WTA звинуватили в моральному насильстві над українською тенісисткою

Українська тенісистка Леся Цуренко подала позов до федерального суду США проти Жіночої тенісної асоціації (WTA) та її очільника Стіва Саймона. Справа не лише про спорт – мова йде про моральний тиск, подвійні стандарти та ігнорування війни в Україні.

Позов до Окружного суду Південного округу Нью-Йорка, який було подано ще в листопаді 2024 року, містить звинувачення у порушенні контракту, недбалості, нанесенні емоційної шкоди і навіть в неприйнятній внутрішній політиці WTA, яка нібито унеможливлює подання гравцями будь-яких претензій.

WTA у відповідь подала клопотання про відхилення позову, назвавши його «юридично неспроможним». Але 16 квітня Цуренко подала оновлену скаргу. WTA має визначитись із реакцією до 30 квітня.

Ключова подія – зустріч у березні 2022 року між Цуренко, Світоліною, Костюк та головою WTA. Тоді Стів Саймон пообіцяв, що будь-які публічні заяви російських чи білоруських гравців на підтримку війни тягнутимуть за собою дискваліфікацію. Але, як зазначає Цуренко, жодного відсторонення так і не відбулося.

Яскравий приклад — Вероніка Кудерметова, яка з’явилася на «Ролан Гаррос» з логотипом спонсора «Татнефть», компанії з оборонних санкційних списків ЄС.

А ще — спроба українських тенісисток провести презентацію про війну, яка, за словами Цуренко, була заблокована з ініціативи Саймона.

Найболючішим став інцидент навесні 2023-го. За словами тенісистки, під час особистої зустрічі Саймон заявив, що підтримка війни — це просто думка іншої людини, яка не має тебе ранити. Тоді ж Цуренко відмовилася виходити на корт проти Аріни Соболенко — через панічну атаку.

Вона переживала емоційні зриви, втрату концентрації, почуття сорому, і, зрештою, втратила контроль над кар’єрою.

Її тренер Нікіта Власов вимагав внутрішнього розслідування. Але WTA почала перевірку не щодо Саймона, а щодо самого Власова — за «порушення кодексу поведінки».

WTA стверджує, що діє відповідно до принципів рівності, і не вважає себе винною. В офіційній позиції, оприлюдненій The Athletic, йдеться про підтримку українських тенісисток, але без дискримінації «нейтральних» спортсменів з РФ і Білорусі.

«Ми розчаровані рішенням пані Цуренко шукати правди у суді», – резюмує асоціація.

16 квітня Цуренко оприлюднила публічну заяву, де написала:

«Навіть у найстрашніших кошмарах я не могла уявити, що професійний тур, який я вважала своєю домівкою, перетвориться на страшний і чужий простір, де голова організації вчинить щодо мене акт морального насильства».

Це — перший випадок, коли український спортсмен офіційно оскаржує дії міжнародної спортивної організації через відсутність реакції на агресію РФ.

Попри заяви WTA про нейтралітет, справа Цуренко може стати прецедентом, який нарешті змусить спортивні організації змінити свою політику — або хоча б перестати називати моральну травму «особистим сприйняттям».

Схожі статті

Корупційна схема в “Харківських теплових мережах”: мільйони гривень на сумнівних контрактах

Слідство виявило масштабну корупційну схему в комунальному підприємстві «Харківські теплові мережі», внаслідок якої мільйони гривень міжнародної допомоги та коштів місцевого бюджету опинилися в кишенях пов’язаних із посадовцями осіб. За даними слідства, лише в 2022 році компанії, афільовані з колишнім віцепрезидентом футбольного клубу «Металіст», отримали державні контракти на постачання труб, технічної солі та інших товарів на загальну суму близько 280 мільйонів гривень.

Кошти на закупівлі були залучені через кредити Світового банку, а також з місцевого бюджету Харкова, що став основним джерелом фінансування. Проте, згідно з висновками слідства, ці закупівлі здійснювались без належної конкуренції і за завищеними цінами. Це дозволило компаніям-посередникам, які діяли в рамках цієї схеми, отримати значні прибутки, що не мали жодного відношення до реальних вартостей постачання товарів.

Організатор схеми, який фігурує під ініціалами «К. С. О.», досі не затриманий і уникає публічної відповідальності. Судова система обмежилася зручними домовленостями, не дійшовши до справжніх вигодонабувачів.

Справу можна розглядати не лише як корупцію в одному комунальному підприємстві. Вона показує, як під час війни міжнародна допомога та місцеві кошти стають джерелом наживи для обмеженого кола менеджерів і пов’язаних із ними компаній. Питання про повних організаторів та механізм розкрадання залишається без відповіді, а харків’яни платять за неефективність системи: труби купують за завищеними цінами, тепло в будинках і стабільність міста під загрозою.

