Вибори та поступки: чого хоче адміністрація Трампа від України

Спецпредставник президента США Дональда Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що для врегулювання війни обидві країни повинні піти на поступки. За його словами, український президент Володимир Зеленський “вже дав зрозуміти, що пом’якшить свою позицію щодо територій”, а російський лідер Володимир Путін також має зробити крок назад.

На вашу думку, чому риторика Зеленського так сильно змінилася за останній місяць? Замість заборони на переговори з Путіним – “Ми готові”, замість “Ні слова без України!” – “Нам би теж хотілося взяти участь”, замість “НАТО та точка” – “Дайте хоч якихось гарантій”?

Він не хоче йти на конфлікти з адміністрацією Трампа. На даному етапі очевидно, що Трамп хоче якомога швидше домовитися, все вирішити, оголосити про завершення війни і таким чином сказати, що він молодець, і швидко вирішив проблему, яку створила адміністрація Джозефа Байдена. Він приділяє цьому велику увагу. І якщо в цій ситуації Україна займе якусь позицію, яка буде входити в дисонанс з позицією Трампа, то він просто скаже, що Київ не хоче нічого вирішувати, тож нехай сам зі своїми проблемами розбирається. Цей сценарій, м’яко кажучи, не є сприятливим, тому поки що українська влада підіграє Трампу. Розрахунок, думаю, достатньо простий, – зіткнувшись із реальними переговорами з Путіним, Трамп і його команда зрозуміють, що той недоговороспроможний, і після цього доведеться змінювати політику, можливо, в якомусь більш сприятливому для України ключі. Не факт, що так буде, але цей сценарій виглядає краще, аніж стати відразу недоговороспроможними в свідомості Трампа, і таким чином назавжди закрити можливості для будь-якої допомоги США упродовж чотирьох років.

Я думаю, що на даному етапі для Трампа важливо провести перемовини між Україною та Росією і досягти результату. Трамп, очевидно, переконаний, що він як великий переговорник щойно збере всіх, відразу все вирішить.

Оточення Трампа регулярно говорить про те, що треба якнайшвидше провести вибори в Україні. Днями рупор Трампа Такер Карлсон педалював тему “нелегітимності Зеленського”. Чи означає ця медіа-метушня, що в очах адміністрації Трампа Зеленський нелегітимний, і США мають намір продавлювати проведення виборів, щоб уже тільки їхній переможець підписував необхідні документи з РФ?

Я б наголосив на тому моменті, що Трамп особисто нічого про легітимність Зеленського чи про необхідність виборів не говорив. Про нелегітимність казав Карлсон. Про те, що бажано провести вибори до кінця року, особливо якщо вдасться досягти якихось домовленостей щодо припинення вогню, Кіт Келлог в невеликому інтерв’ю говорив. Тому, поки важко сказати, наскільки ця позиція є офіційною. Оскільки Трамп нещодавно підкреслив, що він планує провести переговори з Україною в особі Зеленського та Росією, то очевидно, що він ніяких проблем в тому, щоб проводити перемовини з українським лідером не бачить. А заява Келлога цілком може бути пасом Росії у відповідь на слова Путіна, що мовляв, якщо ви вважаєте Зеленського нелегітимним, то ми можемо обговорювати питання проведення виборів.

Адміністрація Трампа хоче, щоб вибори відбулися до кінця року. Але ж Зеленський неодноразово говорив, що виборів до кінця війни не буде. Чи означає це, що Зеленський відмовиться проводити вибори, чи є реальним варіант заморозки бойових дій для того, щоб Україна могла провести вибори?

Тут багато “якщо”. Я думаю, що Зеленський буде акцентувати увагу на тому, що для проведення виборів необхідне реальне припинення вогню і гарантії безпеки. Це достатньо справедливо. Що у відповідь на це скаже адміністрація Трампа, ми не знаємо. Які варіанти вони будуть пропонувати, ми теж не знаємо. На що погодиться, наприклад, Росія, ми теж не знаємо. Прогнозувати це достатньо важко. Але думаю, буде акцент саме на необхідності гарантій безпеки для проведення виборів, і, швидше за все, після цього питання про вибори може зайти в глухий кут, тому що ніхто ці гарантій безпеки не надасть. Теоретично можливо все, але, вважаю, що, коли дійде справа до практичного обговорення, буде занадто багато питань.

Келлог заявив, що Зеленський “дав зрозуміти, що пом’якшить свою позицію” і що Путіну також доведеться пом’якшити свої позиції для переговорів. На які поступки висловив готовність піти Зеленський і до яких поступок будуть змушувати Путіна?

