В Україні готуються легалізувати криптовалюту: законопроєкт майже готовий

Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу народному депутату Юрію Кісєлю, якого підозрюють у організації отримання неправомірної вигоди за голосування у Верховній Раді. Підозра стосується схеми, де, ймовірно, через посередників здійснювались незаконні виплати за підтримку певних законодавчих ініціатив.

За рішенням суду, народний депутат має бути під вартою до завершення розслідування. Це рішення стало результатом ретельного аналізу доказів та висновків, представлених антикорупційними органами, які заявляють про наявність достатньої кількості доказів для обґрунтування обвинувачень. Справа щодо Кісєля є частиною більш широкої боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади, що була ініційована після численних скарг на підозрілі схеми з отриманням незаконних платежів за політичну діяльність.

Напередодні НАБУ повідомило про оголошення підозр одразу п’ятьом народним депутатам України. За даними слідства, йдеться про можливу організацію схем отримання хабарів за підтримку певних рішень під час голосувань у Верховній Раді. Усім фігурантам справи були вручені клопотання про обрання запобіжних заходів.

У ВАКС зазначили, що під час ухвалення рішення враховували статус підозрюваного, характер інкримінованих дій, а також ризики, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України. Сума застави та додаткові процесуальні обов’язки, покладені на депутата, мають забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Досудове розслідування у справі триває. У разі доведення вини Юрію Кісєлю може загрожувати кримінальна відповідальність відповідно до антикорупційного законодавства.

Попри багаторічні заяви про судову реформу та очищення системи, українське правосуддя продовжує демонструвати стійку незмінність і зберігати свою проблемність. За останні роки було запропоновано численні реформи, створено нові інститути, запроваджено низку законодавчих ініціатив, спрямованих на поліпшення роботи судів. Проте на практиці більшість з цих змін не призвели до значних поліпшень у правосудді.

Головною проблемою залишається корупція, яка, попри різноманітні антикорупційні заходи, продовжує впливати на роботу суддів. Високий рівень безкарності та відсутність реальних механізмів відповідальності для тих, хто порушує закон, часто призводить до затягування процесів та винесення сумнівних рішень. Судова система залишається надмірно централізованою, що знижує її прозорість і доступність для громадян.

Як зазначають аналітики Фундації DEJURE, проблема полягає в дискреційних повноваженнях Вищої ради правосуддя. ВРП має право, але не зобов’язана зупиняти розгляд заяви про відставку судді, щодо якого триває дисциплінарне провадження. Саме ця прогалина і створює умови для вибіркових рішень.

Типовий сценарій виглядає так: суддю викривають на хабарі, фіксують грубі процесуальні порушення або навіть затримують за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Не чекаючи фіналу розгляду, він подає заяву на відставку. Якщо ВРП розглядає її швидше, ніж завершується дисциплінарна справа, суддя залишає посаду без жодних санкцій, отримуючи статус судді у відставці та довічні виплати з бюджету.

Серед резонансних прикладів — суддя Одеського апеляційного суду Олександр Князюк, якого неодноразово зупиняли за керування автомобілем з ознаками сп’яніння. Попри це, Вища рада правосуддя дозволила йому спокійно піти у відставку.

Аналогічна історія сталася з Людмилою Горячківською з Уманського міськрайонного суду, яку підозрювали у сприянні шахрайському заволодінню нерухомістю та задокументували під час отримання хабаря у 9,5 тисячі доларів. Замість звільнення «за статтею» вона отримала почесний статус і довічне утримання.

Ще більш показовою є справа судді з Полтави Ганни Андрієнко. Вона системно затягувала розгляд справ щодо нетверезих водіїв, фактично дозволивши десяткам порушників уникнути відповідальності. Коли Вища кваліфікаційна комісія суддів подала подання про її звільнення через невідповідність посаді, ВРП проігнорувала цей документ і першочергово задовольнила заяву на відставку. Сьогодні суддя отримує понад 75 тисяч гривень щомісяця з державного бюджету.

Окремою проблемою залишається ставлення ВРП до майнових порушень. Хоча закон зобов’язує Раду оцінювати відповідність способу життя судді його доходам, на практиці ВРП часто відкладає розгляд скарг, очікуючи завершення перевірок НАЗК. Таке зволікання дозволяє суддям роками уникати відповідальності, а згодом — скористатися правом на відставку.

