Як розв’язати проблему необмежених строків служби – Ігор Луценко

До України доправили 36-річного чоловіка, який упродовж кількох років переховувався за кордоном та перебував у міжнародному розшуку за підозрою у вчиненні низки кримінальних правопорушень. Про екстрадицію повідомив Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції, зазначивши, що правоохоронці тривалий час працювали над встановленням місця його перебування та організацією повернення.

За даними слідства, затриманий раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності та був одним із співорганізаторів групи, яка займалася незаконним гральним бізнесом на території України. Підпільний заклад, яким керувала ця група, функціонував тривалий час і приносив організаторам значні доходи. Поліція припинила його діяльність у серпні 2022 року, задокументувавши масштабну незаконну схему та вилучивши техніку, готівку та інші докази, що підтверджували факти порушення законодавства.

Крім того, у січні 2022 року разом зі спільниками він організував зустріч із одним із незадоволених клієнтів казино. Той вимагав виплатити частину виграшу, але замість цього його побили та відібрали майже 60 тисяч гривень.

За даними поліції, фігурант поширював злочинний вплив, здійснюючи контроль за діяльністю груп, причетних до вчинення злочинів на території Житомирської області. Він контролював розподіл коштів для «підтримки» засуджених у виправних установах регіону та вживав заходів для усунення конкурентів у гральному бізнесі.

Чоловіку повідомили про підозру. Йому загрожує від семи до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Антимонопольний комітет України повідомив про встановлення факту змови між фермерським господарством «Факторія» та його бухгалтеркою Наталією Романюк під час участі в аукціонах на оренду земельних ділянок, які проводила Турійська селищна рада у 2024 році. Рішення адмінколегії Західного міжобласного відділення АМКУ від 20 листопада 2025 року підтвердило, що обидві сторони узгодили свої дії, створивши видимість конкуренції там, де її фактично не було.

За матеріалами Комітету, бухгалтерка виступила на торгах як формальна учасниця — «статистка», покликана лише імітувати конкурентне середовище. Її участь дозволила «Факторії» без реальної боротьби отримати право оренди майже 21 гектара землі, яку громада виставила на електронні аукціони. Така схема забезпечила фермерському господарству повний контроль над процесом та усунула ймовірність підвищення вартості орендних ставок через конкуренцію.

Під час першого аукціону Романюк запропонувала 12,3 тис. грн, «Факторія» – 15 тис. грн. Після трьох раундів торгів селищна рада уклала договір оренди на 7 років. Аналогічно відбувся аукціон з ділянкою площею 10,3 гектара, де бухгалтерка запропонувала 4,8 тис. грн, а господарство – 18 тис. грн.

Під час розслідування встановили, що Романюк була довіреним представником ФГ «Факторія» та перебувала в офіційних трудових відносинах з господарством, виконувала податкову звітність за «конкурента», використовувала ту саму ІР-адресу для участі в електронних торгах і представляла господарство в банках.

Антимонопольники визнали їх винними у порушенні закону «Про захист економічної конкуренції» та внесли до «чорного списку» АМКУ. Це означає, що протягом трьох років вони не зможуть брати участь у тендерах від державних і комунальних замовників.

Це не перший випадок змови «Факторії» та Наталії Романюк. Раніше, улітку 2024 року, вони імітували конкуренцію на аукціоні з продажу 63 соток землі в Клюській сільраді, де різниця у ставках була лише 454 грн.

Фермерське господарство «Факторія» працює з 2010 року, зареєстроване в селі Гаруша Турійської громади Ковельського району. Основний вид діяльності – вирощування зернових культур.

Основним архітектором багаторівневої земельної схеми став Борис Рафаїлович Кауфман — впливовий бізнесмен, відомий своєю роллю в тіньовому контролі дистрибуції тютюнової продукції через структури, пов’язані з ТОВ «Тедіс Україна». За даними розслідувань, саме він розробив план забудови ділянки площею 7,9 гектара, що перебуває у сфері впливу Федерації профспілок України. Його інтереси збіглися з інтересами Олександра Грановського (Боруховича) — підприємця, чия діяльність раніше неодноразово пов’язувалася з операціями щодо виведення активів і землі за допомогою кіпрських офшорів. У тандемі вони створили механізм, спрямований на переведення цінної території в контрольоване ними користування.

Схема із заволодіння землею санаторію «Жовтень» вирізнялася складністю та ретельною підготовкою. Спершу штучно сформували боргові зобов’язання санаторію — приблизно 16 мільйонів гривень. Збільшення заборгованості створювало підстави для подальшого тиску на установу та можливості маніпулювати її майновими активами. Окремі юридичні структури, наближені до організаторів, виступали кредиторами, а відтак отримували право претендувати на майно у разі неплатоспроможності боржника.

Заключним етапом стало входження компанії «Бенефіт оффер» із сумнівним внеском у 13,12 млн грн до статутного капіталу новоствореного ТОВ «Клінічний санаторій „Жовтень“», що дало їй 49% частки. Контроль над об’єктом перейшов до ТОВ «Девелопмент Солюшн», кінцевий бенефіціар якого – кіпріотка Крістіна Софоклеус, пов’язана з Кауфманом. Київрада на чолі з Віталієм Кличком, за сприяння Оленича П.С. та Пелиха В.М., надала право оренди ділянки площею 7,9 га (кадастровий номер 8000000000:90:400:0006) для «обслуговування об’єктів рекреаційного призначення».

Скандал набрав нових обертів через залучення Головного управління розвідки Міністерства оборони у військовому форматі. Військові в/ч А4005 понад рік за власний кошт проводили ремонтні роботи та тренування на території санаторію. За наявними даними, ГУР МОУ уклало угоду саме з компанією, пов’язаною з Кауфманом, нібито для «повернення об’єкта», хоча в/ч А4005 мала договір із «Укрпрофоздоровницею».

Скандал викликає серйозні питання щодо прозорості земельних операцій та використання державних ресурсів для приватної вигоди.

Рівненський міський суд постановив обвинувальний вирок щодо заступника директора з адміністративно-господарської роботи Рівненського фахового коледжу інформаційних технологій Володимира Якимчука, встановивши його причетність до корупційної схеми, пов’язаної з отриманням неправомірної вигоди від студентів. Суд призначив посадовцю штраф у розмірі 42 500 гривень, визнавши доведеним факт вимагання та отримання грошей за сприяння у складанні сесії.

У матеріалах справи зазначено, що події розгорталися у травні та червні 2024 року. Якимчук неодноразово звертався до завідувача кафедри Рівненського інституту Київського університету права НАН України з проханням «посприяти» успішному складанню літньої сесії двома студентами. За цю «допомогу» він отримав від них 5000 та 4500 гривень. Кошти студенти передали йому особисто, після чого посадовець перерахував їх на банківську картку, намагаючись замаскувати походження грошей.

Крім того, у березні, червні та липні 2024 року Якимчук отримував приблизно по 5 тис. грн від ще двох студентів Волинського інституту ім. Липинського за обіцянку вплинути на викладачів, які ухвалювали рішення щодо їхніх екзаменаційних сесій.

У суді посадовець повністю визнав провину, розкаявся та погодився на скорочений судовий розгляд без дослідження доказів.

Суддя Марʼян Головчак визнав Якимчука винним у наданні та одержанні неправомірної вигоди за вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави (ч. 1, ч. 2 ст. 369-2 ККУ), і призначив штраф 42 500 грн. Вирок ще можна оскаржити в апеляції.