Вибори та поступки: чого хоче адміністрація Трампа від України

Спецпредставник президента США Дональда Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що для врегулювання війни обидві країни повинні піти на поступки. За його словами, український президент Володимир Зеленський “вже дав зрозуміти, що пом’якшить свою позицію щодо територій”, а російський лідер Володимир Путін також має зробити крок назад.

На вашу думку, чому риторика Зеленського так сильно змінилася за останній місяць? Замість заборони на переговори з Путіним – “Ми готові”, замість “Ні слова без України!” – “Нам би теж хотілося взяти участь”, замість “НАТО та точка” – “Дайте хоч якихось гарантій”?

Він не хоче йти на конфлікти з адміністрацією Трампа. На даному етапі очевидно, що Трамп хоче якомога швидше домовитися, все вирішити, оголосити про завершення війни і таким чином сказати, що він молодець, і швидко вирішив проблему, яку створила адміністрація Джозефа Байдена. Він приділяє цьому велику увагу. І якщо в цій ситуації Україна займе якусь позицію, яка буде входити в дисонанс з позицією Трампа, то він просто скаже, що Київ не хоче нічого вирішувати, тож нехай сам зі своїми проблемами розбирається. Цей сценарій, м’яко кажучи, не є сприятливим, тому поки що українська влада підіграє Трампу. Розрахунок, думаю, достатньо простий, – зіткнувшись із реальними переговорами з Путіним, Трамп і його команда зрозуміють, що той недоговороспроможний, і після цього доведеться змінювати політику, можливо, в якомусь більш сприятливому для України ключі. Не факт, що так буде, але цей сценарій виглядає краще, аніж стати відразу недоговороспроможними в свідомості Трампа, і таким чином назавжди закрити можливості для будь-якої допомоги США упродовж чотирьох років.

Я думаю, що на даному етапі для Трампа важливо провести перемовини між Україною та Росією і досягти результату. Трамп, очевидно, переконаний, що він як великий переговорник щойно збере всіх, відразу все вирішить.

Оточення Трампа регулярно говорить про те, що треба якнайшвидше провести вибори в Україні. Днями рупор Трампа Такер Карлсон педалював тему “нелегітимності Зеленського”. Чи означає ця медіа-метушня, що в очах адміністрації Трампа Зеленський нелегітимний, і США мають намір продавлювати проведення виборів, щоб уже тільки їхній переможець підписував необхідні документи з РФ?

Я б наголосив на тому моменті, що Трамп особисто нічого про легітимність Зеленського чи про необхідність виборів не говорив. Про нелегітимність казав Карлсон. Про те, що бажано провести вибори до кінця року, особливо якщо вдасться досягти якихось домовленостей щодо припинення вогню, Кіт Келлог в невеликому інтерв’ю говорив. Тому, поки важко сказати, наскільки ця позиція є офіційною. Оскільки Трамп нещодавно підкреслив, що він планує провести переговори з Україною в особі Зеленського та Росією, то очевидно, що він ніяких проблем в тому, щоб проводити перемовини з українським лідером не бачить. А заява Келлога цілком може бути пасом Росії у відповідь на слова Путіна, що мовляв, якщо ви вважаєте Зеленського нелегітимним, то ми можемо обговорювати питання проведення виборів.

Адміністрація Трампа хоче, щоб вибори відбулися до кінця року. Але ж Зеленський неодноразово говорив, що виборів до кінця війни не буде. Чи означає це, що Зеленський відмовиться проводити вибори, чи є реальним варіант заморозки бойових дій для того, щоб Україна могла провести вибори?

Тут багато “якщо”. Я думаю, що Зеленський буде акцентувати увагу на тому, що для проведення виборів необхідне реальне припинення вогню і гарантії безпеки. Це достатньо справедливо. Що у відповідь на це скаже адміністрація Трампа, ми не знаємо. Які варіанти вони будуть пропонувати, ми теж не знаємо. На що погодиться, наприклад, Росія, ми теж не знаємо. Прогнозувати це достатньо важко. Але думаю, буде акцент саме на необхідності гарантій безпеки для проведення виборів, і, швидше за все, після цього питання про вибори може зайти в глухий кут, тому що ніхто ці гарантій безпеки не надасть. Теоретично можливо все, але, вважаю, що, коли дійде справа до практичного обговорення, буде занадто багато питань.

Келлог заявив, що Зеленський “дав зрозуміти, що пом’якшить свою позицію” і що Путіну також доведеться пом’якшити свої позиції для переговорів. На які поступки висловив готовність піти Зеленський і до яких поступок будуть змушувати Путіна?

