Затримки поставок і непрозорі контракти: що не так із закупівлями для ЗСУ?

Міністерство оборони України завершило аудит діяльності Агенції оборонних закупівель (АОЗ) за перше півріччя 2024 року. Перевірка виявила низку серйозних проблем, які негативно впливають на забезпечення Збройних сил України необхідними ресурсами.

Про це керівник департаменту Олександр Титковський розповів в ексклюзивному коментарі «Бабелю».

За даними аудиту, 70% контрактів АОЗ передбачали поставки у 2024 році, ще 30% — у 2025–2026 роках. Однак значна частина товарів, які мали надійти цього року, не була поставлена вчасно. Це викликало серйозні проблеми із забезпеченням фронту необхідними матеріалами.

Також у Міноборони звернули увагу на відсутність системного підходу до відбору постачальників. АОЗ не має єдиної бази виробників зброї та військової техніки, яка охоплювала б міжнародний ринок. Хоча представники Агенції заявляють, що така база існує, аудитори з’ясували, що вона ведеться у таблицях Excel, а спеціалізованого програмного забезпечення для роботи з постачальниками немає.

Ще однією серйозною проблемою є неефективна система обліку та аналізу комерційних пропозицій. Через відсутність єдиного механізму оцінки ризикованих постачальників і управління ризиками Міноборони не змогло отримати об’єктивну оцінку компаній, які зірвали поставки, зокрема українського заводу, що не виконав контракт на постачання боєприпасів.

До того ж відсутність чітких алгоритмів для відбору постачальників і підготовки контрактів призвела до того, що значна частина закупівель здійснювалася через посередників. За даними аудиторів, 45% контрактів АОЗ у першому півріччі 2024 року були укладені з підприємствами-імпортерами, а 24% — з одним спецекспортером, який мав проблемні відносини з Міністерством оборони.

Окрім системних проблем із постачанням, аудитори виявили, що Агенція закуповувала за державні кошти товари за завищеними цінами. За результатами перевірки Міноборони передало АОЗ свої рекомендації та планує перевірити, чи були вони виконані.

Ще одна ключова претензія до АОЗ — довготривалий процес підписання контрактів. У 2024 році лише 29% бюджетних коштів Агенція витратила на нові контракти, за якими поставки відбулися цього ж року. 21% коштів пішло на закриття контрактів 2023 року, 44% — на контракти із поставками у 2025 році, 5% — це прострочені контракти без виконаних поставок, а 1% коштів взагалі не було використано та повернуто в бюджет.

Що зміниться після аудиту?

Аудит став важливим сигналом для Міноборони щодо необхідності реформування АОЗ. Водночас за даними ЗМІ, у другому півріччі 2024 року ситуація почала змінюватися. Кількість прямих контрактів із виробниками суттєво зросла, зокрема з міжнародними компаніями. Більшість угод із посередниками була укладена ще у 2023 році, до приходу нинішнього керівництва АОЗ.

Міністерство оборони очікує, що Агенція виконає всі рекомендації аудиту, зменшить затримки у постачанні та запровадить ефективні механізми відбору постачальників. Це має покращити систему оборонних закупівель і забезпечити українську армію необхідним озброєнням у найкоротші терміни.

Нагадаємо, Міністр оборони України Рустем Умєров оголосив про масштабні кадрові зміни в Міністерстві оборони, які торкнулися заступника міністра Дмитра Кліменкова, голови Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Марини Безрукової та представників держави в наглядовій раді агентства. Причиною такого рішення стало незадовільне забезпечення фронту необхідними ресурсами.

Однак Агенція оборонних закупівель заявила, що продовжить роботу під керівництвом Марини Безрукової, попри рішення міністра оборони.

Водночас Центр протидії корупції (ЦПК) подав заяву до НАБУ щодо дій Рустема Умєрова, звинувативши його у зловживанні владою та втручанні в діяльність Наглядової ради АОЗ.

