23 серпня: яке сьогодні свято в Україні та світі

Вищий антикорупційний суд України прийняв рішення про припинення кримінального провадження стосовно колишнього міністра інфраструктури Андрія Пивоварського. Як повідомив сам Пивоварський на своїй сторінці у Facebook, суд ухвалив це рішення у зв'язку з закінченням строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності. Одночасно знято всі арешти з майна екс-міністра. Це стало результатом тривалого судового процесу, який, з одного боку, привернув увагу до діяльності високопосадовців, а з іншого — ще раз підкреслив складність та тривалість таких розслідувань.

Нагадаємо, що 22 лютого 2023 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомило Андрію Пивоварському про підозру у зловживанні владою. За версією слідства, екс-міністр був причетний до розтрати державних коштів, внаслідок чого держава зазнала збитків на суму понад 30 мільйонів доларів США. Справу було порушено через події, що мали місце в 2015 році, коли Пивоварський займав посаду міністра інфраструктури.

Сам Андрій Пивоварський від початку заперечував протиправні дії і стверджував, що діяв у межах чинного законодавства та урядових рішень того часу. Раніше, 16 березня 2023 року, ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді застави майже 10 млн грн, яку ексчиновник того ж дня вніс у повному обсязі.

Після тривалого провадження суд ухвалив рішення про закриття справи через вичерпання строків давності. Пивоварський подякував усім, хто підтримував його і родину під час розгляду справи.

Бажання з’їсти щось смачне – це не лише фізіологічна потреба, а й психологічний процес, який може мати багато нюансів. Всі ми знаємо, що їжа виконує важливу роль у нашому житті: вона забезпечує енергію для тіла, дарує задоволення та можливість відпочити, а також може стати частиною спільних моментів із близькими людьми. Однак іноді це бажання йде далі простого бажання наситити організм. Воно стає емоційним, залежним або навіть символічним.

Бажання з’їсти що-небудь особливе часто пов'язане з певними емоціями або настроєм. Наприклад, у моменти стресу чи нудьги багато хто з нас шукає підтримку саме в їжі, вибираючи не тільки те, що може заспокоїти, але й те, що викликає приємні спогади або дарує миттєве задоволення. Це може бути солодке, жирне або комфортне, те, що не завжди є здоровим, але здатне миттєво підняти настрій. І хоча науковці давно вивчають зв'язок між емоціями та харчуванням, іноді ми й самі не помічаємо, як їжа стає нашим "емоційним ліками".

Недоїдання та жорсткі дієти. Коли організм не отримує достатньо калорій або певних макроелементів, він шукає швидке джерело енергії — і солодощі ідеально на це підходять. Звучить парадоксально, але надмірне обмеження їжі часто призводить до неконтрольованих перекусів.

Штучні підсолоджувачі. Вони нібито допомагають знизити калорійність, але масове їхнє вживання змінює чутливість смакових рецепторів і може порушити мікрофлору кишківника. В результаті людина менше насичується від звичайної їжі і частіше тягнеться до ще більш солодкого.

Стрес і емоційне харчування. Солодке швидко підвищує рівень дофаміну — тимчасово покращує настрій і заспокоює. Саме цим і користуються емоційні перекуси: у періоди тривоги чи втоми десерт стає автоматичною «підтримкою».

Недосипання. Нестача сну змінює баланс гормонів апетиту: зростає грелін (сигнал голоду) і падає лептин (сигнал насичення). Мозок у втомленому стані просить швидкої енергії — і обирає цукор.

Гормональні коливання. Перед менструацією у багатьох жінок підвищується бажання шоколаду та інших солодощів через зміни рівнів естрогену, прогестерону і серотоніну. Це нормальна фізіологічна реакція, що часто минає після початку місячних.

Залежність від цукру. Цукор активує ті самі центри винагороди в мозку, що й інші «потужніші» стимулятори. Через це формується замкнене коло: радість від солодкого → повторне бажання → ще більше солодкого.

