23 січня: День ручного письма, День здорової ваги жінок і пам’ять святого Климента

Сьогодні, 23 січня, українці та весь світ відзначають низку цікавих і важливих свят. Це чудовий день, щоб згадати про цінність ручного письма, піклування про здоров’я та унікальні традиції кулінарії.

Яке церковне свято 23 січня

23 січня в церковному календарі – день пам’яті святого священномученика Климента. Він був одним із ранніх єпископів Римської церкви, інколи вважається четвертим Папою після святого Петра. Він народився в римській родині і, за легендами, був учнем святих апостолів Петра і Павла. Климент активно проповідував християнство і сприяв зміцненню громади в Римі. Його мученицька смерть настала під час правління імператора Траяна. За переказами, Климента засудили до заслання на роботи в каменярську колонію в Криму (нині Україна). Там він продовжував проповідувати і навертав багатьох до християнства. Зрештою, його засудили до смерті і втопили, прив’язавши до якоря.

Що не можна робити 23 січня

  • Не слід цей день проводити на самоті.
  • Забороняється пити алкогольні напої.
  • Не варто лихословити, лаятися.

Народні прикмети і традиції на 23 січня

Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:

  • дивилися, який сьогодні день: морози посилилися — серпень буде дуже спекотним;
  • птахи радісно щебечуть — до сильних морозів;
  • білка стрибає по деревах, дуже рухлива — прийде відлига;
  • сонячний день — до ранньої весни.

Цього дня селяни займалися різними домашніми турботами. Часто перевіряли, скільки залишилося запасів до кінця зими, перевіряли худобу, дивилися, скільки на полях снігу, щоб зрозуміти, чи буде урожай.

Іменини: як назвати дитину, яка народилася 23 січня

Які сьогодні іменини: Володимир, Геннадій, Іван, Федір, Катерина.

Талісманом людини, народженої 23 січня, є амазоніт. Здавна вірили, що цей камінь омолоджує шкіру. А ще амазоніт носили, щоб вберегтися від необдуманих вчинків.

Цього дня народилися:

  • 1956 рік — українська поетеса Наталія Харасайло;
  • 1969 рік — український футболіст, дворазовий чемпіон України Віталій Пономаренко;
  • 1990 рік — український співак, учасник гурту “DZIDZIO”, (клавіші, беквокал) Назар Гук.

Пам’ятні дати 23 січня

Календар важливих подій в Україні та світі за 23 січня:

  • 1556 рік — відбувається великий китайський землетрус у провінції Шеньсі, під час якого гине близько 830 000 людей — найбільший з відомих землетрусів;
  • 1579 рік — підписують Утрехтську унію — військово-політичний союз семи провінцій Північних Нідерландів проти Іспанії;
  • 1593 рік — починається найбільша битва повстання Косинського між надвірними військами Острозьких—Вишневецьких та реєстровцями Криштофа Косинського;
  • 1838 рік — гідрограф Клеман Адріан Венсандон-Дюмулен виконує перший розрахунок магнітного нахилу для локалізації Південного магнітного полюса;
  • 1912 рік — у Гаазі підписують Міжнародну опіумну конвенцію — першу міжнародну домовленість про контроль наркотичних речовин;
  • 1945 рік — розпочинається операція з вивезення Німеччиною цивільного населення зі Східної Пруссії, найбільша у світі евакуація морем;
  • 1950 рік — ізраїльський кнесет (парламент) всупереч рішенню ООН про виділення Єрусалима в самостійну адміністративну одиницю, проголошує його західну частину столицею держави;
  • 1960 рік — швейцарець Жак Пікар і американець Дон Волш на батискафі “Трієст” занурюються на дно найглибшої в Світовому океані Маріанської западини, сягнувши рекордної глибини 10 916 м;
  • 1964 пік — у Медичному центрі університету штату Міссісіпі дванадцять лікарів під керівництвом доктора Джеймса Харді трансплантують серце шимпанзе 64-річному пацієнту, який прожив близько місяця після операції, так і не прийшовши до тями;
  • 1973 рік — виверження вулкана Ельдфетль на острові Геймаей, Ісландія;
  • 1992 рік — Україна встановлює дипломатичні відносини з В’єтнамом;
  • 2002 рік — 18-річний Руслан Пономарьов із Краматорська достроково стає наймолодшим в історії чемпіоном світу з шахів за версією ФІДЕ;
  • 2005 рік — інавгурація третього Президента України Віктора Ющенка;
  • 2015 рік — бої за Донецький аеропорт, які тривали від вересня 2014 року до 23 січня 2015 року закінчуються виходом українських військових з аеропорту та закріплення на околицях міста.

