WTA звинуватили в моральному насильстві над українською тенісисткою

Українська тенісистка Леся Цуренко подала позов до федерального суду США проти Жіночої тенісної асоціації (WTA) та її очільника Стіва Саймона. Справа не лише про спорт – мова йде про моральний тиск, подвійні стандарти та ігнорування війни в Україні.

Позов до Окружного суду Південного округу Нью-Йорка, який було подано ще в листопаді 2024 року, містить звинувачення у порушенні контракту, недбалості, нанесенні емоційної шкоди і навіть в неприйнятній внутрішній політиці WTA, яка нібито унеможливлює подання гравцями будь-яких претензій.

WTA у відповідь подала клопотання про відхилення позову, назвавши його «юридично неспроможним». Але 16 квітня Цуренко подала оновлену скаргу. WTA має визначитись із реакцією до 30 квітня.

Ключова подія – зустріч у березні 2022 року між Цуренко, Світоліною, Костюк та головою WTA. Тоді Стів Саймон пообіцяв, що будь-які публічні заяви російських чи білоруських гравців на підтримку війни тягнутимуть за собою дискваліфікацію. Але, як зазначає Цуренко, жодного відсторонення так і не відбулося.

Яскравий приклад — Вероніка Кудерметова, яка з’явилася на «Ролан Гаррос» з логотипом спонсора «Татнефть», компанії з оборонних санкційних списків ЄС.

А ще — спроба українських тенісисток провести презентацію про війну, яка, за словами Цуренко, була заблокована з ініціативи Саймона.

Найболючішим став інцидент навесні 2023-го. За словами тенісистки, під час особистої зустрічі Саймон заявив, що підтримка війни — це просто думка іншої людини, яка не має тебе ранити. Тоді ж Цуренко відмовилася виходити на корт проти Аріни Соболенко — через панічну атаку.

Вона переживала емоційні зриви, втрату концентрації, почуття сорому, і, зрештою, втратила контроль над кар’єрою.

Її тренер Нікіта Власов вимагав внутрішнього розслідування. Але WTA почала перевірку не щодо Саймона, а щодо самого Власова — за «порушення кодексу поведінки».

WTA стверджує, що діє відповідно до принципів рівності, і не вважає себе винною. В офіційній позиції, оприлюдненій The Athletic, йдеться про підтримку українських тенісисток, але без дискримінації «нейтральних» спортсменів з РФ і Білорусі.

«Ми розчаровані рішенням пані Цуренко шукати правди у суді», – резюмує асоціація.

16 квітня Цуренко оприлюднила публічну заяву, де написала:

«Навіть у найстрашніших кошмарах я не могла уявити, що професійний тур, який я вважала своєю домівкою, перетвориться на страшний і чужий простір, де голова організації вчинить щодо мене акт морального насильства».

Це — перший випадок, коли український спортсмен офіційно оскаржує дії міжнародної спортивної організації через відсутність реакції на агресію РФ.

Попри заяви WTA про нейтралітет, справа Цуренко може стати прецедентом, який нарешті змусить спортивні організації змінити свою політику — або хоча б перестати називати моральну травму «особистим сприйняттям».

Схожі статті

Суд став на бік військового: відмова у виплаті мільйона гривень визнана незаконною

Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яке має принципове значення для захисту соціальних прав військовослужбовців. Суд визнав протиправними дії однієї з військових частин, яка відмовила у виплаті грошової допомоги в розмірі одного мільйона гривень військовому, що проходив службу та безпосередньо виконував бойові завдання на території Донецької та Луганської областей.

З матеріалів справи випливає, що чоловік був призваний на військову службу у травні 2023 року, коли йому виповнилося 22 роки. За час проходження служби він понад шість місяців перебував у районі активних бойових дій, виконуючи завдання, пов’язані з обороною держави. Суд звернув увагу на те, що сам факт участі у бойових діях був підтверджений відповідними довідками та наказами командування, які не були оскаржені чи спростовані.

Попри виконання всіх вимог, передбачених постановою Кабінету Міністрів №153, військова частина відмовилася нараховувати виплату через звільнення чоловіка. Позивач оскаржив рішення частини у суді, вважаючи його протиправним.

Суддя Зоя Плеханова дослідила всі матеріали справи та постановила, що військовий має право на одноразову виплату у розмірі одного мільйона гривень. Дії військової частини визнано незаконними, і її зобов’язано здійснити нарахування виплати. Рішення ще може бути оскаржене.

