Яку ціну Україна має заплатити за підтримку США

В останні місяці в україно-американських відносинах стався суттєвий поворот, що свідчить про кризу у співпраці між Києвом та Вашингтоном. Президент США Дональд Трамп і ключові члени його команди відкрито звинуватили президента України Володимира Зеленського у тому, що він став головною перешкодою для завершення війни з Росією. У відповідь, Зеленський вчергове відкинув пропозиції США та продовжив дотримуватися своєї політики, що може мати серйозні політичні наслідки для України.

Конфлікт між Україною та США став особливо помітним після того, як Трамп і його соратники почали звинувачувати Зеленського у затягуванні війни. Трамп стверджує, що Зеленський мав можливість завершити війну ще три роки тому, але відмовився використовувати пропоновані США механізми для мирного врегулювання. Президент США додав, що рейтинг Зеленського впав до рекордно низьких рівнів, що, за його словами, вказує на втрату довіри серед українців.

Ці звинувачення стали частиною більш широкої критики від американської адміністрації, яка включала і вимогу провести в Україні вибори. Трамп натякнув, що Зеленський не зможе залишатися при владі після виборів, якщо вони все ж відбудуться, що було спричинено обіцянкою Києва підписати угоду про доступ США до рідкоземельних ресурсів, що не була виконана.

Відповідь президента України була різкою. Він заявив, що не має наміру йти у відставку і що питання виборів у нього в порядку денному не стоїть. Зеленський також звинуватив Трампа у недооцінці ситуації в Україні та зазначив, що це може бути результатом дезінформації. Окрім того, Зеленський підкреслив, що Україна має намір залишатися суверенною і йти до НАТО та ЄС, незважаючи на труднощі.

Крім того, президент України ще раз заявив, що він не готовий до змін у владі та розцінює всі вимоги США як спроби послабити його позицію в умовах війни. У відповідь на ультиматуми Вашингтона він заявив, що навіть у разі тиску буде продовжувати боротьбу за інтереси України.

Тим не менш, тиск США зростає, і все більше аналітиків зазначають, що в найближчому майбутньому США можуть наполягати на зміні керівництва в Україні як на умовах досягнення миру. Ідея про те, що Зеленський є основною перешкодою на шляху до завершення війни, набирає популярності в американському політичному середовищі. Багато представників адміністрації Трампа, включаючи Кіта Келлога, почали висловлюватися про необхідність змін у керівництві України, аби забезпечити мирну угоду з Росією.

Відповідно до цієї стратегії, Трамп пропонує кілька етапів вирішення конфлікту: спочатку перемир’я, потім скасування воєнного стану і проведення виборів. Якщо ці кроки будуть здійснені, Зеленський має покинути свій пост після виборів, що стане сигналом про початок мирного процесу.

Незважаючи на тиск з боку США, Зеленський зберігає свою популярність серед значної частини українців. За даними останніх опитувань, його рейтинг становить близько 57%, що є досить високим результатом в умовах війни. Однак питання виборів і можливість зміни влади знову поставлені на порядок денний. Згідно з соціологічними даними, в разі проведення виборів, Зеленський має реальні шанси програти їх головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному, який користується високим рейтингом серед громадян.

Незважаючи на це, Зеленський відмовляється від ідеї виборів, вважаючи їх частиною російської пропаганди, спрямованої на розкол суспільства і руйнування держави. Для підтримки свого іміджу, Зеленський запустив кампанію з закликом об’єднатися навколо президента та протистояти закликам до зміни влади.

Очевидно, що ситуація з тиском з боку США має свої наслідки для політичної стабільності в Україні. З одного боку, Зеленський може утримати владу завдяки підтримці населення, однак на міжнародній арені тиск США на українське керівництво може стати ще більш виразним. Вибори, які можуть стати одним із ключових моментів на шляху до миру, створюють політичну невизначеність, яка може призвести до розколу в українському суспільстві.

У майбутньому Україна стоїть перед важким вибором: чи погодиться на вимоги США, чи продовжить боротьбу за свою політичну незалежність, навіть попри зовнішній тиск.