Думаю, адміністрація Трампа налаштована на замороження війни на діючій лінії фронту. При цьому, вони хочуть, щоб основний тягар підтримування цієї угоди та відновлення України взяла на себе Європа, а вони були б посередником зі сторони. Якщо Зеленський щось подібне санкціонує, він буде вимагати гарантій безпеки у вигляді розміщення іноземних військ, якихось гарантій направлення озброєнь, військової допомоги і т. д. Чи піде на це адміністрація Трампа, незрозуміло. Вона хоче просто все заморозити, де воно є, і відкласти це питання в довгу шухляду. Зрозуміло, що Росія буде висувати низку додаткових політичних вимог, одна з яких – це ті самі вибори. І не лише вибори, наприклад, ще допуск до цих виборів проросійських політиків, амністія для них, російська мова і тому подібне. Це теж може поставити перспективи подібних домовленостей під якесь велике запитання. Тож, поки що – це все гра, довкола якої всі намагаються використовувати те, що Трамп дуже хоче швидко досягнути домовленостей.

Ми не можемо знати навіть теоретично, до чого все може в кінцевому рахунку прийти. Якщо навіть якісь найбільш вигідні домовленості не будуть санкціоновані Росією, то це все одно не буде мати якогось сенсу. Не виключено, що навіть найбільш невигідні з точки зору України домовленості зрештою будуть відкинуті Путіним, тому що він може зайняти максималістську позицію, мовляв, все одно всіх переможе, і йому ні з ким домовлятися не треба. Думаю, що адміністрація Трампа не зможе змусити Путіна до якихось серйозних поступок.

Якщо відносини України та США зіпсуються, якою мірою Європа зможе компенсувати американську фінансову, військову, гуманітарну допомогу, що надходила з 2022 року?

Я вважаю, що нам потрібно орієнтуватися на те, що суттєвої допомоги від США не буде. Це не питання україно-американських відносин, це позиція Трампа – не роздавати гроші за межами США, що всі гроші мають залишатися в країні. Тому, швидше за все, ні про яку суттєву військову допомогу, тим більше фінансову, мова точно не буде йти. У Європи, в принципі, є ресурси, щоб надавати допомогу Україні. Але питання, – як вона буде поводити себе в нових умовах, тому що вже є загроза торгівельної війни між ЄС та США. Теоретично – Європа могла б досить суттєво допомагати Україні. Практично – ми не знаємо, як вона буде реагувати на нову позицію США, та наскільки вона буде в цій ситуації єдиною.

The post Вибори та поступки: чого хоче адміністрація Трампа від України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Нова підозра для начальника продовольчої служби тилу бригади ЗСУ Костянтина Свірідова: незаконне збагачення та легалізація доходів

Начальнику продовольчої служби тилу однієї з бригад Десантно-штурмових військ Збройних сил України, Костянтину Свірідову, було пред'явлено нову підозру у незаконному збагаченні та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Це вже не перша підозра щодо його діяльності. Відповідно до слідства, Свірідов, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно накопичував значні суми коштів, джерело яких не було підтверджено законними доходами.

Підозра стосується ряду трансакцій, що включають переведення коштів через різноманітні компанії та особи, що дозволяє йому приховувати справжнє походження цих грошей. Окрім цього, є підстави вважати, що частина цих коштів була використана для легалізації активів, здобутих через корупційні схеми. Прокуратура вже розпочала детальне розслідування, яке повинно з’ясувати обсяг і масштаби зловживань.

За матеріалами провадження, з кінця грудня 2023 року по жовтень 2024 року майор придбав майна і витратив коштів на суму, що суттєво перевищує задекларовані доходи. Лише на одяг, взуття та аксесуари преміальних брендів він, за підрахунками слідчих, витратив близько 2,5 млн грн. Частину покупок здійснювали вже у перші місяці після початку перевірок у межах інших кримінальних проваджень.

Окремий епізод стосується придбання 9 жовтня 2024 року права довгострокової оренди земельної ділянки на острові Балі в Індонезії. Вартість угоди склала 187,3 тисячі доларів США — понад 7,7 млн грн за курсом НБУ на той момент.

Водночас у деклараціях за 2022–2024 роки військовий зазначав лише помірні доходи та незначні заощадження. Інформації про дорогі активи або значні фінансові зобов’язання не містилося. За даними слідства, різниця між витратами та легальними доходами перевищує три тисячі прожиткових мінімумів.

Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави майже 10 млн грн.

Це не перша підозра для майора. Раніше в межах розслідування щодо закупівель продовольства для військових йому інкримінували одержання неправомірної вигоди, шахрайство та ухилення від військової служби.

Слідство стверджує, що у червні 2025 року військовий отримав 10 тисяч доларів США за сприяння у зміні товарних позицій під час закупівель продуктів. Також встановлено факти підписання актів про повне постачання продукції, хоча фактично доставлялася лише частина товарів. Решту, за версією правоохоронців, могли привласнювати через підконтрольних осіб. Перевіряється і постачання неякісної або зіпсованої продукції.

Окремий блок підозр стосується ухилення від служби. За даними слідства, у 2025 році офіцер систематично перебував поза місцем служби, використовуючи відпустки та відрядження. Протягом року він відвідав Аргентину, Австрію, Швейцарію, Францію, Італію, Японію, Чехію, Туреччину, Єгипет та навіть Антарктиду. Слідчі встановили, що щонайменше 38 днів він не виконував службові обов’язки, але продовжував отримувати грошове забезпечення і премії на суму близько 156 тис. грн.

Під час обшуків правоохоронці вилучили 51 тисячу доларів США, 2,1 тисячі євро та понад 200 тисяч гривень готівкою. Також вилучено автомобілі, документи на елітну нерухомість та боргові розписки на 120 тисяч доларів. Окремо зафіксовано колекцію брендового одягу, взуття та аксесуарів, вартість якої, за оцінками, перевищує 8 млн грн.

У прокуратурі наголошують, що у 2026 році в межах розслідувань щодо зловживань під час закупівель для Сил оборони вже повідомлено про підозру 42 особам у 22 кримінальних провадженнях. Загальні збитки державі оцінюються у понад 3,4 млрд грн.

Слідство триває.

Осінь перед бурею: дипломатичні сигнали та приховані тривоги Європи

Незадовго до повномасштабного нападу Росія на Україна президент Володимир Зеленський намагався переконати європейських партнерів, що загроза великої війни не є неминучою. Як повідомляє The Guardian, упродовж осені 2021 року в дипломатичних колах точилися напружені дискусії щодо масштабів військової активності біля українських кордонів. Попри попередження розвідок і занепокоєння союзників, офіційний Київ прагнув уникнути паніки, яка могла б дестабілізувати економіку та внутрішньополітичну ситуацію.

За інформацією британських журналістів, у середині листопада 2021 року тодішній міністр оборони Велика Британія Бен Воллес здійснив візит до Києва. Його поїздка відбувалася на тлі тривожних даних про концентрацію військ і техніки вздовж кордонів. Під час переговорів обговорювалися сценарії можливого розвитку подій, рівень готовності української армії та перспективи військово-технічної підтримки. Британська сторона наголошувала на серйозності загроз, спираючись на аналітичні оцінки та розвіддані.

Як зазначає джерело, поінформоване про зустріч, Воллес навіть використав приказку «Свиню в базарний день не відгодуєш», натякаючи на необхідність негайних дій. Зеленський, за словами співрозмовників видання, вислухав ці застереження без публічної демонстрації готовності різко змінювати курс.

У матеріалі підкреслюється, що український президент на той момент уже не вірив у можливість домовитися з Володимиром Путіним, однак побоювався, що публічні заяви про неминучість великої війни можуть спровокувати паніку всередині країни. На його думку, це могло призвести до економічної та політичної кризи навіть без фактичного вторгнення — чим, як він підозрював, і могла скористатися Москва.

The Guardian пише, що Зеленського дедалі більше дратували публічні заяви США та Великої Британії про загрозу вторгнення, які супроводжувалися приватними попередженнями через дипломатичні та розвідувальні канали. У листопаді 2021 року він нібито направив одного з високопосадовців українських спецслужб до однієї з європейських столиць із завданням донести через розвідувальні контакти меседж про те, що страх війни є перебільшеним, а Вашингтон таким чином чинить тиск на Росію.

Кілька українських джерел, на які посилається видання, вважають, що Зеленський був переконаний у малоймовірності повномасштабного вторгнення, зокрема під впливом керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За їхніми словами, Єрмак виходив із припущення, що Росія діє в межах «сірої зони» гібридної війни і не піде на масштабний наступ, який остаточно зруйнує її відносини із Заходом.

