Затримки поставок і непрозорі контракти: що не так із закупівлями для ЗСУ?

Міністерство оборони України завершило аудит діяльності Агенції оборонних закупівель (АОЗ) за перше півріччя 2024 року. Перевірка виявила низку серйозних проблем, які негативно впливають на забезпечення Збройних сил України необхідними ресурсами.

Про це керівник департаменту Олександр Титковський розповів в ексклюзивному коментарі «Бабелю».

За даними аудиту, 70% контрактів АОЗ передбачали поставки у 2024 році, ще 30% — у 2025–2026 роках. Однак значна частина товарів, які мали надійти цього року, не була поставлена вчасно. Це викликало серйозні проблеми із забезпеченням фронту необхідними матеріалами.

Також у Міноборони звернули увагу на відсутність системного підходу до відбору постачальників. АОЗ не має єдиної бази виробників зброї та військової техніки, яка охоплювала б міжнародний ринок. Хоча представники Агенції заявляють, що така база існує, аудитори з’ясували, що вона ведеться у таблицях Excel, а спеціалізованого програмного забезпечення для роботи з постачальниками немає.

Ще однією серйозною проблемою є неефективна система обліку та аналізу комерційних пропозицій. Через відсутність єдиного механізму оцінки ризикованих постачальників і управління ризиками Міноборони не змогло отримати об’єктивну оцінку компаній, які зірвали поставки, зокрема українського заводу, що не виконав контракт на постачання боєприпасів.

До того ж відсутність чітких алгоритмів для відбору постачальників і підготовки контрактів призвела до того, що значна частина закупівель здійснювалася через посередників. За даними аудиторів, 45% контрактів АОЗ у першому півріччі 2024 року були укладені з підприємствами-імпортерами, а 24% — з одним спецекспортером, який мав проблемні відносини з Міністерством оборони.

Окрім системних проблем із постачанням, аудитори виявили, що Агенція закуповувала за державні кошти товари за завищеними цінами. За результатами перевірки Міноборони передало АОЗ свої рекомендації та планує перевірити, чи були вони виконані.

Ще одна ключова претензія до АОЗ — довготривалий процес підписання контрактів. У 2024 році лише 29% бюджетних коштів Агенція витратила на нові контракти, за якими поставки відбулися цього ж року. 21% коштів пішло на закриття контрактів 2023 року, 44% — на контракти із поставками у 2025 році, 5% — це прострочені контракти без виконаних поставок, а 1% коштів взагалі не було використано та повернуто в бюджет.

Що зміниться після аудиту?

Аудит став важливим сигналом для Міноборони щодо необхідності реформування АОЗ. Водночас за даними ЗМІ, у другому півріччі 2024 року ситуація почала змінюватися. Кількість прямих контрактів із виробниками суттєво зросла, зокрема з міжнародними компаніями. Більшість угод із посередниками була укладена ще у 2023 році, до приходу нинішнього керівництва АОЗ.

Міністерство оборони очікує, що Агенція виконає всі рекомендації аудиту, зменшить затримки у постачанні та запровадить ефективні механізми відбору постачальників. Це має покращити систему оборонних закупівель і забезпечити українську армію необхідним озброєнням у найкоротші терміни.

Нагадаємо, Міністр оборони України Рустем Умєров оголосив про масштабні кадрові зміни в Міністерстві оборони, які торкнулися заступника міністра Дмитра Кліменкова, голови Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Марини Безрукової та представників держави в наглядовій раді агентства. Причиною такого рішення стало незадовільне забезпечення фронту необхідними ресурсами.

Однак Агенція оборонних закупівель заявила, що продовжить роботу під керівництвом Марини Безрукової, попри рішення міністра оборони.

Водночас Центр протидії корупції (ЦПК) подав заяву до НАБУ щодо дій Рустема Умєрова, звинувативши його у зловживанні владою та втручанні в діяльність Наглядової ради АОЗ.

Зрештою, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило кримінальне провадження проти міністра оборони, що викликало резонанс у політичних колах.

Проте пізніше Міністерство юстиції України виправило реєстраційні зміни щодо керівництва ДП “Агенція оборонних закупівель” (АОЗ) після звернення Міністерства оборони. Відповідно до ухваленого рішення, Марина Безрукова залишається директоркою, але відстороненою від посади на час службового розслідування, а Арсен Жумаділов офіційно виконує обов’язки керівника з відповідним обмеженням.

