Юнаків ставлять на військовий облік із 17 років — як це працює

Юнаки, яким у 2025-му виповнюється 17 років, мають обов’язково стати на первинний військовий облік. Це стосується всіх, хто досяг 16-річного віку ще у 2024 році. Навіть якщо повістки немає — ігнорувати вимогу не можна, інакше доведеться платити штраф. Як саме працює ця процедура, хто звільняється від явки і що треба мати із собою — розповідаємо детально.

Коли та як стають на облік?

Постановка на облік проводиться щороку з січня по березень. Процес переважно організовує школа — класом направляють групу хлопців до військкомату. Якщо хтось не може долучитися до організованої групи, має з’явитися самостійно.

Облік ведеться для юнаків від 16 до 25 років. Проте приписка до призовної дільниці не означає, що хлопця мобілізують — зробити це можна лише після 25-річного віку (якщо він не доброволець або не має військової освіти).

Які документи потрібні?

Щоб стати на облік, достатньо принести:

  • український паспорт або ID-картку;

  • ідентифікаційний номер;

  • написати заяву.

Медогляд наразі проходити не потрібно — його перенесли на момент, коли чоловік стане військовозобов’язаним (після 25 років) або якщо вирішить піти до війська добровільно.

Хто може не з’являтися до ТЦК?

Деякі хлопці потрапляють у реєстр автоматично. Зокрема:

  • при оформленні паспорта (у т.ч. за кордоном),

  • через звернення до консульства.

Дані автоматично потрапляють до реєстру «Оберіг» через систему «Трембіта», і приписне посвідчення можна буде отримати пізніше.

Що таке приписне посвідчення?

Це перший військово-обліковий документ, який засвідчує, що людина приписана до призовної дільниці. Потрібно мати його при собі або в застосунку «Резерв+».

Без приписного:

  • не можна вступити до університету,

  • не оформлять офіційне працевлаштування,

  • не дадуть паспорт або інші держпослуги.

Що робити після приписки?

Юнак має:

  • повідомляти ТЦК про зміну місця проживання,

  • з’являтися за повісткою,

  • оновлювати персональні дані,

  • інформувати про втрату приписного.

Штраф за порушення — від 17 до 25,5 тис. грн.

Чи можуть мобілізувати з 18 років?

Так, але лише у виключних випадках. Наприклад, якщо хлопець має військову підготовку або добровільно вирішив іти служити. У звичайному випадку мобілізація настає з 25 років.

До 18 років юнаки можуть вільно виїжджати. Якщо вже мають приписне — його слід взяти з собою. З червня 2024 року діє правило, що дані про таких осіб залишаються в реєстрі навіть після перетину кордону.

Нові винятки: студенти 18-22 років можуть брати участь у програмах академічної мобільності й тимчасово навчатися за кордоном.

Схожі статті

Конфлікт у військовому керівництві: Генштаб не підтримує нові підходи до мобілізації

У Генеральному штабі виступають проти ініціатив нового міністра оборони щодо запровадження примусової мобілізації. Про це повідомляють поінформовані джерела, обізнані з перебігом внутрішніх дискусій у військовому керівництві. За їхніми словами, наразі створено окрему робочу групу, яку особисто курирує Федоров. Саме в межах цієї групи опрацьовуються пропозиції щодо зміни підходів до мобілізації, однак підтримки з боку Генштабу […]

Розширення “сірої” зони на Сумщині: прикордоння стикається з новими викликами безпеці

У районі прикордонного села Комарівка Шосткинського району Сумської області зафіксовано суттєве збільшення так званої «сірої» зони. Її площа зросла майже утричі — з 1,98 до 5,98 квадратного кілометра, що свідчить про ускладнення безпекової ситуації вздовж державного кордону. Такі дані наводять аналітики, які системно відстежують події на фронті та в прикордонних районах України.

Експерти зазначають, що останнім часом спостерігається підвищена активність російських малих піхотних груп, які намагаються діяти приховано та використовувати особливості місцевого рельєфу. Подібні підрозділи періодично заходять на територію населеного пункту, шукаючи можливості для тимчасового закріплення та створення напруження в прикордонній зоні.

Аналітики зазначають, що російські війська фактично прощупують оборону, перевіряючи можливості для розширення зони контролю та масштабування цієї тактики. За їхніми словами, подібний сценарій уже мав місце в районі Грабовського, де противнику вдалося закріпитися.

Українські Сили оборони намагаються оперативно реагувати на появу ворожих піхотних груп, виявляти їх та знищувати. Водночас, як зазначається, через низку об’єктивних проблем на окремих ділянках кордону зробити це вдається не завжди.