Зрештою, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило кримінальне провадження проти міністра оборони, що викликало резонанс у політичних колах.

Проте пізніше Міністерство юстиції України виправило реєстраційні зміни щодо керівництва ДП “Агенція оборонних закупівель” (АОЗ) після звернення Міністерства оборони. Відповідно до ухваленого рішення, Марина Безрукова залишається директоркою, але відстороненою від посади на час службового розслідування, а Арсен Жумаділов офіційно виконує обов’язки керівника з відповідним обмеженням.

The post Затримки поставок і непрозорі контракти: що не так із закупівлями для ЗСУ? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Штраф за неналежний контроль: командира навчальної роти притягнуто до відповідальності після самовільного залишення частини п’ятьма бійцями

Яворівський районний суд Львівської області ухвалив рішення щодо командира навчальної роти Володимира Д., визнавши його винним у недбалому ставленні до службових обов’язків. Підставою стало те, що п’ятеро військовослужбовців самовільно покинули місце дислокації підрозділу в період із 20 по 26 жовтня, чим порушили встановлений порядок перебування у військовій частині. За результатами розгляду справи офіцеру призначено адміністративний штраф у розмірі 17 тисяч гривень.

Як зазначено у постанові, занесеній до судового реєстру у грудні 2025 року, командир відповідав за контроль присутності особового складу та належну організацію служби в підрозділі. Невиконання цих обов’язків призвело до того, що порушення залишилися непоміченими вчасно, що й стало підставою для складання адміністративного протоколу. Суд кваліфікував дії офіцера як недбалі, оскільки він не забезпечив належний рівень дисципліни та контролю за військовими.

У документі зазначено, що молодший лейтенант не здійснював належного обліку особового складу, не проводив індивідуальну виховну роботу з військовими, не планував та не контролював бойову підготовку, а також не забезпечив внутрішній порядок у підрозділі, який гарантував би виконання законів та положень Статутів Збройних Сил України.

Під час судового засідання командир визнав свою провину. Розгляд справи проводив суддя Ігор Матвіїв, який дослідив усі матеріали та призначив штраф. Постанову ще можна оскаржити в установленому законом порядку.

Суперечності в управлінні “Лісами України” та наслідки можливих фінансових порушень

Наглядова рада державного підприємства «Ліси України» опинилася в центрі гучних подій, що поєднують у собі і кримінальне розслідування, і ризик переростання ситуації у міжнародний скандал. Правоохоронні органи встановлюють обставини можливої незаконної виплати понад шести мільйонів гривень членам Ради. Провадження відкрито за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України, яка стосується розтрати майна в особливо великих розмірах — злочину, за який передбачено найсуворіші санкції в межах відповідної статті.

Паралельно зі слідством щодо виплат у центр уваги потрапив і генеральний директор підприємства Юрій Болоховець. Його ім’я фігурує в іншому кримінальному провадженні, що лише посилює недовіру до управлінських процесів усередині стратегічно важливого для країни держпідприємства. Попри це, Наглядова рада, яку очолює Олексій Кучер, не виявляє готовності оперативно реагувати на виклики та ухвалювати рішення, які могли б стабілізувати ситуацію або продемонструвати прозорість роботи органу управління.

Громадські активісти направили членам Наглядової ради офіційне звернення з вимогою терміново скликати позачергове засідання, ухвалити рішення щодо менеджменту, а також розпочати повноцінний forensic-аудит діяльності підприємства. У зверненні наголошується, що бездіяльність Ради створює для її членів не лише репутаційні, а й потенційні кримінальні ризики на рівні з посадовцями, які вже мають процесуальний статус у справі.

Однак Наглядова рада не надала жодної відповіді. Через це активісти звернулися до дипломатичних представництв країн, чиї громадяни є членами Ради, аби попередити про можливі наслідки для їхньої репутації та правового становища.