Ця справа стала прикладом того, що навіть після звільнення військовослужбовці мають право на передбачені законом компенсації за участь у бойових діях.

Декларація з московським слідом: історія про золото, чиновника ФДМУ та запитання без відповідей

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов оприлюднив інформацію, що викликала суспільний резонанс і поставила низку запитань до системи фінансового контролю державних посадовців. Йдеться про керівника одного з департаментів Фонду державного майна України Андрія Мельника, майновий стан якого, за даними публічних джерел, містить нетипові та суперечливі деталі.

Посадовець походить із Луганської області та, як зазначається, залишив окуповану територію після подій 2014 року, переїхавши на підконтрольну Україні частину країни. Саме цей біографічний факт додає особливої чутливості до подальших обставин, викладених у його електронній декларації.

Крім значних запасів золота, Мельник задекларував спецдозволи на розробку родовищ, розташованих на тимчасово окупованій території Луганської області.

Юрій Ніколов висловлює сумніви щодо логіки перебування такої заможної людини на державній службі з відносно низькою заробітною платою та підкреслює потенційні ризики для національної безпеки. Зокрема, виникає питання щодо можливої залежності українського чиновника, який керує державними активами, від російської сторони, що контролює доступ до його багатомільйонних статків у Москві.

Ця ситуація ставить під сумнів прозорість управління державними ресурсами та безпеку стратегічно важливих об’єктів, адже чиновник із значним фінансовим інтересом за кордоном може опинитися під тиском зовнішніх факторів.

Віталія Кличка планують відсторонити від керівництва Києвом через петицію. Джерела

За інформацією наших джерел, “завтра на сайті Президента України буде зареєстрована Петиція про відсторонення мера Києва Віталія Кличка від управління столицею, яка до понеділка набере необхідну кількість голосів”. Як повідомляє джерело, “у сукупності з проблемами в Києві це стане приводом для відсторонення та перепідпорядкування всіх структур столиці військової адміністрації”. Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що на […]

17 січня — день духовних традицій, натхнення та несподіваних свят

17 січня поєднує в собі одразу кілька різнопланових подій, які мають як глибоке духовне значення, так і сучасний, символічний характер. У цей день християнський світ вшановує пам’ять святого Антонія Великого, тоді як у міжнародному календарі зібралися дати, присвячені творчості дітей, наставництву та навіть одній із найпопулярніших страв у світі — піці. Така різноманітність робить 17 січня особливим і багатовимірним.

Для вірян ця дата насамперед пов’язана з постаттю преподобного Антонія Великого — одного з найшанованіших святих раннього християнства та засновника чернечого руху. Він народився у заможній родині, однак свідомо відмовився від матеріальних благ, обравши шлях самітництва, молитви та духовного вдосконалення. Його життя стало прикладом повної самопожертви й пошуку внутрішньої свободи, а ідеї Антонія мали значний вплив на формування монашества у християнській традиції.

Він жив у відлюдництві, дотримувався суворого посту, постійної молитви та духовної дисципліни. За переказами, Антоній витримував численні спокуси і випробування, що зробило його символом стійкості, віри та внутрішньої сили. Святого вважають покровителем ченців і всіх, хто прагне духовного очищення та самовдосконалення.

Також 17 січня відзначають День дитячих винаходів. Дата обрана на честь дня народження Бенджаміна Франкліна — видатного винахідника, який ще в дитинстві створив власні ласти для плавання.

Свято покликане нагадати, що багато ідей, які змінюють світ, народжуються саме в дитячій уяві. Цей день заохочує дітей до творчості, експериментів і наукових пошуків, а дорослих — підтримувати юні таланти та не обмежувати їхню допитливість.

17 січня також присвячений наставникам — людям, які допомагають іншим розвиватися, навчатися і знаходити власний шлях. Наставники діляться досвідом, знаннями та підтримкою, допомагають ухвалювати складні рішення й долати професійні та особисті виклики.

Міжнародний день наставництва підкреслює важливість передачі досвіду між поколіннями та роль менторства у формуванні нових лідерів, спеціалістів і відповідальних громадян.

Для поціновувачів гастрономії 17 січня — це Всесвітній день піци. Ця страва давно вийшла за межі італійської кухні й стала справжнім символом дружніх зустрічей, сімейного тепла та простих радощів життя.

У цей день у світі готують піцу в найрізноманітніших варіаціях — від класичної «Маргарити» до авторських рецептів із локальними інгредієнтами. Свято нагадує, що їжа може об’єднувати людей незалежно від культури та кордонів.