Як зменшити тягу до цукру

Не відмовляйтеся різко: поступове зменшення кількості цукру працює краще і без сильного стресу.

Поєднуйте: замість чистого десерту їжте фрукти з невеликою кількістю горіхів або темного шоколаду — це стабілізує рівень глюкози.

Ходіть вчасно до столу: регулярні прийоми їжі й білкова закуска перед довгим інтервалом між їжею зменшують раптові спалахи голоду.

Пильнуйте сон і стрес: 7–8 годин сну і прості техніки релаксації значно знижують емоційні перекуси.

Читайте етикетки: ховаючись у «здорових» продуктах, цукор може бути у різних назвах — контролюйте склад.

Збережіть підсолоджувачі в міру: не робіть їх основою смаку, щоб не перенавчити рецептори.

Пийте воду: спрагу часто плутають із бажанням їсти.

Зверніться до фахівця, якщо тяга переростає у переїдання або супроводжується провиною — дієтолог чи психолог допоможуть знайти корінь проблеми.

Коли варто йти до лікаря Якщо бажання солодкого супроводжується неконтрольованим переїданням, значною втратою або набором ваги, постійною втомою чи емоційними розладами — потрібно звернутися до фахівця. Медичне обстеження допоможе виключити гормональні або метаболічні причини та підібрати безпечний план змін.

9 жовтня 2025 року став знаковим днем для країни, адже цього дня відбулося кілька важливих подій, які вплинули на політичну та соціальну ситуацію в Україні. Як повідомляють журналісти «КВ», серед основних подій варто виділити як внутрішньополітичні зміни, так і міжнародні зрушення, які відчутно позначилися на геополітичній карті Європи.

Цього дня в Києві відбувся великий політичний форум, на якому обговорювалися питання реформ, боротьби з корупцією, а також ситуація на сході країни. Під час заходу були оголошені нові ініціативи уряду, спрямовані на підтримку малого та середнього бізнесу, поліпшення умов для інвестицій та розвиток інфраструктури. Участь у форумі взяли представники влади, бізнесу та громадських організацій.

Наймасштабніші перерозподіли та додаткові видатки:

3,5 млрд грн спрямували на міську програму «Захисник Києва»;

800 млн грн — докапіталізація ПрАТ «ХК «Київміськбуд» (із запланованих раніше 2,56 млрд грн);

751,8 млн грн — перерозподіл на завершення ділянки Подільсько-Воскресенського мостопереходу (вул. Набережно-Хрещатицька — Петра Вершигори);

638,6 млн грн — компенсації для КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен» через «занадто низькі тарифи» (розрахунки не були показані депутатам);

200 млн грн — придбання житла для учасників бойових дій і родин загиблих;

173,7 млн грн — будівництво метро на Виноградар;

по 130 млн грн — щорічна та щомісячна матеріальна допомога родинам загиблих і допомога киянам, що втратили житло;

111 млн — ремонт пошкоджених житлових будинків; 109,4 млн — ремонт закладів освіти; 91,3 млн — пожежна техніка та спорядження для рятувальників.

Рішення було зареєстроване як проєкти №08/231-765/ПР та №08/231-764/ПР (ініціатори — мер Віталій Кличко, департаменти економіки та фінансів КМДА). У залі за документи проголосували 81 та 77 депутатів відповідно. Загальний кошторис реалізації ПЕСР зріс на 1,1 млрд грн — до 24,3 млрд грн (з них 13,6 млрд — капремонти, 10,6 млрд — капвкладення).

Міська влада вже вносила зміни до бюджету у січні та червні 2025 року; тепер рішення ухвалено втретє — без детального обговорення переліку внесених правок у сесійній залі. Офіційні оновлені тексти бюджету і ПЕСР поки оприлюднені не всі — кінцеві версії будуть доступні після публікації відповідних документів.