Яку ціну Україна має заплатити за підтримку США

В останні місяці в україно-американських відносинах стався суттєвий поворот, що свідчить про кризу у співпраці між Києвом та Вашингтоном. Президент США Дональд Трамп і ключові члени його команди відкрито звинуватили президента України Володимира Зеленського у тому, що він став головною перешкодою для завершення війни з Росією. У відповідь, Зеленський вчергове відкинув пропозиції США та продовжив дотримуватися своєї політики, що може мати серйозні політичні наслідки для України.

Конфлікт між Україною та США став особливо помітним після того, як Трамп і його соратники почали звинувачувати Зеленського у затягуванні війни. Трамп стверджує, що Зеленський мав можливість завершити війну ще три роки тому, але відмовився використовувати пропоновані США механізми для мирного врегулювання. Президент США додав, що рейтинг Зеленського впав до рекордно низьких рівнів, що, за його словами, вказує на втрату довіри серед українців.

Ці звинувачення стали частиною більш широкої критики від американської адміністрації, яка включала і вимогу провести в Україні вибори. Трамп натякнув, що Зеленський не зможе залишатися при владі після виборів, якщо вони все ж відбудуться, що було спричинено обіцянкою Києва підписати угоду про доступ США до рідкоземельних ресурсів, що не була виконана.

Відповідь президента України була різкою. Він заявив, що не має наміру йти у відставку і що питання виборів у нього в порядку денному не стоїть. Зеленський також звинуватив Трампа у недооцінці ситуації в Україні та зазначив, що це може бути результатом дезінформації. Окрім того, Зеленський підкреслив, що Україна має намір залишатися суверенною і йти до НАТО та ЄС, незважаючи на труднощі.

Крім того, президент України ще раз заявив, що він не готовий до змін у владі та розцінює всі вимоги США як спроби послабити його позицію в умовах війни. У відповідь на ультиматуми Вашингтона він заявив, що навіть у разі тиску буде продовжувати боротьбу за інтереси України.

Тим не менш, тиск США зростає, і все більше аналітиків зазначають, що в найближчому майбутньому США можуть наполягати на зміні керівництва в Україні як на умовах досягнення миру. Ідея про те, що Зеленський є основною перешкодою на шляху до завершення війни, набирає популярності в американському політичному середовищі. Багато представників адміністрації Трампа, включаючи Кіта Келлога, почали висловлюватися про необхідність змін у керівництві України, аби забезпечити мирну угоду з Росією.

Відповідно до цієї стратегії, Трамп пропонує кілька етапів вирішення конфлікту: спочатку перемир’я, потім скасування воєнного стану і проведення виборів. Якщо ці кроки будуть здійснені, Зеленський має покинути свій пост після виборів, що стане сигналом про початок мирного процесу.

Незважаючи на тиск з боку США, Зеленський зберігає свою популярність серед значної частини українців. За даними останніх опитувань, його рейтинг становить близько 57%, що є досить високим результатом в умовах війни. Однак питання виборів і можливість зміни влади знову поставлені на порядок денний. Згідно з соціологічними даними, в разі проведення виборів, Зеленський має реальні шанси програти їх головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному, який користується високим рейтингом серед громадян.

Незважаючи на це, Зеленський відмовляється від ідеї виборів, вважаючи їх частиною російської пропаганди, спрямованої на розкол суспільства і руйнування держави. Для підтримки свого іміджу, Зеленський запустив кампанію з закликом об’єднатися навколо президента та протистояти закликам до зміни влади.

Очевидно, що ситуація з тиском з боку США має свої наслідки для політичної стабільності в Україні. З одного боку, Зеленський може утримати владу завдяки підтримці населення, однак на міжнародній арені тиск США на українське керівництво може стати ще більш виразним. Вибори, які можуть стати одним із ключових моментів на шляху до миру, створюють політичну невизначеність, яка може призвести до розколу в українському суспільстві.

