Збройні сили України понесли втрати: втрачено п’ять танків Abrams протягом двох останніх місяців

Протягом останніх двох місяців ситуація на фронті для Збройних Сил України стала надзвичайно напруженою: п’ять із тридцяти одного танків Abrams, які Сполучені Штати Америки доставили нашій країні минулої осені, зазнали непоправних втрат під час воєнних дій. Ще троє танків зазнали серйозних пошкоджень. Інформація, надана аналітичним сайтом Oryx, що веде підрахунок втрат на основі візуальних доказів, свідчить про те, що з лютого 2022 року Україна втратила 796 танків, із яких більшість належали до радянських моделей, але 140 з них – це саме ті, які були передані країнами НАТО.

Згідно з інформацією високопосадовця Сполучених Штатів, Російські Збройні Сили здійснили атаку, що призвела до знищення п’яти танків M1 Abrams та пошкодження ще трьох. Ці танки були відправлені на фронтові лінії України на початку цього року і стали об’єктом надзвичайно агресивних дій противника.

Боротьба безпілотників на українському фронті трансформує сучасне військове протистояння, атакуючи один із найпотужніших символів американської військової потужності – танки M1 Abrams. Це відкриває перспективи перегляду стратегій та тактик їх використання у майбутніх конфліктах.

Варто відзначити, що вартість одного танка Abrams становить близько 10 мільйонів доларів, в той час як безпілотники, які стали основним інструментом в атаках, коштують лише близько 500 доларів. Ця надзвичайна ефективність безпілотників у веденні бою ставить під питання роль і значення танків у сучасних військових конфліктах.

Танки, незважаючи на свою потужну броню, мають свої вразливі місця, серед яких дах, задня частина моторного відсіку та простір між корпусом і вежею. Ці слабкі місця стають особливо уразливими під час атак з використанням мін, саморобних вибухових пристроїв, гранатометів та протитанкових керованих ракет. Під час початкових етапів війни в Україні вони широко застосовувалися і здатні проникати через захист танка в 90% випадків.

Нині в Україні використовуються безпілотники, які демонструють ще більшу точність у порівнянні зі звичайними видами військової техніки та можуть бути спрямовані на ураження танків у їх найбільш вразливих місцях. Навіть у деяких випадках безпілотники FPV (перегляд в реальному часі) використовуються для “добивання” танків, які вже отримали пошкодження від мін або протитанкових ракет, унаслідок чого вони не можуть бути витягнуті з бою для подальшого ремонту.

Згідно зі статтею NYT, в залежності від розміру та технологічної складності безпілотники можуть коштувати всього 500 доларів — невелика сума порівняно зі знищенням танка Abrams, вартість якого становить 10 мільйонів доларів. Повітря над лінією фронту в Україні настільки насичено безпілотниками, що українським та російським військам практично неможливо рухатися без ризику бути поміченими та атакованими. Ця ситуація призвела до перетворення “сірої зони” на справжню “зону смерті”.

Зазначається, що разом з широко поширеними мінними полями та недостатньою кількістю боєприпасів і солдат ці фактори фактично ускладнюють для України повернення частини території, як це було у 2022 році.

У світлі вищезгаданої статті стає очевидним, що використання безпілотників у воєнних діях в Україні значно змінює обличчя сучасної війни. Їхній високий рівень точності та можливість направленого ураження танків у найбільш вразливих місцях перетворюють їх на потужний засіб ведення бойових дій. Загострена боротьба на небі, де безпілотники патрулюють над лінією фронту, відбивається на здатності військових формувань пересуватися та діяти.

Разом із широко поширеними мінними полями та нестачею ресурсів, ці фактори унеможливлюють для України ефективне повернення контролю над частиною своєї території. Такий сценарій став чимось більш складним порівняно з минулими роками. Тому доцільною є подальша аналіз та розробка стратегій протистояння, зокрема, щодо використання високотехнологічних засобів оборони та контрзаходів проти безпілотників.

Схожі статті

COFCO у центрі фінансового скандалу: звинувачення у фіктивних зернових операціях та офшорних схемах

Китайська компанія COFCO, яка вважається одним із ключових гравців на українському зерновому ринку, опинилася під хвилею гучних звинувачень, що можуть мати серйозні наслідки для аграрної галузі та державних фінансів. За словами адвоката Кирила Яковця, діяльність структури має ознаки масштабних фінансових маніпуляцій, пов’язаних із проведенням фіктивних операцій із зерном, через які щорічно бюджет України нібито втрачає десятки мільярдів гривень.

Юрист заявив, що за лаштунками цього бізнесу стоїть розгалужена мережа впливу, яка охоплює посадовців Міністерства аграрної політики, Державної податкової служби, митних органів та навіть окремих представників судової системи. Саме вони, за його словами, забезпечують прикриття для сумнівних операцій, що дозволяє компанії уникати реального контролю та відповідальності.

Після оприлюднення цих заяв генеральний директор українського офісу COFCO Володимир Осадчук подав проти адвоката позов до суду, звинувативши його у поширенні неправдивої інформації. Сам Яковець називає позов спробою тиску й наголошує, що надав факти, які потребують офіційного розслідування.

Керівництво COFCO публічно не коментувало обвинувачення. Державні органи, які згадуються у заяві, також поки не оголосили про перевірку.

