Зеленський розпочинає новий етап: відставка Залужного і тло конфлікту

Вечір 8 лютого 2024 року став переломним для політичного ландшафту України. За пів години до цього президент Володимир Зеленський відзначав зустріч із генералом Русланом Залужним, щиро подякувавши йому за його вагому роль у житті країни. Саме тоді Зеленський вручив Залужному високе звання Героя України, визнавши його бездоганну військову мужність та відданість державі.

Проте, відомо, що після цього відбулася радикальна зміна в уряді. Новим головнокомандувачем Збройних Сил України було призначено Олександра Сирського, а головком став антиципований звільнений генерал Залужний. Зустріч між Зеленським та Залужним стала не лише подякою, але й прощанням.

Коріння суперечок між президентом та головнокомандувачем України можна відшукати ще у листопаді 2023 року, коли напруженість відносин сягнула свого піку, проте тодішні плани щодо відставки так і не були втілені в життя. Проте, 29 січня 2024 року Зеленський закликав Залужного на зустріч та оголосив про свій намір його звільнити. Хоча указ про відставку не був підписаний в той час, це стало реальністю 8 лютого.

Перед тим, як піти, Залужний встиг опублікувати свою програмну колонку на CNN, в якій виклав своє бачення війни та наміри щодо реформ в армії на наступні півроку. Розмови про відставку Залужного, який на той момент мав вищий рейтинг підтримки населення, викликали значні турбулентності в суспільстві останні місяці. Як в Україні, так і на Заході оглядачі та експерти відзначали загострення кризи довіри між військовим та політичним керівництвом країни.

Залужний, кар’єрний військовий з понад 20-річним досвідом, отримав визнання як у власній країні, так і на міжнародній арені. Саме під його керівництвом українська армія відстояла свою незалежність від російської агресії, запобігши повному розгортанню військових дій. Журнал New Yorker навіть твердить, що Залужний зумів приховувати військові підготовки навіть від Володимира Зеленського та американських партнерів Києва, переконаний, що будь-яка інформація може стати загрозою, яка спричинить недооцінку загрози з боку президента або втручання союзників.

Українське суспільство та міжнародна громадськість високо оцінювали внесок генерала Руслана Залужного у військові операції, що стали важливими для України в боротьбі з російською агресією. Західні колеги дивувалися його стратегічним мисленням та ефективністю дій, а в мережі з радістю поширювалися фотоколажі та меми, які віддавали належне за видимі перемоги, досягнуті під керівництвом Залужного. Його успіхи, зокрема поразка росіян під Києвом, потоплення крейсера “Москва”, а також звільнення Херсона і Харківської області восени 2022 року, стали символом надії та віри в перемогу.

Проте, з часом обстановка змінилася, і Україна зіткнулася з труднощами на фронті. Очікуваний контрнаступ, який обіцяла українська влада, не приніс очікуваних результатів. У листопаді 2023 року в британському виданні The Economist вийшла стаття та інтерв’ю Залужного, в яких він визнав, що стратегія, розрахована на виснаження росіян, виявилася неефективною. Він вперше визнав, що Україна повинна переглянути свої підходи та звернутися до західних партнерів не лише за підтримкою, але й за технологічною допомогою та радою у веденні війни.

Ці висловлені погляди стали причиною початку розмов про можливу відставку Залужного та його конфлікт з президентом Володимиром Зеленським. Сперечання між ними поглиблювалися, особливо після відмови Зеленського підписати законопроєкт щодо посилення мобілізації. Це викликало хвилю обурення в суспільстві та підтримку Залужного.

Останнім видимим протистоянням стала публікація колонки головкома в американському виданні CNN, в якій він висловив своє бачення війни та змін у військах, а також висловив критику стосовно нездатності держави забезпечити ефективну мобілізацію та роботу оборонної промисловості.

Ці події інтригували громадськість і політичний світ, роблячи майбутнє Залужного не лише питанням його військової кар’єри, але й можливої участі у політичному житті країни як конкурента президенту Зеленському.

Політична сцена України бурхлива і напружена, особливо в контексті можливої відставки головнокомандувача Збройних Сил, генерала Валерія Залужного. Раніше висловлювалися обгрунтовані опаски щодо можливих наслідків цього кроку для президента Володимира Зеленського. Політологи наголошували, що такий крок може зробити Залужного сильним політичним конкурентом для Зеленського, адже підтримка та довіра до нього серед українців були надзвичайно високими.

