Журналісти дізналися хто з київських чиновників причетний до справи Комарницького

Масштабна операція НАБУ “Чисте місто”  з викриття злочинної організації, причетної до земельної корупції у Київській міській раді поклала початок серії арештів в середовищі відомих “земельних рішал”. Водночас,  до махінацій з київською землею причетні ряд столичних чиновників, прізвища яких залишились поза увагою преси та НАБУ.

Журналісти видання 360ua.news провели власне розслідування.

Нагадаємо, під час операції “Чисте місто” 6 лютого правоохоронці затримали сімох із десяти відомих слідству учасників оборудок із землею у столиці. За інформацією правоохоронців, було попереджено розкрадання земельних ділянок вартістю біля 83,7 млн грн.

Денис Комарницький, якого НАБУ вважають організатором схеми наразі знаходиться в розшуку, та за інформацією джерел уже намагався покинути територію України.

Меньше “повезло” головному поплічнику Комарницького – заступнику голови КМДА Петру Оленичу, якого відправили в СІЗО з правом внесення застави у розмірі 15 мільйонів гривень.

Варто відзначити, що Петро Оленич контролював всю землю у Києві через декілька Департаментів: Департамент земельних ресурсів, Департамент містобудування та архітектури, Департамент інформаційних технологій та КП Київгенплан.

Ще в далекому 2021 році Петро Оленич вибив 1,3 млрд гривень із бюджету Києва на інвентаризацію столичних земель, пообіцявши за 4 роки принести в бюджет 3,8 млрд від продажу землі. Насправді так звана “інвентаризація Оленича” переслідувала відразу дві цілі:  роздеребанити гроші “на процесі”  та знайти ділянки, які можна вкрасти.

Важливий момент, всю інвентаризацію/цифровізацію Оленич проводив під наглядом міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова. Власне кажучи, завдяки Федорову Оленич був призначений заступником голови КМДА. За інформацією наших джерел, Федоров мав безпосередній зиск з призначення Оленича, як у вигляді банальних “відкатів”, так і в отриманні “жирних” ділянок столичної землі.

Схема, реалізована Петром Оленичем досить проста: знайдені під час ревізії ділянки, які можна було віджати відразу ж вносились до нового Генплану із “потрібним” кодуванням, щоб потім усе скопом затвердити. Сам генплан Києва був готовий ще 5 років тому, але Оленич із спільниками спеціально гальмував його офіційне затвердження.

В зв’язці з Петром Оленичем були задіяні ще декілька топових столичних чиновників, які наразі не отримали підозр та залишаються на своїх посадах. Зокрема, мова йде про Ігоря Долинського, Валентину Пелих, Дмитра Ликова, Валентину Святину та Олега Половинко.

ФОТО: Ігор Долинський – Директор КП  “Київський інститут земельних відносин”, довірена особа Петра Оленича.

Директор КП  “Київський інститут земельних відносин” Ігор Долинський являється довіреною особою Петра Оленича, саме через нього проходили всі вкрадені ділянки. В схемах Комарницького-Оленича Долинський відповідав за пошук землі та “правильне” її оформлення.

Корупційні оборудки Оленича-Долинського раніше неодноразово попадали в поле зору правоохоронців та журналістів, але реальної відповідальності за мільйонні розпили до цього часу ніхто не поніс.

ФОТО: Валентина Пелих директор  Департаменту земельних ресурсів КМДА, протеже Петра Оленича

Глава Департаменту земельних ресурсів Валентина Пелех, протеже Петра Оленича. В схемах Оленича  займалась “фіналізацією процесу” та оформленням документів.

Валентина Пелих з Оленичем знайома як мінімум з 2012 року,  працювала під його керівництвом в головному управлінні Держземагенства у Сумської області. Пізніше за протекції Оленича отримала посаду директора Департамента земельних ресурсів КМДА, де відразу стала фігурантом ряду журналістських розслідувань повязаних з корупцією.

ФОТО: Дмитро Ликов – директор Інституту Генплану

Голова КП “Інститут генерального плану м. Києва” Дмитро Ликов відігравав значну роль в земельних махінаціях Комарницького-Оленича, змінюючи цільове призначення столичних земель, в залежності від побажання Оленича. Варто відзначити, що для Дмитра Ликова ця тема не нова, раніше його уже судили за підробку документів у Вишгороді.

В цілому, Дмитро Ликов встиг відзначитись гучними корупційними скандалами буквально на кожній посаді, яку займав. Так, у 2019 році очільник Інституту Генплану заробив 500 тисяч., а майна придбав на 5 мільйонів гривень.

