Українські військові у Покровську стикаються з критичною нестачею піхоти та проблемами логістики

Українські війська, які обороняють Покровськ на Донеччині, стикаються з гострою нестачею піхоти та серйозними проблемами із логістикою. Як повідомляє Associated Press, російські безпілотники активно атакують шляхи постачання, що ускладнює забезпечення військових необхідними ресурсами.

Сили оборони втрачають контроль над позиціями навколо стратегічно важливого транспортного вузла, що з’єднує кілька автошляхів, які ведуть до великих міст у східній частині Донецької області. Окрім того, Покровськ є ключовою залізничною станцією, що додає йому стратегічної ваги.

Москва прагне здобути якомога більше території, особливо з огляду на політичні зміни у США. Адміністрація Дональда Трампа наполягає на переговорах про припинення бойових дій, а нещодавнє заморожування допомоги Україні викликало серйозне занепокоєння серед українських посадовців. Водночас президент України Володимир Зеленський заявив, що військова підтримка продовжується.

Захисники Покровська повідомляють, що останнім часом противник змінив тактику, атакуючи фланги замість лобових ударів, намагаючись створити кліщовий маневр навколо міста. Контроль над висотами дозволяє росіянам ефективніше контролювати українські маршрути постачання. Сильний туман ускладнює роботу українських безпілотників, що дає змогу окупантам зміцнювати свої позиції.

Командування ЗСУ визнає, що резервів для посилення оборони не вистачає, а новостворені підрозділи мають проблеми з боєготовністю. Військові сподіваються на позитивні зміни після призначення Михайла Драпатого командувачем сухопутних військ.

“Війну виграє логістика. Якщо немає матеріально-технічного забезпечення, то немає й піхоти, тому що немає можливості її забезпечити. Росіяни навчилися цьому і роблять це досить добре”, – зазначає заступник командира батальйону “Вовки Да Вінчі” з позивним “Афер”.

Погодні умови ускладнюють ситуацію

Низка факторів призвела до втрати селища Велика Новосілка – це стало найбільшим проривом противника з моменту захоплення Курахового в січні. Українські війська ще зберігають присутність у південному секторі населеного пункту, але військові експерти критикують рішення не здійснювати повний відступ.

Селище розташоване лише за 15 км від меж Дніпропетровської області, де вже розпочато будівництво оборонних укріплень у зв’язку з потенційним просуванням ворога. Командири на місцях повідомляють про скупчення значних сил російської піхоти.

“Через це ворог нарощував сили… займав позиції, окопався. У них це дуже добре виходило”, – зазначив один із командирів біля Покровська.

У вирішальний момент російські війська почали масований наступ – у бій були введені до 10 колон бронетехніки чисельністю до 10 одиниць кожна.

Логістичні труднощі

Основні транспортні артерії, що забезпечують фронт, зараз перебувають під загрозою атак з повітря, що суттєво ускладнює забезпечення українських підрозділів. Російські сили контролюють висоти, що дозволяє їм завдавати ударів на 30 км вглиб оборони ЗСУ.

“Траса Покровськ-Павлоград-Дніпро вже під контролем російських безпілотників”, – повідомив один із командирів на передовій. За його словами, пропускна здатність дороги знизилася до 10% від попередніх показників.

Альтернативні маршрути також перебувають під загрозою, змушуючи українську техніку рухатися відкритими полями, що збільшує ризик ураження. Це суттєво ускладнює евакуацію поранених, яка тепер займає не години, а дні.

“Все видно (ворожим безпілотникам – ред.) і це дуже важко”, – говорить фельдшер “Марік”.

Проблеми з підготовкою новобранців

Нестача особового складу на фронті залишається критичною проблемою. Нові підрозділи не мають достатньої підготовки, що створює додаткове навантаження на досвідчені частини. “Афер” скаржиться:

“Постійно розширюють лінію фронту, тому що залишають свої позиції, не утримують їх, не контролюють, не стежать за ними. Майже всю роботу ми виконуємо за них. Через це, маючи спочатку 2-кілометрову зону відповідальності, ви отримуєте 8-9 кілометрів на батальйон, що дуже багато, і у нас недостатньо ресурсів”.