За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, довіра до Залужного виявилася на дуже високому рівні – 88% українців вірили в його здатність керувати Збройними Силами. Цей показник перевищував навіть рівень довіри до самого президента Зеленського, що став важливим фактором при оцінці політичної ситуації.

Проте, необхідно врахувати, що довіра до Зеленського значно знизилася протягом минулого року. Якщо у грудні 2022 року йому довіряли 84% українців, то наприкінці 2023 цей показник впав до 62%. Це свідчить про загострення негативного ставлення частини суспільства до дій та рішень президента.

Варто зазначити, що значна частина українців, а саме 72%, відмовляється від ідеї заміни Залужного на іншого генерала. Це свідчить про високий рівень підтримки та довіри до головнокомандувача ЗСУ в українському суспільстві. Така реакція може бути зумовлена його успішним керівництвом армією в умовах війни, а також загальною популярністю серед населення.

Отже, можлива відставка Залужного має потенціал спричинити значні політичні розлади та реакцію суспільства, що потребує уважного аналізу та обговорення з боку політичних лідерів та експертів.

У висновках можна зазначити наступне:

• Відставка головнокомандувача Збройних Сил України, генерала Валерія Залужного, може мати серйозні політичні наслідки для президента Володимира Зеленського, оскільки цей крок може створити сильного політичного конкурента.

• Довіра до Залужного серед українського населення є дуже високою, що підкреслює його значущість у військових справах та загальну підтримку в суспільстві.

• Зниження рівня довіри до президента Зеленського свідчить про загострення негативного ставлення до його політичних дій та рішень серед частини українського населення.

• Велика частина українського суспільства виступає проти заміни Залужного на іншого генерала, що свідчить про його високий статус та популярність серед населення.

• Враховуючи ці фактори, можна визначити важливість ретельного аналізу та обговорення можливих наслідків відставки Залужного з боку політичних лідерів та експертів з метою збереження стабільності та ефективного керівництва в країні.

Схожі статті

Судовий процес проти приватного підрядника на тлі воєнної кризи

У розпал повномасштабного вторгнення, коли державні компанії працювали в умовах надзвичайної логістичної напруги, переміщуючи стратегічні запаси пального до безпечних регіонів країни, одна приватна фірма вирішила використати ситуацію для власної вигоди. Поряд із «Укрнафтою», що забезпечувала стабільність постачань у критичних умовах, цей підрядник сприйняв війну не як загрозу національній безпеці, а як шанс для незаконного збагачення.

Наразі справа дійшла до суду. Прокуратура Офісу Генерального прокурора передала обвинувальний акт щодо директора приватної компанії, який підозрюється у заволодінні державними коштами, ухиленні від сплати податків та службовому недбальстві. За версією слідства, дії керівника мали прямий негативний вплив на фінансову стабільність стратегічного резерву пального та підривали ефективність роботи державної компанії у критичний для країни період.

У 2023 році «Укрнафта» уклала договір із приватним підприємством на транспортування та експедиційний супровід нафтопродуктів із використанням під’їзного залізничного шляху. Воєнні умови — нестабільні маршрути, постійні переміщення, дефіцит часу й обмежені можливості контролю — створили середовище, у якому паперові зловживання могли залишатися непоміченими.

Саме на це, за версією слідства, і розраховував директор компанії-підрядника. Схема була максимально простою й водночас ефективною. Обвинувачений систематично подавав «Укрнафті» акти виконаних робіт із завідомо неправдивими відомостями про прибуття та перебування вагонів із пальним на залізничній станції.

Насправді ж ці вагони туди ніколи не прибували. Дані залізничного обліку та матеріали кримінального провадження підтверджують: значна частина зазначених у документах перевезень існувала виключно на папері. Послуги були фікцією, а акти — інструментом легалізації списання коштів.

Попри це, державна компанія перераховувала гроші за «надані» транспортно-експедиційні послуги. Платежі проходили у звичайному режимі — формально документи виглядали коректними, а в умовах війни їхній зміст не завжди можна було оперативно перевірити. У результаті сума завданих «Укрнафті» збитків перевищила 16 мільйонів гривень.