The post Затримки поставок і непрозорі контракти: що не так із закупівлями для ЗСУ? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Агентка КДБ Білорусі під прикриттям журналістки намагалася отримати доступ до військової розвідки України

В Україні правоохоронні та контррозвідувальні органи викрили й затримали громадянку Республіки Білорусь, яка діяла в інтересах білоруських спецслужб, маскуючись під журналістку. За даними слідства, 35-річна жінка намагалася проникнути до одного з підрозділів української військової розвідки з метою збору чутливої інформації, що становить інтерес для іноземної розвідки.

Встановлено, що затримана співпрацювала з білоруськими спецслужбами з 2015 року. Для прикриття вона використовувала професійну легенду представниці медіа, що дозволяло їй без зайвої підозри відвідувати публічні заходи, налагоджувати контакти та збирати відомості про осіб і процеси в оборонному секторі. У минулому вона була пов’язана з медіаресурсами проросійського спрямування, що, за версією слідства, стало частиною її довготривалої підготовки та інтеграції в інформаційне середовище.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

В Одеській області завершено досудове розслідування щодо мережі підпільних гральних закладів

В Одеській області правоохоронні органи завершили досудове розслідування у справі щодо співорганізатора, двох менеджерів та трьох адміністраторів мережі нелегальних гральних закладів. Усіх шістьох осіб обвинувачують у створенні та забезпеченні функціонування підпільних казино, а також у відмиванні коштів, отриманих злочинним шляхом, загальна сума яких становить 14,2 мільйона гривень.

За даними слідства, фігуранти діяли у координації, розподіляючи між собою ролі та контролюючи роботу закладів. Співорганізатор забезпечував загальне керівництво, менеджери відповідали за фінансові та адміністративні процеси, а адміністратори безпосередньо організовували роботу ігрових залів та стежили за виконанням внутрішніх правил.

Встановлено, що гральні зали працювали без відповідних ліцензій і без сплати податків. Доступ до приміщень мали лише перевірені клієнти — потрапити всередину можна було за попередньою домовленістю та після телефонного дзвінка. Організацією роботи 27 нелегальних гральних залів займалися двоє ключових фігурантів, які залучили до протиправної діяльності молодих людей віком від 18 до 35 років. Саме вони приймали ставки, супроводжували клієнтів і фактично проводили азартні ігри.

Крім того, слідство встановило, що підозрювані налагодили взаємодію з представниками ігрових платіжних систем. В обмін на перерахування коштів фігуранти отримували доступ до азартних ігор та віртуальних активів, що дозволяло маскувати незаконні фінансові операції. За час діяльності мережі учасникам вдалося легалізувати понад 14,2 мільйона гривень.

Під час обшуків у гральних закладах детективи вилучили готівкові кошти, мобільні телефони, комп’ютерну техніку та чорнову бухгалтерію. Загальна вартість вилученого майна перевищує 33 мільйони гривень. Для забезпечення відшкодування завданих державі збитків на це майно накладено арешт.

Шістьом особам повідомлено про підозру за незаконну діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також за легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. Обвинувальні матеріали готують для передачі до суду.

В Україні затримали агентку білоруського КДБ, яка діяла під виглядом журналістки

Українські правоохоронні органи повідомили про викриття та затримання агентки білоруського Комітету державної безпеки, яка працювала на території України, використовуючи прикриття журналістської діяльності. За даними слідства, її основним завданням була спроба встановлення контактів і проникнення до одного з підрозділів української військової розвідки з метою збору чутливої інформації.

Як встановили правоохоронці, затриманою виявилася 35-річна громадянка Республіки Білорусь, яка, за наявною інформацією, співпрацювала з білоруськими спецслужбами ще з 2015 року. Для легалізації своєї присутності в інформаційному просторі вона використовувала статус журналістки, а також досвід роботи з медіапроєктами, що мали виразну проросійську спрямованість.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Аналітики ISW: реальні вимоги Росії значно ширші за Донбас і суперечать заявам Кремля Заходу

Територіальні та політичні апетити Російської Федерації виходять далеко за межі окупованих районів Донбасу, попри намагання Кремля подавати іншу картину західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) станом на 27 січня, у якому детально проаналізовано публічні заяви російського керівництва та їхню реальну риторику всередині країни.

Аналітики звертають увагу на системну розбіжність між сигналами, які Москва адресує міжнародним партнерам, і меседжами, що транслюються у внутрішньому інформаційному просторі Росії. Для Заходу звучать формулювання про «переговори», «компроміси» та нібито обмежені цілі війни, тоді як для внутрішньої аудиторії російські посадовці значно частіше озвучують максималістські вимоги та виправдовують подальшу ескалацію.

У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.