Затримки поставок і непрозорі контракти: що не так із закупівлями для ЗСУ?

Міністерство оборони України завершило аудит діяльності Агенції оборонних закупівель (АОЗ) за перше півріччя 2024 року. Перевірка виявила низку серйозних проблем, які негативно впливають на забезпечення Збройних сил України необхідними ресурсами.

Про це керівник департаменту Олександр Титковський розповів в ексклюзивному коментарі «Бабелю».

За даними аудиту, 70% контрактів АОЗ передбачали поставки у 2024 році, ще 30% — у 2025–2026 роках. Однак значна частина товарів, які мали надійти цього року, не була поставлена вчасно. Це викликало серйозні проблеми із забезпеченням фронту необхідними матеріалами.

Також у Міноборони звернули увагу на відсутність системного підходу до відбору постачальників. АОЗ не має єдиної бази виробників зброї та військової техніки, яка охоплювала б міжнародний ринок. Хоча представники Агенції заявляють, що така база існує, аудитори з’ясували, що вона ведеться у таблицях Excel, а спеціалізованого програмного забезпечення для роботи з постачальниками немає.

Ще однією серйозною проблемою є неефективна система обліку та аналізу комерційних пропозицій. Через відсутність єдиного механізму оцінки ризикованих постачальників і управління ризиками Міноборони не змогло отримати об’єктивну оцінку компаній, які зірвали поставки, зокрема українського заводу, що не виконав контракт на постачання боєприпасів.

До того ж відсутність чітких алгоритмів для відбору постачальників і підготовки контрактів призвела до того, що значна частина закупівель здійснювалася через посередників. За даними аудиторів, 45% контрактів АОЗ у першому півріччі 2024 року були укладені з підприємствами-імпортерами, а 24% — з одним спецекспортером, який мав проблемні відносини з Міністерством оборони.

Окрім системних проблем із постачанням, аудитори виявили, що Агенція закуповувала за державні кошти товари за завищеними цінами. За результатами перевірки Міноборони передало АОЗ свої рекомендації та планує перевірити, чи були вони виконані.

Ще одна ключова претензія до АОЗ — довготривалий процес підписання контрактів. У 2024 році лише 29% бюджетних коштів Агенція витратила на нові контракти, за якими поставки відбулися цього ж року. 21% коштів пішло на закриття контрактів 2023 року, 44% — на контракти із поставками у 2025 році, 5% — це прострочені контракти без виконаних поставок, а 1% коштів взагалі не було використано та повернуто в бюджет.

Що зміниться після аудиту?

Аудит став важливим сигналом для Міноборони щодо необхідності реформування АОЗ. Водночас за даними ЗМІ, у другому півріччі 2024 року ситуація почала змінюватися. Кількість прямих контрактів із виробниками суттєво зросла, зокрема з міжнародними компаніями. Більшість угод із посередниками була укладена ще у 2023 році, до приходу нинішнього керівництва АОЗ.

Міністерство оборони очікує, що Агенція виконає всі рекомендації аудиту, зменшить затримки у постачанні та запровадить ефективні механізми відбору постачальників. Це має покращити систему оборонних закупівель і забезпечити українську армію необхідним озброєнням у найкоротші терміни.

Нагадаємо, Міністр оборони України Рустем Умєров оголосив про масштабні кадрові зміни в Міністерстві оборони, які торкнулися заступника міністра Дмитра Кліменкова, голови Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Марини Безрукової та представників держави в наглядовій раді агентства. Причиною такого рішення стало незадовільне забезпечення фронту необхідними ресурсами.

Однак Агенція оборонних закупівель заявила, що продовжить роботу під керівництвом Марини Безрукової, попри рішення міністра оборони.

Водночас Центр протидії корупції (ЦПК) подав заяву до НАБУ щодо дій Рустема Умєрова, звинувативши його у зловживанні владою та втручанні в діяльність Наглядової ради АОЗ.

Зрештою, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило кримінальне провадження проти міністра оборони, що викликало резонанс у політичних колах.

Проте пізніше Міністерство юстиції України виправило реєстраційні зміни щодо керівництва ДП “Агенція оборонних закупівель” (АОЗ) після звернення Міністерства оборони. Відповідно до ухваленого рішення, Марина Безрукова залишається директоркою, але відстороненою від посади на час службового розслідування, а Арсен Жумаділов офіційно виконує обов’язки керівника з відповідним обмеженням.