Який сьогодні день в Україні і світі

23 січня в Україні і світі святкують День ручного письма чи день почерку. Це міжнародний день, коли відзначають важливість письма від руки, а також зосереджуються на значенні особистого почерку. Він був заснований з метою підвищення усвідомлення того, як важливі навички ручного письма в епоху цифрових технологій, коли багато людей все більше покладаються на клавіатури і мобільні пристрої. Цей день ставить акцент на творчість, самовираження та інтелектуальний розвиток через письмо, яке є особистим та унікальним для кожної людини. Крім того, вчені зазначають, що письмо від руки сприяє розвитку пам’яті, концентрації уваги та навіть покращенню когнітивних функцій.

Також 23 січня День здорової ваги жінок. Це спеціальний день, присвячений підтримці здорової ваги та усвідомленню важливості фізичного та психічного здоров’я жінок у контексті їхнього тіла. Цей день намагається знизити тиск суспільства щодо ідеалів зовнішності та допомогти жінкам прийняти свої тіла такими, які вони є, з повагою до власного здоров’я. Мета Дня здорової ваги жінок полягає в тому, щоб привернути увагу до важливості правильного харчування, фізичної активності та психологічного добробуту. Багато заходів, які проводяться цього дня, зосереджені на підтримці позитивного ставлення до себе, усвідомленні того, що здоров’я важливіше за цифри на вагах, і заохочуванні жінок займатися спортом та піклуватися про своє психічне здоров’я.

А ще 23 січня Міжнародний день ірискового пудингу. Ірисковий пудинг — це пудинг, який готується на основі ірисок або карамельних цукерок, що додають йому м’яку, солодку текстуру та неповторний смак. Іриски розчиняються в молочних або вершкових сумішах, часто з додаванням ванілі, що надає десерту глибокий аромат. Іноді використовують ще й різні фрукти, горіхи чи шоколад для додаткових ноток.

The post 23 січня: День ручного письма, День здорової ваги жінок і пам’ять святого Климента first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Справи про корупцію в Україні переходять під контроль ФБР

За інформацією джерел, американське Федеральне бюро розслідувань дедалі активніше залучене до справ, пов’язаних із корупцією в Україні, тоді як Національному антикорупційному бюро фактично відводиться роль вторинного гравця та ретранслятора інформації. Співрозмовники стверджують, що ключові епізоди окремих розслідувань дедалі частіше опиняються під прямим контролем іноземних партнерів. Джерела повідомляють, що секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем […]

Інститут імені Амосова замовив коригування проєкту лікувально-реабілітаційного корпусу за понад 153 млн гривень

Державна установа «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» уклала договір із приватним підприємством «Медсервіс-партнер» щодо коригування проєкту майбутнього лікувально-реабілітаційного корпусу. Угоду було підписано 11 грудня, а її загальна вартість становить 153,11 мільйона гривень.

Відповідно до умов договору, підрядна організація зобов’язується до кінця 2026 року оновити проєктно-кошторисну документацію з повним опрацюванням усіх необхідних стадій. Йдеться про розробку «Ескізного проєкту», стадії «Проєкт» та «Робочої документації», що є обов’язковими для подальшого будівництва об’єкта медичної інфраструктури.

