Затримки поставок і непрозорі контракти: що не так із закупівлями для ЗСУ?

Міністерство оборони України завершило аудит діяльності Агенції оборонних закупівель (АОЗ) за перше півріччя 2024 року. Перевірка виявила низку серйозних проблем, які негативно впливають на забезпечення Збройних сил України необхідними ресурсами.

Про це керівник департаменту Олександр Титковський розповів в ексклюзивному коментарі «Бабелю».

За даними аудиту, 70% контрактів АОЗ передбачали поставки у 2024 році, ще 30% — у 2025–2026 роках. Однак значна частина товарів, які мали надійти цього року, не була поставлена вчасно. Це викликало серйозні проблеми із забезпеченням фронту необхідними матеріалами.

Також у Міноборони звернули увагу на відсутність системного підходу до відбору постачальників. АОЗ не має єдиної бази виробників зброї та військової техніки, яка охоплювала б міжнародний ринок. Хоча представники Агенції заявляють, що така база існує, аудитори з’ясували, що вона ведеться у таблицях Excel, а спеціалізованого програмного забезпечення для роботи з постачальниками немає.

Ще однією серйозною проблемою є неефективна система обліку та аналізу комерційних пропозицій. Через відсутність єдиного механізму оцінки ризикованих постачальників і управління ризиками Міноборони не змогло отримати об’єктивну оцінку компаній, які зірвали поставки, зокрема українського заводу, що не виконав контракт на постачання боєприпасів.

До того ж відсутність чітких алгоритмів для відбору постачальників і підготовки контрактів призвела до того, що значна частина закупівель здійснювалася через посередників. За даними аудиторів, 45% контрактів АОЗ у першому півріччі 2024 року були укладені з підприємствами-імпортерами, а 24% — з одним спецекспортером, який мав проблемні відносини з Міністерством оборони.

Окрім системних проблем із постачанням, аудитори виявили, що Агенція закуповувала за державні кошти товари за завищеними цінами. За результатами перевірки Міноборони передало АОЗ свої рекомендації та планує перевірити, чи були вони виконані.

Ще одна ключова претензія до АОЗ — довготривалий процес підписання контрактів. У 2024 році лише 29% бюджетних коштів Агенція витратила на нові контракти, за якими поставки відбулися цього ж року. 21% коштів пішло на закриття контрактів 2023 року, 44% — на контракти із поставками у 2025 році, 5% — це прострочені контракти без виконаних поставок, а 1% коштів взагалі не було використано та повернуто в бюджет.

Що зміниться після аудиту?

Аудит став важливим сигналом для Міноборони щодо необхідності реформування АОЗ. Водночас за даними ЗМІ, у другому півріччі 2024 року ситуація почала змінюватися. Кількість прямих контрактів із виробниками суттєво зросла, зокрема з міжнародними компаніями. Більшість угод із посередниками була укладена ще у 2023 році, до приходу нинішнього керівництва АОЗ.

Міністерство оборони очікує, що Агенція виконає всі рекомендації аудиту, зменшить затримки у постачанні та запровадить ефективні механізми відбору постачальників. Це має покращити систему оборонних закупівель і забезпечити українську армію необхідним озброєнням у найкоротші терміни.

Нагадаємо, Міністр оборони України Рустем Умєров оголосив про масштабні кадрові зміни в Міністерстві оборони, які торкнулися заступника міністра Дмитра Кліменкова, голови Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Марини Безрукової та представників держави в наглядовій раді агентства. Причиною такого рішення стало незадовільне забезпечення фронту необхідними ресурсами.

Однак Агенція оборонних закупівель заявила, що продовжить роботу під керівництвом Марини Безрукової, попри рішення міністра оборони.

Водночас Центр протидії корупції (ЦПК) подав заяву до НАБУ щодо дій Рустема Умєрова, звинувативши його у зловживанні владою та втручанні в діяльність Наглядової ради АОЗ.

Зрештою, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило кримінальне провадження проти міністра оборони, що викликало резонанс у політичних колах.

Проте пізніше Міністерство юстиції України виправило реєстраційні зміни щодо керівництва ДП “Агенція оборонних закупівель” (АОЗ) після звернення Міністерства оборони. Відповідно до ухваленого рішення, Марина Безрукова залишається директоркою, але відстороненою від посади на час службового розслідування, а Арсен Жумаділов офіційно виконує обов’язки керівника з відповідним обмеженням.

The post Затримки поставок і непрозорі контракти: що не так із закупівлями для ЗСУ? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Посадовця Хмельницької районної адміністрації затримано за вимагання хабара

У Хмельницькій області правоохоронні органи затримали посадовця районної військової адміністрації за підозрою у вимаганні неправомірної вигоди у розмірі 1500 доларів США. Чиновник нібито вимагав кошти за сприяння у видачі дозволів на будівництво відпочинкового комплексу на території Хмельницького району.

Слідство встановило, що у вересні 2025 року посадовець звернувся до підприємця з пропозицією «допомогти» у оформленні містобудівних умов і обмежень, необхідних для законного початку будівництва. Спершу він вимагав 2000 доларів, проте підприємець відмовився і звернувся до компетентних розробників технічної документації, намагаючись пройти процедуру законним шляхом.

