Вибори та поступки: чого хоче адміністрація Трампа від України

Спецпредставник президента США Дональда Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що для врегулювання війни обидві країни повинні піти на поступки. За його словами, український президент Володимир Зеленський “вже дав зрозуміти, що пом’якшить свою позицію щодо територій”, а російський лідер Володимир Путін також має зробити крок назад.

На вашу думку, чому риторика Зеленського так сильно змінилася за останній місяць? Замість заборони на переговори з Путіним – “Ми готові”, замість “Ні слова без України!” – “Нам би теж хотілося взяти участь”, замість “НАТО та точка” – “Дайте хоч якихось гарантій”?

Він не хоче йти на конфлікти з адміністрацією Трампа. На даному етапі очевидно, що Трамп хоче якомога швидше домовитися, все вирішити, оголосити про завершення війни і таким чином сказати, що він молодець, і швидко вирішив проблему, яку створила адміністрація Джозефа Байдена. Він приділяє цьому велику увагу. І якщо в цій ситуації Україна займе якусь позицію, яка буде входити в дисонанс з позицією Трампа, то він просто скаже, що Київ не хоче нічого вирішувати, тож нехай сам зі своїми проблемами розбирається. Цей сценарій, м’яко кажучи, не є сприятливим, тому поки що українська влада підіграє Трампу. Розрахунок, думаю, достатньо простий, – зіткнувшись із реальними переговорами з Путіним, Трамп і його команда зрозуміють, що той недоговороспроможний, і після цього доведеться змінювати політику, можливо, в якомусь більш сприятливому для України ключі. Не факт, що так буде, але цей сценарій виглядає краще, аніж стати відразу недоговороспроможними в свідомості Трампа, і таким чином назавжди закрити можливості для будь-якої допомоги США упродовж чотирьох років.

Я думаю, що на даному етапі для Трампа важливо провести перемовини між Україною та Росією і досягти результату. Трамп, очевидно, переконаний, що він як великий переговорник щойно збере всіх, відразу все вирішить.

Оточення Трампа регулярно говорить про те, що треба якнайшвидше провести вибори в Україні. Днями рупор Трампа Такер Карлсон педалював тему “нелегітимності Зеленського”. Чи означає ця медіа-метушня, що в очах адміністрації Трампа Зеленський нелегітимний, і США мають намір продавлювати проведення виборів, щоб уже тільки їхній переможець підписував необхідні документи з РФ?

Я б наголосив на тому моменті, що Трамп особисто нічого про легітимність Зеленського чи про необхідність виборів не говорив. Про нелегітимність казав Карлсон. Про те, що бажано провести вибори до кінця року, особливо якщо вдасться досягти якихось домовленостей щодо припинення вогню, Кіт Келлог в невеликому інтерв’ю говорив. Тому, поки важко сказати, наскільки ця позиція є офіційною. Оскільки Трамп нещодавно підкреслив, що він планує провести переговори з Україною в особі Зеленського та Росією, то очевидно, що він ніяких проблем в тому, щоб проводити перемовини з українським лідером не бачить. А заява Келлога цілком може бути пасом Росії у відповідь на слова Путіна, що мовляв, якщо ви вважаєте Зеленського нелегітимним, то ми можемо обговорювати питання проведення виборів.

Адміністрація Трампа хоче, щоб вибори відбулися до кінця року. Але ж Зеленський неодноразово говорив, що виборів до кінця війни не буде. Чи означає це, що Зеленський відмовиться проводити вибори, чи є реальним варіант заморозки бойових дій для того, щоб Україна могла провести вибори?

Тут багато “якщо”. Я думаю, що Зеленський буде акцентувати увагу на тому, що для проведення виборів необхідне реальне припинення вогню і гарантії безпеки. Це достатньо справедливо. Що у відповідь на це скаже адміністрація Трампа, ми не знаємо. Які варіанти вони будуть пропонувати, ми теж не знаємо. На що погодиться, наприклад, Росія, ми теж не знаємо. Прогнозувати це достатньо важко. Але думаю, буде акцент саме на необхідності гарантій безпеки для проведення виборів, і, швидше за все, після цього питання про вибори може зайти в глухий кут, тому що ніхто ці гарантій безпеки не надасть. Теоретично можливо все, але, вважаю, що, коли дійде справа до практичного обговорення, буде занадто багато питань.