The post Яку ціну Україна має заплатити за підтримку США first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Битва за ГСУ: як кулуарне протистояння в Нацполіції переросло у війну за мільйонні потоки

У Національній поліції України загострюється непублічне, але вкрай жорстке протистояння за контроль над Головним слідчим управлінням. За інформацією джерел, ця боротьба вже давно вийшла за межі кадрових перестановок і перетворилася на серйозне суперництво за доступ до фінансових ресурсів, які можуть сягати кількох мільйонів доларів щомісяця. Протилежні табори мають власне політичне прикриття, силові важелі та довгострокові плани впливу на ключові процеси в правоохоронній системі.

З одного боку протистояння опинився голова Національної поліції Іван Вигівський. Його стратегія зрозуміла: встановити повний управлінський контроль над ГСУ через призначення лояльного керівника. Йдеться про Дмитра Шумейка, якого вважають людиною з орбіти Вигівського, здатною гарантувати стабільність вертикалі управління та передбачуваність рішень у резонансних провадженнях. Для чинного керівника Нацполіції ГСУ є ключовим інструментом впливу як на внутрішні процеси в системі, так і на взаємодію з іншими силовими структурами.

Як повідомляють співрозмовники, причина конфлікту проста: Цуцкірідзе не підпорядковується Вигівському. Він контролює, які справи ГСУ отримує, які гальмує та які «монетизує» для Офісу. Щомісяця через його лінію формується фінансовий план для Банкової на 3 млн доларів, а все, що понад цю суму, залишається «на руках».

За словами джерел, Цуцкірідзе не грає власну гру — він технічний керівник, пов’язаний із рішеннями ОП. Навіть особисті деталі, як-от історія про його дружину Поліну, у системі розглядають як внутрішній мем. Водночас Вигівський блокує передачу найбільш прибуткових справ до ГСУ, залишаючи їх на рівні областей, де кошти можна контролювати без участі Офісу Президента.

Амбіції Вигівського ширші — він прагне повного контролю над ГСУ. Призначення Шумейка на керівну посаду дасть йому можливість напряму управляти резонансними провадженнями та отримувати частину фінансового потоку.

Експерти зазначають, що нинішня боротьба за ГСУ — це не питання реформи чи ефективності правоохоронних органів. Це конфлікт двох вертикалей впливу, де кримінальні справи перетворюються на товар, а посади — на інвестиції.

На сьогодні вирішується, хто стане фактичним господарем кримінальної юстиції в Україні — Офіс Президента через Цуцкірідзе чи Вигівський із Шумейком. Держава поки що не коментує цю внутрішню боротьбу.

Затримання у центрі Варшави: у громадян України виявили обладнання для стеження та кібератак

У столиці Польщі правоохоронці затримали трьох громадян України після того, як під час звичайної дорожньої перевірки в їхньому автомобілі було виявлено спеціалізовану техніку, яку можуть використовувати для шпигунства та втручання в інформаційні системи. Про інцидент повідомив польський телеканал Polsat News. Подія сталася 8 грудня на вулиці Сенаторській у Варшаві, неподалік урядового кварталу, що надало справі особливого резонансу.

Затриманим чоловікам 43, 42 та 39 років. Після зупинки транспортного засобу поліцейські провели детальний огляд салону та багажника, де виявили низку приладів, призначення яких одразу викликало підозри. Серед вилученого — детектор шпигунських пристроїв, обладнання для перехоплення сигналів, а також заздалегідь підготовлені технічні засоби, які можуть застосовуватися для злому комп’ютерних і телекомунікаційних мереж.

Чоловіки заявили, що подорожують Європою і до Польщі прибули кілька годин тому, після чого планували їхати до Литви. Втім, вони не змогли пояснити призначення знайдених пристроїв.

Прокуратура висунула українцям обвинувачення у шахрайстві, комп’ютерному шахрайстві та придбанні пристроїв і програмного забезпечення, пристосованих для скоєння злочинів, включно зі спробою пошкодження інформаційних даних, що мають значення для обороноздатності країни.

Суд погодився з клопотанням прокуратури і застосував тримісячний арешт для підозрюваних. Поліція перевіряє, з якою метою та коли чоловіки прибули до Польщі, розглядаючи різні сценарії їхньої діяльності.