Після повторного звернення до РВА, чиновник повідомив, що пакет документів неповний, і запропонував «вирішити» питання за 1500 доларів. Усвідомлюючи, що іншого шляху для отримання дозволів немає, підприємець погодився і згодом звернувся до правоохоронних органів.

У січні 2026 року посадовця затримали під час передачі коштів. Наразі вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу та відсторонення від посади.

Йому загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Ризики для стабільності теплопостачання через сумнівні компанії

Відновлення теплових електроцентралей після руйнівних ракетних ударів в Україні здійснюється через компанії з ознаками фіктивності, що створює серйозну загрозу для стабільного теплопостачання у житлових будинках. Журналістське розслідування МЕЖІ показало, що 33 мільйони гривень, виділених на ремонт і відновлення ТЕЦ, були спрямовані на ТОВ «Нова Перспектива Люкс». Ця компанія не мала досвіду виконання масштабних енергетичних проектів і фактично не мала жодної матеріальної бази для проведення таких робіт.

Компанія була перекуплена у 2024 році та зареєстрована на підставну особу – Аллу Бурейко, яка раніше не займалася аналогічною діяльністю. Така структура власності створює серйозні ризики зловживань і непрозорого використання бюджетних коштів. Експерти попереджають, що залучення фірм без кваліфікаційного досвіду може призвести до затримок у відновленні критичної інфраструктури та до погіршення якості надання послуг для населення.

Експерти вказують на основні ознаки фіктивності компанії:

реєстрація на підставну особу;

участь у тендерах попри наявність більш вигідних пропозицій;

підроблений досвід виконання аналогічних робіт;

відсутність доходів і реальної господарської діяльності.

Голова МЕЖІ Мартина Богуславець зазначила, що компанія, ймовірно, завищить обсяг робіт у своїх проєктах, що безпосередньо вплине на формування кошторису та загальної вартості відновлення ТЕЦ.

У місті побоюються, що передача стратегічних об’єктів таким фірмам може поставити під загрозу своєчасне відновлення тепла у квартирах та збільшити витрати бюджету.

Колишній суддя підвищив пенсію майже до 200 тисяч гривень через суд

Колишній суддя Харківського апеляційного суду Ярослав Чопенко, який раніше набув публічності завдяки участі у справі керівника “Запоріжжяобленерго” Стасевського, домігся суттєвого збільшення своєї пенсії через судовий процес. До цього його виплати становили понад 138 тисяч гривень на місяць, тоді як після рішення суду вони зросли майже до 200 тисяч гривень.

Згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/1627/25, Чопенко ще минулого року звернувся до Пенсійного фонду України з проханням перерахувати пенсію у зв’язку зі зростанням заробітних плат суддів. Пенсійний фонд відмовив у задоволенні цієї вимоги, посилаючись на відсутність законних підстав для підвищення. Проте суд визнав аргументи колишнього судді переконливими і ухвалив рішення на його користь, що дозволило значно збільшити розмір пенсійних виплат.

Суддя отримав пенсію у розмірі 62% від зарплати судді Харківського апеляційного суду. Розрахунок провели із зарплати у 223,3 тис. грн, тоді як актуальний розмір посадового окладу становить 321 725 грн: базова ставка – 189 250 грн, доплата за вислугу років – 132 475 грн.

Після перерахунку пенсія Чопенка зросла до 199,4 тис. грн. Суд зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2024 року на підставі довідки Харківського апеляційного суду.

Таким чином, відставний суддя отримав пенсію, фактично прирівняну до зарплати чинних суддів, незважаючи на початкову відмову Пенсійного фонду.

Корупційна схема на тлі війни: у Дніпропетровській області чиновницю підозрюють у вимаганні грошей з пораненого військового

У Дніпропетровській області правоохоронці викрили керівницю одного з відділів «Центру пробації», яку підозрюють у вимаганні значної суми коштів у пораненого захисника України. За версією слідства, посадовиця намагалася скористатися складним станом військовослужбовця та пообіцяла за винагороду посприяти його звільненню з лав Збройних сил.

Йдеться про військового, який тривалий час перебував на передовій і виконував бойові завдання на найнебезпечніших напрямках фронту. Унаслідок служби він зазнав трьох контузій і після цього був направлений на проходження військово-лікарської комісії. Стан здоров’я чоловіка суттєво погіршився, однак, попри наявні медичні показання, процес визнання його непридатним до подальшої служби затягувався.

Військовий розповів про ситуацію знайомому, який запропонував звернутися до своєї подруги, яка могла «допомогти». Жінка відкрито заявила, що бойовий досвід і поранення «нічого не варті», і назвала суму – 21 500 доларів США.

Правоохоронці затримали підозрювану та повідомили їй про підозру у вчиненні злочину, передбаченого статтями Кримінального кодексу України щодо вимагання неправомірної вигоди.

Слідство триває, встановлюються всі обставини справи та можливі співучасники.