Війна в Україні як виклик для адміністрації Трампа: Росія може вимагати змін до Конституції України

Загострення ситуації в Україні та триваюча війна з Росією стає серйозним викликом для адміністрації президента США Дональда Трампа. Попри бажання Білого дому зосередитися на внутрішніх та інших міжнародних питаннях, конфлікт на сході Європи продовжує залишатися у центрі світової уваги. Водночас з’являються припущення, що Москва може висунути вимоги щодо внесення змін до Конституції України, зокрема в питаннях територіальної цілісності.

Про це в ефірі “Радіо Свобода” сказав колишній посол України у Великій Британії та ексміністр закордонних справ Вадим Пристайко.

Говорячи про те, в чому полягає план Трампа, він зауважив, що війна в Україні “не вкладається в їхню схему розбірок по всьому світу” і “заважає адміністрації Трампа зосередитися на питаннях Китаю, південно-азіатського регіону”.

“Узагалі залишити Європу, вирішити власні питання. І тому спочатку проганяється така теза: “Давайте за 24 години я все вирішу”. Коли це не відбувається, починається заглиблення на перший рівень проблеми… Тобто робиться другий варіант. І дивляться, яка буде реакція від України і від Росії”, – сказав Пристайко.

За його словами, зараз той етап, коли перші пропозиції Україні були зроблені і вона показує, що вони її не влаштовують.

Відповідаючи на запитання щодо поступок, які можуть очікуватися від України, ексміністр зауважив, що його турбує, що “в ході цих розмов постійно згадуються наші територіальні поступки”.

“По-перше, це неприємно чути, бо це точно проти того, як Україна собі уявляє справедливий мир… Це точно йде проти світового міжнародного права”, – зазначив він.

Крім того, Пристайко підкреслив, що не зрозуміло, яким чином це допоможе Україні “вийти з конфлікту”.

“Якщо навіть уявити, що Росії потрібні ці землі… У них і так багато земель, які занепали, і вони не знають, що з ними робити. Ба більше, це тільки дає їм більше апетиту. Тому що вони і так зараз володіють цією землею. Легалізація цього “придбання” для них не коштує так багато, щоб аж взяти і припинити війну”, – сказав посол.

Він додав, що очевидною для України є “можливість призупинити війну хоча б там, де зараз вона знаходиться, і відстояти те, що вважається Україною”.

На запитання, як Вашингтон може очікувати, що Україна юридично чи технічно оформить щось подібне, – буквально відпише території Росії чи “заморозить” фронт і змириться з контролем Росією цих територій – Пристайко висловив думку, що “станом на сьогодні немає чіткого розуміння адміністрацією, який документ буде підписаний”.

Водночас, зауважив він, “це уявляє Путін”, який, на думку ексміністра, забажає внесення до Конституції України змін, яких вимагають росіяни.

“Відмова від областей, визнання багатьох речей. Це дійсно дуже неприємний механізм, до якого будуть підштовхувати. І я боюся, що американській адміністрації так прямо і буде заявлено Російською Федерацією: “Ми хочемо бачити зміни до територіальної цілісності в українській Конституції”. Чи знайдуться у українського народу і українських керівників сили сказати “ні”, – ми з вами побачимо дуже скоро”, – сказав Пристайко.

Трамп і війна в Україні

Раніше президент Парламентської Асамблеї Ради Європи Теодорас Русопулос заявив, що вірить у те, що Трамп може привести “до пошуку рішення або принаймні до пошуку спільного шляху для діалогу” щодо війни в Україні.

За словами Русопулоса, Трамп “як бізнесмен готовий робити все дуже швидко”, і він уже “зіграв вирішальну роль на Близькому Сході і у звільненні частини заручників”.

The post Війна в Україні як виклик для адміністрації Трампа: Росія може вимагати змін до Конституції України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Одеський суд обрав запобіжний захід керівнику комунального підприємства

22 лютого 2026 року Одеський Хаджибейський районний суд ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо директора комунального підприємства, яке здійснює спеціалізовані монтажно-експлуатаційні роботи в місті. Суд підтримав позицію слідчих органів та обрав найсуворіший із передбачених законом запобіжних заходів.