Келлог заявив, що Зеленський “дав зрозуміти, що пом’якшить свою позицію” і що Путіну також доведеться пом’якшити свої позиції для переговорів. На які поступки висловив готовність піти Зеленський і до яких поступок будуть змушувати Путіна?

Думаю, адміністрація Трампа налаштована на замороження війни на діючій лінії фронту. При цьому, вони хочуть, щоб основний тягар підтримування цієї угоди та відновлення України взяла на себе Європа, а вони були б посередником зі сторони. Якщо Зеленський щось подібне санкціонує, він буде вимагати гарантій безпеки у вигляді розміщення іноземних військ, якихось гарантій направлення озброєнь, військової допомоги і т. д. Чи піде на це адміністрація Трампа, незрозуміло. Вона хоче просто все заморозити, де воно є, і відкласти це питання в довгу шухляду. Зрозуміло, що Росія буде висувати низку додаткових політичних вимог, одна з яких – це ті самі вибори. І не лише вибори, наприклад, ще допуск до цих виборів проросійських політиків, амністія для них, російська мова і тому подібне. Це теж може поставити перспективи подібних домовленостей під якесь велике запитання. Тож, поки що – це все гра, довкола якої всі намагаються використовувати те, що Трамп дуже хоче швидко досягнути домовленостей.

Ми не можемо знати навіть теоретично, до чого все може в кінцевому рахунку прийти. Якщо навіть якісь найбільш вигідні домовленості не будуть санкціоновані Росією, то це все одно не буде мати якогось сенсу. Не виключено, що навіть найбільш невигідні з точки зору України домовленості зрештою будуть відкинуті Путіним, тому що він може зайняти максималістську позицію, мовляв, все одно всіх переможе, і йому ні з ким домовлятися не треба. Думаю, що адміністрація Трампа не зможе змусити Путіна до якихось серйозних поступок.

Якщо відносини України та США зіпсуються, якою мірою Європа зможе компенсувати американську фінансову, військову, гуманітарну допомогу, що надходила з 2022 року?

Я вважаю, що нам потрібно орієнтуватися на те, що суттєвої допомоги від США не буде. Це не питання україно-американських відносин, це позиція Трампа – не роздавати гроші за межами США, що всі гроші мають залишатися в країні. Тому, швидше за все, ні про яку суттєву військову допомогу, тим більше фінансову, мова точно не буде йти. У Європи, в принципі, є ресурси, щоб надавати допомогу Україні. Але питання, – як вона буде поводити себе в нових умовах, тому що вже є загроза торгівельної війни між ЄС та США. Теоретично – Європа могла б досить суттєво допомагати Україні. Практично – ми не знаємо, як вона буде реагувати на нову позицію США, та наскільки вона буде в цій ситуації єдиною.

The post Вибори та поступки: чого хоче адміністрація Трампа від України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Розкрито три нові схеми ухилення від мобілізації: СБУ та Нацполіція затримали організаторів

Служба безпеки України спільно з Національною поліцією продовжують боротьбу з незаконними схемами ухилення від мобілізації. Нещодавно правоохоронці ліквідували три нові протиправні операції, пов’язані з намаганнями обійти законодавство у часи війни. У результаті спецоперацій у кількох регіонах країни було затримано чотирьох осіб, що організовували незаконні маршрути для ухилянтів від служби в армії.

Одним із найбільш вражаючих випадків стало викриття водія-далекобійника на Волині, який забезпечував нелегальні виїзди до країн Європейського Союзу для військовозобов’язаних. Чоловік розробив хитромудру схему: він приховував «клієнтів» у спеціально обладнаних тайниках вантажного відсіку фури, сподіваючись провести їх через митний контроль без зайвої уваги. Однак правопорушника затримали безпосередньо на митному посту, коли він намагався переправити чергового ухилянта через державний кордон.

