23 січня: День ручного письма, День здорової ваги жінок і пам’ять святого Климента

Сьогодні, 23 січня, українці та весь світ відзначають низку цікавих і важливих свят. Це чудовий день, щоб згадати про цінність ручного письма, піклування про здоров’я та унікальні традиції кулінарії.

Яке церковне свято 23 січня

23 січня в церковному календарі – день пам’яті святого священномученика Климента. Він був одним із ранніх єпископів Римської церкви, інколи вважається четвертим Папою після святого Петра. Він народився в римській родині і, за легендами, був учнем святих апостолів Петра і Павла. Климент активно проповідував християнство і сприяв зміцненню громади в Римі. Його мученицька смерть настала під час правління імператора Траяна. За переказами, Климента засудили до заслання на роботи в каменярську колонію в Криму (нині Україна). Там він продовжував проповідувати і навертав багатьох до християнства. Зрештою, його засудили до смерті і втопили, прив’язавши до якоря.

Що не можна робити 23 січня

  • Не слід цей день проводити на самоті.
  • Забороняється пити алкогольні напої.
  • Не варто лихословити, лаятися.

Народні прикмети і традиції на 23 січня

Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:

  • дивилися, який сьогодні день: морози посилилися — серпень буде дуже спекотним;
  • птахи радісно щебечуть — до сильних морозів;
  • білка стрибає по деревах, дуже рухлива — прийде відлига;
  • сонячний день — до ранньої весни.

Цього дня селяни займалися різними домашніми турботами. Часто перевіряли, скільки залишилося запасів до кінця зими, перевіряли худобу, дивилися, скільки на полях снігу, щоб зрозуміти, чи буде урожай.

Іменини: як назвати дитину, яка народилася 23 січня

Які сьогодні іменини: Володимир, Геннадій, Іван, Федір, Катерина.

Талісманом людини, народженої 23 січня, є амазоніт. Здавна вірили, що цей камінь омолоджує шкіру. А ще амазоніт носили, щоб вберегтися від необдуманих вчинків.

Цього дня народилися:

  • 1956 рік — українська поетеса Наталія Харасайло;
  • 1969 рік — український футболіст, дворазовий чемпіон України Віталій Пономаренко;
  • 1990 рік — український співак, учасник гурту “DZIDZIO”, (клавіші, беквокал) Назар Гук.

Пам’ятні дати 23 січня

Календар важливих подій в Україні та світі за 23 січня:

  • 1556 рік — відбувається великий китайський землетрус у провінції Шеньсі, під час якого гине близько 830 000 людей — найбільший з відомих землетрусів;
  • 1579 рік — підписують Утрехтську унію — військово-політичний союз семи провінцій Північних Нідерландів проти Іспанії;
  • 1593 рік — починається найбільша битва повстання Косинського між надвірними військами Острозьких—Вишневецьких та реєстровцями Криштофа Косинського;
  • 1838 рік — гідрограф Клеман Адріан Венсандон-Дюмулен виконує перший розрахунок магнітного нахилу для локалізації Південного магнітного полюса;
  • 1912 рік — у Гаазі підписують Міжнародну опіумну конвенцію — першу міжнародну домовленість про контроль наркотичних речовин;
  • 1945 рік — розпочинається операція з вивезення Німеччиною цивільного населення зі Східної Пруссії, найбільша у світі евакуація морем;
  • 1950 рік — ізраїльський кнесет (парламент) всупереч рішенню ООН про виділення Єрусалима в самостійну адміністративну одиницю, проголошує його західну частину столицею держави;
  • 1960 рік — швейцарець Жак Пікар і американець Дон Волш на батискафі “Трієст” занурюються на дно найглибшої в Світовому океані Маріанської западини, сягнувши рекордної глибини 10 916 м;
  • 1964 пік — у Медичному центрі університету штату Міссісіпі дванадцять лікарів під керівництвом доктора Джеймса Харді трансплантують серце шимпанзе 64-річному пацієнту, який прожив близько місяця після операції, так і не прийшовши до тями;
  • 1973 рік — виверження вулкана Ельдфетль на острові Геймаей, Ісландія;
  • 1992 рік — Україна встановлює дипломатичні відносини з В’єтнамом;
  • 2002 рік — 18-річний Руслан Пономарьов із Краматорська достроково стає наймолодшим в історії чемпіоном світу з шахів за версією ФІДЕ;
  • 2005 рік — інавгурація третього Президента України Віктора Ющенка;
  • 2015 рік — бої за Донецький аеропорт, які тривали від вересня 2014 року до 23 січня 2015 року закінчуються виходом українських військових з аеропорту та закріплення на околицях міста.

