5 квітня: День совісті, супу та першої Конституції України

Російські військові свідомо відключили Запорізьку атомну електростанцію від української енергомережі, що стало частиною їхнього плану по перепідключенню цього стратегічного об'єкта до енергосистеми Росії. Інформацію про це 2 жовтня оприлюднив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, наголосивши, що цей крок був здійснений вручну, що свідчить про підготовку до інтеграції станції в російську енергосистему. Сибіга зазначив, що це лише перший етап, і найближчим часом можливі ще більш небезпечні дії з боку окупантів.

Дії Росії мають серйозні наслідки для безпеки в регіоні. Окупація станції та її перепідключення до чужої енергомережі ставить під загрозу не лише енергетичну стабільність України, але й потенційну небезпеку для всього Європейського континенту. Міністр закордонних справ висловив тривогу з приводу того, що подальші кроки можуть включати запуск реактора в умовах, коли його безпека не може бути гарантована через відсутність належного охолодження, контролю та ліцензії на експлуатацію.

Очільник українського МЗС назвав дії Росії безвідповідальними і спрямованими лише на демонстрацію контролю. Він наголосив, що такі кроки значно підвищують ризик ядерних інцидентів.

Сибіга закликав МАГАТЕ активізувати зусилля для забезпечення доступу ремонтних бригад та спеціалізованого обладнання для термінового відновлення резервної лінії. Також він підкреслив необхідність швидкого підключення кількох незалежних зовнішніх живлень до станції.

У ніч на п’ятницю, 3 жовтня, російські війська здійснили чергову хвилю комбінованих атак на територію України, спрямовану на знищення стратегічно важливих енергетичних об’єктів. Ці удари стали частиною продовження безперервних спроб ворога дестабілізувати енергетичну інфраструктуру країни, що, в свою чергу, має на меті послабити її військовий потенціал і створити додаткові труднощі для цивільного населення.

Масштаби атаки були величезними, а удари зосереджувалися на низці областей, серед яких Полтавська, Одеська, Сумська, Київська та Дніпропетровська. Окремо зазнали пошкоджень Полтава, Гадяч і Лубни на Полтавщині, а також певні території Харківщини. Більшість цих регіонів стали об’єктами інтенсивних бомбардувань, які спричинили серйозні перебої у постачанні електроенергії та водопостачанні.

За даними Telegram-каналу monitor, ворог застосував ударні безпілотники Шахед, близько шести балістичних ракет Іскандер-М 9м723 по сектору Лубни/Лохвиця та окремих громадах Харківської області, а також 15 крилатих ракет типів Х-59/69 і 9м727-729 по Полтаві, Лубнах та Харківщині.

Моніторинг підкреслює, що атака була комбінованою: балістика, крилаті ракети та дрони застосовувалися одночасно. Це значно ускладнює завдання Сил оборони через різну швидкість, принцип дії та кількість засобів нападу. Попередньо, під атаками опинилися й об’єкти енергетичної інфраструктури.

Також зазначається, що ворог використовував тільки наземні комплекси та керовані авіаційні ракети, не застосовуючи крилаті ракети морського та повітряного базування. За оцінками аналітиків, більш далекобійні ракети, такі як Калібри та Х-101, залишаються для ударів по центральних та західних областях України.

Жителі повідомляють про вибухи в інших регіонах країни, що свідчить про масштабність та синхронність атак російських військ.

Командування Збройних сил України ухвалило важливі рішення для зміцнення протиповітряної оборони в прифронтових та прикордонних регіонах. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що нові заходи спрямовані на підвищення ефективності виявлення та знищення ворожих безпілотних літальних апаратів, зокрема дронів ударного типу. Згідно з його словами, у вересні під час масованих атак Росія використала майже 6 900 безпілотників, із яких понад 3 600 становили дрони Shahed, здатні завдавати значних збитків.

За останні кілька місяців противник значно змінив свою тактику, зокрема збільшивши кількість ударів по прифронтових зонах, прикордонних районах та об’єктах критичної інфраструктури. Це вимагає від українських військових нових рішень для посилення оборонних можливостей. Активне використання безпілотників з боку Росії підкреслює необхідність прискореного розвитку новітніх технологій та систем протиповітряної оборони, що здатні ефективно протистояти такому виду загроз.

Серед головних кроків — збільшення кількості екіпажів дронів-перехоплювачів, системне розширення штатів відповідних формувань, інтенсифікація підготовки фахівців і створення додаткових навчальних ресурсів. Сирський підкреслив, що більшість російських ударних БПЛА нині знищується саме за допомогою таких перехоплювачів.

Окрім дронів-перехоплювачів, ЗСУ розвивають застосування ударних гелікоптерів і легкомоторної авіації для знищення ворожих безпілотників на більших висотах. Паралельно триває спільна робота військових і вітчизняних виробників над удосконаленням і впровадженням нових типів перехоплювачів. Формується командування безпілотних систем протиповітряної оборони у складі Повітряних сил.

Головнокомандувач доручив усім задіяним структурам підвищити ефективність ураження ворожих БПЛА та розгорнути нові підрозділи, оснащені відповідними засобами, аби випередити технологічні вдосконалення противника.

Наприкінці вересня в Україні стартував новий епідемічний сезон, який охоплює грип, COVID-19 та інші гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ). Він триватиме до травня 2026 року, зважаючи на прогнози медичних експертів і підвищену активність вірусів у цей період. За даними Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України, цього року особливо важливою є профілактика грипу, оскільки він залишається найбільш небезпечним серед респіраторних захворювань через можливість серйозних ускладнень і навіть летальних випадків.

Очікується, що цього сезону в Україні будуть циркулювати різні штами вірусів грипу, зокрема А (H1)pdm09, А (H3), а також не субтипований вірус грипу А. Ці штами можуть викликати широкий спектр симптомів, від легкої застуди до важких пневмоній і інших ускладнень, що потребують госпіталізації. Імунна система людини, навіть після перенесених попередніх вірусних інфекцій, може бути не готова до нових варіантів вірусів, тому дотримання рекомендацій фахівців стає ще важливішим.

Щороку в холодний період зростає кількість випадків респіраторних хвороб. Це пов’язано з тим, що люди проводять більше часу в закритих приміщеннях у тісному контакті, сухе повітря в опалюваних кімнатах висушує слизові оболонки дихальних шляхів, а з настанням холодів знижується рухова активність і вплив сонячного світла, що зменшує імунний захист.

Прості профілактичні заходи допомагають знизити ризик зараження: регулярне миття рук щонайменше 30 секунд, використання захисних масок у місцях скупчення людей, провітрювання та вологе прибирання приміщень, прикривання рота та носа під час кашлю й чхання, а також залишання вдома у разі хвороби або носіння маски при контактах із іншими.

Наразі в Україні немає підстав для введення карантину в жодній області, хоча відзначається повторне поширення коронавірусу.