В Одесі СБУ зірвала схему постачання бронеплит до Придністров’я

В Україні зростає усвідомлення необхідності створення умов для керованої трудової міграції, оскільки демографічні проблеми та повоєнна відбудова вимагають термінових рішень. Різні експерти, включаючи ексміністра Дмитра Кулебу, відзначають, що в майбутньому Україна може бути змушена відкрити свої двері для працівників з таких країн, як Бангладеш, Непал, Індія, Філіппіни та В’єтнам. Водночас, президент Київської школи економіки та радник Офісу Президента Тимофій Мілованов підкреслює серйозний дефіцит кадрів і стверджує, що імпорт працівників має йти не лише "десятками тисяч", а й мільйонами осіб.

Ці зміни вже зараз стають помітними, адже потреба в робочих руках зростає внаслідок масштабних руйнувань інфраструктури та економіки, викликаних війною. Відбудова інфраструктури та промислових потужностей вимагатиме значних зусиль, а недостатня кількість кваліфікованих фахівців усіх рівнів може стати серйозною перепоною на шляху до відновлення країни. Таким чином, трудова міграція стає важливою складовою стратегії національного розвитку в післявоєнний період.

Політолог Володимир Фесенко закликає зменшити градус драматизації. Демографічна криза — факт, але дефіцит буде точковим, за регіонами й спеціальностями. Ключовий брак — інженери, висококваліфіковані технічні кадри, зварювальники та сезонні працівники в агросекторі. Імпорт фахівців слід налаштовувати адресно, під проєкти і з урахуванням кваліфікацій. Частину проблем вирішуватимуть самі компанії: як і нині на інфраструктурних об’єктах, генпідрядники заводитимуть власний персонал. Водночас очікується маятник міграції українців: після відкриття кордонів чимало людей поїдуть, але частина — повернеться, зіткнувшись із реальністю ринків праці за кордоном.

Окремий чинник — технології. За оцінкою Фесенка, протягом 5–10 років автоматизація та ШІ скоротять потребу у низці масових професій (зокрема у перевезеннях), перерозподіляючи попит із «людських рук» на «розумні» системи. Це ще більше підштовхне державу до таргетованої, а не «валової» імміграційної політики.

Соціальний вимір не менш важливий за економічний. Із ростом міграції неминуче підніматимуться антимігрантські настрої, особливо в консервативніших регіонах. Уже нині мовні тертя між місцевими та переселенцями показують, наскільки делікатно доведеться вибудовувати політику інтеграції. Рецепт — прозорі правила допуску, вимоги до мови й дотримання закону, розселення без «гетто», інвестиції в освіту і професійне навчання, а також чесна комунікація, чому країні потрібні саме ці працівники й на який термін.

Найближче десятиліття визначить комбінація трьох речей: керована імміграція під конкретні проєкти, масова перекваліфікація українців і швидка автоматизація секторів. Без перших двох складно втримати темп відбудови; без третьої — залишимося неконкурентними. Від того, як держава поєднає ці вектори, залежатимуть і економіка, і баланс української ідентичності у новій, більш відкритій Україні.

Служба безпеки України провела успішну операцію, затримавши 56-річну працівницю одного з державних банків Одеси. Жінка підозрюється у передачі персональних даних клієнтів, зокрема військовослужбовців, російським спецслужбам. Як встановлено під час слідства, затримана діяла під контролем ФСБ, яке завербувало її через активність в антиукраїнських Telegram-каналах.

Жінка працювала касиром у відділенні банку, де вибірково збирала інформацію про клієнтів, котрі носили військову форму або мали ознаки поранень, отриманих на фронті. Вона ретельно фіксувала їхні персональні дані та зосереджувалася на банківських операціях, після чого передавала зібрану інформацію своїм кураторам з ФСБ. Серед зібраних даних були не лише базові відомості про особу, а й деталі, які могли бути використані для подальших дій проти захисників України.

Позаштатна “розвідниця” також обходила місто та фотографувала райони, де могли розміщуватися підрозділи українських військових. Ворог планував використати зібрану інформацію для підготовки терактів, інформаційних диверсій і спроб вербування українських захисників.

СБУ з’ясувала, що одеситка потрапила в поле зору російських спецслужб через свої антиукраїнські коментарі в Telegram. Представники ФСБ встановили з нею контакт під прикриттям “однодумців” і згодом запропонували “допомогу у боротьбі з режимом”.Після кількох місяців спілкування вона погодилася збирати інформацію, не усвідомлюючи, що її дії документуються українськими контррозвідниками.

Спецслужба задокументувала всі етапи передачі інформації, провела обшук за місцем роботи й проживання жінки, вилучивши техніку з доказами комунікації з російськими кураторами.Після цього агентку ізолювали, і зараз вона перебуває під вартою. Слідчі СБУ повідомили їй про підозру у державній зраді в умовах воєнного стану (ч.2 ст.111 КК України).Їй загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

У ході масштабного розслідування було викрито організовану схему незаконного ввезення електронної техніки на територію України. Через мережу інтернет-магазинів «Мобіус» (ТОВ «МОБИУС ЛТД») та «Флешка» (ФОП Гадалов Андрій Ігорович) систематично ввозилися смартфони, планшети та смарт-годинники без сплати митних платежів та податку на додану вартість (ПДВ). Ця схема базувалася на спеціальному дробленні великих партій товару на сотні дрібних фіктивних поштових відправлень, що дозволяло уникнути контролю з боку митниці та податкових органів.

