USAID тимчасово зупинила програми допомоги: це одразу відчують люди

Американська агенція з міжнародного розвитку (USAID) призупинила реалізацію своїх програм допомоги на 90 днів. Це рішення було ухвалене після відповідної постанови Державного департаменту США.

За даними парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, після початку повномасштабного вторгнення USAID надала в Україні 2,6 мільярда доларів на гуманітарну допомогу, 5 мільярдів доларів на розвиток та ще 30 мільярдів доларів у формі прямої бюджетної підтримки. І попри те, що в українському сегменті соцмереж, у більшості, обговорюються гранти громадським об’єднанням, зараз насамперед постраждають ВПО, енергетика та малий і середній бізнес.

Один із впливів цієї допомоги на український ВВП полягає в тому, що значна частина коштів виділялась не на заробітні плати учасникам грантових проєктів, а на економічний розвиток. Приміром, програми підтримки аграріїв, розмінування, відновлення окремих видів виробництва після російських обстрілів (мова як про ремонт, так і про закупівлю різноманітного обладнання), або, за потреби, релокація таких виробництв…

Далеко не завжди в таких випадках допомагає держава. Але з дискусій, які останнім часом розгорнулись у соцмережах, можна зробити висновок, що про це не знають не лише пересічні громадяни, а й українські чиновники.

Тобто, багато чого в країні робиться коштом американського народу, за рахунок тієї ж USAID, але на загал складається враження, що це нібито робить держава Україна.

Що треба розуміти про ситуацію з призупиненням допомоги USAID?

По-перше, це одразу відчують люди, які безпосередньо отримували гуманітарну допомогу. Тобто, для ВПО, які просто не будуть мати можливості купити собі хліба, вона була критична. Але маю надію, що цей сегмент відновлять завчасно, не очікуючи, коли спливуть ті 90 днів. Наскільки я знаю, наприклад, програми, які пов’язані з закупівлею ліків (життєво важливі проєкти гуманітарної допомоги) не будуть зупинені. Тобто, виключення є.

Також відчутною зупинка програм USAID буде для частини українців, які втратять через це роботу. Це не означає, що вони зовсім залишаться без засобів для існування, однак вони не підуть в магазини витрачати свої кошти. А це, у свою чергу, зменшить (хоча й не критично) обсяги торгівлі.

По-друге, міжнародна допомога – це валютні надходження в Україну. І відсутність якоїсь частини коштів може дещо розбалансувати нашу валюту, це вплив на наш платіжний баланс (але це питання до Національного банку). Проте тут варто пам’ятати, що зараз значну суму Україні виділяють також європейці.

Тобто, девальвація гривні можлива, це треба розуміти, але вплив був би сильно гірший, якби допомоги зовсім не було, і якби її не було протягом усього 2025 року. На щастя, про це зараз не йдеться.

По-третє, скорочення допомоги через проєкти USAID позначиться на цінах на різні товари в Україні. Тобто, це не щось ефемерне, а прямий вплив. Наприклад, зупинка програми розмінування означає, що не буде оброблене якесь заміноване поле, тобто, з нього не буде врожаю. Або інший приклад: якщо раніше підприємець, який займається сільським господарством, для закупки техніки для збору врожаю чи для його обробки міг отримати грант, то зараз він змушений буде йти за кредитом. Тобто, або підприємець, зважаючи на ризики, взагалі не буде виготовляти продукцію, або у вартість кінцевого продукту буде закладено суму з відсотками, яку він змушений буде повертати фінансовій установі. Таким чином, здорожчають товари на полицях наших магазинів. І це торкнеться безпосередньо кожного українця…

Тож, підсумовуючи, з одного боку, три місяці, на які зупиняється допомога USAID – це не катастрофа. Як на мене, це просто призведе до певних нових запитів. З іншого боку, президент України заявив, що держава буде компенсувати певні втрати по окремих програмах. Але це великі кошти, і я не знаю, звідки наш уряд буде їх брати в умовах обмеженості фінансування.

