Як ділитися паролями з родиною безпечно: нові можливості Apple і Google

Новина про завершення стосунків Тараса та Олени Тополів стала емоційним потрясінням для численних шанувальників, адже пара багато років вважалася однією з найміцніших у вітчизняному шоу-бізнесі. Після офіційного оголошення у мережі почали активно згадувати й поширювати уривок давнього інтерв’ю співака, який раніше не викликав особливого резонансу, але на тлі розлучення набу́в зовсім іншого звучання.

У короткому відеофрагменті Тарас Тополя ділиться думкою про те, що здатний помічати інших жінок, і що його партнерка нібито спокійно ставилася до цього. Саме ця теза викликала найбурхливішу реакцію в мережі, адже багато користувачів побачили в ній нечіткість меж, що стосуються вірності та взаємної поваги. Коментарі під публікацією перетворилися на дискусійний майданчик: одні наголошували, що подібні висловлювання не свідчать про зраду, інші ж вбачали в них натяк на приховану напругу в парі.

Журналісти та користувачі пізніше знайшли повний фрагмент інтерв’ю, який показує ширший контекст. Перед згаданою фразою Тарас говорить про свою дружину як про «найкращу», а після — вибачається перед нею (причини не уточнюються).

В оригінальному відео співак розмірковує про природу стосунків, симпатії та те, що почуттєві реакції на інших людей є природними.

«Звісно, звертають увагу на інших. Звісно, є якісь симпатії. Це якась хімія, процес… Я це й Олені багато разів розповідав, і вона давно вже це прийняла. Що я не абат, не священник, який прийняв целібат… Навколо мене багато красивих дівчат», — казав Тополя.

У соцмережах припускають, що саме «художня манера висловлювання» вкороченого уривка сьогодні зіграла проти Тараса, адже суспільство сприйняло його слова без контексту.

Після появи вирізаного фрагмента в мережі розгорілися палкі дискусії. Частина користувачів звинувачує артиста у знеціненні стосунків, інші — навпаки підтримують його позицію та вважають, що почуттєві реакції природні, якщо не переходять у дії.

Серед коментарів, що набрали найбільше обговорень:

«Вірність — це вибір. Навіть коли бачиш інших, ти робиш свідомий крок на користь партнера».«Подивитися — не зрада. Головне — згадати, що твоя людина найкраща».«Не дивитись на інших дівчат — паливо, яке лише погіршує стосунки».«Люди можуть відчувати симпатію до когось іншого — це нормально».«Він же не сказав, що зраджував».

Реакції користувачів показують: суспільство по-різному сприймає межі у стосунках, а історія з вирізаним інтерв’ю лише підсилила суперечку.

Державний реєстратор Сергій Зоткін став фігурантом резонансного розслідування, у якому йдеться про масові зловживання у сфері оформлення прав на нерухоме майно. Його діяльність, за інформацією громадських активістів та журналістів-розслідувачів, пов’язують із системним «узаконенням» самовільних забудов, коригуванням площ об’єктів без законних підстав та внесенням змін до технічних характеристик будівель, що не відповідали дійсності.

Зібрані матеріали свідчать про те, що дії реєстратора могли здійснюватися не одноосібно. У повідомленнях активістів згадуються можливі зв’язки Зоткіна з начальницею Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іриною Свистун, а також із харківським адвокатом Валентином Мельником. За версією розслідування, саме ця співпраця начебто створила умови для перетворення державних реєстраційних процедур на механізм отримання приватної вигоди.

Одним із найпоказовіших випадків став об’єкт незавершеного будівництва в смт Пісочин. На початку лютого 2024 року нотаріус зареєстрував його продаж у стані готовності 70,5%. Але вже через півтора місяця Зоткін вніс новий запис, зареєструвавши цей самий об’єкт як повністю завершений, а його площу збільшив до 515,4 кв. м. Жодних документів про завершення будівництва, декларацій чи рішень контролюючих органів подано не було.

Схожа ситуація була зафіксована із квартирою на вулиці Кандаурова в Харкові: первинна площа становила 26,8 кв. м, але після втручання реєстратора вона «виросла» до 74,7 кв. м. Аналіз реєстраційних дій показує системність цих порушень: за заявами №62763431, №62763419 та №62763370 площі об’єктів збільшувалися у три–чотири рази виключно на підставі технічних паспортів, що законом прямо заборонено.

Джерела стверджують, що діяльність Зоткіна була неможливою без участі Ірини Свистун та адвоката Мельника, які створили неформальну «вертикаль контролю» за реєстраторами. За цією схемою робочі місця для державних реєстраторів фактично продавалися, а самі чиновники щомісяця сплачували винагороду за можливість виконувати свої обов’язки. Значна частина реєстрацій проводилася не в органах місцевого самоврядування, а в приватному офісі на вул. Сумській, 96.

Окрему роль у схемі нібито відігравав і кум адвоката Мельника — посадовець Мін’юсту Волик, який забезпечував політичний захист і впливав на кадрові рішення.

Розслідувачі наголошують, що описані дії становлять не лише адміністративні порушення, а й ознаки кримінальних правопорушень, включно зі зловживанням службовим становищем та внесенням завідомо неправдивих відомостей до державного реєстру.