Паралельно з цією схемою директор приватної компанії, за даними слідства, реалізував ще один напрям зловживань — ухилення від сплати податків. Для цього укладалися фіктивні договори з підконтрольними підприємствами, що дозволяло штучно формувати податковий кредит з ПДВ без реального здійснення господарських операцій. Документообіг створював ілюзію активної діяльності, тоді як фактично йшлося про банальне заниження податкових зобов’язань.

У підсумку правоохоронці описують цю історію як класичний приклад тилового мародерства: війна використовується як прикриття, стратегічне пальне — як ресурс для збагачення, а бухгалтерія та фіктивні акти — як основний інструмент злочину. Без складних фінансових конструкцій, але з точним розрахунком на перевантаженість системи у воєнний час.

Тепер справа вийшла за межі кабінетів і бухгалтерських звітів та перейшла до зали суду. Ключове питання — не лише в сумі збитків, а в тому, чи стане цей процес сигналом для інших, хто намагався або намагається заробляти на війні, прикриваючись «логістикою» і паперовими схемами.

Викриття масштабної шахрайської схеми під виглядом “полювання на людях”

Правоохоронці розкрили детально сплановану схему вимагання грошей у столичного підприємця, яка базувалася на фабрикації фіктивного злочину під час полювання в Черкаській області. Згідно з матеріалами слідства, ніякого реального вбивства не відбувалося — вся історія була ретельно інсценізована для психологічного тиску на жертву.

За даними правоохоронців, 38-річний киянин вирушив на полювання разом зі знайомим. Після кількох пострілів його супутник повідомив, що бізнесмен нібито смертельно поранив людину, сплутавши її з твариною. Ця брехня створила ефект непереборного шоку та страху перед кримінальною відповідальністю. Далі неподалік «знайшли тіло», яке стало центральним елементом психологічного маніпулювання і ключовим інструментом для вимагання грошей.

Як встановили правоохоронці, жодної загиблої людини не існувало. Сцену було підготовлено заздалегідь з єдиною метою — залякати підприємця та змусити його заплатити значну суму грошей.

Організатором схеми виявився 51-річний мешканець Києва. Він переконував потерпілого, що має необхідні зв’язки, які дозволять «вирішити питання» і уникнути кримінальної відповідальності. За свої послуги чоловік вимагав 475 тисяч доларів США.

Упродовж тривалого часу потерпілого піддавали психологічному тиску, використовуючи страх перед можливими наслідками. Зрештою бізнесмен звернувся до правоохоронців.

Під час спеціальної операції поліцейські затримали організатора схеми в момент отримання частини коштів — 50 тисяч доларів. Затримання відбулося у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчі повідомили фігуранту про підозру у вимаганні, поєднаному з погрозами насильства щодо потерпілого та його близьких. Санкція інкримінованої статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наразі триває слідство. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб та встановлюють, чи могли фігуранти використовувати подібну схему раніше.

У столиці викрили масштабну схему ухилення від військової служби

У Києві правоохоронці затримали одного з ключових фігурантів так званих “ухилянтських схем”. Йдеться про заступника голови Солом’янської районної державної адміністрації Олександра Смика, якого підозрюють в організації масштабної схеми незаконного зняття чоловіків з військового обліку.

За даними слідства, посадовець разом зі спільником створив складний механізм фіктивного “зарахування” цивільних чоловіків до складу Збройних сил України. Після цього тих самих осіб фіктивно “демобілізовували”, використовуючи підроблені документи та сфабриковані медичні діагнози. Цей процес дозволяв уникати призову на службу, водночас формально створюючи ілюзію законності.

Правоохоронці встановили, що схема діяла системно і тривалий час. За попередніми оцінками, через неї було незаконно виведено з обліку щонайменше 190 чоловіків. Вартість “послуг” коливалася від 15 до 20 тисяч доларів США за одну людину, а в окремих випадках доходила до значно вищих сум.

Слідство вважає, що Олександр Смик використовував службові зв’язки у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Солом’янського району. Його спільник безпосередньо займався підготовкою фальшивих медичних і військово-облікових документів. Під час обшуків у фігурантів вилучили підроблені довідки, печатки військових частин, електронні носії та мобільні телефони з доказами функціонування схеми.