Майбутній корпус розрахований на 100 ліжко-місць, з яких 14 передбачені для дітей молодшого віку та новонароджених. Також проєкт включає поліклініку на 100 відвідувачів у зміну. Під час коригування документації мають бути враховані розміщення ПЕТ-КТ, циклотрону з радіолабораторією, рентген-операційної з палатами реанімації на першому поверсі, захисної споруди цивільного захисту, підземної галереї між новим корпусом і чинною будівлею інституту, паркувальних місць, а також ілюмінації фасаду з логотипом закладу. Окремо передбачено перепланування реабілітаційного відділення на восьмому поверсі відповідно до вимог НСЗУ та можливе встановлення сонячних колекторів для підігріву води.

Закупівлю провели без відкритих торгів. Замовник обґрунтував це необхідністю захисту прав інтелектуальної власності, оскільки саме ця компанія є розробником початкового проєкту корпусу.

Історія цього будівництва триває понад десять років. Ще у 2012 році уряд затвердив проєкт лікувально-реабілітаційного корпусу, розроблений «Медсервіс-партнером». У 2013 році тендер на будівництво скасували зі скандалом через відхилення обох учасників, а у 2014 році проєкт зупинили через відсутність фінансування після втечі Віктора Януковича.

У 2018 році уряд повторно затвердив проєкт з оновленими техніко-економічними показниками. Підряд на будівництво вартістю 2,57 мільярда гривень тоді отримала компанія «Північно-український будівельний альянс», пов’язана з оточенням колишнього керівництва державної корпорації «Укрбуд». У 2018–2020 роках технічний нагляд за будівництвом здійснювала державна будівельна компанія «Укрбуд». Згодом один із ключових фігурантів цієї історії був заарештований у корупційній справі, а у 2021 році щодо підрядника відкрили процедуру банкрутства.

У 2024 році Інститут Амосова вже укладав із «Медсервіс-партнером» договір на коригування проєкту на 39,86 мільйона гривень. Проте у грудні 2025 року вартість тієї угоди зменшили до 12,83 мільйона, пояснивши це виникненням об’єктивних обставин, що унеможливили виконання проєктних робіт у межах договору.

Наразі Інститут Амосова перебуває у стані припинення у зв’язку з реорганізацією. Його очолює Василь Лазоришинець.

Компанією «Медсервіс-партнер» володіє Анатолій Іродовський, а керує нею Олексій Курібло. Курібло також очолює іншу проєктну компанію, пов’язану з родиною керівництва державного інституту «НДІПроектреконструкція». Представники цієї ж бізнес-групи та їхні родичі раніше володіли або контролювали компанії, які отримували мільярдні державні підряди у сфері проєктування та будівництва.

У 2022 році «Медсервіс-партнер» разом із будівельними компаніями з Тернополя та Києва створив консорціум, який виграв підряди на реконструкцію обласної клінічної лікарні в Тернополі загальною вартістю понад 1,6 мільярда гривень.

З моменту запуску системи публічних закупівель у 2016 році «Медсервіс-партнер» уклав державних контрактів на суму майже 194 мільйони гривень.

Київрада ухвалила бюджет столиці на 2026 рік із дефіцитом майже 7 млрд гривень

Київська міська рада затвердила бюджет міста на 2026 рік та одночасно внесла зміни до Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2024–2026 роки в частині фінансування наступного бюджетного періоду. Рішення було прийняте під час пленарного засідання напередодні, про що повідомило профільне видання КВ.

Відповідно до ухвалених документів, прогнозовані доходи міського бюджету у 2026 році становитимуть 106,3 мільярда гривень. Видатки заплановані на рівні 113,2 мільярда гривень, що формує дефіцит у розмірі близько 6,9 мільярда гривень. Такий розрив між доходами та витратами пояснюють необхідністю збереження фінансування ключових напрямів життєдіяльності столиці.