Основним механізмом ухилення від сплати митних зборів стало використання лазівок у процедурі отримання посилок: замість традиційної перевірки документів при отриманні, посилки отримувалися за допомогою SMS-кодів, що значно полегшувало процес і фактично унеможливлювало ідентифікацію отримувачів. Такий підхід дозволяв організаторам переміщати великі обсяги товарів, уникаючи офіційного митного оформлення.

За схемою в країну заходили смартфони, планшети та смарт-годинники від брендів, які за фактом коштують набагато дорожче, — серед згаданих брендів: Poco, Redmi, Lenovo, Blackview. Продукція маскувалася під «телефон» або «годинник», аби уникнути індивідуальної ідентифікації і митного контролю.

Ключовим елементом схеми стала процедура видачі посилок у «Укрпошті», яка дозволяла отримати відправлення за SMS-кодом без додаткової перевірки документів і особи одержувача. Це забезпечувало фактичну анонімність отримувача і дозволяло тривалий час уникати контролю — посилки могли видаватися будь-кому, хто мав код, незалежно від того, хто вказаний у документах.

Контрабандна продукція надходила в роздріб за заниженими цінами, витісняючи легальних імпортерів і продавців, підриваючи чесну конкуренцію. Держава лишалася без митних надходжень і ПДВ, що призводило до мільйонних втрат у бюджеті. Окрім прямого збитку, схема підривала довіру до ринку електроніки та створювала ризики для споживачів (гарантійне та сервісне обслуговування, відповідність техніки стандартам).

За наявними даними, в схемі фігурували інтернет-магазини «Мобіус» (ТОВ «МОБИУС ЛТД») і «Флешка» (ФОП Гадалов Андрій Ігорович). Організатори — названі як Даниїл Гутовський і Андрій Гадалов — налагодили мережу фіктивних компаній і «сховок» для оформлення відправлень. Основні інструменти: фіктивні одержувачі, заниження вартості у митних/поштових деклараціях, масове дроблення партій, експлуатація механізму видачі посилок за SMS.

Комбінація технічних вразливостей у поштовій процедурі (відсутність ідентифікації одержувача при видачі), формальне декларування та масове дроблення дозволяли уникати тригерів митного контролю. Як наслідок, схема могла діяти системно й непомітно для контролюючих органів довгий час.

У вересні 2025 року Київ уклав понад 6,5 тисяч договорів на загальну суму понад 5,3 мільярда гривень. Згідно з аналітичними даними BI.Prozorro, більшість коштів було направлено на будівництво та ремонтні роботи, як і в попередні місяці. Це свідчить про стратегічний акцент міської влади на покращення інфраструктури столиці.

Найбільший контракт вересня стосується капітального ремонту Харківського шосе, загальна вартість якого становить 1,25 мільярда гривень. Виконання робіт здійснює компанія ТОВ "Група компаній “Автострада”. Окрім цього, значні кошти були спрямовані на ремонтні роботи в інших районах міста. При цьому найбільшу частину з виділених коштів – майже 3 мільярди гривень, або 57,5% від загальної суми витрат – було витрачено саме на будівництво та реконструкцію існуючих об'єктів інфраструктури.

Ще 467 млн грн спрямовано на будівництво та ремонт укриттів. Найактивніше — районні управління освіти, житлово-комунальні компанії та окремі школи. Серед проєктів — нові укриття для ліцею №157 на Оболоні та школи №44 у Голосієві, а також добудова захисної споруди школи №130 ім. Данте Аліг’єрі.

КП “Київтеплоенерго” у вересні витратило 162 млн грн на ремонти й реконструкції тепломереж. Найдорожчий договір (79,5 млн грн) укладено на оновлення комунікацій на вул. Петлюри та Коцюбинського у Шевченківському районі. Ще 72 млн грн спрямовано на встановлення когенераційних установок, що мають підвищити енергоефективність підприємства.

Окрім Харківського шосе, на інші дорожні роботи витратили 111 млн грн. Серед об’єктів — проспект Василя Порика, вул. Зодчих, Привокзальна та Голосіївський проспект.

На медичне обладнання, ліки та гігієнічні засоби пішло 497 млн грн. Найбільші замовники — КП “Медичний центр Києва” (МРТ і КТ на 125,6 млн грн) та Київська міська клінічна лікарня №1 (рентген-комплекс за 89 млн грн).

Ще 471,7 млн грн місто витратило на паливо. Основні споживачі — “Київводоканал” (235 млн грн) і “Київпастранс” (191,6 млн грн).

Загалом у публічних закупівлях вересня брали участь майже 500 розпорядників коштів. Найактивнішим замовником стала КК “Київавтодор”, підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Після відсторонення директора департаменту Руслана Кандибора його обов’язки з 11 вересня виконує Роман Лелюк.

Підрядником місяця стала “Група компаній “Автострада”, яка реалізує контракти у столиці та по всій Україні, зокрема проєкти “Великого будівництва” та водогін у Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС. Компанія також бере участь у будівництві Подільського мостового переходу та метро на Виноградар.