Йдеться про керівника КП «СМЭП» — підприємства, що забезпечує функціонування та обслуговування елементів дорожньої інфраструктури, зокрема технічних засобів організації дорожнього руху. За інформацією, озвученою під час судового засідання, сторона обвинувачення наполягала на необхідності ізоляції посадовця на період досудового розслідування, мотивуючи це ризиками впливу на свідків та можливістю перешкоджання встановленню істини у справі.

У справі наразі не розкриваються офіційні деталі: правоохоронні органи не повідомляють про кваліфікацію інкримінованих дій, обсяг можливих порушень або ймовірні збитки. Водночас обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить, що суд визнав аргументи слідства достатніми для застосування жорсткого процесуального механізму.

Згідно з процедурою, слідство обґрунтовує необхідність такого рішення ризиками можливого впливу на свідків, знищення чи приховування документів, продовження ймовірної протиправної діяльності або спроб ухилення від слідства. Наразі публічна позиція сторони захисту відсутня.

КП «СМЭП» є частиною муніципальної інфраструктури та має повноваження у сфері виконання спеціалізованих робіт, укладання договорів і управління бюджетними коштами. У подібних провадженнях зазвичай предметом перевірки стають управлінські рішення, контрактна політика та фінансова дисципліна підприємства.

Розслідування триває. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів слідчих дій та можливого оскарження запобіжного заходу в апеляційному порядку.

Рішення Тячівського районного суду: сім років ув’язнення за перевищення повноважень

Тячівський районний суд Закарпатської області ухвалив обвинувальний вирок стосовно колишнього працівника патрульної поліції Миколи Марічака, визнавши його винним у перевищенні службових повноважень. За результатами розгляду справи суд призначив покарання у вигляді семи років позбавлення волі. Крім того, засудженого позбавлено спеціального звання капрала поліції та встановлено трирічну заборону на обіймання посад у правоохоронних органах.

Інцидент, що ліг в основу кримінального провадження, стався 5 вересня. Під час виконання службових обов’язків правоохоронець, за висновками слідства та суду, вийшов за межі наданих законом повноважень, чим порушив права громадян та завдав шкоди авторитету правоохоронної системи. У ході судового розгляду було досліджено матеріали справи, заслухано свідчення сторін та проаналізовано зібрані докази.

За матеріалами справи, під час суперечки чоловік замахнувся і вдарив правоохоронця. У відповідь Микола Марічак завдав удару, після чого чоловік упав на землю. Згодом його підняли та посадили у повозку. Після інциденту всі учасники роз’їхалися.

Суд дослідив записи з камер спостереження, показання сторін та інші докази. У рішенні зазначено, що потерпілий був літнього віку, а поліцейський мав фізичну перевагу. Суд дійшов висновку, що підстав для застосування сили не було, а дії правоохоронця перевищували межі службових повноважень.

Наступного дня після події стан чоловіка різко погіршився. Його госпіталізували, де медики встановили черепно-мозкову травму. Після двох операцій він перебував у комі та через 13 днів помер від ускладнень, спричинених набряком мозку.

У судовому засіданні обвинувачений частково визнав обставини інциденту, однак не погодився з правовою кваліфікацією своїх дій. Він стверджував, що діяв рефлекторно після удару та що чоловік перебував у стані сп’яніння. Проте суд не прийняв ці пояснення як підставу для виправдання застосування сили без належних правових підстав.

Рішення у справі ухвалила суддя Мирослава Стецюк. Вирок передбачає реальне позбавлення волі, заборону обіймати посади в правоохоронних органах та позбавлення спеціального звання.

Про перебіг розгляду повідомляло видання Судовий репортер. Сторони мають право подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.

Міжнародну шахрайську мережу викрито у Дніпрі: спільна операція правоохоронців трьох держав

Правоохоронні органи України спільно з колегами з Литви та Латвії припинили діяльність масштабної міжнародної злочинної організації, яка протягом року систематично ошукувала громадян Європейський Союз. За попередніми підрахунками слідства, сума завданих збитків перевищує 1,2 мільйона доларів США, що становить понад 51 мільйон гривень.