Єрмак відмовився від інтерв’ю для матеріалу The Guardian. Видання зазначає, що він був одним із небагатьох українських посадовців, які підтримували регулярні контакти з російськими представниками, зокрема із заступником керівника адміністрації президента РФ Дмитром Козаком у межах переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

Матеріал британського видання подає цю версію подій із посиланням на джерела, близькі до тодішніх процесів. Офіційної реакції української сторони на наведені в публікації твердження наразі не оприлюднено.

Справa щодо можливих збитків бюджету Києва: обставини, аргументи та наслідки

У центрі уваги правоохоронних органів опинилася діяльність директора Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації — Володимир Репік. Слідчі Національної поліції досліджують обставини здійснення місцевих запозичень у 2020–2021 роках та намагаються встановити, чи були допущені порушення під час організації випуску облігацій внутрішніх місцевих позик. За версією слідства, йдеться про можливу службову недбалість, яка могла призвести до значних фінансових втрат для столичного бюджету.

Предметом розслідування є сума у 581,1 млн гривень — саме стільки, за оцінками правоохоронців, місто сплатило інвесторам у вигляді відсотків за користування залученими коштами. Облігації внутрішніх місцевих позик традиційно використовуються органами місцевого самоврядування як інструмент залучення додаткового фінансування для реалізації інфраструктурних та соціальних програм. Проте в даному випадку виникли питання щодо доцільності умов запозичення, рівня відсоткових ставок та ефективності управління борговими зобов’язаннями.

За даними слідства, у 2020–2021 роках Департамент фінансів КМДА здійснив випуск облігацій серій «I», «J», «K», «L», «M», «N», «O» на загальну суму 2,59 млрд гривень. Дохідність перших чотирьох серій становила 11%, а наступних трьох — 5% маржі плюс облікова ставка Національного банку України.

Рішення про здійснення запозичень ухвалювала Київрада, зокрема рішенням №439/9518 від 3 вересня 2020 року було передбачено емісію облігацій на 1,49 млрд грн. У документах зазначалося, що директор фіндепартаменту має здійснювати всі необхідні дії, пов’язані із запозиченнями, включно з підписанням відповідних документів.

Правоохоронці вважають, що потреби у залученні коштів не було, адже бюджети Києва 2020 та 2021 років були профіцитними — близько 11 млрд грн щороку. За результатами судової економічної експертизи встановлено, що місто сплатило 581,1 млн грн відсотків за облігаціями.

У матеріалах слідства також зазначено, що останні серії облігацій нібито випускалися для покриття відсотків за попередніми, а директор департаменту не ініціював заходів щодо зменшення боргового навантаження чи перегляду умов запозичень.

26 січня Шевченківський райсуд Києва обрав Репіку запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 21:00 до 6:00 до 23 березня 2026 року. Йому також заборонено залишати Київську область без дозволу слідства, зобов’язано здати закордонний паспорт і з’являтися за викликом.

2 лютого суд відмовив у клопотанні про його відсторонення від посади. Захист наголошував, що всі документи вже вилучені, слідство триває майже чотири роки, а відсторонення може негативно вплинути на роботу міста в умовах воєнного стану. Репік підозру не визнає і наполягає, що рішення про запозичення ухвалювала Київрада як колегіальний орган.

Володимир Репік працює на держслужбі понад 30 років. До приходу в КМДА у 2010 році обіймав посади в Держказначействі, Мінфіні та Міністерстві ЖКГ. У різні роки його називали близьким до колишнього очільника КМДА Олександра Попова, а згодом — до першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника.

У період повномасштабної війни частина депутатів Київради критикувала фінансову політику міської влади, зокрема розподіл коштів між інфраструктурними проєктами та підтримкою армії.

У публічному просторі також згадуються компанії, пов’язані з родичем чиновника Андрієм Репіком, які виконували роботи на замовлення структур, підпорядкованих КМДА. Водночас прямих обвинувачень у межах цього кримінального провадження щодо таких компаній не висунуто.

Слідство у справі триває.

Зеленський доручив Федорову підготувати план війни ще на рік

За інформацією наших джерел в Офісі президента, Володимир Зеленський доручив міністру оборони Михайлу Федорову підготувати детальний план дій, який дозволить Україні ефективно продовжувати бойові дії ще щонайменше протягом року. Співрозмовники стверджують, що на Банковій розраховують на технологічні та управлінські нововведення. Йдеться про масштабування виробництва безпілотників, цифровізацію управління військовими процесами, оптимізацію ресурсів і нові підходи до […]