Юнаків ставлять на військовий облік із 17 років — як це працює

Юнаки, яким у 2025-му виповнюється 17 років, мають обов’язково стати на первинний військовий облік. Це стосується всіх, хто досяг 16-річного віку ще у 2024 році. Навіть якщо повістки немає — ігнорувати вимогу не можна, інакше доведеться платити штраф. Як саме працює ця процедура, хто звільняється від явки і що треба мати із собою — розповідаємо детально.

Коли та як стають на облік?

Постановка на облік проводиться щороку з січня по березень. Процес переважно організовує школа — класом направляють групу хлопців до військкомату. Якщо хтось не може долучитися до організованої групи, має з’явитися самостійно.

Облік ведеться для юнаків від 16 до 25 років. Проте приписка до призовної дільниці не означає, що хлопця мобілізують — зробити це можна лише після 25-річного віку (якщо він не доброволець або не має військової освіти).

Які документи потрібні?

Щоб стати на облік, достатньо принести:

  • український паспорт або ID-картку;

  • ідентифікаційний номер;

  • написати заяву.

Медогляд наразі проходити не потрібно — його перенесли на момент, коли чоловік стане військовозобов’язаним (після 25 років) або якщо вирішить піти до війська добровільно.

Хто може не з’являтися до ТЦК?

Деякі хлопці потрапляють у реєстр автоматично. Зокрема:

  • при оформленні паспорта (у т.ч. за кордоном),

  • через звернення до консульства.

Дані автоматично потрапляють до реєстру «Оберіг» через систему «Трембіта», і приписне посвідчення можна буде отримати пізніше.

Що таке приписне посвідчення?

Це перший військово-обліковий документ, який засвідчує, що людина приписана до призовної дільниці. Потрібно мати його при собі або в застосунку «Резерв+».

Без приписного:

  • не можна вступити до університету,

  • не оформлять офіційне працевлаштування,

  • не дадуть паспорт або інші держпослуги.

Що робити після приписки?

Юнак має:

  • повідомляти ТЦК про зміну місця проживання,

  • з’являтися за повісткою,

  • оновлювати персональні дані,

  • інформувати про втрату приписного.

Штраф за порушення — від 17 до 25,5 тис. грн.

Чи можуть мобілізувати з 18 років?

Так, але лише у виключних випадках. Наприклад, якщо хлопець має військову підготовку або добровільно вирішив іти служити. У звичайному випадку мобілізація настає з 25 років.

До 18 років юнаки можуть вільно виїжджати. Якщо вже мають приписне — його слід взяти з собою. З червня 2024 року діє правило, що дані про таких осіб залишаються в реєстрі навіть після перетину кордону.

Нові винятки: студенти 18-22 років можуть брати участь у програмах академічної мобільності й тимчасово навчатися за кордоном.

Схожі статті

Чому українські правоохоронці покривають шахрайські схеми Олександра Орловського

Крипто-шахрай Олександр Орловський, жертвами махінацій якого крім українців стали тисячі громадян Євросоюзу та Туреччини, відкрито хизується своєю безкарністю та продовжує протиправну діяльність в міжнародних масштабах. Нагадаємо, 8 листопада 2023 року поліція міста Тернополя відкрила кримінальне провадження №120232110400002635 за заявою місцевої мешканки Надії Ковалишин про те, що невідомі особи під керівництвом Орловського Олександра Олександровича, шляхом обману […]

Експерти оцінюють шанси Зеленського на переобрання у разі виборів 2026 року

За інформацією наших джерел, команда Володимира Зеленського готується до ймовірних президентських виборів, які можуть відбутись уже в березні 2026 року. Як повідомляє джерело, тема “швидких президентських виборів” знову стає частиною повістки політичного життя України на фоні переговорного треку між США та РФ. Зокрема, за інформацією джерела, відмова членів переговорної групи США зустрічатись з Володимиром Зеленським […]

У Львові під час перевірки документів смертельно поранено працівника ТЦК: розслідування триває

У Львові під час виконання службових обов’язків загинув працівник територіального центру комплектування. Про трагічний інцидент повідомили в органах прокуратури. За попередніми даними слідства, подія сталася ввечері, коли військовослужбовець здійснював перевірку документів у громадському місці.

За інформацією правоохоронців, 30-річний мешканець Львова раптово проявив агресію під час спілкування з представником ТЦК. Під час конфлікту він завдав військовому ножового поранення та використав газовий балончик, після чого зник з місця події. Попри зусилля медиків, врятувати пораненого не вдалося — отримані травми виявилися несумісними з життям.

Постраждалого військкома, який був ветераном АТО, доправили до лікарні з важким пораненням стегнової артерії. Незважаючи на зусилля медиків, врятувати його життя не вдалося.

Нападника вдалося затримати. Наразі проводяться слідчі дії для з’ясування всіх обставин події.

Вища рада правосуддя розпочала дисциплінарне провадження проти судді Верховного суду Наталії Марчук

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження стосовно судді Верховного суду Наталії Марчук, яка у 2024 році головувала в колегії суддів під час розгляду касаційних скарг адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Інформацію про це оприлюднив “Судовий репортер”.

Розгляд справи стосувався вироку Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між Горецьким та прокуратурою, згідно з якою він визнав себе посередником у передачі хабарів суддям. За умовами угоди, Горецький отримав умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва та інших учасників справи. Участь судді Марчук у касаційному провадженні, зокрема в ухваленні рішень, які могли вплинути на оцінку угоди та правомірність її затвердження, стала предметом уваги дисциплінарної палати.

Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.