У майбутньому Україна стоїть перед важким вибором: чи погодиться на вимоги США, чи продовжить боротьбу за свою політичну незалежність, навіть попри зовнішній тиск.

The post Яку ціну Україна має заплатити за підтримку США first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Наталія Могилевська про минулі помилки та уроки життя у шоу “33 запитання від Люкс ФМ”

Відома українська співачка Наталія Могилевська стала гостею шоу Євгена Фешака «33 запитання від Люкс ФМ», де відверто поділилася особистими історіями та вчинками, які сьогодні викликають у неї сором. Артистка зізналася, що в минулому могла непередбачено образити людей, хоча жодного разу не мала на меті навмисно завдати шкоди. Її прямолінійність та відвертість у спілкуванні іноді сприймалися оточенням гостро, що залишало слід у стосунках з колегами та друзями.

Могилевська підкреслила, що ніколи не крала пісень, не просувалася у кар’єрі «по головах» і не використовувала чужі досягнення для власного успіху. Водночас вона зазначила, що її рішучість та відверті висловлювання могли викликати непорозуміння та навіть глибокі емоційні образи у оточуючих. Артистка наголосила на важливості саморефлексії та здатності визнавати свої помилки, адже вони формують характер і допомагають будувати більш здорові стосунки у майбутньому.

«На жаль, я дуже багато ображала людей. Я нічого поганого ніколи не хотіла. Але я настільки була жорсткою у своїх висловах, рішеннях… А оскільки я мала освіту психологічну, то це був скальпель. Я вскривала людей до такого болю. А хто буде зашивати?» — зізналася співачка.

Могилевська додала, що тоді не вміла «лікувати» людей після того, як несвідомо завдавала їм емоційних ран, і деякі речі, на жаль, уже неможливо виправити чи пробачити.За її словами, сьогодні вона навчилася легко просити вибачення — навіть у дітей.

«Якщо я розумію, що я не права, навіть перед дітьми, я одразу перепрошую і дітей вчу», — зазначила артистка.

У розмові з Євгеном Фешаком Могилевська також торкнулася теми виховання дітей, табу у стосунках, ставлення до віку, ін’єкцій краси, непростих періодів у житті та взаємин у родині.

На Одещині викрили масштабну контрабанду деревини за участю депутата

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області викрили та повідомили про підозру депутату Добрянської сільської громади та двом його спільникам у організації незаконного експорту деревини до країн Європейського Союзу протягом останнього року. За інформацією БЕБ, фігуранти систематично вивозили лісоматеріали, використовуючи фальсифіковані документи та створюючи видимість законного експорту.

Слідство встановило, що організатори виготовляли підроблені довідки про походження деревини, на основі яких оформляли офіційні сертифікати. Для проходження митного контролю подавали документи з неправдивими даними щодо обсягів, сортності та походження деревини. У деяких випадках використовували підставних осіб та фірми для прикриття незаконних операцій, що дозволяло приховувати реальних власників і кінцевих бенефіціарів товару.

Схема діяла щонайменше рік, за цей час за кордон незаконно вивезли майже 115 кубічних метрів деревини. Чергову партію контрабандного товару затримали на пункті пропуску «Старокозаче» в Одеській області — саме там детективи БЕБ викрили зловмисників під час оформлення відправлення.

Усім трьом учасникам схеми повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 201-1 Кримінального кодексу України — переміщення лісоматеріалів через кордон поза митним контролем або з приховуванням від контролю. Санкція статті передбачає серйозну кримінальну відповідальність, оскільки йдеться про незаконний експорт товарів, вивіз яких заборонено.

Крюківський вагонобудівний завод зберігає лідерство в державних замовленнях попри питання безпеки

Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) продовжує залишатися основним отримувачем державних замовлень у сфері вагонобудування, навіть незважаючи на те, що частина його кінцевих бенефіціарів є громадянами Росії, деякі з яких перебувають у санкційних списках РНБО та внесені до бази «Миротворець». Незважаючи на воєнний стан та потенційні ризики для національної безпеки, підприємство зберегло статус монополіста та продовжує вигравати тендери з єдиним учасником, отримуючи мільярди гривень державних коштів.