У Києві викрито масштабну корупційну схему на будівництві шкільних укриттів

У столиці України розслідувачі викрили масштабну схему розкрадання державних коштів, виділених на спорудження протирадіаційних укриттів у навчальних закладах. Йдеться про школи №186 на вулиці Сєченова та навчально-виховний комплекс №209 «Сузір’я» на Березняківській. Посадовці районних адміністрацій, за даними слідства, забезпечили перемогу у тендерах низці підконтрольних комерційних структур, після чого організували систему «відкатів» через фіктивні договори про надання послуг та постачання матеріалів.

Державні контракти отримали ПрАТ «Укратоменергобуд» і ТОВ «БК “Мега Стайл”». Загальна сума угод перевищувала півмільярда гривень, причому умови договорів були виписані так, щоб дозволити необґрунтоване підвищення вартості робіт і здійснювати виплати без підтвердження фактичного виконання. Як засвідчив аналіз технічної документації, частина коштів спрямовувалася на роботи, які або не проводилися взагалі, або виконувалися формально, без дотримання норм безпеки.

Формально міська влада затверджувала робочі проекти укриттів для школи №186 і оголошувала закупівлі для «Сузір’я», однак реальний зміст договорів і параметри робіт викликають запитання. За наявними документами, рішення про будівництво споруди подвійного призначення для школи №186 ухвалювали у 2024 році, а у 2024–2025 роках публікувалися тендери на зведення таких укриттів, що підтверджує офіційний статус проектів і масштаби фінансування.

Ключовий вузол претензій — відповідність нормам безпеки. Діючі ДБН для захисних споруд визначають мінімальні параметри міцності та геометрії конструкцій, які не можуть бути довільно «оптимізовані» під кошторис, зокрема щодо товщини захисних елементів, висоти приміщень і шляхів евакуації. У випадку зі шкільними об’єктами на Голосієво й Березняках виявлені відхилення несумісні з вимогами до протирадіаційних укриттів.

Окремо звертає на себе увагу історія підрядників. «Мега Стайл» уже потрапляла в поле зору аудиторів і журналістів через невідповідність кошторисів та завищення цін у інших закупівлях комунальних структур Києва, що ставить питання до доброчесності відбору і тут.

На тлі суми, що підбирається до 830 мільйонів гривень за двома проектами, найбільше обурює те, що «укриття» на папері в реальності можуть не захистити дітей. Без негайної експертизи проектних рішень і повної ревізії договорів ризики перетворяться на фактичну небезпеку.

У Харкові стартувало будівництво нового обласного онкоцентру

У Харкові розпочато масштабне будівництво обласного онкоцентру, інвестиції в яке перевищують 3 мільярди гривень у межах програми Ukraine Facility. Департамент капітального будівництва Харківської ОДА підписав контракт із консорціумом «Білдінг Груп», який зобов’язаний завершити першу чергу будівництва до кінця 2028 року. Планується спорудження сучасного лікувального корпусу, енергетичного блоку, станції медичних газів, а також облаштування укриття на понад тисячу осіб.

Проєкт обіцяє значне покращення медичної інфраструктури регіону та створення умов для високоякісного лікування онкологічних захворювань. Він передбачає застосування сучасних технологій та обладнання, що відповідатиме міжнародним стандартам. Крім того, будівництво включає створення автономних систем енергозабезпечення та медичного газопостачання, що підвищить безпеку та ефективність роботи центру.

Консорціум став єдиним учасником тендеру. Замовник вимагав підтвердження значного досвіду виконання складних будівельних робіт, а підрядник послався на кілька попередніх проєктів у Харківській області, включно з реконструкцією лікарні та адміністративних будівель. До робіт планують залучити низку субпідрядних компаній.

Журналісти також відзначають зв’язки частини учасників консорціуму з бізнес-структурами, пов’язаними з колишнім народним депутатом від «Партії регіонів» Анатолієм Денисенком. Раніше ці компанії вже отримували значні держзамовлення, а аналітики неодноразово фіксували у них підозріло високі кошториси.

Будівництво онкоцентру — один із найбільших проєктів медичної інфраструктури у прифронтовому Харкові. Від прозорості і ефективності використання коштів буде залежати не лише строки реалізації, а й довіра до відновлювальних програм у регіоні, який щодня перебуває під загрозою обстрілів.

Святослав Вакарчук розкрив деталі особистого життя у фільмі “Океан Ельзи: Спостереження шторму”

Відомий музикант і лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук уперше відверто розповів про своє особисте життя. У документальному фільмі «Океан Ельзи: Спостереження шторму» він підтвердив свої стосунки з продюсеркою Євгенією Яцутою, продемонструвавши архівні світлини, які раніше не з’являлися у публічному просторі. У стрічці артист не лише називає ім’я своєї обраниці, а й ділиться моментами з їхнього сімейного життя, показуючи фото сина Івана та доньки Соломії.

Прем’єра документального фільму запланована на 6 листопада. Стрічка розкриває не лише творчі пошуки «Океану Ельзи» у часи випробувань, а й людський бік постаті Вакарчука — щирого, емоційного, часом уразливого. Музикант, який роками уникав публічних коментарів про особисте, цього разу вирішив поставити крапку у чутках і зробити крок назустріч відвертості.

Окремо співак згадав про колишню партнерку Лялю Фонарьову, з якою прожив 20 років у цивільному шлюбі. Він подякував їй за «підтримку, натхнення і стиль». Спільних дітей у пари не було, однак Вакарчук виховував доньку Лялі Діану, яка закінчила КІМО при КНУ ім. Тараса Шевченка та з 2016 року навчалася в Ноттінгемському університеті.

Документальна стрічка «Океан Ельзи: Спостереження шторму» обіцяє рідкісні кадри й відверті історії з життя гурту, а зізнання Вакарчука вже стало однією з головних тем довкола прем’єри.