Засновник СЕО Клубу України підозрюється у відкритті та функціонуванні незаконного казино й колл-центру в столиці

В’ячеслав Лисенко, співвласник СЕО Клубу України, опинився під прицілом українських правоохоронних органів після звинувачень у відкритті нелегального казино та шахрайського кол-центру у Києві. Ця ситуація викликає серйозне обурення та хвилювання не лише серед громадськості, а й у бізнес-спільноті. Згідно з інформацією від ua.news, правоохоронні органи стежили за діями В’ячеслава Лисенка протягом восьми місяців, а 30 квітня під час обшуку його бізнес-центру за адресою вул. Дегтярівська 33В виявили низку порушень.

У вказаному бізнес-центрі правоохоронці виявили нелегальне казино, де грали в азартні ігри депутати та особи з елітарного кола міста. Крім того, було розкрито шахрайський кол-центр, який використовувався для обману громадян Чехії, Німеччини та України. Детективи Територіального управління БЕБ у Києві повідомили, що нелегальне казино знаходилося на дев’ятому поверсі будівлі, тоді як кол-центр функціонував на четвертому поверсі. Під час обшуку правоохоронці вилучили покерне обладнання, комп’ютери, бухгалтерську документацію, відеозаписи відвідувань казино та конверти з готівкою для видачі винагороди гравцям.

Один з фігурантів справи, Михайло Слєпуха, директор у компаніях, що належать акціонеру логістичної компанії Meest China та члену наглядової ради CEO Club Ukraine В’ячеславу Лисенку, був оголошений підозрюваним. Сам Лисенко уникнув затримання та залишив межі країни. Під час обшуку житла одного з фігурантів правоохоронці вилучили значну суму грошей в різних валютах, для якої не було офіційного пояснення походження.

Поміж іншого, у тій самій будівлі на четвертому поверсі був виявлений ще один кол-центр, діяльність якого спрямовувалася на шахрайське викривання коштів громадян України, Німеччини та Чехії. Основний метод шахрайства полягав у телефонних дзвінках, під час яких потерпілим пропонували інвестувати у програмне забезпечення для автоматичної торгівлі криптовалютами з непідтвердженим доходом. Після переказу грошей на вказані центром рахунки зв’язок із шахраями припинявся.

Правоохоронні органи розпочали досудове розслідування цієї справи за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України. В’ячеслав Лисенко, якого обвинувачують у злочинах, відомий як активний учасник української бізнес-спільноти, проте його дії в цій справі викликали широкий резонанс та обурення.

В’ячеслав Лисенко – це відомий український мільйонер, який здобув своє становище завдяки активній діяльності в сфері торгівлі та логістики, зокрема на «китайській хвилі» та в торгівлі контрафактними товарами. Він широко рекламує свої успіхи та досвід, а також позитивні аспекти своєї особистості. Однак останнім часом Лисенка звинувачують у зайвій саморекламі, омані громадськості та отриманні прибутку за рахунок сумнівних схем, пов’язаних з китайськими товарами та контрабандою.

Відомий як засновник компанії «Укр-Китай Комунікейшин», Лисенко активно позиціонує себе як експерта з економічних питань, громадського діяча та бізнес-наставника. Стартовавши свою кар’єру з бартерних угод та торгівлі нафтопродуктами, він зумів розвинути свій бізнес та налагодити контакти з Китаєм, що дозволило йому отримати значний прибуток.

Хоча Лисенко заявляє про свою чесність та прогресивний підхід до бізнесу, його діяльність викликає критику з боку громадськості. Зокрема, йому доводиться відповідати за впровадження схем, які призвели до заповнення українського ринку контрафактними товарами, а також за спроби залучення інвестицій у сумнівні проекти.

Незважаючи на свої спонсорські зусилля у сфері спорту та участь у різних благодійних проектах, Лисенко не уникає критики з боку громадськості через його вплив на українську економіку та сумнівні практики в бізнесі.

Китайські товари, особливо ті, що замовляються великими оптовими партіями, часто відрізняються низькою якістю та є бракованими. Навіть сам Лисенко не може відкинути цей факт, зізнавшись, що часто замовлені його компанією товари приходили в непридатному стані. Тим не менш, він стверджує, що зараз усі замовлення з Китаю приходять практично в ідеальному стані. Однак, покупці його компанії, які зверталися до інтернет-магазину Meestchina, зауважують радикальне погіршення обслуговування. Товари пропадають, а клієнти скаржаться на негативний досвід, скандали та важкості у вирішенні проблем.