Думаю, адміністрація Трампа налаштована на замороження війни на діючій лінії фронту. При цьому, вони хочуть, щоб основний тягар підтримування цієї угоди та відновлення України взяла на себе Європа, а вони були б посередником зі сторони. Якщо Зеленський щось подібне санкціонує, він буде вимагати гарантій безпеки у вигляді розміщення іноземних військ, якихось гарантій направлення озброєнь, військової допомоги і т. д. Чи піде на це адміністрація Трампа, незрозуміло. Вона хоче просто все заморозити, де воно є, і відкласти це питання в довгу шухляду. Зрозуміло, що Росія буде висувати низку додаткових політичних вимог, одна з яких – це ті самі вибори. І не лише вибори, наприклад, ще допуск до цих виборів проросійських політиків, амністія для них, російська мова і тому подібне. Це теж може поставити перспективи подібних домовленостей під якесь велике запитання. Тож, поки що – це все гра, довкола якої всі намагаються використовувати те, що Трамп дуже хоче швидко досягнути домовленостей.

Ми не можемо знати навіть теоретично, до чого все може в кінцевому рахунку прийти. Якщо навіть якісь найбільш вигідні домовленості не будуть санкціоновані Росією, то це все одно не буде мати якогось сенсу. Не виключено, що навіть найбільш невигідні з точки зору України домовленості зрештою будуть відкинуті Путіним, тому що він може зайняти максималістську позицію, мовляв, все одно всіх переможе, і йому ні з ким домовлятися не треба. Думаю, що адміністрація Трампа не зможе змусити Путіна до якихось серйозних поступок.

Якщо відносини України та США зіпсуються, якою мірою Європа зможе компенсувати американську фінансову, військову, гуманітарну допомогу, що надходила з 2022 року?

Я вважаю, що нам потрібно орієнтуватися на те, що суттєвої допомоги від США не буде. Це не питання україно-американських відносин, це позиція Трампа – не роздавати гроші за межами США, що всі гроші мають залишатися в країні. Тому, швидше за все, ні про яку суттєву військову допомогу, тим більше фінансову, мова точно не буде йти. У Європи, в принципі, є ресурси, щоб надавати допомогу Україні. Але питання, – як вона буде поводити себе в нових умовах, тому що вже є загроза торгівельної війни між ЄС та США. Теоретично – Європа могла б досить суттєво допомагати Україні. Практично – ми не знаємо, як вона буде реагувати на нову позицію США, та наскільки вона буде в цій ситуації єдиною.

The post Вибори та поступки: чого хоче адміністрація Трампа від України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Джонні Депп готує першу англомовну екранізацію “Майстра і Маргарити”

Джонні Депп оголосив про запуск амбітного кінопроєкту — повнометражної англомовної адаптації роману Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита”, в якій він також виконає одну з головних ролей. Незважаючи на численні спроби відомих режисерів, таких як Роман Поланський, Федеріко Фелліні, Террі Гілліам та Баз Лурман, раніше повного англомовного втілення твору на екрані не було. Цей проєкт стане першим, який представить класичний сюжет світовій аудиторії у форматі великого кіно англійською мовою.

Студія IN.2 Film веде роботу над проєктом разом з виконавчими продюсерками Світланою Мігуновою-Далі та Грейс Ло, проте поки не розкриті деталі щодо режисера та повного акторського складу. Попередньо зйомки заплановані на кінець 2026 року, а виробники обіцяють зберегти атмосферу та дух оригінального роману, одночасно адаптуючи його для сучасного кіноглядача.

Цікаво, що співпродюсерки вже тривалий час судяться з Михайлом Локшиним, який у 2024 році випустив російськомовну екранізацію “Майстра і Маргарити”. Локшин звинувачує Далі та Ло у блокуванні показів його фільму в США, посилаючись на їхні права на англомовну адаптацію.

Ім’я Булгакова в Україні викликає суперечки. Письменнику закидають антиукраїнські погляди та критикують його ставлення до української незалежності. Після початку російської агресії у 2014 році активісти неодноразово вимагали закрити музей Булгакова на Андріївському узвозі у Києві. Міністр культури Олександр Ткаченко у 2022 році захищав музей, зазначивши, що Булгаков – уродженець Києва, а окремі сумнівні репліки належать персонажам.

Джонні Депп давно висловлював підтримку Україні: ще з 2014 року він підтримував Революцію Гідності, виступав за звільнення Олега Сенцова та відкрито висловлював солідарність після 2022 року.

Майбутня екранізація “Майстра і Маргарити” може стати не лише культурною подією, але й предметом дискусій через історичні суперечки щодо автора в Україні та складну репутацію минулих екранізацій.