Ключову роль у викритті схеми відіграла Security Service of Ukraine, яка координувала оперативні заходи на території країни. У результаті спецоперації в місті Dnipro затримано організатора злочинної групи та ще десятьох її активних учасників. Слідчі дії проводилися одночасно за кількома адресами, що дозволило зібрати значну доказову базу та запобігти подальшим епізодам шахрайства.

Для створення довіри шахраї використовували спеціально розроблену онлайн-платформу, що імітувала роботу криптобіржі. На сайті демонструвалися фальсифіковані графіки зростання активів та неправдиві дані про прибутковість. Потенційним інвесторам пропонували зробити невеликий початковий внесок, після чого їм показували «прибуток» і стимулювали вкладати більші суми.

Коли розмір інвестицій досягав значних обсягів, зловмисники припиняли контакт, блокували доступ до акаунтів і переводили кошти на власні криптогаманці. Таким чином протягом року було реалізовано масштабну схему виманювання грошей.

Під час понад 40 обшуків у приміщеннях кол-центрів та за місцями проживання підозрюваних вилучено мобільні телефони, комп’ютери з доказами діяльності, а також близько 21 млн грн готівкою, ймовірно отриманих злочинним шляхом.

Затриманим повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема щодо створення та участі у злочинній організації, шахрайства в особливо великих розмірах із використанням електронних систем та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Фігуранти перебувають під вартою.

Слідчі дії тривають. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми та канали руху коштів, а також перевіряють причетність до міжнародних мереж кіберзлочинності.

Порожня декларація та 146 635 гривень виграшу: що відомо про фінансовий звіт посадовця з Івано-Франківщини

Фінансова звітність державних службовців традиційно перебуває під пильною увагою громадськості, адже йдеться про прозорість, підзвітність та довіру до органів влади. Цього разу інтерес викликала декларація головного спеціаліста Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Микола Гундяк за 2024 рік. Документ виявився вкрай лаконічним: фактично заповненим залишився лише розділ із зазначенням доходів, тоді як інші пункти декларації містять позначки про відсутність відповідних даних.

У поданому звіті посадовець не вказав жодної інформації про членів сім’ї, об’єкти нерухомості, транспортні засоби, грошові активи, цінні папери чи корпоративні права. Також відсутні відомості про фінансові зобов’язання або інші суттєві активи. Така структура декларації виглядає нетиповою, адже більшість службовців зазвичай декларують хоча б мінімальні відомості про майно чи заощадження.

Згідно з поданою інформацією, за рік Микола Гундяк отримав 227 040 гривень заробітної плати та 1 000 гривень матеріальної допомоги від свого ж управління. Окремо він задекларував виграш у розмірі 146 635 гривень від ТОВ «ГЕЙМДЕВ» — компанії, що пов’язана з онлайн-казино. Саме ця сума становить значну частину його річного доходу.

У розділі «Грошові активи» зазначено відсутність коштів у декларанта та членів сім’ї. Водночас інформація про самих членів сім’ї також не подана. Місцем реєстрації та фактичного проживання вказано місто Яремче, однак жодного об’єкта нерухомості там не задекларовано — ні у власності, ні в користуванні.

Попередні декларації посадовця мають аналогічну структуру: у них відображені лише доходи, тоді як розділи про майно та активи залишаються порожніми. Це формує послідовну картину відсутності задекларованого майна протягом тривалого часу.

Особливу увагу привертає співвідношення доходів: понад половина річного фінансового надходження припадає на виграш у сфері грального бізнесу. Для державного службовця контролюючого органу такі обставини можуть створювати репутаційні та потенційні антикорупційні ризики, адже прозорість походження коштів є ключовою вимогою декларування.

Ситуація наразі оцінюється виключно на основі поданих декларацій. Питання повноти та достовірності інформації може стати предметом додаткової перевірки у разі відповідних процедур контролю.