Ще одну схему ліквідували на території Хмельницької та Чернівецької областей. Там правоохоронці викрили двох 18-річних мешканців Буковини, які організували канал незаконного переправлення військовозобов’язаних поза офіційними пунктами пропуску. За матеріалами справи, зловмисники власними автомобілями перевозили ухилянтів із Кам’янця-Подільського до Чернівецької області, оминаючи блокпости, після чого супроводжували їх до кордону лісовими маршрутами.

В Одесі правоохоронці викрили посадовицю однієї з міських клінічних лікарень — завідувачку відділення невропатології. За версією слідства, вона продавала фіктивні довідки про інвалідність, які дозволяли уникнути мобілізації. Для реалізації схеми жінка використовувала своє членство в експертній команді з оцінювання повсякденного функціонування особи, яка раніше діяла у форматі МСЕК.

Усім фігурантам повідомлено про підозру за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, а також за одержання неправомірної вигоди службовою особою. Наразі триває досудове розслідування.

У разі доведення вини затриманим загрожує до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Чому банки тимчасово блокують картки та як працюють системи захисту

Тимчасове блокування банківських карток є поширеною практикою, спрямованою насамперед на безпеку клієнтів і збереження їхніх коштів. Такі обмеження застосовуються у випадках, коли фінансова установа фіксує нетипову активність або потенційні ознаки шахрайства. За підрахунками фахівців, під подібні заходи потрапляє лише невелика частка активних карток — у межах 1–3%, що свідчить про вибірковий та обережний підхід банків.

Основу сучасного фінансового захисту становлять антифрод-системи нового покоління. Вони поєднують статистичні алгоритми, аналіз великих масивів даних та технології машинного навчання. Такі системи здатні в режимі реального часу відстежувати кожну операцію, порівнювати її з типовою поведінкою клієнта та миттєво реагувати на відхилення. Наприклад, підозру можуть викликати різка зміна географії платежів, незвично великі суми або серія однотипних транзакцій за короткий проміжок часу.

Однією з причин блокування можуть стати технічні тригери. Зокрема, увагу систем безпеки може привернути некоректно вказане призначення платежу. Під час онлайн-оплат експерти радять використовувати стандартні формулювання на кшталт «оплата за товар» або «оплата за послугу», адже незвичні або жартівливі написи можуть сприйматися як ризикові.

Ще один поширений фактор — поведінкові аномалії. Йдеться про надто часті перекази за короткий проміжок часу, різке зростання фінансової активності після тривалої перерви або операції, які не відповідають звичному фінансовому профілю клієнта.

У деяких випадках система безпеки може спрацювати навіть через технічні деталі. Наприклад, під час додавання картки на новий смартфон відсутність Bluetooth-сигналу від «довіреного» пристрою — смартгодинника чи навушників — може розцінюватися як додатковий ризик.

Фахівці радять у разі блокування картки не панікувати. Найчастіше таке обмеження має тимчасовий характер. Клієнту рекомендують самостійно звернутися до банку за номером телефону, зазначеним на звороті картки, або пройти ідентифікацію через офіційний мобільний застосунок.

Водночас експерти застерігають: категорично не варто телефонувати за номерами, з яких надходять дзвінки нібито від співробітників банку. Усі питання щодо блокування слід вирішувати виключно через офіційні канали зв’язку, щоб не стати жертвою шахраїв.

В Україні серед основних причин блокування карток залишаються непідтверджене походження коштів, фінансові операції, що не відповідають профілю клієнта, а також регулярні надходження від великої кількості платників. Такі перекази можуть трактуватися банком як ознаки підприємницької діяльності без належної реєстрації.

Риторика напруги: як загострюється конфлікт між ТЦК та суспільством

Протистояння між мобілізаційними структурами та частиною цивільного населення в Україні дедалі помітніше виходить за межі кулуарних дискусій і переходить у публічну площину. Останнім каталізатором став резонансний коментар Київського територіального центру комплектування, оприлюднений після серії інцидентів, пов’язаних із нападами на працівників ТЦК. Замість стриманого офіційного тону у заяві пролунала різка, емоційно забарвлена оцінка людей, які уникають призову, що миттєво викликало хвилю обговорень у медіа та соціальних мережах.