Який сьогодні день в Україні і світі

23 січня в Україні і світі святкують День ручного письма чи день почерку. Це міжнародний день, коли відзначають важливість письма від руки, а також зосереджуються на значенні особистого почерку. Він був заснований з метою підвищення усвідомлення того, як важливі навички ручного письма в епоху цифрових технологій, коли багато людей все більше покладаються на клавіатури і мобільні пристрої. Цей день ставить акцент на творчість, самовираження та інтелектуальний розвиток через письмо, яке є особистим та унікальним для кожної людини. Крім того, вчені зазначають, що письмо від руки сприяє розвитку пам’яті, концентрації уваги та навіть покращенню когнітивних функцій.

Також 23 січня День здорової ваги жінок. Це спеціальний день, присвячений підтримці здорової ваги та усвідомленню важливості фізичного та психічного здоров’я жінок у контексті їхнього тіла. Цей день намагається знизити тиск суспільства щодо ідеалів зовнішності та допомогти жінкам прийняти свої тіла такими, які вони є, з повагою до власного здоров’я. Мета Дня здорової ваги жінок полягає в тому, щоб привернути увагу до важливості правильного харчування, фізичної активності та психологічного добробуту. Багато заходів, які проводяться цього дня, зосереджені на підтримці позитивного ставлення до себе, усвідомленні того, що здоров’я важливіше за цифри на вагах, і заохочуванні жінок займатися спортом та піклуватися про своє психічне здоров’я.

А ще 23 січня Міжнародний день ірискового пудингу. Ірисковий пудинг — це пудинг, який готується на основі ірисок або карамельних цукерок, що додають йому м’яку, солодку текстуру та неповторний смак. Іриски розчиняються в молочних або вершкових сумішах, часто з додаванням ванілі, що надає десерту глибокий аромат. Іноді використовують ще й різні фрукти, горіхи чи шоколад для додаткових ноток.

The post 23 січня: День ручного письма, День здорової ваги жінок і пам’ять святого Климента first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Гарячий чай: між корисною звичкою та непомітними ризиками

Чай давно посів особливе місце в повсякденному житті багатьох людей. Ранкова чашка допомагає прокинутися, вдень підтримує працездатність, а ввечері створює атмосферу спокою та затишку. Протягом століть цей напій асоціювався з користю для організму: йому приписували здатність заспокоювати нервову систему, стимулювати травлення, покращувати концентрацію уваги та навіть зміцнювати імунітет. Саме тому чай часто сприймають як безпечну альтернативу каві чи солодким напоям.

Однак сучасні наукові дослідження змушують подивитися на звичний ритуал під іншим кутом. Увага вчених зосередилася не стільки на самому чаї, скільки на температурі, за якої його вживають. Виявилося, що надто гарячий чай може нести приховану небезпеку для здоров’я. За результатами досліджень, серед популярних напоїв саме чай, який п’ють дуже гарячим, найчастіше стає джерелом підвищеного навантаження на слизову оболонку ротової порожнини та стравоходу.

Окрему небезпеку становить спосіб подачі чаю. Використання паперових стаканчиків «на винос», які мають внутрішнє пластикове покриття, призводить до ще більшого потрапляння мікропластику в напій. У таких умовах кількість частинок зростає порівняно з чаєм, завареним у скляному або керамічному посуді.

Науковці пояснюють, що мікропластик — це наддрібні фрагменти, які утворюються під час руйнування пластикових матеріалів або навмисно використовуються у виробництві. Сьогодні ці частинки виявляють практично всюди — у воді, продуктах харчування, повітрі та навіть у тканинах людського організму.

Хоча вплив мікропластику на здоров’я людини досі активно досліджується, експерименти на тваринах уже пов’язують його з розвитком запальних процесів, гормональними порушеннями та проблемами з травною системою. Одним із головних джерел потрапляння мікропластику у чай вважають сучасні чайні пакетики, виготовлені з нейлону або біопластику, які під дією окропу активно виділяють мікрочастинки.

Окрім цього, фахівці звертають увагу на вміст танінів у чаї — речовин, що надають напою терпкості. Вони можуть знижувати засвоєння заліза з рослинної їжі, що особливо важливо для вегетаріанців, вагітних жінок та людей із ризиком анемії.

Щоб зменшити потенційні ризики, експерти радять віддавати перевагу розсипному листовому чаю, обирати пакетики без пластикових компонентів, уникати стаканчиків «на винос» і пити чай у перервах між прийомами їжі. Також рекомендується поєднувати продукти, багаті на залізо, з вітаміном С та не перевищувати помірне споживання напою.

