Яку ціну Україна має заплатити за підтримку США

В останні місяці в україно-американських відносинах стався суттєвий поворот, що свідчить про кризу у співпраці між Києвом та Вашингтоном. Президент США Дональд Трамп і ключові члени його команди відкрито звинуватили президента України Володимира Зеленського у тому, що він став головною перешкодою для завершення війни з Росією. У відповідь, Зеленський вчергове відкинув пропозиції США та продовжив дотримуватися своєї політики, що може мати серйозні політичні наслідки для України.

Конфлікт між Україною та США став особливо помітним після того, як Трамп і його соратники почали звинувачувати Зеленського у затягуванні війни. Трамп стверджує, що Зеленський мав можливість завершити війну ще три роки тому, але відмовився використовувати пропоновані США механізми для мирного врегулювання. Президент США додав, що рейтинг Зеленського впав до рекордно низьких рівнів, що, за його словами, вказує на втрату довіри серед українців.

Ці звинувачення стали частиною більш широкої критики від американської адміністрації, яка включала і вимогу провести в Україні вибори. Трамп натякнув, що Зеленський не зможе залишатися при владі після виборів, якщо вони все ж відбудуться, що було спричинено обіцянкою Києва підписати угоду про доступ США до рідкоземельних ресурсів, що не була виконана.

Відповідь президента України була різкою. Він заявив, що не має наміру йти у відставку і що питання виборів у нього в порядку денному не стоїть. Зеленський також звинуватив Трампа у недооцінці ситуації в Україні та зазначив, що це може бути результатом дезінформації. Окрім того, Зеленський підкреслив, що Україна має намір залишатися суверенною і йти до НАТО та ЄС, незважаючи на труднощі.

Крім того, президент України ще раз заявив, що він не готовий до змін у владі та розцінює всі вимоги США як спроби послабити його позицію в умовах війни. У відповідь на ультиматуми Вашингтона він заявив, що навіть у разі тиску буде продовжувати боротьбу за інтереси України.

Тим не менш, тиск США зростає, і все більше аналітиків зазначають, що в найближчому майбутньому США можуть наполягати на зміні керівництва в Україні як на умовах досягнення миру. Ідея про те, що Зеленський є основною перешкодою на шляху до завершення війни, набирає популярності в американському політичному середовищі. Багато представників адміністрації Трампа, включаючи Кіта Келлога, почали висловлюватися про необхідність змін у керівництві України, аби забезпечити мирну угоду з Росією.

Відповідно до цієї стратегії, Трамп пропонує кілька етапів вирішення конфлікту: спочатку перемир’я, потім скасування воєнного стану і проведення виборів. Якщо ці кроки будуть здійснені, Зеленський має покинути свій пост після виборів, що стане сигналом про початок мирного процесу.

Незважаючи на тиск з боку США, Зеленський зберігає свою популярність серед значної частини українців. За даними останніх опитувань, його рейтинг становить близько 57%, що є досить високим результатом в умовах війни. Однак питання виборів і можливість зміни влади знову поставлені на порядок денний. Згідно з соціологічними даними, в разі проведення виборів, Зеленський має реальні шанси програти їх головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному, який користується високим рейтингом серед громадян.

Незважаючи на це, Зеленський відмовляється від ідеї виборів, вважаючи їх частиною російської пропаганди, спрямованої на розкол суспільства і руйнування держави. Для підтримки свого іміджу, Зеленський запустив кампанію з закликом об’єднатися навколо президента та протистояти закликам до зміни влади.

Очевидно, що ситуація з тиском з боку США має свої наслідки для політичної стабільності в Україні. З одного боку, Зеленський може утримати владу завдяки підтримці населення, однак на міжнародній арені тиск США на українське керівництво може стати ще більш виразним. Вибори, які можуть стати одним із ключових моментів на шляху до миру, створюють політичну невизначеність, яка може призвести до розколу в українському суспільстві.