Заступник директора Українського інституту інтелектуальної власності придбав квартиру у Львові за понад 2 мільйони гривень

Заступник генерального директора ДП «Український інститут інтелектуальної власності» Сергій Філатов опинився під увагою громадськості через декларування придбання майнових прав на квартиру у Львові вартістю понад 2 мільйони гривень. Про цей факт стало відомо завдяки електронній декларації, яку чиновник подав в рамках виконання вимог щодо фінансової прозорості.

Згідно з даними декларації, 3 грудня 2025 року Філатов отримав право власності на квартиру площею 110,26 квадратних метрів, яка розташована у Львівському районі Львівської міської громади. Загальна вартість покупки склала 2 040 358 гривень. Це стало значною подією, оскільки, за умовами чинного законодавства, такі покупки чиновників зазвичай викликають додаткову увагу у зв’язку з потенційними питаннями щодо джерел фінансування.

У декларації зазначено, що інших змін у доходах, транспортних засобах, корпоративних правах чи нематеріальних активах не відбулося. Витрати на покупку були здійснені одноразовим платежем.

Посада Сергія Філатова у «Укрпатенті» входить до переліку посад із високим рівнем корупційних ризиків за даними НАЗК. Водночас його посада не віднесена до відповідальних чи особливо відповідальних посад згідно із Законом «Про запобігання корупції».

Ця угода викликала увагу громадськості, оскільки дозволяє спостерігати за змінами майнового стану чиновників, що обіймають посади з високим корупційним ризиком.

Закупівлі для шкільних укриттів під судом: справа про розтрату коштів у Подільському районі Києва

Посадові особи управління освіти Подільської районної державної адміністрації у Києві постануть перед судом у справі про розтрату бюджетних коштів, виділених на облаштування шкільних укриттів. За матеріалами слідства, загальна сума завданих збитків становить 675 тисяч гривень, а порушення були допущені під час проведення закупівель у період активної фази війни, коли питання безпеки дітей мало критичне значення.

Центральною фігурою справи є керівник управління освіти, якого обвинувачують у розтраті бюджетних коштів під час закупівлі світлодіодних ламп і ліхтарів для укриттів у 2022 році. Слідство встановило, що обладнання було придбане за значно завищеними цінами, що призвело до збитків бюджету на суму 406 тисяч гривень. За версією правоохоронців, реальна ринкова вартість товарів була істотно нижчою, однак це не було враховано під час укладання договорів.

Крім того, посадовець звинувачується у розтраті бюджетних коштів під час закупівлі подовжувачів для шкільних укриттів у тому ж році. За даними слідства, збитки склали 131 тисячу гривень.

Також головна бухгалтерка управління освіти Подільської РДА у період із березня по квітень 2023 року затвердила оплату одноразового посуду для укриттів навчальних закладів за завищеними цінами. Сума збитків становить 138 тисяч гривень.

Розслідування вказує на системні порушення при закупівлях, які проводились без належного контролю, що призвело до значних втрат бюджетних коштів. Судові засідання щодо цих справ тривають, а посадовцям загрожує відповідальність за статтями, що передбачають розтрату державних коштів.

Перевірка майнового стану керівника СБУ на Полтавщині: у центрі уваги елітні активи родини

Спеціалізована антикорупційна прокуратура ініціювала перевірку діяльності начальника управління СБУ в Полтавській області Костянтина Семенюка після оприлюднення журналістського розслідування, яке поставило під сумнів походження майна, записаного на членів його родини. Публікація викликала суспільний резонанс і стала підставою для аналізу відповідності задекларованих доходів фактичним витратам.

У матеріалі журналістів акцент зроблено на дорогих транспортних засобах — зокрема автомобілях Mercedes-Benz та Audi Q8, які фігурують у користуванні близьких посадовця. Окрему увагу привернули апартаменти площею близько 120 квадратних метрів у Чернівцях, а також частка в рекреаційному комплексі на території Буковини. За даними розслідування, вартість цих активів істотно перевищує офіційні доходи, задекларовані родиною за попередні роки.

«Спеціалізована антикорупційна прокуратура вживає заходів для перевірки обставин, викладених у розслідуванні журналістів, з метою виявлення можливих необґрунтованих активів», – зазначили в САП у відповіді на запит редакції.

Журналісти встановили, що майно, зареєстроване на батьків дружини Семенюка, було придбано в період його керівної роботи в СБУ. При цьому частиною майна – Audi Q8 та апартаментами у Чернівцях – користуються сам Семенюк із дружиною.

Пресслужба СБУ та родичі Семенюка стверджують, що кошти на придбання майна надали батьки дружини, які працювали на заробітках в Італії та Ізраїлі. Однак журналісти звернули увагу на підозрілі збіги: продавцем Audi Q8 за заниженою ціною виявився фігурант розслідування того самого управління СБУ, де Семенюк обіймав керівну посаду. А продавцем апартаментів бізнес-класу за ціною вдвічі нижчою за ринкову став батько фігуранта чернівецької податкової служби, де дружина Семенюка працювала податковою інспекторкою.

Наразі триває перевірка САП, яка має встановити, чи були порушення при придбанні майна та чи можуть активи розглядатися як необґрунтовані.