Попри виявлені фактори ризику, чай залишається безпечним для більшості людей, якщо вживати його усвідомлено та в розумних кількостях.

Зараз уточню, щоб зробити саме те, що вам потрібно

ролик (рекламний / іміджевий / соцмережі)?

і для чого він: бренд, продукт, подія, соціальна ініціатива?

Саме ці деталі і викликали хвилю критики. Частина користувачів обурилася можливим використанням натурального хутра, заявивши, що в сучасному світі є достатньо альтернатив зі штучних матеріалів. У коментарях люди писали, що хутро є застарілим елементом гардероба, а також закликали публічних осіб демонструвати відповідальніший підхід до моди.

Окремі коментатори також згадували загальний контекст війни в країні, ставлячи під сумнів доречність демонстрації розкішних образів у такий час. Інші ж, навпаки, заступилися за співачку, наголошуючи, що кожен має право на самовираження і власний стиль.

Сама Оля Полякова наразі публічно не коментувала хвилю критики. Водночас подібні реакції в соцмережах для артистки не є новими — кожен її яскравий образ регулярно стає предметом активних обговорень, що лише підтверджує високий рівень уваги до персони співачки.

Нові сліди екологічного забруднення на узбережжі Тузлівських лиманів

У межах Національного природного парку «Тузлівські лимани» на Одещині знову зафіксовано забруднення берегової лінії рослинною олією. Фахівці парку виявили характерні плями та згустки на піску й прибережній рослинності, що є продовженням масштабного витоку у Чорне море, який стався ще у грудні 2025 року після атаки російських безпілотників на торговельний порт «Південний».

Про ситуацію повідомив доктор біологічних наук і науковий співробітник нацпарку Іван Русєв. Він зазначив, що йдеться про соняшникову олію, яка, попри своє рослинне походження, становить серйозну загрозу для морських і прибережних екосистем. Після потрапляння у воду така речовина утворює плівку, що порушує газообмін, знижує рівень кисню та негативно впливає на безхребетних, риб і птахів.

Науковець пояснив, що основна маса рослинної олії з часом полімеризувалася та осіла на дні Одеської затоки. Водночас частина забруднення залишається у русі та під час сильних штормів знову викидається на берег, у тому числі далеко від місця первинної аварії.

Після потужного шторму 6 лютого екологи провели обстеження піщаного пересипу в межах національного парку. За результатами огляду, здійсненого 8 лютого, було встановлено, що плямами рослинної олії вкриті різні ділянки узбережжя загальною площею до 10 тисяч квадратних метрів.

Фахівці наголошують, що навіть через місяці після аварії наслідки забруднення залишаються небезпечними для екосистеми. Рослинна олія у морській воді утворює плівку, яка обмежує доступ кисню та світла, що негативно впливає на морські організми.

Раніше екологи повідомляли, що після грудневих атак на портову інфраструктуру Одещини на кількох пляжах було зафіксовано загибель водоплавних птахів. Згодом, наприкінці січня, на узбережжі також виявили масовий викид чорноморських морських коників, занесених до Червоної книги. Щільність загиблих тварин місцями сягала десятків екземплярів на один квадратний метр берегової лінії.

Екологи пов’язують загибель рідкісних морських істот саме з витоком рослинної олії, що стався внаслідок російської атаки. За їхніми оцінками, екологічні наслідки цієї аварії можуть проявлятися ще тривалий час, особливо після штормів та зміни течій.

Паливний ринок України: між економічним тиском і відсутністю вибору

Український ринок пального перебуває у стані затяжної напруги, що безпосередньо відчувають і бізнес, і пересічні громадяни. Вартість бензину, дизельного пального та скрапленого газу демонструє стійку тенденцію до зростання, тоді як можливості споживачів впливати на цінову політику великих мереж автозаправних станцій залишаються вкрай обмеженими. Фактично покупець опиняється в ситуації, коли вибір є формальним, а правила гри диктуються кількома потужними учасниками ринку.

Енергетичні аналітики вказують на комплекс причин, що формують нинішню цінову динаміку. Серед них — коливання світових котирувань на нафту, валютні ризики, логістичні витрати та податкове навантаження. Водночас дедалі частіше звучать застереження щодо впливу внутрішніх факторів: концентрації ринку, узгоджених дій великих мереж і слабкої конкуренції на окремих сегментах. У таких умовах навіть незначні зовнішні потрясіння швидко трансформуються у відчутне подорожчання на заправках.

Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.