У майбутньому Україна стоїть перед важким вибором: чи погодиться на вимоги США, чи продовжить боротьбу за свою політичну незалежність, навіть попри зовнішній тиск.

The post Яку ціну Україна має заплатити за підтримку США first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

День апостола Филимона та народний Зимовказ: 22 листопада як духовний і природний орієнтир

22 листопада православні віряни згадують апостола Филимона — учня святого апостола Павла, який увійшов в історію раннього християнства як один із найвідданіших проповідників віри та підтримувач перших християнських громад у Малій Азії. У народній традиції ця дата відома під назвою Зимовказ, адже саме в цей день люди споконвіків намагалися розгледіти в природі підказки про те, якою буде прийдешня зима. Старші покоління уважно стежили за погодою: якщо 22 листопада було холодно й вітряно, очікували тривалих морозів, а якщо наступала відлига — зима обіцяла бути м’якішою та нестійкою.

Апостол Филимон, за переказами, походив із заможної родини міста Колоси й був відомий гостинністю та відкритістю до нового вчення. Прийнявши християнство, він надав свій дім для перших зібрань віруючих, фактично перетворивши його на одну з ранніх домашніх церков. Його життя позначене низкою важливих подій, серед яких особливо виділяється історія навернення раба Онисима — людини, що втекла від господаря та випадково зустріла апостола Павла. Саме Павло, перебуваючи в ув’язненні, звернувся до Филимона з листом, у якому просив прийняти Онисима не як раба, а як брата у Христі, чим підкреслив духовну рівність всіх людей.

У народі вважалося, що цей день має особливу енергетику, тож існували певні заборони:• не виконували важку фізичну роботу, щоб не накликати втому та хвороби;• не вирушали в далеку дорогу — побоювалися заблудитися чи потрапити в неприємності;• не позичали гроші, аби не «віддати» власний добробут.

Люди уважно спостерігали за погодою цього дня, вважаючи її точним передвісником зими:• морозний день — до ранніх і тривалих холодів;• тепло й мокро — до м’якої, пізньої зими;• ранкова паморозь — до ясних і холодних найближчих днів;• низькі сірі хмари — до швидкого погіршення погоди та ймовірних снігопадів.

Для багатьох українських регіонів Зимовказ був важливою точкою відліку: після 22 листопада, за повір’ям, «стає» справжня зима, і природа починає готуватися до затяжного періоду холодів.

Справу Юлії Лемещенко перетворили на показовий вирок у російській системі репресій

У столиці Російської Федерації оголосили суворий вирок спортсменці Юлії Лемещенко, яку московський суд визнав винною за звинуваченнями в державній зраді та підготовці теракту. Жінку засудили до 19 років позбавлення волі, що стало одним із найгучніших вироків, винесених у межах сучасної репресивної практики російських силових структур. Формальні формулювання обвинувачення традиційно поєднують звичні для РФ тези про «підривну діяльність», «загрозу безпеці» та можливе співробітництво з іноземними структурами, хоча об’єктивність доказової бази й надалі викликає численні запитання.

За версією російського слідства, у жовтні 2024 року Лемещенко нібито здійснила підрив опор лінії електропередач у Санкт-Петербурзі, що подано як спробу дестабілізувати роботу критичної інфраструктури. Окрім цього, її звинуватили у «стеженні» за командиром авіабази у Воронежі, полковником Олексієм Лободою, якого російська пропаганда пов’язує з авіаударами по українських містах. Слідчі повідомили про зібрані «матеріали», однак самі докази традиційно залишилися недоступними для незалежних адвокатів і правозахисників, що є звичною практикою в подібних політично забарвлених провадженнях.

Під час судового процесу Лемещенко не заперечувала факт подій, проте не визнала провину та заявила, що не кається у своїх вчинках.

Відомо, що у 2014 році Юлія переїхала з Воронежа до Харкова. В Україні вона займалася паверліфтингом і у 2021 році стала чемпіонкою України в цьому виді спорту.

Судове рішення викликало резонанс серед спортивної спільноти та правозахисників, які вказують на політичний характер справи та жорсткі санкції проти громадян України на території РФ.

