Юнаків ставлять на військовий облік із 17 років — як це працює

Юнаки, яким у 2025-му виповнюється 17 років, мають обов’язково стати на первинний військовий облік. Це стосується всіх, хто досяг 16-річного віку ще у 2024 році. Навіть якщо повістки немає — ігнорувати вимогу не можна, інакше доведеться платити штраф. Як саме працює ця процедура, хто звільняється від явки і що треба мати із собою — розповідаємо детально.

Коли та як стають на облік?

Постановка на облік проводиться щороку з січня по березень. Процес переважно організовує школа — класом направляють групу хлопців до військкомату. Якщо хтось не може долучитися до організованої групи, має з’явитися самостійно.

Облік ведеться для юнаків від 16 до 25 років. Проте приписка до призовної дільниці не означає, що хлопця мобілізують — зробити це можна лише після 25-річного віку (якщо він не доброволець або не має військової освіти).

Які документи потрібні?

Щоб стати на облік, достатньо принести:

  • український паспорт або ID-картку;

  • ідентифікаційний номер;

  • написати заяву.

Медогляд наразі проходити не потрібно — його перенесли на момент, коли чоловік стане військовозобов’язаним (після 25 років) або якщо вирішить піти до війська добровільно.

Хто може не з’являтися до ТЦК?

Деякі хлопці потрапляють у реєстр автоматично. Зокрема:

  • при оформленні паспорта (у т.ч. за кордоном),

  • через звернення до консульства.

Дані автоматично потрапляють до реєстру «Оберіг» через систему «Трембіта», і приписне посвідчення можна буде отримати пізніше.

Що таке приписне посвідчення?

Це перший військово-обліковий документ, який засвідчує, що людина приписана до призовної дільниці. Потрібно мати його при собі або в застосунку «Резерв+».

Без приписного:

  • не можна вступити до університету,

  • не оформлять офіційне працевлаштування,

  • не дадуть паспорт або інші держпослуги.

Що робити після приписки?

Юнак має:

  • повідомляти ТЦК про зміну місця проживання,

  • з’являтися за повісткою,

  • оновлювати персональні дані,

  • інформувати про втрату приписного.

Штраф за порушення — від 17 до 25,5 тис. грн.

Чи можуть мобілізувати з 18 років?

Так, але лише у виключних випадках. Наприклад, якщо хлопець має військову підготовку або добровільно вирішив іти служити. У звичайному випадку мобілізація настає з 25 років.

До 18 років юнаки можуть вільно виїжджати. Якщо вже мають приписне — його слід взяти з собою. З червня 2024 року діє правило, що дані про таких осіб залишаються в реєстрі навіть після перетину кордону.

Нові винятки: студенти 18-22 років можуть брати участь у програмах академічної мобільності й тимчасово навчатися за кордоном.

Схожі статті

Туреччина повідомила Умерову про строки майбутніх переговорів з РФ

За інформацією наших джерел, секретарю РНБО Рустему Умерову, під час його офіційного візиту до Туреччини, чітко дали зрозуміти, що “переговори з росіянами мають відбутися не пізніше 3 грудня”. Зокрема, за інформацією джерела, турки передали через Рустема Умерова наступну інформацію: “переговори з росіянами мають відбутися не пізніше 3 грудня, уточнені російські вимоги щодо майбутнього мирного договору […]

Українська влада під тиском: новий етап розслідувань антикорупційних справ

За даними джерел в Офісі Президента України, ще влітку минулого року адміністрація Дональда Трампа нібито погрожувала компроматом Андрію Єрмаку. Цей факт, як стверджують співрозмовники, став однією з причин спроб Банкової «очистити» НАБУ та САП від розслідувань. Після поїздки президента Володимира Зеленського до США він був переконаний, що питання щодо бізнесмена Міндича вирішене і його друг […]

Андрій Єрмак продовжує підготовку до виборів на фоні публікації “плівок НАБУ”

За інформацією наших джерел, глава ОП Андрій Єрмак намагається “витягнути максимум користі” із скандалу з публікаціями “плівок НАБУ” для переформатування Кабміну  та підготовки до майбутніх виборів. Зокрема, як повідомляють наші джерела в уряді, “Єрмак хоче скористатись ситуацією та не тільки переформатувати Кабмін під свої інтереси, але й збільшити свій вплив на Президента”. Також джерело звертає […]

У столичному БЦ “Айсберг” сформувався впливовий бізнес-кластер: від колишніх правоохоронців до енергетичних діячів

Ексначальник Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігор Купранець перетворив свій офіс у київському бізнес-центрі «Айсберг» на унікальний кластер, де зосередилися компанії, пов’язані з колишніми правоохоронцями, представниками енергетичного сектору та навіть експрезидентом країни. Примітно, що сама будівля бізнес-центру свого часу була зведена з порушеннями, проте рішення Київської міської ради щодо продажу землі під спорудою фактично узаконило її існування та подальшу діяльність.

Після звільнення зі служби у 2019 році Купранець активно займався розбудовою родинної бізнес-структури. За кілька років вона суттєво розрослася й охопила чималі активи у туристичній сфері — серед них готельні комплекси у Буковелі, Пилипці та Трускавці. Поступове розширення потребувало нового адміністративного центру, і вже у 2021 році більшість компаній, пов’язаних із родиною, були переведені до БЦ «Айсберг».

Окрім родинного бізнесу, в офісі оселилися фірми колишніх високопоставлених чиновників та політиків. Серед них фонд «Лео інвест груп» заснований Віктором Ющенком, компанії пов’язані з Леонідом Крючковим та колишнім співробітником САП Володимиром Кривенком, а також ТОВ «Бенкет» Руслана Марчука. Багато з цих компаній займаються видобувною, енергетичною та логістичною діяльністю, а деякі — у сфері ресторанного бізнесу.

Журналісти відзначають, що БЦ «Айсберг» став символом тісного переплетення бізнесу та правоохоронної системи. Попри кримінальні провадження щодо незаконного будівництва та участі колишніх поліцейських у бізнесі, суди та місцева влада фактично сприяли легалізації офісного центру.

Ігор Купранець, його родина та колишні правоохоронці, які оселилися в БЦ «Айсберг», продовжують вести бізнес у різних сферах, демонструючи, що після служби у силових структурах в Україні можна швидко інтегруватися у приватні прибуткові проєкти, залучаючи впливових партнерів.