Державне бюро розслідувань припинило діяльність організованого злочинного угруповання, яке впродовж кількох місяців налагодило стабільний канал постачання наркотичних речовин до Житомирської установи виконання покарань №8. Операція проходила в межах масштабних слідчих дій, спрямованих на викриття корупційних зв’язків та злочинних схем у пенітенціарній системі.

За матеріалами слідства, угруповання мало чітку ієрархічну структуру та розподіл обов’язків. Ключову роль відігравав засуджений, який відбуває покарання за умисне вбивство. Саме він, перебуваючи безпосередньо в установі, здійснював загальну координацію, визначав обсяги поставок, контролював фінансові розрахунки та підтримував зв’язок із учасниками схеми на волі.

Слідчі встановили, що цивільний спільник закуповував наркотики й передавав їх через поштову скриньку працівника СІЗО. Той ховав заборонені речовини у власному гаражі, а згодом непомітно проносив їх у приміщення установи. Усередині СІЗО засуджений-організатор зі співкамерником збували наркотики іншим ув’язненим.

Діяльність групи охоплювала канабіс, метадон та рецептурні препарати, що посилювали дію основних наркотиків. За попередніми даними, угруповання діяло з березня 2025 року, регулярно отримуючи прибуток, який учасники ділили між собою.

Працівника установи затримали під час чергової спроби пронести заборонені речовини. Затримано також цивільного учасника, який забезпечував закупівлю наркотиків. Під час обшуків у членів групи та частини ув’язнених вилучили різні види наркотичних засобів.

Чотирьом учасникам повідомлено про підозру. Їм інкримінують незаконний збут та обіг наркотиків у місцях позбавлення волі, а також розповсюдження сильнодіючих лікарських препаратів, вчинене групою осіб. Санкція статей передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Процесуальне керівництво у справі здійснює Житомирська обласна прокуратура. Найближчим часом суд обиратиме підозрюваним запобіжні заходи.

Розслідування, що привернуло значну увагу в енергетичній сфері, описує можливе існування багаторівневої корупційної схеми, пов’язаної з діяльністю великих приватних структур, які працюють на українському ринку електроенергії. За інформацією викривачів та окремих судових матеріалів, мова йде про практики, які могли впливати на формування ціни, обсяги закупівель і розподіл фінансових потоків у державному та приватному сегментах галузі.

У центрі цієї історії — компанії, пов’язані з бізнес-групою Ріната Ахметова, серед яких згадується ДТЕК (ЄДРПОУ 39307323) і постачальники електроенергії, що працюють під брендом YASNO. За твердженнями джерел, ці структури нібито були задіяні у штучному створенні дефіциту електроенергії, що могло стати підставою для коригування тарифів та збільшення витрат державних закупівель. Такий підхід, як зазначають учасники ринку, потенційно дозволяв формувати сприятливі умови для подальших фінансових маневрів.

Одним із ключових елементів схеми називають роботу компаній YASNO на ринку закупівель електроенергії для бюджетних установ. Постачальники беруть участь у тендерах із початково низькою ціною, що дозволяє їм укладати контракти з державними та комунальними організаціями. Після підписання договорів, за твердженнями джерел, сторони оформлюють додаткові угоди, які суттєво підвищують тариф.

У деяких випадках підвищення, як стверджують учасники розслідування, досягало 30–90%, що значно перевищує гранично допустиму зміну ціни у 10%, передбачену законом «Про публічні закупівлі».

Правомірність такої практики вже стала предметом розгляду в судах. Господарський суд Дніпропетровської області у справах №904/4774/23 та №904/6143/23 визнав подібні додаткові угоди недійсними, фактично підтвердивши порушення правил зміни ціни після тендеру. Ці рішення створили прецедент, що може мати наслідки для інших контрактів, укладених за аналогічною схемою.

Другим напрямком діяльності, який описують аналітики та учасники ринку, є маніпуляції у секторі «ринку на добу наперед» (РДН). За даними розслідування, компанія ДТЕК має можливість впливати на формування дефіциту електроенергії, що призводить до підвищення цін. Частина електроенергії, яку через завищені тарифні пропозиції не реалізує державний «Енергоатом», переходить на балансуючий ринок.

Саме там, як стверджують джерела, афілійовані з групою Ахметова маневрові електростанції викуповують цей ресурс за мінімальною вартістю — інколи лише за 0,01 грн/МВт·год. Після цього електроенергія перепродується кінцевим споживачам уже за повною ринковою ціною — близько 3000 грн/МВт·год.

Експерти наголошують, що ця модель нагадує принципи, за якими працювала критикована в минулі роки формула «Роттердам+», коли ціна електроенергії зростала не за рахунок ринку, а через адміністративно створені умови.

За інформацією з матеріалів розслідування, кошти, отримані від таких операцій, частково виводилися через іноземні компанії Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd. Саме на них були оформлені корпоративні права низки вугільних підприємств та об’єкти нерухомості за кордоном.

Деякі активи, пов’язані з групою, продовжували роботу на території РФ та були забезпеченням під кредит ПАТ «Сбербанк Росії» на суму понад 400 мільйонів доларів. Це ускладнювало фінансовий контроль, а також робило непрозорою структуру володіння та походження коштів.

Енергетичний сектор України вже тривалий час залишається однією з найменш прозорих галузей. Монополізація ринку, високі ціни та перманентні дефіцити створюють умови для зловживань. Учасники ринку та антикорупційні організації неодноразово звертали увагу на відсутність чітких правил, які б забезпечували справедливе формування тарифів.