Осінтери також наголошують, що кількість подібних “сірих” зон уздовж українсько-російського кордону зростає. Втім, у багатьох випадках українським захисникам усе ж вдається на початковому етапі зірвати спроби проникнення військ РФ та ліквідувати загарбників ще до їхнього закріплення.

Британська підтримка енергосектору України: 20 мільйонів фунтів на відновлення та захист критичної інфраструктури

Велика Британія оголосила про надання Україні 20 мільйонів фунтів стерлінгів для відновлення та зміцнення енергетичної інфраструктури, яка зазнала масштабних пошкоджень унаслідок російських атак. У британському уряді підкреслили, що цілеспрямовані удари по енергетичному сектору призвели до серйозних гуманітарних наслідків, залишивши сотні тисяч громадян без електроенергії та теплопостачання в розпал зимового періоду.

За оцінками міжнародних партнерів, найбільше від перебоїв постраждали соціально вразливі групи населення — діти, люди похилого віку, пацієнти лікарень, а також освітні заклади. В окремих регіонах України температура повітря опускалася до мінус 20 градусів, що значно ускладнило повсякденне життя та створило додаткові ризики для здоров’я людей. У таких умовах стабільне енергопостачання стало критично важливим фактором виживання.

У повідомленні наголошується, що виділене фінансування забезпечить екстрену підтримку для ремонту, відновлення, захисту та стабільної роботи енергосистеми по всій країні. Йдеться про підтримку електропостачання й опалення в житлових будинках, лікарнях та школах в умовах суворої зими.

Уряд Британії також підкреслив символічність дати оголошення допомоги. Про виділення коштів було заявлено 16 січня — у день, коли Україна та Велика Британія відзначають першу річницю угоди про 100-річне партнерство.

У Лондоні зазначили, що це партнерство уособлює цінності, які Росія намагається зруйнувати своєю агресією. Британська сторона наголосила на захопленні мужністю та стійкістю українців, які щодня чинять опір повномасштабному вторгненню. У заяві також підкреслюється, що Велика Британія залишатиметься поруч з Україною не лише зараз, а й у довгостроковій перспективі — як у межах двосторонніх відносин, так і на міжнародній арені.

Аналітики США застерігають: стратегічні амбіції Путіна виходять далеко за межі війни проти України

Воєнні та політичні цілі російського диктатора Володимира Путіна не зводяться виключно до агресії проти України. До такого висновку дійшли американські аналітики, проаналізувавши його останні публічні заяви, риторику кремлівських посадовців і зміст офіційних документів. У звіті підкреслюється, що Москва послідовно намагається подати повномасштабну війну як нібито «вимушену реакцію» на дії Заходу.

Ключовим елементом цієї аргументації Кремль називає розширення Північноатлантичного альянсу. Російська влада системно просуває тезу про те, що зближення сусідніх держав із НАТО становить загрозу її безпеці, хоча фактично йдеться про суверенне право країн самостійно визначати власний зовнішньополітичний курс. Аналітики зазначають, що така риторика використовується для виправдання не лише війни проти України, а й потенційного тиску на інші держави регіону.

Аналітики зазначають, що така риторика свідчить: Путіна не влаштує жодне мирне врегулювання, яке стосується лише України. На їхню думку, Кремль наполягає на значно ширших вимогах, зокрема на радикальній зміні всієї системи європейської безпеки та фактичному перегляді ролі НАТО.

У матеріалі також пояснюється, що виконання ультиматумів, які Росія висунула наприкінці 2021 року і які Путін знову згадав у своїй промові 15 січня 2026 року, призвело б до руйнування Альянсу. Це, у свою чергу, означало б кардинальний перегляд архітектури безпеки в Європі на користь Москви.

Аналітики наголошують, що Путін неодноразово демонстрував: його вимоги значно ширші, ніж ті, що фігурували в запропонованих мирних планах. Він залишається відданим своїм початковим воєнним цілям 2021–2022 років, які виходять за межі територіальних питань і не обмежуються лише Україною.

15 січня під час церемонії прийому вірчих грамот від послів 34 країн Путін заговорив про «мир», водночас фактично пригрозив Україні продовженням війни. Він запропонував «повернутися до предметного обговорення ініціатив Росії щодо нової і справедливої архітектури безпеки» та вкотре поклав відповідальність за війну на Київ.

За словами диктатора, «криза навколо України стала прямим наслідком ігнорування інтересів Росії» та просування НАТО до її кордонів, попри нібито публічні обіцянки Заходу цього не робити. Окремо він заявив про «деградацію» міжнародної ситуації, звинувативши західні країни в підміні дипломатії односторонніми й небезпечними діями.

Аналітики вважають ці заяви черговим підтвердженням того, що Кремль використовує мирну риторику не для пошуку компромісу, а для просування значно ширших геополітичних цілей.