The post Затримки поставок і непрозорі контракти: що не так із закупівлями для ЗСУ? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Експерти оцінюють шанси Зеленського на переобрання у разі виборів 2026 року

За інформацією наших джерел, команда Володимира Зеленського готується до ймовірних президентських виборів, які можуть відбутись уже в березні 2026 року. Як повідомляє джерело, тема “швидких президентських виборів” знову стає частиною повістки політичного життя України на фоні переговорного треку між США та РФ. Зокрема, за інформацією джерела, відмова членів переговорної групи США зустрічатись з Володимиром Зеленським […]

У Львові під час перевірки документів смертельно поранено працівника ТЦК: розслідування триває

У Львові під час виконання службових обов’язків загинув працівник територіального центру комплектування. Про трагічний інцидент повідомили в органах прокуратури. За попередніми даними слідства, подія сталася ввечері, коли військовослужбовець здійснював перевірку документів у громадському місці.

За інформацією правоохоронців, 30-річний мешканець Львова раптово проявив агресію під час спілкування з представником ТЦК. Під час конфлікту він завдав військовому ножового поранення та використав газовий балончик, після чого зник з місця події. Попри зусилля медиків, врятувати пораненого не вдалося — отримані травми виявилися несумісними з життям.

Постраждалого військкома, який був ветераном АТО, доправили до лікарні з важким пораненням стегнової артерії. Незважаючи на зусилля медиків, врятувати його життя не вдалося.

Нападника вдалося затримати. Наразі проводяться слідчі дії для з’ясування всіх обставин події.

Вища рада правосуддя розпочала дисциплінарне провадження проти судді Верховного суду Наталії Марчук

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження стосовно судді Верховного суду Наталії Марчук, яка у 2024 році головувала в колегії суддів під час розгляду касаційних скарг адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Інформацію про це оприлюднив “Судовий репортер”.

Розгляд справи стосувався вироку Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між Горецьким та прокуратурою, згідно з якою він визнав себе посередником у передачі хабарів суддям. За умовами угоди, Горецький отримав умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва та інших учасників справи. Участь судді Марчук у касаційному провадженні, зокрема в ухваленні рішень, які могли вплинути на оцінку угоди та правомірність її затвердження, стала предметом уваги дисциплінарної палати.

Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.

Закрита вертикаль у газовій сфері: як приватні інтереси перетворили держпідприємство на фінансовий насос

В українській енергетичній галузі дедалі чіткіше окреслюється глибока системна криза, яка вже виходить за межі технічних проблем, дефіциту ресурсу чи зношеної інфраструктури. Ключовою причиною називають формування потужного приватного центру впливу навколо ТОВ «Газорозподільні мережі України», яке, за даними з відкритих джерел та експертних оцінок, фактично втратило незалежність і опинилося під контролем вузького кола осіб.

За наявною інформацією, управління стратегічним підприємством було поступово переформатоване під інтереси окремої групи, яка зосередила у своїх руках кадрові рішення, розподіл контрактів і контроль над фінансовими потоками. У підсумку структура, створена для забезпечення стабільного газопостачання та прозорої роботи розподільних мереж, почала виконувати функцію механізму регулярного перерозподілу коштів.

Фінансові схеми підприємства призвели до боргів у 2,5 млрд грн станом на початок 2025 року. Через адвокатське об’єднання «Квантум» філії по всій країні змушували підписувати фіктивні угоди на «послуги» з абонплатою до 300 тис. грн щомісяця. Водночас процедура підключення будівельних об’єктів до газових мереж перетворилася на платну «послугу», а всі ключові рішення контролювала спеціальна комісія, сформована Каліною.

Закупівлі також проводилися з ознаками змови та штучного завищення вартості. Придбання швидкозводимих укриттів у ТОВ «Л7» обійшлося на 160 тис. грн дорожче, а тендер на взуття на 54 млн грн був штучно скасований, щоб забезпечити перемогу компанії, що раніше співпрацювала з РФ.

Сьогодні газорозподільні мережі в Україні працюють не на державу та людей, а на вузьке коло політико-бізнесової верхівки. Це призводить до дефіциту газу, затримок з опаленням і мільярдних дір у фінансових балансах. Поки правоохоронні органи демонструють активність, група продовжує контролювати критичний сектор енергетики, ставлячи під загрозу національну безпеку країни.