Проєкти рішень щодо бюджету і змін до ПЕСР були подані Департаментом фінансів та Департаментом економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації. За бюджет на 2026 рік під час голосування проголосували 92 депутати, за зміни до Програми економічного та соціального розвитку — 90.

Найбільшу частку видатків у бюджеті на наступний рік передбачено на сферу освіти — майже 38 млрд гривень. Друге місце за обсягами фінансування посідає транспорт і дорожнє господарство, на які планується спрямувати близько 21 млрд гривень. Значна частина цих коштів піде на компенсацію різниці між економічно обґрунтованою вартістю проїзду та чинними тарифами в комунальному громадському транспорті, зокрема для метрополітену та міського електротранспорту.

Третім за обсягом фінансування є соціальний захист населення — близько 11 млрд гривень. Серед інших ключових напрямів — житлово-комунальне господарство з майже 7,5 млрд гривень та охорона здоров’я з видатками на рівні 7,3 млрд гривень.

Паралельно з бюджетом депутати затвердили обсяги фінансування масштабних інфраструктурних проєктів у межах ПЕСР. У 2026 році на ці цілі планується спрямувати 12,9 млрд гривень. Із них 7,4 млрд гривень передбачено на капітальні ремонти, ще 5,4 млрд — на капітальні вкладення, зокрема будівництво і реконструкцію об’єктів.

Найбільші суми на капітальні ремонти мають отримати комунальні підприємства, що відповідають за дорожню та інженерну інфраструктуру, житловий фонд, зовнішнє освітлення і транспорт. Серед ключових проєктів капітального будівництва — продовження метро на Виноградар, будівництво під’їзної дороги до аеропорту “Київ”, реконструкція дамб мулових полів Бортницької станції аерації, оновлення дощової каналізації, модернізація об’єктів водопостачання і водовідведення, інженерний захист ТЕЦ-5, а також реконструкція полігону твердих побутових відходів у Підгірцях.

Мер Києва Віталій Кличко під час засідання назвав проєкт бюджету збалансованим і таким, що забезпечує фінансування ключових сфер життєдіяльності міста. За його словами, у бюджеті на 2026 рік передбачено 2 млрд гривень на підтримку Збройних сил України, однак ця сума не є остаточною і протягом року столична влада шукатиме можливості для її збільшення.

Водночас Кличко вкотре звернув увагу на проблему вилучення частини податку на доходи фізичних осіб до державного бюджету. За його оцінками, у 2026 році держава забере у столиці близько 8 млрд гривень ПДФО, що, на його думку, негативно впливає на фінансові можливості міста та суперечить принципам бюджетної справедливості.

Міський голова наголосив, що стабільне фінансування інфраструктури, транспорту, медицини та комунальних служб напряму впливає на безпеку та якість життя киян, а також на здатність міста забезпечувати робочі місця і наповнення бюджету.

Голова бюджетної комісії Київради та очільник фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко жорстко розкритикував підхід КМДА до формування головних фінансових документів столиці. За його словами, депутатському корпусу довелося суттєво доопрацьовувати проєкт бюджету та ПЕСР, розглянувши понад 3,4 тисячі пропозицій на загальну суму близько 28 млрд гривень.

Вітренко заявив, що у первинній редакції бюджету на підтримку сил безпеки і оборони було передбачено лише 124 млн гривень, тоді як видатки на інформаційне забезпечення та функціонування муніципального телеканалу перевищували 200 млн гривень. Саме після втручання депутатів фінансування допомоги армії було збільшено до 2 млрд гривень.

Окремо він висловив невдоволення процедурою ухвалення змін до ПЕСР, зазначивши, що документ було винесено на голосування без належної доповіді профільного департаменту.

