Вибори та поступки: чого хоче адміністрація Трампа від України

Криворізький районний суд Дніпропетровської області встановив факт корупційного правопорушення стосовно начальниці відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр Держекоінспекції Придніпровського округу Ольги Діденко. Вона визнана винною у отриманні неправомірної вигоди, що суперечить законодавству України та підриває довіру до органів державного контролю за природними ресурсами.

Під час розслідування зібрано докази, що підтверджують отримання посадовицею хабарів від суб’єктів господарювання за сприяння у видачі дозволів та уникнення адміністративних санкцій. Суд врахував ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особу обвинуваченої та обставини справи, призначивши відповідне покарання.

Чиновниця запропонувала «альтернативу»: якщо підприємство надасть «спонсорську допомогу», вона не відобразить у акті всі порушення, знизить ступінь ризику підприємства з «високого» до «середнього» та не ініціюватиме скасування дозволів на викиди. В якості хабара Діденко вимагала металочерепицю для перекриття дачного будинку своєї доньки.

Суд встановив, що під час перевірки Діденко та її колега неодноразово користувалися службовим авто підприємства та відвідували кафе за рахунок бізнесу. Планована доставка черепиці 24 лютого 2022 року не відбулася через початок війни, проте вже у березні 2022 року чиновниця нагадала про необхідність «закрити питання». 27 березня на дачну ділянку родини Діденко було доставлено 97,2 кв. м металочерепиці вартістю понад 36 тис. грн, після чого її викрили правоохоронці.

У суді Діденко свою провину не визнала, стверджуючи, що мала намір оплатити товар пізніше, однак суд спростував ці твердження доказами, включно із записами розмов. Суд визнав дії посадовиці кваліфікованими за ч. 3 ст. 368 КК України – одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням.

Вирок суду:

5 років позбавлення волі;

позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням владних функцій, строком на 3 роки;

конфіскація всього приватного майна.

Жидачівський районний суд Львівської області оголосив вирок у справі про масштабне шахрайство, жертвою якого став військовослужбовець Національна гвардія України. На лаві підсудних опинилася уродженка села Мазурівка, що входить до Журавненська громада, Наталія Мазур. За даними слідства, жінка ошукала військового майже на один мільйон гривень, використовуючи довіру та маніпуляції.

У ході розгляду справи встановлено, що обвинувачена діяла умисно та системно. Вона переконувала потерпілого перераховувати значні суми коштів під приводом нібито складних життєвих обставин, потреби у лікуванні та інших вигаданих причин. Спілкування тривало певний час, і за цей період чоловік здійснив низку грошових переказів, не підозрюючи про обман.

Згодом вона повідомила військовому, що на війні нібито загинув її брат і їй потрібні гроші на поховання. Потерпілий переказав 15 тис. грн. Пізніше жінка вигадала історію про намір придбати будинок у Дрогобичі для їхнього спільного проживання. На ці потреби військовий надіслав близько 80 тис. грн.

Надалі обвинувачена повідомила, що потрапила у ДТП і потребує коштів для «вирішення проблем». Військовий перерахував ще 35 тис. грн. Згодом, на прохання жінки, він передав їй банківську картку для користування та повідомив пін-код. Упродовж 2023–2024 років вона знімала з рахунку значні суми.

Загалом Наталія Мазур заволоділа приблизно 932 тис. грн, якими розпорядилася на власний розсуд.

У судовому засіданні обвинувачена визнала свою вину та розкаялася. Вона підтвердила, що листувалася з потерпілим від імені іншої дівчини. Потерпілий наголосив, що жодного разу не бачив її особисто та був переконаний, що спілкується з іншою людиною. Він також заявив, що гроші йому не повернули, і просив призначити суворе покарання.

Суддя Святослав Сливка визнав жінку винною у шахрайстві, привласненні чужого документа та крадіжці. Їй призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Керівник Державної екологічної інспекції Ігор Субботенко повідомив про несподівану знахідку під час упорядкування майна померлої родички — у гаражі було виявлено 653 тисячі доларів готівкою. Посадовець розповів, що гроші залишилися після смерті бабусі і були задекларовані ним у відповідності до законодавства. Субботенко підкреслив, що походження коштів було прозоро задокументоване, і вони не пов’язані з жодними незаконними операціями чи службовими обов’язками.

За словами очільника інспекції, сума стала результатом заощаджень і накопичень родички протягом багатьох років, а її збереження у готівці пояснюється традиційними сімейними звичаями. Факт виявлення великої суми привернув увагу ЗМІ, однак Субботенко наголосив, що дії посадовців відповідали усім вимогам законодавства щодо декларування майна та фінансових активів.

Заява посадовця прозвучала на тлі суспільного обговорення майнових декларацій чиновників. Значна сума готівки, відображена у документах, викликала додаткову увагу громадськості та медіа.

На цей момент офіційної інформації про перевірки з боку антикорупційних органів не надходило. Водночас експерти зазначають, що подібні випадки зазвичай стають предметом додаткового фінансового аналізу та оцінки походження коштів відповідно до чинного законодавства.

Рішення Угорщини та Словаччини тимчасово припинити експорт дизельного пального до України стало наслідком ускладнень із постачанням сировини через трубопровід «Дружба». Після зупинки транзиту російської нафти країни, що значною мірою залежать від цього маршруту, зіткнулися з необхідністю перегляду внутрішнього балансу пального та пріоритетів енергетичної безпеки.

Трубопровід «Дружба» історично відігравав ключову роль у забезпеченні нафтопереробних підприємств Центральної Європи сировиною. Саме через нього здійснювалися поставки, які перероблялися на нафтопродукти, зокрема дизельне пальне, що потім експортувалося до сусідніх держав, включно з Україною. Зупинка транзиту автоматично створила дефіцит нафти для переробки, що змусило уряди Будапешта та Братислави зосередитися передусім на внутрішніх потребах.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтвердив аналогічні заходи з боку Братислави. Він повідомив, що нафтопереробна компанія Slovnaft тимчасово припиняє експорт дизельного пального до України та низки інших держав. Увесь вироблений обсяг, за його словами, буде спрямований на внутрішній ринок Словаччини.

Фіцо також припустив, що зупинка транзиту нафти може мати політичний характер. У такому разі, зазначив він, Словаччина може переглянути підходи до підтримки євроінтеграції України та співпраці у сфері постачання електроенергії, якщо версія про політичний тиск підтвердиться.

Раніше, 16 лютого, Петер Сійярто повідомляв, що Угорщина та Словаччина звернулися до Хорватії з проханням забезпечити альтернативний маршрут постачання через нафтопровід Adria. Водночас міністр економіки Хорватії Анте Шушняр заявив, що Загреб не підтримує збільшення закупівель російської нафти, наголосивши, що такі поставки сприяють фінансуванню війни проти України.

За даними галузевих джерел, Угорщина та Словаччина забезпечують близько 9% українського імпорту дизельного пального. У 2025 році з цих країн до України було поставлено приблизно 629,5 тис. тонн дизеля. Водночас експерти зазначають, що попри значущість цих обсягів, вони не є критичними для українського ринку, оскільки після 2022 року Україна суттєво диверсифікувала канали постачання пального.