ФОТО: Валентина Святина  – заступник директора Департаменту містобудування та архітектури.

Валентина Святина – заступник директора Департаменту містобудування та архітектури. На з вигляду скромну чиновницю в злочинному угрупованні Комарницького-Оленича була покладена дуже важлива функція зі значною корупційною складовою – Святина підписує всі документи на забудову в столиці.

Як зазначають колеги з ОРД: “справжнє корупційне створіння — Валентина Святина, яка бере за один документ від $5000-50000 хабаря, а по іншому МУО отримати в КМДА неможливо, тільки через профільну заступницю директора Департаменту містобудування та архітектури Валентину Святину”.

ФОТО: Олег Половинко радник київського міського голови з питань цифровізації Олег Половинко.

Радник київського міського голови з питань цифровізації Олег Половинко, за інформацією наших джерел, в схемах Комарницького-Оленича курує всі історії з цифровізацією і виведенням грошей (включно з Києвом цифровим).

Варто відзначити, що сім’я Олега Половинко досить давно знаходиться в США. Йому навіть прийшлось звільнитись, так як його не завжди відпускали на довгі відрядження до родини.

Вважаємо, що детективи НАБУ мають обов’язково попередити своїх колег з США, про наявність в Олега Половинко особливого таланту з відмивання коштів у великих розмірах.

The post Журналісти дізналися хто з київських чиновників причетний до справи Комарницького first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Бачу запит, але тут бракує вихідного матеріалу

повний вихідний текст, або

підтвердіть, що достатньо написати новий розширений унікальний текст про Національне антикорупційне бюро України без прив’язки до конкретного абзацу.

У матеріалах справи також згадується депутатка Київоблради та ректорка Білоцерківського національного аграрного університету Олена Шуст. Слідство вважає, що вона могла бути залучена до реалізації земельно-зернової схеми разом з іншими представниками обласної ради.

За даними розслідування, для легалізації коштів використовували підприємство ТОВ «СГП Настуся». Через компанію, за версією НАБУ, штучно завищували показники врожайності, що дозволяло виводити прибутки та розподіляти їх між учасниками змови. Доказами у справі, як зазначається, є зокрема телефонні розмови, у яких фігуранти обговорювали фінансові питання.

Крім того, Олександр Поляруш фігурує ще в одному кримінальному провадженні. Йдеться про можливу розтрату бюджетних коштів у Білій Церкві у 2022–2023 роках, коли він обіймав посаду заступника міського голови з питань капітального будівництва. За даними слідства, посадовець міг лобіювати інтереси пов’язаних із ним компаній під час проведення ремонтів укриттів у школах і медичних закладах.

Раніше до декларацій депутата також виникали питання з боку НАЗК. У 2020 році агентство зафіксувало недостовірні відомості на понад 1 мільйон гривень, однак це рішення пізніше було скасоване судом. Водночас журналісти звертають увагу, що в останній декларації відсутні дані про окремих членів родини, земельні ділянки та автомобіль Toyota Land Cruiser 300 вартістю близько 100 тисяч доларів. При цьому задекларовано значні обсяги нерухомості, кілька авто та майже 7 мільйонів гривень готівкою.

Розслідування триває. У разі доведення вини фігурантам може загрожувати кримінальна відповідальність.

Подвійна інспекція на Закарпатті: повернення ексочільника ТЦК загострило давні питання

Із Києва до Закарпатської області одночасно вирушили дві перевірочні групи після того, як до виконання службових обов’язків повернувся колишній керівник обласного територіального центру комплектування Андрій Савчук. Його поява на роботі після тривалого лікарняного збіглася з початком процедури передачі посади, однак замість спокійного завершення каденції ситуація набула резонансу через низку неврегульованих організаційних моментів і підозр, що мають ознаки кримінальних порушень.

За інформацією з поінформованих джерел, Савчук перебував на лікарняному з 7 січня, що фактично призупинило формальне звільнення та ускладнило процес передання справ новому керівництву. Така пауза, як стверджують співрозмовники, дозволила відкласти ухвалення кадрових рішень, водночас накопичивши ще більше запитань до роботи обласного ТЦК за попередній період. Після повернення посадовця до служби активізувалися внутрішні механізми контролю, а увага з боку центральних органів управління помітно зросла.

Перша має провести стандартну процедуру прийому-передачі: підрозділи складають акти за своїми напрямками, відбувається звірка майна та документації, після чого фіксується завершення каденції керівника.