Ілля Несходовський, економіст, керівник аналітичного напряму мережі АНТС

The post USAID тимчасово зупинила програми допомоги: це одразу відчують люди first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони: очікування та важливість рішення

Президент України Володимир Зеленський під час свого щоденного звернення повідомив, що вже наступного тижня Верховна Рада може ухвалити рішення щодо призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони України. Зеленський зазначив, що це рішення є стратегічно важливим для країни, оскільки в умовах складної безпекової ситуації зміни в уряді повинні відповідати новим викликам, що постають перед державою.

Федоров, відомий своєю діяльністю в уряді та досвідом роботи в цифрових технологіях, активно працював над реформами в галузі цифровізації та безпеки. Призначення його на таку відповідальну посаду, за словами президента, дозволить країні зберегти високий рівень ефективності в управлінні оборонною сферою та значно зміцнити національну безпеку.

«Заслухав доповідь Михайла Федорова фактично по плану нашого захисту. Стратегічні речі обговорювали. Розраховую, що парламентарі вже наступного тижня підтримують Михайла на посаду міністра оборони України», — заявив Президент.

Глава держави також наголосив, що для оборонної сфери вже напрацьований чіткий план дій, так само як і для дипломатичного напряму. Водночас, за його словами, вирішальним чинником у реалізації цих планів залишається позиція міжнародних партнерів.

«У нас план дій є, так само, як і для дипломатії; це залежить виключно від рішучості партнерів, який план стане основним на рік», — зазначив Зеленський.

Президент підкреслив, що завершення війни можливе лише за умови посилення тиску на Росію.

«Війну треба завершувати, для цього на Росії треба тиснути. Той, хто говорить мовою балістики та шахедів, нічого, крім сили, не зрозуміє», — додав він.

Варто зазначити, що до Верховної Ради вже надійшли заяви про відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, що відкриває шлях для урядових кадрових змін.

“Переговори” — слово 2025 року в Україні: як це відображає реалії часу

Слово 2025 року в Україні, за версією укладачів словника сучасної української мови та сленгу «Мислово», стало слово «переговори». Це слово не лише стало популярним у повсякденному вжитку, а й значно вплинуло на мовні тенденції, що спостерігаються у країні. «Переговори» фігурували в пошукових запитах, новинах та соціальних мережах, що свідчить про важливість цього терміну в контексті поточних подій.

Це явище не випадкове. В умовах глобальних та внутрішніх викликів, у часи політичних і економічних змін, саме слово «переговори» стало символом пошуків мирних рішень, діалогу та компромісів. Воно відображає актуальну потребу у взаєморозумінні між різними сторонами, особливо коли мова йде про міжнародні відносини та внутрішню стабільність країни.

Фахівці зазначають, що інформаційним поштовхом до цього стала заява президента США Дональда Трампа, який пообіцяв завершити війну в Україні протягом доби. Саме на тлі цих заяв і дипломатичних контактів слово «переговори» стало домінантним у публічному просторі.

Окрім головного слова року, словник «Мислово» також виділив низку інших понять, які сформували мовну картину 2025 року. Серед них — «Мідас» як назва антикорупційної операції НАБУ і САП, «картонки» як узагальнене позначення масових протестів проти антикорупційних інституцій, «кілл-зона» як фронтовий термін для зони ураження, а також «інфільтрація» — тактика проникнення малих піхотних груп, яку активно застосовували російські війська.

До переліку також увійшли абревіатура НРК — наземні роботизовані комплекси, що використовуються для евакуації поранених і в бойових діях, а також слова «справедливість», «виснаження» і «брехня», які відображають суспільний запит на чесність, справедливий мир і реалії війни на виснаження.

Окремо укладачі відзначили мемний вислів боксера Олександра Усика don’t push the horses, який водночас став і приводом для мовних дискусій.

Антивиразом 2025 року стала фраза «прийду за кожним», яку публічно озвучив генеральний прокурор Руслан Кравченко. У «Мислово» пояснили, що це формулювання викликало сильну негативну реакцію, оскільки асоціюється з репресивними практиками та символізує кризу довіри до правоохоронної системи.