Бюджет Києва на 2025 рік спочатку затверджувався як профіцитний. Проте протягом року до нього шість разів вносилися зміни, унаслідок чого доходи міської скарбниці зросли до 109,9 млрд гривень, а видатки — до 125,1 млрд гривень. Частина перерозподілів була пов’язана з тим, що окремі розпорядники не встигали освоїти кошти до кінця року, зокрема в частині будівництва та облаштування укриттів.

За підсумками першого півріччя 2025 року доходи бюджету Києва зросли більш ніж на 16 відсотків порівняно з аналогічним періодом попереднього року, однак видатки також суттєво збільшилися.

Наразі остаточні параметри бюджету Києва на 2026 рік будуть уточнені після оприлюднення підписаних повних версій рішень. Водночас загальні обсяги доходів, видатків і ключові пріоритети, озвучені під час пленарного засідання, залишаються актуальними.

Автопарк під питанням: як декларації посадовця зіштовхнулися з простою арифметикою

Історія з купівлею автомобілів заступником начальника управління патрульної поліції Донецької області Русланом Скрипником привернула увагу громадськості як показовий приклад розбіжностей між офіційно задекларованими доходами та реальними витратами. Матеріал, що з’явився у відкритому доступі, акцентує на тому, що протягом двох років — із грудня 2023-го до грудня 2025-го — посадовець став власником одразу шести транспортних засобів, а динаміка цих придбань викликає запитання навіть без складних фінансових розрахунків.

У переліку автомобілів фігурують два електромобілі Nissan Leaf, три Hyundai Ioniq різних років випуску, а також MG 4. Формально частина машин не затримувалася у власності надовго й згодом була продана, однак саме процес постійного оновлення автопарку став предметом публічної дискусії. Увагу привертає не лише кількість угод, а й їхня регулярність, що створює враження системного підходу до купівлі та перепродажу.

Сам Скрипник, за наведеними словами, пояснює джерело коштів “особистими заощадженнями”. Формально у деклараціях фігурують валютні накопичення — 67 тисяч доларів. Однак автори матеріалу звертають увагу на те, що механіка їх накопичення виглядає нетипово: у низці років обсяг відкладених коштів майже дорівнював річному доходу, попри відсутність власного житла та статус одинокого батька. Окремо згадується 2018 рік, коли валютні заощадження, за наведеними даними, зросли на суму, яка перевищувала задекларований річний дохід сім’ї. Це створює враження, що витрати на повсякденне життя або не відображені у фінансовій картині, або покривалися іншими, не вказаними джерелами.

Подібна логічна “дірка”, як стверджується, повторюється і в 2023 році: придбання двох Hyundai Ioniq на загальну суму 780 тисяч гривень відбулося при задекларованому річному доході 670 тисяч. Теоретично різницю можна було б закрити за рахунок заощаджень, але в матеріалі наголошується на іншому нюансі: валютні активи не зменшилися, а заощадження сина, навпаки, зросли. Автори роблять висновок, що за такої конфігурації гроші виглядають одночасно і витраченими, і збереженими.

У 2025 році, за наведеними даними, картина стає ще контрастнішою. Повідомляється про купівлю Hyundai Ioniq 5 2021 року за 512 тисяч гривень у серпні та MG 4 2023 року майже за мільйон гривень у грудні. Паралельно вказується на задекларований продаж нерухомості на 600 тисяч гривень, але навіть з урахуванням цього епізоду загальна фінансова мозаїка, як стверджують автори, залишається непослідовною.

У подібних історіях ключовим є не сам факт купівлі автомобілів чи наявності заощаджень — це не порушення. Питання виникають тоді, коли витрати системно перевищують доходи, заощадження не скорочуються, а цифри в різних деклараційних формах не складаються в одну картину. У випадку Руслана Скрипника, як випливає з оприлюдненого аналізу, мова йде про повторювану модель невідповідностей, яка потребує не загальних пояснень, а предметної перевірки — з верифікацією джерел коштів, руху активів і коректності декларування.