На КВБЗ офіційно працює близько 4,5 тисячі осіб, серед яких приблизно тисяча займає керівні посади. Зарплата управлінців на підприємстві залишається суттєво вищою за середній рівень у регіоні, що підкреслює значні фінансові потоки, що проходять через завод. Експерти відзначають, що монопольне становище на ринку державних замовлень дозволяє компанії утримувати високі прибутки навіть за умов обмеженої конкуренції та економічної нестабільності.

Вартість пасажирських вагонів, які виробляє КВБЗ, за останні роки зросла з 0,63 млн доларів до 2,3 млн доларів за одиницю. Такий стрибок відбувається на тлі відсутності незалежного аудиту витрат і практики проведення тендерів із мінімальною конкуренцією. У результаті держава змушена оплачувати майже вчетверо дорожчі вагони, не маючи жодного інструменту контролю.

Окреме питання — державний кешбек у розмірі 10%, завдяки якому завод отримує понад 100 мільйонів гривень додатково з кожного мільярда замовлень. Як саме розподіляються ці кошти, невідомо, оскільки перевірки та аудит фактично не проводяться.

Попри численні зауваження експертів і суспільні ризики, ситуація не змінюється: КВБЗ продовжує отримувати мільярдні державні контракти без реального контролю за фінансовою ефективністю та прозорістю. У результаті маємо замкнене коло: держава виділяє кошти, завод їх освоює, але визначити, як саме вони були витрачені, неможливо.

Відставка Андрія Синюка та критика інституційних рішень у контексті “справи Міндича”

Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрій Броневицький публічно висловив переконання, що звільнення заступника керівника САП Андрія Синюка має ознаки «класичного інституційного прикриття». На його думку, таке рішення виглядає як спроба відвести увагу від системних проблем і знизити градус суспільного тиску, який посилився після оприлюднення матеріалів резонансної «справи Міндича».

У центрі цієї справи опинився високопосадовець, який тривалий час вважався одним із найвпливовіших представників САП, що мав особливі комунікації з Офісом Президента. За даними слідства, Синюк згадується у матеріалах як особа, що виконувала роль учасника злочинної організації, долучаючись до реалізації схем, які приписують оточенню бізнесмена Міндича. У цих документах йому приписують участь у виконанні завдань, пов’язаних із впливом на окремі процеси, що могли мати корупційний характер.

Головне порушення, на яке звертає увагу експрокурор, — спосіб, у який відбулася відставка. Синюк звільнений «за власним бажанням», хоча частина 9 статті 46 Закону «Про прокуратуру» прямо забороняє звільняти прокурора під час незавершеного дисциплінарного провадження.

За законом порядок мав бути іншим:– внутрішній контроль САП проводить повну перевірку;– матеріали передаються до КДКП;– КДКП ухвалює остаточне й незалежне рішення.

Жоден із цих етапів не був завершений.

Попри невиконання процедури, звільнення погодили фактично одразу. Ба більше — Синюк отримав 382 723 грн вихідних виплат, що вже відображено в його декларації. Фактично особа, яку в підозрі описують як учасника злочинної організації, не лише уникнула дисциплінарної відповідальності, а й отримала значну компенсацію при звільненні.

Броневицький наголошує: ситуація нічим не відрізняється від тих випадків, за які антикорупційні органи самі ж критикують інших. У місці, де мають демонструвати зразкову прозорість, відбувається повне порушення процедур і подарунок фігуранту кримінальної справи.

За його словами, це радше схоже на «тиху евакуацію», ніж на верховенство закону:САП не завершила розгляд, не передала матеріали до дисциплінарного органу і дозволила топпосадовцю піти з посади без жодних наслідків.

У підсумку, зазначає експрокурор, САП «мала б частіше дивитися в дзеркало» — адже за механізмами боротьби з корупцією нерідко ховається практика її ж прикриття.