Олександр Смик понад чотири роки обіймає посаду першого заступника голови Солом’янської РДА та відповідав, зокрема, за сферу житлово-комунального господарства. У період повномасштабної війни саме він мав координувати роботу комунальних служб, підготовку району до опалювальних сезонів і надзвичайних ситуацій.

Офіційні декларації посадовця не створювали враження надмірного достатку: кілька квартир у Києві, старі автомобілі, помірні готівкові заощадження. Водночас навіть мінімальний підрахунок доходів від незаконної схеми свідчить про зовсім інший фінансовий масштаб. За “нижньою планкою” тарифів сума незаконного збагачення могла перевищити 2,8 мільйона доларів, а з урахуванням дорожчих “кейсів” — бути значно більшою.

Особливе обурення в цій історії викликає контраст між реальністю війни та діями посадовця. У той час як енергетики, комунальники та військові працюють під обстрілами, відповідальний за критичну інфраструктуру району чиновник, за версією слідства, будував бізнес на масовому ухиленні від служби.

Олександру Смику та його спільнику повідомили про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, які стосуються організації та пособництва в ухиленні від військової служби. Санкції інкримінованих статей передбачають до 10 років позбавлення волі. Суд обирає запобіжний захід, і слідство наполягає на триманні під вартою.

Ця справа вписується у ширший контекст розслідувань щодо так званих “VIP-ухилянтів” у столиці. Раніше правоохоронці вже повідомляли про виявлення депутатів та посадовців, які формально перебували на військовій службі, але фактично не виконували її обов’язків, отримуючи при цьому грошове забезпечення. Наразі правоохоронні органи перевіряють можливі зв’язки між цими епізодами.

Чому “правильне харчування” не завжди працює: розкриття справжніх причин

Щороку тисячі людей намагаються перейти на так звану «правильну» дієту, очікуючи на легке зниження ваги, приплив енергії та загальне покращення самопочуття. Проте реальність часто відрізняється від очікувань: вага залишається стабільною, апетит постійно зростає, з’являється втома, а зриви та переїдання стають майже неминучими. Основна причина цього рідко пов’язана з браком сили волі. Набагато частіше проблема криється в самій концепції «правильного харчування».

Однією з ключових помилок є віра в універсальний раціон, який нібито підходить усім. Організм кожної людини має свої унікальні потреби, біоритми, гормональні особливості та спосіб перетравлення їжі. Що допомагає одному — може стати пасткою для іншого. Ігнорування цих індивідуальних особливостей часто призводить до розчарування та відчуття провалу.

Ще одна поширена пастка — система жорстких заборон. Коли харчування будується навколо списку «не можна», воно швидко перетворюється на джерело психологічного тиску. Заборонені продукти починають займати непропорційно багато місця в думках, а будь-яке порушення правил викликає відчуття провини. У результаті «правильне харчування» часто завершується не стабільними звичками, а зривами і переїданням.

Не менш важливою проблемою є надмірна концентрація на калоріях. Багато людей рахують кожну цифру, водночас не звертаючи уваги на якість їжі та потреби організму. Дефіцит жирів, білка або мікроелементів може призводити до хронічної втоми, гормональних збоїв і постійного відчуття голоду. Формально калорії «в нормі», а на практиці — сил немає і їсти хочеться постійно.

Окремо варто згадати про емоційний стан. Стрес, тривога, перевтома і недосипання безпосередньо впливають на апетит і харчову поведінку. Якщо людина заїдає емоції або живе в режимі постійної напруги, жоден ідеально складений раціон не дасть стабільного результату. Ігнорування психологічного чинника робить будь-яку систему харчування короткостроковою.

Ще одна причина розчарування — очікування швидкого ефекту. Багато хто кидає новий режим уже через кілька тижнів, не побачивши миттєвих змін. Водночас організму потрібен час, щоб адаптуватися до нових звичок. Справжні, стійкі результати формуються не за тиждень і не за два.

У підсумку «правильне харчування» перестає працювати тоді, коли його сприймають як жорстку систему правил і заборон. Натомість ефект з’являється, коли харчування стає гнучким способом життя: із врахуванням індивідуальних потреб, сигналів тіла та психологічного стану. Не ідеальний раціон на папері, а той, який реально можна підтримувати довго, дає результат.