Показовою є ситуація з суддею Ігорем Дашутіним з Касаційного адміністративного суду, щодо якого журналісти виявили користування елітною нерухомістю, не відображеною у деклараціях. Попри це, дисциплінарна палата ВРП відмовилася відкривати провадження до завершення зовнішніх перевірок.

Крім того, Вища рада правосуддя системно затягує розгляд подань ВККС про звільнення недоброчесних суддів. За останні роки було розглянуто менше половини таких рекомендацій, тоді як судді продовжують працювати, отримувати зарплати та користуватися імунітетом.

Ситуацію ускладнює й нерівність прав сторін у дисциплінарному процесі. Суддя може оскаржити будь-яке рішення проти себе, тоді як скаржник фактично залежить від дозволу тієї ж дисциплінарної палати, яка вже ухвалила рішення. Це створює замкнене коло безкарності.

Експерти наголошують: без обов’язкового зупинення процедур відставки до завершення дисциплінарних справ та без рівних прав на оскарження говорити про очищення судової системи неможливо. Кожна гривня, виплачена недоброчесному судді у відставці, підриває довіру до держави і демонструє, що відповідальність у судовій системі досі можна обміняти на фінансові привілеї.

Печерський районний суд Києва ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для адвоката, якого в ЗМІ пов’язують з українським олігархом Ігорем Коломойським. Суд обрав для підозрюваного тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 4 мільйони гривень.

Судове засідання відбулося на тлі численних публікацій у ЗМІ, де обговорюються можливі зв’язки адвоката з Коломойським, відомим бізнесменом, чиї справи останнім часом активно висвітлюються в українських та міжнародних медіа. Підозрюваного затримали за підозрою в участі у низці фінансових правопорушень, зокрема у допомозі в організації схем ухилення від сплати податків та відмивання коштів.

Прокуратура наполягала на більш жорсткому фінансовому запобіжному заході. Сторона обвинувачення просила суд визначити заставу в розмірі 40 млн гривень, аргументуючи це майновим станом підозрюваного, а також ризиками, які, на думку прокурорів, можуть виникнути у разі застосування м’якшого запобіжного заходу.

Втім суд частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення, обравши тримання під вартою, але встановивши значно менший розмір застави. У разі внесення визначеної суми підозрюваний зможе вийти з-під варти з покладенням на нього передбачених законом процесуальних обов’язків.

Подальші процесуальні рішення у справі залежатимуть від перебігу досудового розслідування та позиції сторін у суді.

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області ухвалив рішення про відсторонення від займаної посади начальниці Західного міжрегіонального управління однієї з державних служб. Таке рішення стало результатом розгляду клопотання у межах кримінального провадження та, за оцінкою суду, є необхідним для забезпечення об’єктивності слідства і недопущення можливого впливу посадовиці на хід розслідування.

Згідно з матеріалами справи, слідчі органи вважають, що перебування керівниці на посаді могло створювати ризики тиску на підлеглих або збереження доступу до службової документації, яка має значення для встановлення всіх обставин. Суд погодився з аргументами сторони обвинувачення та визначив строк відсторонення, протягом якого посадовиця не має права виконувати свої службові обов’язки.

За версією слідства, керівниця міжрегіонального управління Держпраці організувала схему отримання хабарів від суб’єктів господарювання. Йдеться про надання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію відповідного обладнання, проведення експертних обстежень, технічного нагляду і експертиз технологічних процесів. Окремо слідчі вказують на отримання неправомірної вигоди за непритягнення до відповідальності роботодавців, які використовували працю неоформлених працівників.

У судових документах зазначено, що розмір неправомірної вигоди залежав від характеру об’єктів, виду послуг і можливих штрафних санкцій та коливався в межах від 2 до 10 тисяч доларів США.

24 грудня суд задовольнив клопотання слідчого ДБР і відсторонив Оксану Єзерську від займаної посади на час досудового розслідування – до 22 лютого 2026 року. Крім того, суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави та наклав арешт на майно, вилучене під час обшуків, зокрема мобільний телефон Iphone 16 Pro Max і службові документи.

У матеріалах справи також зазначено, що підозрювана та її захисник вважають підозру необґрунтованою.

Західне міжрегіональне управління Держпраці здійснює свої повноваження на території Волинської, Закарпатської, Львівської та Рівненської областей. Оксана Єзерська очолювала це управління протягом останніх п’яти років.