Нагадаємо, Польща раніше подала запит до Інтерполу щодо розшуку та затримання двох українців — Євгенія Іванова та Олександра Кононова, підозрюваних у диверсіях на залізниці на замовлення російських спецслужб.

Масове пошкодження автомобілів у Личаківському районі Львова: поліція шукає винних

У ніч на понеділок, 8 грудня, мешканці Личаківського району Львова виявили пошкодженими близько десяти приватних автомобілів. Вранці власники транспортних засобів звернулися до правоохоронців із заявами про злочин. Поліція оперативно розпочала перевірку та відкрила кримінальне провадження за фактом умисного пошкодження майна.

За попередніми даними, серія інцидентів сталася одночасно в кількох локаціях району. Найбільше постраждалих автомобілів зафіксували на вулиці Личаківській — там пошкоджено щонайменше п’ять машин. Ще два транспортні засоби зазнали руйнувань на вулиці Ігоря Дашка, а окремі випадки було зафіксовано й на вулиці Гартмана Вітвера. Інформація щодо точного переліку адрес та кількості пошкоджених авто ще уточнюється.

У поліції Львівщини підтвердили отримання повідомлень про інциденти на трьох вулицях. За попередньою інформацією, особу ймовірного хулігана вже встановили — ним виявився чоловік у нетверезому стані. Деталі події та мотиви правопорушника поліція обіцяє повідомити пізніше.

Поліцейські наразі розслідують обставини інциденту та перевіряють усі можливі версії, включно з хуліганством. Власникам пошкоджених автомобілів радять звертатися до поліції для оформлення заяв та документування збитків.

Родинні зв’язки у науці, силових структурах і тендерах: як формується впливове коло навколо дисертації Сергія Мунтяна

Науковим керівником дисертаційного дослідження Сергія Мунтяна виступає не пересічний викладач, а фігура з помітним впливом у державному секторі — доктор юридичних наук, професор Національної академії внутрішніх справ та нинішній керівник Департаменту забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки Олексій Дрозд. Його ім’я пов’язують із розгалуженою мережею сімейних, професійних і бізнес-контактів, що роками формувалася у правоохоронній системі, сфері державних закупівель і регіональній політиці.

Кар’єрна траєкторія Олексія Дрозда тісно переплітається з біографією його батька — Юрія Дрозда, який понад чверть століття служив в органах внутрішніх справ. Після завершення служби він обіймав посаду проректора з економіки в одному з юридичних інститутів, а згодом кардинально змінив напрям діяльності, зайшовши у приватний бізнес. Саме через компанії «АПС-Київ» та «АПС-Кіровоград» він вийшов на ринок державних підрядів.

Зв’язки родини не випадкові. Юрія Дрозда називають кумом колишнього начальника управління МНС/ДСНС у Кіровоградській та Одеській областях Віктора Федорчака, який втратив посаду після серії трагічних пожеж та став фігурантом корупційних скандалів. Партнери Дрозда по бізнесу – вихідці з тієї ж системи, а Антимонопольний комітет виявляв змову між ТОВ «АПС-Кіровоград» і фірмою, записаною на сестру Федорчака. Конкуренцію на тендерах імітували, а гроші ділили.

Далі – прямий вихід у політику. Юрій Дрозд став радником голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня, який пізніше потрапив під слідство СБУ за хабарництво, а згодом – депутатом обласної ради від «Слуги Народу» та головою облради. Хоча формально бізнес продано, впливові зв’язки залишаються.

Мати братів Дроздів – Валентина Дрозд – з 90-х працює у правоохоронних органах, наразі очолює консультативно-контрольний відділ Департаменту забезпечення діяльності голови Нацполіції.

У цій родинній конструкції Олексій Дрозд об’єднує роль професора НАВС, топчиновника БЕБ та наукового керівника дисертації Сергія Мунтяна. Така система не стільки спрямована на розвиток науки, скільки на інституціоналізацію клану: «свої» забезпечують «своїх» науковими ступенями, посадовими кріслами і статусами, закріплюючи контроль над ключовими правоохоронними та квазінауковими майданчиками.