Харківська вертикаль впливу в ГРСУ: як змінюється компанія після приходу нового керівництва

Після призначення Олексія Калини на чолі «Газорозподільних мереж України» компанія почала стрімко трансформуватися, і ці зміни дедалі менше нагадують природне кадрове оновлення. Натомість формується цілісна та керована структура, у якій ключові управлінські позиції займають люди, пов’язані саме з Харковом та наближені до нового керівника. Упродовж кількох місяців призначення склали вертикаль, що дозволяє концентрувати ухвалення рішень та контроль над основними процесами в руках обмеженого кола осіб.

Першим показовим кроком стало призначення Євгена Швеця керівником юридичного департаменту. Саме через цю ланку проходять закупівлі, договори, судові процеси та ключові юридичні висновки, які визначають діяльність компанії на стратегічному рівні. Зміцнення цього напрямку людиною, що має тісний зв’язок із керівником, фактично заклало основу для нової моделі управління — контрольованої та централізованої.

Далі — більше. Напрям проблемної заборгованості передали Андрію Ворожбянову, який раніше працював у харківській будівельній сфері. Ще один представник цього ж кола — Артем Павлов, котрий займався земельним контролем і тепер отримав впливовий блок, пов’язаний зі стягненнями та боргами.

Комунікацію з державними структурами очолила Тетяна Барабанщикова — колишня співробітниця кримської прокуратури. Саме там у свій час працював і Калина, тож нинішня управлінська конфігурація вибудовує замкнуту систему довіри, де особисті зв’язки мають більше значення, ніж попередній досвід у галузі.

Окремий фокус — створення потужного блоку контролю дисципліни споживання газу. Цей напрям має значний важіль впливу на бізнес, забудовників і споживачів. Підрозділ очолив Вадим Бойченко, а разом із ним до команди долучився Максим Ковальчук, який раніше контролював МАФи в Харкові. Така зв’язка створює інструмент тиску, здатний впливати на ключових гравців ринку.

Кадрова політика повторюється й у регіональних відділеннях — юридичні служби, служби безпеки та контроль газу поповнюються тими ж представниками харківського середовища.

Ці зміни виходять за рамки звичайного оновлення кадрів. Фактично формується модель, у якій юридичні ризики, боргова політика, безпека, взаємодія з державою та контроль споживання газу концентруються в руках однієї групи. Така вертикаль здатна впливати на фінансові рішення, тендери, кадрові призначення і навіть регіональну політику компанії.

Якщо тенденція продовжиться, ГРСУ може перетворитися з інфраструктурної держкомпанії на закритий клановий центр впливу, де походження важить більше, ніж компетентність, а ключові рішення ухвалюються у вузькому колі.

У Житомирі встановили матір немовляти, залишеного біля смітника: правоохоронці оперативно відреагували на подію

У Житомирі поліцейським вдалося встановити особу матері новонародженої дитини, яку ввечері 19 листопада місцева жителька знайшла біля смітника на вулиці Покровській. Немовля негайно передали медикам, і його госпіталізували для проведення необхідних обстежень та надання медичної допомоги. Паралельно правоохоронці розпочали комплексні заходи, спрямовані на встановлення матері та з’ясування обставин події.

За повідомленням Головного управління Національної поліції в Житомирській області, слідчим вдалося оперативно зібрати дані з камер відеоспостереження, опитати мешканців прилеглих будинків і провести першочергові слідчі дії. Завдяки зібраній інформації правоохоронці встановили, що дитину народила 15-річна місцева дівчина.

За фактом залишення дитини в небезпеці слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 3 ст. 135 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає від трьох до восьми років позбавлення волі.

Над сім’єю неповнолітньої матері зараз працюють ювенальні поліцейські. У межах розслідування призначено низку експертиз, зокрема щодо психічного стану дівчини, а також буде встановлено особу батька дитини.

Медики повідомили, що дитині надають необхідну допомогу. Її стан контролюють лікарі.