Наразі основними активами В’ячеслава Лисенка є ресурси meest.cn та ukr-china.com, але відгуки про них далекі від позитивних. Інтернет переповнений обуреними відгуками клієнтів про роботу цих проєктів мільйонера. Знайти позитивні коментарі майже неможливо. Замовники відверто звинувачують бізнесмена та його підлеглих у нечесності. Так, замовлені товари з Китаю доводиться чекати надто довго, що викликає розгніваний резонанс серед клієнтів.

В Інтернеті можна знайти безліч історій про те, як клієнти Лисенка намагаються повернути свої гроші за посилки з Китаю. У багатьох випадках це можливо лише після звернення до юристів або навіть правоохоронних органів. Замовники Лисенка відверто називають його “шахраєм”, а його співробітників — “ошуканцями”. Репутація компанії «Укр-Китай Комунікейшин» опинилася під великим питанням та є однією з найгірших у сучасній Україні.

В’ячеслав Лисенко і його компанія «Укр-Китай Комунікейшин» також стали відомими як одні з найбільших постачальників контрабанди з Китаю в Україну. Одним із чинників, який прискорив цей рейд, стали розкриття колишніх та нинішніх співробітників компанії про неправомірні практики, що здійснювалися в офісах. Ці свідчення розкривають жорстку дисципліну, стеження, атмосферу контролю та зловживання пишномовності з боку Лисенка, яка прикривається експлуатацією персоналу.

Сам В’ячеслав Лисенко часто критикується за зайву саморекламу та непрозорість як у особистих, так і у професійних питаннях. Маючи статки, що перевищують 10 мільйонів доларів, він вважається одним із впливових фігур в Україні, але його поведінка та дії викликають значний суспільний резонанс і негативне ставлення.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про серйозні проблеми у діяльності В’ячеслава Лисенка та його компанії «Укр-Китай Комунікейшин». Замовники скаржаться на низьку якість китайських товарів, непридатність поставок, проблеми з доставкою та обслуговуванням. Бізнесмен і його компанія стали об’єктом критики через неправомірні практики, такі як контрабанда та шахрайство, а також жорстку дисципліну в офісах і зловживання пишномовності. Репутація Лисенка серйозно постраждала, а його образ в громадському просторі набув відтінків негативу та скептицизму. В цілому, стаття розкриває проблеми з етикою та законністю у діяльності підприємця, що потребує уваги від відповідних органів контролю та розслідування.

Схожі статті

Безпечне використання генераторів під час відключень електроенергії

В умовах тривалих та раптових знеструмлень генератори стали критично важливим джерелом резервного живлення як для приватних осель, так і для підприємств. Вони дозволяють підтримувати роботу систем опалення, зв’язку, водопостачання та зберігати безперервність бізнес-процесів. Водночас експлуатація такого обладнання потребує суворого дотримання правил безпеки, адже будь-яка помилка може мати серйозні наслідки для здоров’я і життя людей.

Фахівці Державної служби з надзвичайних ситуацій неодноразово звертають увагу на ризики, пов’язані з неправильним використанням генераторів. Найбільшу небезпеку становлять ураження електричним струмом, виникнення пожеж через перевантаження або несправну проводку, а також отруєння чадним газом. Останній є особливо підступним, оскільки не має запаху та кольору, але може призвести до втрати свідомості й летальних наслідків за лічені хвилини.

Обладнання необхідно захищати від дощу, снігу та підвищеної вологості. Контакт із мокрим генератором може спричинити ураження струмом. Також фахівці радять не перевантажувати техніку та періодично вимикати її для охолодження, зокрема робити перерви щонайменше на пів години після кількох годин безперервної роботи. Окрему увагу слід приділяти обмеженню доступу дітей і тварин до працюючого агрегату.

Особливо небезпечним етапом експлуатації є заправка генератора. Заборонено заливати пальне в увімкнений або ще гарячий двигун. Перед заправкою необхідно дочекатися повного охолодження обладнання, щоб уникнути займання або вибуху.

Безпечне зберігання пального також має принципове значення. Для бензину в холодну пору року рекомендується використовувати полімерні каністри, виготовлені з поліетилену високої щільності, які не накопичують статичний заряд і мають відповідне маркування. У теплу пору року допускається використання як пластикових, так і металевих каністр. Дизельне пальне можна зберігати в обох типах ємностей незалежно від сезону.