До складу Наглядової ради входять іноземні представники:Фінляндія — Янне Хар’юнпааЛатвія — Робертс СтріпніексКанада — Маркіян Витвицький

Наразі ситуація довкола «Лісів України» продовжує загострюватися, а відсутність реакції Наглядової ради лише посилює ризики як для підприємства, так і для його міжнародних партнерів.

Андрій Єрмак лишається фактичним керівником ОП та куратором владної вертикалі. Джерела

За інформацією наших джерел, офіційно звільнений Андрій Єрмак залишається  фактичним керівником ОП та куратором владної вертикалі. Саме з цим фактом пов’язана заява Володимира Зеленського під час зустрічі з представниками ЗМІ в четвер 11 грудня про те, що “питання призначення голови Офісу президента не є пріоритетним”. Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що остаточне рішення щодо призначення нового […]

Будівельні проєкти на Миколаївщині: суспільний контроль та дискусії навколо прозорості відновлення

На Миколаївщині все більше уваги привертають великі будівельні ініціативи, що реалізуються у сфері медицини та базової інфраструктури. Відновлення об’єктів, пошкоджених унаслідок бойових дій, супроводжується активним моніторингом з боку громадських організацій та незалежних аудиторів, які аналізують проведення тендерів, кошториси робіт і критерії відбору підрядників. Такий інтерес зумовлений прагненням громади отримати чіткі відповіді щодо ефективності використання бюджетних ресурсів.

Окрему хвилю обговорень спричинили проєкти реконструкції медичних установ, де суми контрактів та терміни виконання робіт стали предметом критики. Місцеві активісти наголошують на потребі детальнішого звітування про хід реалізації ініціатив, адже багато лікарень потребують швидкого оновлення для забезпечення належного рівня лікування. Паралельно увага прикута до розвитку дорожньої інфраструктури та системи водопостачання — напрямів, що безпосередньо впливають на життя людей і залишаються серед найактуальніших.

Одним із найбільш резонансних став тендер на реконструкцію Миколаївської обласної дитячої лікарні вартістю близько 600 млн грн. За даними публічних реєстрів, перемогу отримала компанія «Антарес БУД». Учасники громадського моніторингу стверджують, що деякі вимоги тендерної документації могли бути прописані таким чином, що потенційно обмежували конкуренцію.

Єдиного конкурента відхилили через формальну невідповідність, яку, за оцінкою місцевих активістів, можна трактувати як дискусійну. Представники Держаудитслужби також звертали увагу на окремі моменти тендеру, зазначаючи, що частина підстав для відхилення потребує додаткового обґрунтування.

У минулі роки ця ж компанія вже виконувала будівельні підряди в регіоні, частина з яких потрапляла в публічні обговорення через строки виконання робіт та вартість.

Ще один контракт — приблизно на 200 млн грн — стосувався робіт для Баштанської лікарні. Тут перемогу отримало ТОВ «Південьбуд Миколаїв ЛТД». Громадські моніторингові ініціативи також звертали увагу на відсутність реальної конкуренції та суттєве зростання кошторису у порівнянні з попередніми оцінками.

Крім медичної сфери, дискусії торкнулися і відновлення водогону. Попри укладені контракти з великими підрядними організаціями, серед яких «Укртрансмост», «Ростдорстрой» та «Автомагістраль-Південь», питання забезпечення міста стабільним водопостачанням досі залишається відкритим.

У соцмережах та місцевих спільнотах мешканці Миколаївщини наголошують, що регіон досі працює в умовах обмежених ресурсів, а частина інфраструктури відновлюється за рахунок донорських програм чи волонтерських ініціатив. У цьому контексті громадськість очікує від державних контролюючих органів ретельних перевірок великих закупівель та їх відповідності законодавству.

Попри активну публічну присутність керівництва області, миколаївці очікують конкретних результатів у сфері відновлення водопостачання, медичних установ та соціальних об’єктів.

Офіційних реакцій на окремі звернення активістів поки немає, однак у регіоні сподіваються, що ситуація з великими підрядами отримає належну оцінку з боку державних структур.