У тексті заяви представники мобілізаційної структури використали формулювання, які багато громадян сприйняли як принизливі та узагальнювальні. Осіб, що переховуються від мобілізації, охарактеризували образами на кшталт «сірої маси», наголошуючи на їхній нібито безвідповідальності та відсутності громадянської позиції. Така лексика, замість того щоб знизити напругу, лише посилила відчуття розколу між державними інституціями та частиною суспільства.

На цьому тлі особливо показовими виглядають цифри, оприлюднені уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем. За його словами, кількість звернень громадян щодо дій працівників ТЦК зросла в рази. Якщо у 2022 році було зафіксовано лише 18 скарг, то у 2024 році їх кількість перевищила 3400.

Омбудсмен підтверджує наявність системних порушень, серед яких незаконне фізичне утримання громадян, вилучення особистих речей, обмеження свободи пересування та застосування сили. Окремою проблемою він називає формальний підхід військово-лікарських комісій, коли особу визнають придатною до служби лише на підставі документів, тоді як військові частини згодом відмовляються приймати таких мобілізованих через реальний стан здоров’я.

Правозахисники зазначають, що ситуацію ускладнює відсутність ефективного діалогу між сторонами. Представники ТЦК апелюють до обов’язку захисту держави в умовах війни, тоді як громадяни вказують на масове ігнорування процесуальних прав, зокрема права на правову допомогу та належні медичні огляди.

Дмитро Лубінець наголошує, що відповідальність за порушення закону має бути невідворотною для всіх учасників конфлікту. За його словами, війна триває, і мобілізація є необхідною, однак вона повинна здійснюватися виключно в межах чинного законодавства та з дотриманням прав людини.

Водночас радикальні висловлювання окремих представників ТЦК та ігнорування юридичних процедур лише поглиблюють прірву між армією і суспільством. У підсумку дедалі гостріше постає питання про межу між державною безпекою та свавіллям, яке, за оцінками експертів, може дискредитувати саму ідею захисту держави в очах громадян.

Зимові Карпати очима зірки: родинна казка Олі Полякової в Буковелі

Поки для багатьох українців поїздка в засніжені Карпати залишається лише планом на майбутнє, Оля Полякова вже встигла зануритися в атмосферу справжнього зимового відпочинку разом із близькими. Співачка обрала Буковель як місце для сімейної подорожі та вирішила на власному прикладі продемонструвати, що українські курорти здатні не просто конкурувати з відомими закордонними напрямками, а й дивувати рівнем сервісу та комфорту.

Особливим гостем у цій мандрівці став американський зять артистки — Еден. Для нього поїздка в Карпати стала нагодою побачити інший бік України: сучасний, гостинний і водночас автентичний. Родина зупинилася в елітній віллі з панорамними краєвидами на гори, де передбачено все для безтурботного відновлення сил — від затишних інтер’єрів до басейну просто неба, який особливо ефектно виглядає серед зимового пейзажу.

Під час спілкування Полякова зізналася, що щиро захоплена тим, як розвивається український туризм. За її словами, сьогодні вже немає потреби шукати розкіш за кордоном, адже все необхідне для якісного відпочинку можна знайти в Україні.

Співачка зазначила, що в Буковелі з’явилися вілли та сервіси, які нічим не поступаються іноземним курортам. Вона додала, що за умови миру українські курорти могли б стати повноцінною альтернативою будь-якому європейському напрямку.

Прямий ефір не обійшовся без провокаційних запитань. Деякі глядачі поцікавилися, звідки у співачки кошти на такий люксовий відпочинок під час війни. У відповідь Полякова наголосила, що багато працює і чесно заробляє на своє життя сама. Вона визнала, що доходи під час війни зменшилися, однак це не змінює того факту, що її добробут — результат власної праці.

Артистка підкреслила, що пишається можливістю заробляти чесно та підтримувати українську економіку, відпочиваючи саме в Карпатах. Схоже, що американський зять залишився під великим враженням від української гостинності, рівня сервісу та краси гірських пейзажів.