Придбання квартири прокуроркою у Вінниці викликало питання щодо ринкової вартості угоди

Прокурорка відділу земельних відносин Вінницької обласної прокуратури Лариса Моніч задекларувала значну зміну свого майнового стану, придбавши квартиру у Вінниці площею 54,7 м² за 2,22 мільйона гривень. Ця угода привернула увагу експертів і громадськості через те, що ціна за квадратний метр у межах приблизно 970 доларів значно відрізняється від середньоринкових показників на кінець 2025 року.

Для порівняння: середня вартість нового житла у Вінниці у цей період коливалася в межах 45–55 тисяч гривень за квадратний метр. У популярних житлових комплексах ціни сягали 60–80 тисяч гривень за квадратний метр, а у преміумсегменті — до 100–110 тисяч гривень. Виходячи з цих показників, квартира, придбана прокуроркою, обійшлася на 15–30 % дешевше від ринкової середньої ціни, що викликає запитання щодо умов і джерел фінансування угоди.

Продавцем виступив Концерн «Поділля» (ЄДРПОУ 33126939), один із найбільших забудовників Вінниці, земельні питання якого регулярно потрапляють до відділу Лариси Моніч.

Згідно з декларацією, 24 листопада прокурорка внесла перший платіж у розмірі 962 тис. грн, а 2 грудня оформила кредит і доплатила 1,3 млн грн. Офіційно угода задекларована, податки сплачені.

Факт придбання квартири за ціною, що значно нижча за ринкову, викликає питання щодо потенційного конфлікту інтересів, адже прокурорка відповідає за земельні справи місцевих забудовників.

Вирок за напад на аптеку в Миколаєві: суд призначив покарання за розбій серед білого дня

Центральний районний суд Миколаєва ухвалив обвинувальний вирок у справі про зухвалий напад на аптечний заклад, який стався наприкінці листопада 2024 року. На лаві підсудних опинилася 34-річна мешканка міста, дії якої кваліфікували за частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України. Суд дійшов висновку, що злочин був вчинений умисно та з використанням небезпечного способу, що створювало загрозу для здоров’я працівниці аптеки.

Як встановили під час розгляду справи, жінка зайшла до аптеки, розташованої на проспекті Центральному, та звернулася до асистента фармацевта з проханням розміняти готівку. Скориставшись моментом, вона застосувала газовий балончик, після чого безперешкодно потрапила до касової зони. Звідти було викрадено близько 6,5 тисячі гривень, після чого нападниця намагалася швидко залишити приміщення.

Жінка визнала свою провину, пояснивши, що опинилася в тяжкій життєвій ситуації та їй потрібно було сплатити оренду житла. Вона компенсувала завдану потерпілій шкоду та щиро каялася у вчиненому.

Суд, врахувавши тяжкі життєві обставини, щире каяття та відшкодування збитків, застосував статтю 69 КК України та призначив покарання нижче від мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.4 ст.186 КК. Жінку визнано винною та засуджено до позбавлення волі на строк чотири роки.

Вирок ВАКС у “зерновій справі”: реальні строки та заборона на керівні посади

Вищий антикорупційний суд поставив крапку у резонансній справі про завдання значних збитків державі під час операцій із зерном, ухваливши обвинувальний вирок двом ключовим фігурантам. Реальні строки позбавлення волі отримали колишній очільник державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» Василь Сахненко та керівник німецько-українського підприємства «БІТ» Ігор Трушенко. Суд дійшов висновку, що вони діяли узгоджено, реалізувавши схему заниження вартості зерна, що призвело до фінансових втрат для бюджету.

За рішенням суду, Василя Сахненка засуджено до чотирьох років ув’язнення, а Ігоря Трушенка — до трьох років і десяти місяців. Окрім основного покарання, обом фігурантам заборонено обіймати керівні посади впродовж визначеного строку, а також призначено штрафи. Такий комплекс санкцій, за оцінками правників, має на меті не лише покарання винних, а й унеможливлення повторення подібних зловживань у майбутньому.

Як встановив суд, у 2020 році державне підприємство уклало з компаніями, пов’язаними з Ігорем Трушенком, договори на поставку зерна майбутнього врожаю. Первинні умови контрактів передбачали визначення ціни зерна з урахуванням ринкової вартості на момент поставки. Однак згодом сторони навмисно внесли зміни до документів, вилучивши цей пункт.

У результаті зерно було реалізоване майже вдвічі дешевше за ринкову ціну. Це призвело до фінансових втрат для державного підприємства на суму понад 13,4 млн грн, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Вирок у справі ухвалила суддя ВАКС Віра Михайленко. Матеріали провадження надійшли до суду лише у лютому 2025 року, однак розгляд відбувся у стислі строки.

Наразі вирок не набрав законної сили. Засуджені мають 30 днів для подання апеляційної скарги.