USAID тимчасово зупинила програми допомоги: це одразу відчують люди

Колишній очільник Прокуратура Харківської області Аміл Омаров знову опинився в центрі суспільної уваги через намір обійняти посаду в Київська окружна прокуратура Харкова. Його кадрові претензії викликають дискусії як серед юристів, так і в громадському середовищі міста Харків, адже за плечима посадовця — неоднозначна репутація та звинувачення у конфліктах інтересів.

За інформацією з обізнаних джерел, під час перебування на попередній посаді Омаров нібито підтримував тісні контакти з представниками бізнесових структур, інтереси яких могли перетинатися з діяльністю органів прокуратури. Це породжувало підозри щодо неупередженості прийнятих рішень та можливого впливу приватних інтересів на службову діяльність. Окремі епізоди стали предметом журналістських розслідувань, у яких ішлося про потенційні ризики для прозорості та законності процесуального керівництва.

На місце, яке звільнив Андрій Яковлев, відомий тим, що збирав «відкупні» та хвалився зв’язками у Генеральній інспекції Офісу Генпрокурора, претендує Аміл Омаров. Одночасно зі звільненням Яковлева свої заяви на відставку подали перший заступник прокурора Іван Тарасов та заступник прокурора області Владислав Грюк.

Джерела наголошують, що заяви краще подавати українською мовою та перевіряти на граматику перед відправленням, аби уникнути непорозумінь. У минулому між працівниками системи траплялися ситуації, коли спілкування супроводжувалося нецензурною лексикою.

Справу, пов’язану з Омаровим та його родинним бізнесом, наразі закрито. Повна інформація про виявлені схеми буде опублікована окремо. Громадськість та експерти очікують від нового керівництва ефективних дій і наведення порядку у прифронтовому Харкові.

Керівник Куп’янської окружної прокуратури — Станіслав Муратов, який раніше працював заступником прокурора Прокуратура Харківської області, у 2024 році продовжив виконувати обов’язки на стратегічно важливому напрямку. Його професійна діяльність пов’язана з координацією роботи підрозділів прокуратури, підтриманням публічного обвинувачення в судах та наглядом за дотриманням законодавства в умовах воєнного стану.

У 2024 році він отримав дохід, сформований із заробітної плати, передбаченої посадовим окладом та надбавками за вислугу років і виконання обов’язків у зоні підвищеної безпеки. Посада керівника окружної прокуратури передбачає високий рівень відповідальності, що відображається і в системі оплати праці. Основну частину доходу становить державне грошове забезпечення, визначене чинним законодавством України.

Спочатку суддя Горшкова залишила позов без руху та вимагала усунути недоліки, а у наступній ухвалі частково задовольнила вимоги Муратова, призначивши значно менші виплати. Прокурор повторно звернувся до суду, вказавши на необхідність збільшення пенсії відповідно до власних розрахунків.

Справу розглядала суддя Тітова, відома рішеннями на користь «потрібних» осіб. Аналогічні позови інших прокурорів також часто потрапляли саме до неї, що викликає підозри щодо маніпуляцій з автоматизованою системою розподілу справ.

У 2020 році Тітов виніс рішення на користь Муратова, призначивши пенсію та виплативши заборгованість понад 600 тис. грн, додатково до його заробітної плати.

Резервний член Кам’янець-Подільська ВЛК оприлюднив щорічну декларацію про доходи та майновий стан за 2024 рік, відобразивши у ній основні джерела прибутків, наявне нерухоме й рухоме майно, а також фінансові активи. Документ став предметом громадського обговорення, адже діяльність військово-лікарських комісій перебуває під пильною увагою суспільства в умовах воєнного стану.

У декларації зазначено доходи, отримані за основним місцем роботи, а також інші можливі надходження, зокрема соціальні виплати чи додаткові винагороди. Окремо вказано інформацію про об’єкти нерухомості — житлові приміщення, земельні ділянки або частки у спільній власності, якщо такі є. Крім того, задекларовано транспортні засоби та грошові активи, включно з коштами на банківських рахунках.

Юрій Варчак задекларував 350 тисяч гривень готівкою та 25 тисяч доларів. Його дружина мала 300 тисяч гривень і 20 тисяч доларів готівкою. Крім цього, активи у золотих злитках у самого Варчака оцінюються у 287 тисяч гривень, у дружини — ще на 130 тисяч. Виглядає, що родина вирішила частину капіталу зберігати у матеріальному вигляді для стабільності.

Для повноти картини у 2024 році посадовець продав Hyundai Accent за 20 тисяч гривень, що виглядає символічною сумою, але додає декларації певного колориту.

Криворізький районний суд Дніпропетровської області встановив факт корупційного правопорушення стосовно начальниці відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр Держекоінспекції Придніпровського округу Ольги Діденко. Вона визнана винною у отриманні неправомірної вигоди, що суперечить законодавству України та підриває довіру до органів державного контролю за природними ресурсами.

Під час розслідування зібрано докази, що підтверджують отримання посадовицею хабарів від суб’єктів господарювання за сприяння у видачі дозволів та уникнення адміністративних санкцій. Суд врахував ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особу обвинуваченої та обставини справи, призначивши відповідне покарання.

Чиновниця запропонувала «альтернативу»: якщо підприємство надасть «спонсорську допомогу», вона не відобразить у акті всі порушення, знизить ступінь ризику підприємства з «високого» до «середнього» та не ініціюватиме скасування дозволів на викиди. В якості хабара Діденко вимагала металочерепицю для перекриття дачного будинку своєї доньки.

Суд встановив, що під час перевірки Діденко та її колега неодноразово користувалися службовим авто підприємства та відвідували кафе за рахунок бізнесу. Планована доставка черепиці 24 лютого 2022 року не відбулася через початок війни, проте вже у березні 2022 року чиновниця нагадала про необхідність «закрити питання». 27 березня на дачну ділянку родини Діденко було доставлено 97,2 кв. м металочерепиці вартістю понад 36 тис. грн, після чого її викрили правоохоронці.

У суді Діденко свою провину не визнала, стверджуючи, що мала намір оплатити товар пізніше, однак суд спростував ці твердження доказами, включно із записами розмов. Суд визнав дії посадовиці кваліфікованими за ч. 3 ст. 368 КК України – одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням.

Вирок суду:

5 років позбавлення волі;

позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням владних функцій, строком на 3 роки;

конфіскація всього приватного майна.