Війна в Україні як виклик для адміністрації Трампа: Росія може вимагати змін до Конституції України

Загострення ситуації в Україні та триваюча війна з Росією стає серйозним викликом для адміністрації президента США Дональда Трампа. Попри бажання Білого дому зосередитися на внутрішніх та інших міжнародних питаннях, конфлікт на сході Європи продовжує залишатися у центрі світової уваги. Водночас з’являються припущення, що Москва може висунути вимоги щодо внесення змін до Конституції України, зокрема в питаннях територіальної цілісності.

Про це в ефірі “Радіо Свобода” сказав колишній посол України у Великій Британії та ексміністр закордонних справ Вадим Пристайко.

Говорячи про те, в чому полягає план Трампа, він зауважив, що війна в Україні “не вкладається в їхню схему розбірок по всьому світу” і “заважає адміністрації Трампа зосередитися на питаннях Китаю, південно-азіатського регіону”.

“Узагалі залишити Європу, вирішити власні питання. І тому спочатку проганяється така теза: “Давайте за 24 години я все вирішу”. Коли це не відбувається, починається заглиблення на перший рівень проблеми… Тобто робиться другий варіант. І дивляться, яка буде реакція від України і від Росії”, – сказав Пристайко.

За його словами, зараз той етап, коли перші пропозиції Україні були зроблені і вона показує, що вони її не влаштовують.

Відповідаючи на запитання щодо поступок, які можуть очікуватися від України, ексміністр зауважив, що його турбує, що “в ході цих розмов постійно згадуються наші територіальні поступки”.

“По-перше, це неприємно чути, бо це точно проти того, як Україна собі уявляє справедливий мир… Це точно йде проти світового міжнародного права”, – зазначив він.

Крім того, Пристайко підкреслив, що не зрозуміло, яким чином це допоможе Україні “вийти з конфлікту”.

“Якщо навіть уявити, що Росії потрібні ці землі… У них і так багато земель, які занепали, і вони не знають, що з ними робити. Ба більше, це тільки дає їм більше апетиту. Тому що вони і так зараз володіють цією землею. Легалізація цього “придбання” для них не коштує так багато, щоб аж взяти і припинити війну”, – сказав посол.

Він додав, що очевидною для України є “можливість призупинити війну хоча б там, де зараз вона знаходиться, і відстояти те, що вважається Україною”.

На запитання, як Вашингтон може очікувати, що Україна юридично чи технічно оформить щось подібне, – буквально відпише території Росії чи “заморозить” фронт і змириться з контролем Росією цих територій – Пристайко висловив думку, що “станом на сьогодні немає чіткого розуміння адміністрацією, який документ буде підписаний”.

Водночас, зауважив він, “це уявляє Путін”, який, на думку ексміністра, забажає внесення до Конституції України змін, яких вимагають росіяни.

“Відмова від областей, визнання багатьох речей. Це дійсно дуже неприємний механізм, до якого будуть підштовхувати. І я боюся, що американській адміністрації так прямо і буде заявлено Російською Федерацією: “Ми хочемо бачити зміни до територіальної цілісності в українській Конституції”. Чи знайдуться у українського народу і українських керівників сили сказати “ні”, – ми з вами побачимо дуже скоро”, – сказав Пристайко.

Трамп і війна в Україні

Раніше президент Парламентської Асамблеї Ради Європи Теодорас Русопулос заявив, що вірить у те, що Трамп може привести “до пошуку рішення або принаймні до пошуку спільного шляху для діалогу” щодо війни в Україні.

За словами Русопулоса, Трамп “як бізнесмен готовий робити все дуже швидко”, і він уже “зіграв вирішальну роль на Близькому Сході і у звільненні частини заручників”.

The post Війна в Україні як виклик для адміністрації Трампа: Росія може вимагати змін до Конституції України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Ескалація вартості ремонтів у столичному тилу: як система без конкуренції збільшує навантаження на бюджет

Міністерство внутрішніх справ під керівництвом Ігоря Клименка та підрозділи Національної гвардії, очолювані Олександром Півненком, протягом останніх двох років суттєво наростили масштаби фінансування ремонтних робіт у Києві. Формально йдеться про оновлення інфраструктури в тилових районах столиці, однак механізм, за яким реалізуються ці проєкти, викликає дедалі більше запитань. У центрі уваги — відсутність конкуренції, поява єдиного підрядника та стрімке збільшення вартості будівельних робіт, що фінансуються з державного бюджету.

У 2024 році було укладено ключовий контракт на реконструкцію однієї з адмінбудівель, оцінений у 254,4 млн грн. Саме ця угода стала фундаментом для подальших фінансових рішень, адже вже наступного року Нацгвардія повідомила про необхідність виконання «додаткових робіт». Їхню ціну оцінили ще у 125 млн грн, і оголошений тендер знову не залучив жодного альтернативного учасника. Єдиним претендентом та переможцем залишилося ТОВ «Артденбуд», яке вже давно асоціюють із тендерами без конкуренції.

Договори складені максимально розмито, що дозволяє змінювати обсяги робіт, перелік завдань та ціни у будь-який момент. Аналіз кошторисів показав, що ціни на матеріали завищені майже вдвічі порівняно з ринковими. Так, тинькування, яке коштує 98 грн/кг, у тендері вказане за 224 грн/кг, аналогічна ситуація з кріпленнями та оздоблювальними матеріалами.

ТОВ «Артденбуд» — постійний фаворит Нацгвардії, компанія має мінімум персоналу, відсутність підтверджених потужностей і реальної бази, проте регулярно виграє тендери на десятки та сотні мільйонів гривень без конкурентів.