Паралельно Google Україна оприлюднила перелік найпопулярніших запитів українців у 2025 році. До нього увійшли «графік відключення світла», «Холостяк 2025», «Гра в кальмара 2», «Лабубу», «Усик Дюбуа», «Венздей 2 сезон», «Ущелина», «Гангстерленд», «Євробачення 2025» та «НАБУ».

Конфлікт у творчому дуеті: Катерина Бужинська розірвала співпрацю з Михайлом Грицканом

Українська співачка Катерина Бужинська поділилася важливою новиною про припинення творчої співпраці з відомим співаком Михайлом Грицканом. Відповідну заяву артистка зробила на своїй сторінці в Instagram, де вона опублікувала серію архівних фото з їхніх спільних концертів. На знімках можна побачити моменти з виступів, які стали важливими етапами їхньої творчої діяльності.

Вона зізналася, що це рішення було прийняте після низки непорядних вчинків з боку колеги. Бужинська зазначила, що хоч і довго працювала з Грицканом, його поведінка врешті стала неприпустимою для неї як партнера по сцені та в особистих стосунках. Співачка заявила, що цінує свою репутацію і не може терпіти неприязні чи неетичні дії, навіть коли йдеться про колег по творчій діяльності.

«На жаль, я зіштовхнулася з непорядністю. У той момент, коли один із членів команди хворіє та потребує підтримки, інша людина обирає шлях особистої вигоди, йде по головах, будує власну славу та навіть переманює колектив. Мене використали заради своєї популярності», — написала артистка.

Бужинська також зазначила, що для неї особливо болісно усвідомлювати, коли тебе використовують у власних цілях і залишають сам на сам із проблемами у складний період. Водночас наприкінці допису вона побажала Михайлу Грицкану натхнення та успіхів у подальшій творчості.

Публікація викликала хвилю підтримки з боку прихильників співачки. У коментарях фанати зазначали, що саме завдяки Бужинській дізналися про Грицкана, і висловлювали впевненість, що артистка заслуговує на кращу команду та новий творчий етап.

Сам Михайло Грицкан наразі публічно не відреагував на заяву Бужинської.

Загроза танення льодовиків Антарктиди та його вплив на прибережні регіони світу

Танення льодовиків Антарктиди вже давно є однією з найбільших екологічних загроз для планети. Якщо цей процес продовжиться у тому ж темпі, що й зараз, наслідки можуть бути катастрофічними, зокрема для прибережних регіонів, включаючи Україну. Вчені прогнозують, що повне танення льодових покривів Антарктиди та інших великих льодовиків може призвести до підвищення рівня Світового океану на понад 70 метрів. Це означає затоплення величезної кількості прибережних міст та територій по всьому світу, і Україна не є винятком.

Особливо уразливою виявляється Одеса, яка є одним із головних портів країни і розташована на узбережжі Чорного моря. Затоплення таких міст може призвести до значних економічних і соціальних втрат, оскільки багато з них є важливими центрами для міжнародної торгівлі та транспортних зв'язків. Крім того, зміна рівня моря негативно вплине на екосистеми прибережних районів, спричиняючи їх деградацію і загрозу для місцевого населення.

Полудень пояснив, що Одеса розташована на висоті лише 36–39 метрів над рівнем моря, тому у разі значного підняття океану місто опиниться в зоні ризику. Подібна загроза, за його словами, стосується і більшості світових мегаполісів, адже значна частина великих міст розміщена саме на узбережжях.

Окрім підтоплення, танення льодовиків матиме й інші серйозні наслідки. Потрапляння величезних обсягів прісної води в океан призведе до його опріснення, що кардинально змінить умови існування морських організмів. Це може спровокувати зникнення окремих видів і запуск ланцюгових реакцій у харчових ланцюгах.

Полярник також наголосив, що в Антарктиці вже фіксують тривожні сигнали глобального потепління. Зокрема, в протоці Дрейка сталися чотири землетруси, хвилі від яких дійшли до району української антарктичної станції «Академік Вернадський», що є нетиповим для цього регіону.

Крім того, науковці спостерігають майже повну відсутність нового льоду, оскільки океан не охолоджується достатньо для його формування. Через це місцеві тварини втрачають природні укриття та кормову базу й змушені мігрувати далі на південь.