Загострення боїв під Гуляйполем: новий тиск на українські оборонні лінії

Колишній заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора, фігурант кримінального провадження щодо можливої розтрати більш ніж 62 мільйонів гривень, повернувся в інформаційний простір після повідомлення про свій вступ до лав Збройних сил України у серпні 2025 року. Про цей крок він заявив у соцмережах, зазначивши, що нині виконує бойові завдання на одному з напрямків фронту. Його попереднє звільнення з посади відбулося ще в листопаді 2023 року, коли розслідування лише набирало обертів і ставало зрозуміло, що попереду — тривалий період судових процедур.

Поступове просування справи у суді значно ускладнилося через необхідність враховувати графік служби підозрюваного. Перше слухання у провадженні №991/7357/25, призначене на 6 липня 2025 року, не відбулося — Жора вже перебував на військовій службі й не міг прибути до зали суду. У підсумку засідання перенесли на 14 серпня, однак і ця дата виявилася нереалістичною у зв’язку з продовженням його роботи на передовій. Суд повторно відклав слухання — цього разу на 22 вересня, втім і воно не відбулося через незмінні обставини.

Слідство встановило, що у 2020–2022 роках керівництво Держспецзв’язку разом із власником групи компаній Романом Ковалем (компанії “Інсайд Солюшенс” та “Сембер Трейд”) привласнили понад 62 млн грн на закупівлі програмного забезпечення. Закупівлі були засекречені, щоб уникнути відкритих торгів і забезпечити перемогу підконтрольних компаній.

Юрій Щиголь, колишній керівник Держспецзв’язку, після звільнення перейшов на службу до Головного управління розвідки Міноборони. Судові процеси щодо Жори та Щиголя тривають, проте постійне перенесення засідань відтерміновує завершення справи.

Ситуація викликає увагу, оскільки обвинувачений служить на фронті, що ускладнює доступ до правосуддя та унеможливлює регулярний розгляд справи.

Мешканці села Іза Хустського району на Закарпатті різко відреагували на рішення обласної комісії з питань ТЕБ та НС запровадити карантинні обмеження у зв’язку зі спалахом вірусного гепатиту А. Увечері 18 листопада місцеві жителі вийшли на акцію протесту, перекривши дорогу та вдавшись до радикальних дій — протестувальники підпалили металевий вагончик, у якому планувалося встановити карантинний блокпост.

Причиною обурення громади стало те, що обмежувальні заходи суттєво зачіпали повсякденне життя села. Зокрема, батьки школярів отримали повідомлення про переведення навчального процесу на дистанційну форму, а всі освітні заклади Ізи були тимчасово зачинені. Місцеві жителі вважали такі заходи надмірними та непродуманими, наголошуючи, що обласна влада не провела роз’яснювальної роботи та не забезпечила достатнього обговорення з громадою перед ухваленням рішення.

За словами місцевих жителів, рішення про карантин було несподіваним та не враховувало потреб громади. «Сьогодні в наше село приїхали чиновники і оголосили його непроїзним. Батькам дітей прийшли смс, що вони не мають права відвідувати школу та садочки Хуста», – повідомила учасниця протесту.

Вогонь знищив металевий вагончик та майно всередині. На місці працювали кілька екіпажів поліції та ДСНС. Водіїм радили обирати альтернативні маршрути руху.

19 листопада протест продовжився: люди знову перекрили дорогу на пішохідному переході, а школа залишалася закритою. Керівництво Хустської громади на ситуацію поки не відреагувало.

Нагадаємо, 16 листопада в Ізі зареєстрували сім підтверджених випадків гепатиту А. 17 листопада обласна комісія ухвалила низку протиепідемічних заходів, включно з дистанційним навчанням, забороною масових заходів та обмеженням в’їзду туристичних автобусів.

Власник мережі автозаправних комплексів «ОККО» Віталій Антонов реалізує на Львівщині великий туристичний проєкт — GORO Mountain Resort, що зводиться у форматі державної підтримки, яка дозволяє суттєво зменшити податкове навантаження. Кабінет Міністрів під керівництвом Юлії Свириденко затвердив перелік імпортних товарів для ТОВ «Славскі» загальною вартістю понад 46 мільйонів євро, які можна ввезти без сплати ввізних мит і ПДВ. Це рішення створило максимально сприятливі умови для реалізації курорту, а також викликало дискусію щодо масштабів і доцільності державної підтримки приватного бізнесу.

Ідея створення високогірного курортного комплексу виникла ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, однак наповнення проєкту державними інструментами стимулювання інвесторів стало можливим уже у воєнний період. Улітку 2025 року Кабмін, Славська селищна рада та ТОВ «Славскі» підписали спеціальний інвестиційний договір, який відкрив доступ до державної допомоги для будівництва курорту. У межах цього договору компанія отримала право на безмитне ввезення широкого переліку техніки та обладнання, необхідного для створення інфраструктури комплексу.

Закон про державну підтримку інвестиційних проєктів передбачає допомогу для проєктів від 12 млн євро, але компанія Антонова, ТОВ «Славскі», належить кіпрській Goro mountain resort limited, а сам Антонов має швейцарське резидентство. Це ставить під сумнів відповідність компанії критеріям закону, а прибуток майбутнього курорту, ймовірно, осідатиме за кордоном, а не в Україні.

Для будівництва курорту Антонов отримав значну кількість землі через схему, у якій громадяни України оформляли земельні ділянки на себе, а потім майже одночасно продавали їх ТОВ «Славскі». За даними судових матеріалів, у цю схему могли бути залучені депутати та колишні посадові особи Славської селищної ради, включно з братом бізнес-партнера Антонова. Розслідування земельних махінацій триває, але матеріали закриті для загального доступу.

Попри це, в медіа триває активна рекламна кампанія GORO Mountain Resort як «проєкту надії» з екологічними програмами та новою туристичною інфраструктурою. У червні 2025 року прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що проєкт забезпечить 7,3 млрд грн надходжень до бюджетів усіх рівнів протягом 15 років, але не згадала про офшорне управління та ймовірну відсутність більшої частини прибутку в Україні.