Як війна впливає на здоров’я: лікарка розповіла, як полегшити наслідки стресу

Війна, невизначеність, постійне напруження — мільйони українців живуть у стані хронічного стресу. Та хоч він не класифікується як окрема хвороба, саме стрес здатен запускати десятки проблем із тілом і психікою. Лікарі наголошують: ігнорування тривожних симптомів може обернутись серйозними наслідками.

Як стрес змінює роботу мозку та тіла

За словами неврологині Марини Гурської, у стресовому стані організм переходить у режим «виживання»: викидається адреналін, підвищується серцевий ритм, дихання пришвидшується, активується м’язова напруга. Це нормальна реакція — але якщо вона триває тижнями й місяцями, тіло починає «ламатися».

«Хронічний стрес виснажує нервову систему. У людей загострюються хронічні хвороби, погіршується сон, виникає відчуття втоми навіть зранку. Особливо вразливою стає серцево-судинна система», — пояснює лікарка.

Неврологічні сигнали, на які не варто закривати очі

Серед найпоширеніших симптомів:

• часті головні болі, зокрема напруження чи мігрені;

• тривожність, зниження концентрації, забудькуватість;

• м’язові спазми, особливо в шиї та спині;

• порушення сну — як утруднення засинання, так і часті пробудження;

• порушення травлення.

«Іноді перші сигнали — це порушення вегетативної нервової системи: серцебиття, відчуття нестачі повітря, холодні долоні або тремтіння. Людина часто думає, що це серце чи “нерви”, але причина глибше — у виснаженні системи», — додає Гурська.

Що допоможе — і чого краще уникати

Фахівці наполягають: стабілізувати стан допомагають не лише ліки, а й базові речі.

• Сон. Мінімум 7–8 годин сну в темній, прохолодній кімнаті — один із ключових чинників відновлення.

• Фізична активність. Навіть 20–30 хвилин ходьби або легкого фітнесу знижують рівень кортизолу (гормону стресу).

• Режим. Регулярні прийоми їжі, мінімум кофеїну після обіду, стабільний графік — усе це допомагає нервовій системі.

• Дихальні практики, заземлення, медитація. Усе, що повертає увагу до тіла і дає сигнал “ми в безпеці”, корисне.

А от до чого слід ставитися обережно:

• Кофеїн. У надмірній кількості (понад 2–3 чашки кави на день) він збуджує нервову систему і погіршує сон.

• Алкоголь. Хоч здається, що він розслабляє — згодом провокує тривожність і погіршує якість сну.

• Самолікування. Прийом заспокійливих препаратів без консультації з лікарем може нашкодити.

Коли звертатись по допомогу

Якщо тривога, порушення сну чи біль тривають понад 2–3 тижні і заважають звичному життю — це привід звернутися до сімейного лікаря або невролога. У деяких випадках може знадобитися й підтримка психотерапевта.

«Тіло — не робот, і навіть найсильніші люди виснажуються. Важливо вчасно визнати, що ви втомилися, і дозволити собі зупинитись. Піклування про себе — це не слабкість, а ресурс для того, щоб і далі витримувати складні часи», — каже лікарка.