Друга комісія покликана перевірити стан мобілізаційної роботи в регіоні. Її очолює бригадний генерал Юрій Ральцев, якого в військових колах пов’язують із підтримкою Савчука. За даними співрозмовників, про інспекцію працівників попередили заздалегідь, роботу перевели у посилений режим, а показники мобілізації доручили «підтягнути». У такому форматі перевірка, за оцінками джерел, більше нагадує підготовлений аудит, ніж реальну оцінку ситуації.

Паралельно триває інша лінія подій. За інформацією з правоохоронних органів, СБУ готує процесуальні рішення щодо Андрія Савчука. Йдеться про можливе повідомлення про підозру за фактом незаконного утримання людей. Саме цим, за словами співрозмовників, пояснюють його тривалу відсутність на роботі. Очікується, що юридичні кроки можуть відбутися найближчим часом.

Постать керівника перевірки також викликає дискусії. Юрій Ральцев має тривалий досвід служби у системі військкоматів та ТЦК. Водночас у професійному середовищі його кар’єрне зростання оцінюють неоднозначно. Раніше НАЗК повідомляло про виявлення у його декларації недостовірних даних і необґрунтованих активів, зокрема щодо значних фінансових операцій, задекларованих як подарунки.

Таким чином, ситуація навколо Закарпатського ТЦК поєднує одразу кілька складових: формальну передачу посади, показову перевірку мобілізації та можливі кримінальні провадження. Чи призведе це до реальних кадрових та правових наслідків, стане зрозуміло після завершення роботи комісій і рішень правоохоронців.

Аналіз декларацій як інструмент громадського контролю за доброчесністю правоохоронців

У відкритих джерелах з’являється дедалі більше запитань щодо прозорості майнових декларацій окремих представників правоохоронних органів. Зокрема, увагу аналітиків привертають декларації співробітниці Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Світлани Малиновської. Йдеться не про встановлені порушення, а про ознаки, які можуть свідчити про потребу детальнішої перевірки задекларованих даних.

Вивчення поданих декларацій показує, що сама Світлана Малиновська не зазначає у власності об’єктів нерухомості. Водночас значна частина сімейних активів оформлена на її чоловіка — Сергія Малиновського. Така модель володіння майном не є забороненою, однак у поєднанні з відсутністю або неповнотою даних про вартість окремих об’єктів може викликати додаткові запитання з боку громадськості.

Особливо примітні транспортні засоби. У 2024 році вона задекларувала SKODA SUPERB 2011 року за 30 тис. грн, тоді як реальна ринкова вартість сягає 400 тис. грн. Чоловік придбав BMW X5 2013 року за 40 тис. грн, хоча його ринкова ціна — від 700 до 800 тис. грн. Дохід для покриття таких витрат відсутній, зазначено лише 85 тис. грн від продажу MERCEDES-BENZ E 2007 року.

Фінансовий розділ декларацій також викликає сумніви. У 2024 році Малиновська вказала лише 10 320 грн соціальних виплат на дитину та 40 тис. грн від продажу VOLKSWAGEN GOLF 5 2006 року (ринкова вартість — 250 тис. грн). Чоловік задекларував лише 5 тис. грн стипендії, готівкових чи банківських активів сім’я не вказала.

Ця практика свідчить про системне заниження вартості активів та приховування джерел коштів у сім’ї співробітниці підрозділу, що має забезпечувати фінансову прозорість та протидіяти корупції, підриваючи довіру до структури Національної поліції.

Судовий розгляд у Києві щодо хабарництва у військово-лікарській комісії

У Києві розпочинається судовий процес проти голови гарнізонної військово-лікарської комісії Держприкордонслужби, якого звинувачують у систематичному одержанні хабарів за сприяння військовим у переведенні з передових позицій у тилові підрозділи. За даними Державного бюро розслідувань, посадовець створив механізм, який дозволяв йому отримувати кошти від військовослужбовців під час проходження військово-лікарської комісії.

Слідство встановило, що за 2 тисячі доларів полковник медичної служби оформлював рішення про обмежену придатність до служби, надавав відпустки за станом здоров’я або направляв військових на лікування без належних медичних підстав. Така діяльність, на думку правоохоронців, тривала протягом тривалого часу та охоплювала значну кількість військових, які служили на передовій.

У деяких випадках висновки комісії оформлювалися навіть без присутності військовослужбовця.

У травні 2025 року працівники ДБР викрили посадовця під час одержання чергової неправомірної вигоди, затримали його та повідомили про підозру. Під час обшуків у службових приміщеннях було вилучено медичну документацію з ознаками фіктивності.

Фігуранту інкримінують три епізоди одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, а також складання завідомо неправдивого офіційного документа (ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України). Розслідування щодо інших можливих учасників протиправної схеми триває.