Експерти зазначають, що за схемою Клименка та Півненка тилові об’єкти МВС і Нацгвардії стали джерелом особистої наживи, тоді як волонтери продовжують вирішувати реальні потреби фронту, купуючи техніку, дрони та спорядження.

Розкішний кабінет у науковому інституті: нові подробиці про робоче приміщення Сергія Тюлєнєва

У соцмережах набули широкого розголосу світлини робочого кабінету, який, за твердженням автора публікації, належав колишньому керівнику Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Бокаріуса Сергію Тюлєнєву. На фото видно приміщення, оздоблене дорогими матеріалами, дизайнерськими меблями та технікою преміального сегмента. За оцінками, оприлюдненими в мережі, загальна вартість такого ремонту може сягати близько 200 тисяч доларів, що викликало значний суспільний резонанс.

Тюлєнєв, який після попереднього скандалу був понижений у посаді та переведений до невеликої установи — інституту експертизи IT та інтелектуальної власності, нібито облаштував цей кабінет у приміщенні діючої лабораторії. За словами джерел, роботи виконувалися протягом перших трьох місяців його перебування на новому місці, що дало підстави для підозр у використанні службових ресурсів та недоцільному витрачанні коштів установи.

На опублікованих знімках, поширених користувачем під ніком «Викривач», видно мармуровий стіл, меблі у стилі ампір, декоративні елементи під «венеціанську» штукатурку, антикварні ікони, дорогу техніку та облаштовані санітарні приміщення.

З огляду на багаторічну роботу Тюлєнєва в системі судових експертиз, у дописі ставлять питання щодо законності походження коштів, витрачених на ремонт і облаштування кабінету.

Нагадаємо, Сергія Тюлєнєва було звільнено 14 листопада. Раніше він фігурував у розслідуваннях журналістів щодо корупційних практик у системі судових експертиз.

День апостола Филимона та народний Зимовказ: 22 листопада як духовний і природний орієнтир

22 листопада православні віряни згадують апостола Филимона — учня святого апостола Павла, який увійшов в історію раннього християнства як один із найвідданіших проповідників віри та підтримувач перших християнських громад у Малій Азії. У народній традиції ця дата відома під назвою Зимовказ, адже саме в цей день люди споконвіків намагалися розгледіти в природі підказки про те, якою буде прийдешня зима. Старші покоління уважно стежили за погодою: якщо 22 листопада було холодно й вітряно, очікували тривалих морозів, а якщо наступала відлига — зима обіцяла бути м’якішою та нестійкою.

Апостол Филимон, за переказами, походив із заможної родини міста Колоси й був відомий гостинністю та відкритістю до нового вчення. Прийнявши християнство, він надав свій дім для перших зібрань віруючих, фактично перетворивши його на одну з ранніх домашніх церков. Його життя позначене низкою важливих подій, серед яких особливо виділяється історія навернення раба Онисима — людини, що втекла від господаря та випадково зустріла апостола Павла. Саме Павло, перебуваючи в ув’язненні, звернувся до Филимона з листом, у якому просив прийняти Онисима не як раба, а як брата у Христі, чим підкреслив духовну рівність всіх людей.

У народі вважалося, що цей день має особливу енергетику, тож існували певні заборони:• не виконували важку фізичну роботу, щоб не накликати втому та хвороби;• не вирушали в далеку дорогу — побоювалися заблудитися чи потрапити в неприємності;• не позичали гроші, аби не «віддати» власний добробут.

Люди уважно спостерігали за погодою цього дня, вважаючи її точним передвісником зими:• морозний день — до ранніх і тривалих холодів;• тепло й мокро — до м’якої, пізньої зими;• ранкова паморозь — до ясних і холодних найближчих днів;• низькі сірі хмари — до швидкого погіршення погоди та ймовірних снігопадів.

Для багатьох українських регіонів Зимовказ був важливою точкою відліку: після 22 листопада, за повір’ям, «стає» справжня зима, і природа починає готуватися до затяжного періоду холодів.

Справу Юлії Лемещенко перетворили на показовий вирок у російській системі репресій

У столиці Російської Федерації оголосили суворий вирок спортсменці Юлії Лемещенко, яку московський суд визнав винною за звинуваченнями в державній зраді та підготовці теракту. Жінку засудили до 19 років позбавлення волі, що стало одним із найгучніших вироків, винесених у межах сучасної репресивної практики російських силових структур. Формальні формулювання обвинувачення традиційно поєднують звичні для РФ тези про «підривну діяльність», «загрозу безпеці» та можливе співробітництво з іноземними структурами, хоча об’єктивність доказової бази й надалі викликає численні запитання.

За версією російського слідства, у жовтні 2024 року Лемещенко нібито здійснила підрив опор лінії електропередач у Санкт-Петербурзі, що подано як спробу дестабілізувати роботу критичної інфраструктури. Окрім цього, її звинуватили у «стеженні» за командиром авіабази у Воронежі, полковником Олексієм Лободою, якого російська пропаганда пов’язує з авіаударами по українських містах. Слідчі повідомили про зібрані «матеріали», однак самі докази традиційно залишилися недоступними для незалежних адвокатів і правозахисників, що є звичною практикою в подібних політично забарвлених провадженнях.

Під час судового процесу Лемещенко не заперечувала факт подій, проте не визнала провину та заявила, що не кається у своїх вчинках.

Відомо, що у 2014 році Юлія переїхала з Воронежа до Харкова. В Україні вона займалася паверліфтингом і у 2021 році стала чемпіонкою України в цьому виді спорту.

Судове рішення викликало резонанс серед спортивної спільноти та правозахисників, які вказують на політичний характер справи та жорсткі санкції проти громадян України на території РФ.