на 500%, для зернових продуктів — до 435%, для сухого молока — на понад 300%, для яєць — на 300%. Значне підвищення квот очікується також для вершкового масла, овесу, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці, етанолу та інших агропродуктів.

Таким чином, Європейський Союз фактично відкриває для України ще ширший доступ на ринок сільськогосподарської продукції, що стане суттєвою підтримкою для аграрного сектору в умовах війни та зростаючих викликів для економіки.