Пальне слід тримати в темному, сухому місці за температури близько 15–20 градусів, подалі від прямих сонячних променів. Використання простроченого або зміненого за кольором пального може призвести до пошкодження двигуна. Таке пальне необхідно утилізувати або використовувати виключно для технічних потреб. Фахівці також застерігають від самостійного додавання так званих «присадок» до дизеля для підвищення морозостійкості, оскільки це може спричинити серйозні поломки.

Окремо рятувальники радять встановити у житлових приміщеннях детектори чадного газу. Ці прилади здатні вчасно попередити про небезпеку, яку неможливо відчути без спеціального обладнання.

Крім того, українців закликають купувати лише сертифіковані генератори в офіційних точках продажу та суворо дотримуватися інструкцій виробника під час експлуатації.

Леонід Музикус буде контролювати виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр

За інформацією джерел видання 360ua.news, призначення Леоніда Музикуса виконуючим обов’язків голови Держгеонадр продиктоване його роллю в “контролі виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр”. Так, за інформацією джерела, “Леонід Музикус був тією людиною в укргеології, яка готувала для Джареда Кушнера список родовищ для розробки американцями”. “Леонід Музикус (його єврейське ім’я Давид) ходить до тієї ж […]

Ольга Фреймут у Лісабоні: рідкісна фотосесія з молодшою сестрою

Телеведуча Ольга Фреймут знову стала центром уваги, опублікувавши серію атмосферних світлин разом із молодшою сестрою Юлією. Ця фотосесія виявилася справжньою несподіванкою для шанувальників, адже Юлія майже не з’являється у публічному просторі, а спільні знімки родини Фреймут завжди викликають особливий інтерес.

За геолокацією можна зрозуміти, що фотозйомка проходила у Лісабоні, що додало кадрам особливого колориту та романтичної атмосфери. Ольга постала перед камерою у стильних образах, гармонійно поєднуючи елегантність і невимушеність. Її сестра Юлія, хоч і залишалася більш стриманою на фоні яскравої публічної особистості, виглядала природно та світло, що підкреслило гармонію між сестрами.

Один з найбільш помітних образів — довга чорна сукня на тонких бретельках, яка акцентує мініатюрну фігуру Фреймут. На інших кадрах вона з’являється у більш відвертому вбранні з глибоким вирізом на спині, демонструючи витончену жіночність без надмірної провокативності.

Окрему увагу привернула молодша сестра ведучої — Юлія Фреймут. Вона надзвичайно схожа на Ольгу, але веде значно більш закритий спосіб життя. У фотосесії Юлія постає в елегантній довгій сукні, доповнюючи загальну стилістику зйомки. Спільні кадри сестер створюють відчуття інтимності та тепла, підкреслюючи їхню близькість.

Серед опублікованих знімків також є фото, де сестри сидять за столом і дивляться одна на одну, що додає серії не лише глянцевої, а й емоційної глибини. Шанувальники в коментарях відзначили природність образів, схожість сестер і витончену подачу без зайвого пафосу.

Підозра у розтраті мільйонів: у Львові розслідують закупівлі захисних костюмів для рятувальників

Правоохоронні органи повідомили про підозру директорці львівського підприємства, яке займалося постачанням захисних костюмів для рятувальних служб. За даними слідства, у процесі виконання державних контрактів могла бути здійснена розтрата бюджетних коштів на загальну суму 6,4 мільйона гривень.

Слідство встановило, що компанія уклала низку договорів на постачання спеціального одягу, призначеного для використання рятувальниками під час надзвичайних ситуацій. Йдеться про костюми, які мали відповідати підвищеним вимогам безпеки та якості, адже від їхніх характеристик безпосередньо залежить життя та здоров’я працівників екстрених служб.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, вартість одного комплекту становила 8 100 гривень, тоді як середньоринкова ціна аналогічного спорядження на той момент складала близько 4 417 гривень. У результаті таких дій державі було завдано збитків на суму 6,4 мільйона гривень.

Правоохоронці повідомили директорці компанії про підозру за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану. Крім того, їй інкримінують частину першу статті 209 ККУ — легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваній запобіжного заходу. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх осіб, причетних до організації та реалізації схеми.

Раніше у межах цього ж кримінального провадження про підозру було повідомлено колишньому керівнику обласного управління ДСНС у Вінницькій області та начальнику відділу ресурсного забезпечення, яких слідство вважає співучасниками злочину.