Проблеми виникають і з постачанням дронів – їх кількість не відповідає потребам.

“Це не тому, що вони мають менш якісну піхоту, а тому, що вони абсолютно не готові до сучасної війни”, – додає “Афер”.

Виснажені українські військові змушені утримувати позиції тижнями, не маючи ротацій. Росіяни мають значну чисельну перевагу – за словами військових, на одного українського солдата припадає 20 противників.

У медичному пункті під Покровськом поранений боєць із позивним “Риба” проходить відновлення після поранення, яке отримав під час евакуації загиблого товариша. Під час навантаження тіла на автомобіль поруч розірвалась російська міна.

“Ми відбиваємось, наскільки можемо, якомога краще”, – говорить він.

Що ще відомо щодо ситуації навколо Покровська

Як ми повідомляли, російським окупантам не вдається оточити Покровськ.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський зазначає, що Покровський напрямок залишається одним із найгарячіших на фронті. За перший місяць 2025 року Сили оборони знешкодили там 15 тисяч окупантів, з яких близько 7000 – безповоротно. Він наголосив, що триває оборонна операція, направлена, зокрема, на знищення ворожих сил та резервів противника.

За словами Сирського, українські захисники безперервно завдають втрат окупантам.

The post Українські військові у Покровську стикаються з критичною нестачею піхоти та проблемами логістики first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Голова Шевченківського суду Києва Євген Мартинов під тиском звинувачень у зловживаннях та покриванні порушень

Голова Шевченківського районного суду міста Києва Євген Мартинов опинився у центрі гучного скандалу після низки звинувачень, висунутих громадськими активістами, заявниками та учасниками судових процесів. Йому закидають перешкоджання розслідуванню дорожньо-транспортної пригоди за участю службового автомобіля, можливу фальсифікацію відомостей про власне майно під час конкурсного відбору, а також системне покривання правопорушень колег у межах так званої «суддівської кругової поруки».

За словами активістів, саме під керівництвом Мартинова у суді фіксуються випадки упередженого розгляду справ та вибіркового правосуддя, що, на їхню думку, підриває довіру до судової системи столиці. Особливе обурення викликала історія з ДТП, у якій фігурує службовий транспорт суду. Заявники стверджують, що розслідування навмисно затягується, а окремі матеріали могли бути приховані або змінені для уникнення відповідальності.

Раніше, у 2018 році, Мартинов нібито провалив конкурс до Вищого антикорупційного суду через невідповідності в декларації — версія, яка протиставляється офіційним поясненням. За останні роки на адресу судді надійшло, як стверджують ініціатори звернень, щонайменше 16 скарг; жодна з них, за їхніми словами, не отримала вичерпного розгляду.

Окремі заяви стосуються співробітників апарату суду. Зокрема, ідеться про Аліни Зборщік (колишня керівниця апарату), яку пов’язують із бізнес-зв’язками на тимчасово окупованих територіях та реєстрацією компаній у РФ. При офіційних доходах на рівні середніх показників Зборщік володіє таунхаусом під Києвом та іншими активами, що викликає додаткові питання щодо походження коштів.

Ініціатори скарг неодноразово зверталися до правоохоронних органів. Частина процесуальних звернень стосувалася бездіяльності НАБУ і СБУ щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо окремих епізодів за участю Мартинова. Однак кілька судових рішень, серед яких ухвали слідчих суддів ВАКС і Солом’янського райсуду Києва, відмовили у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених осіб.

Критики говорять про «систему захисту своїх» у суддівському середовищі, коли автоматизований розподіл справ нібито змінюється під впливом керівництва, а питання про неправомірні рішення натикаються на організаційний опір. Сам Мартинов і представники суду публічних коментарів із цього приводу, як правило, не дають або обмежуються тезами про дотримання законності та внутрішніх процедур.

Епізоди з питанням притягнення до відповідальності — як у випадку ДТП, так і щодо сумнівів у деклараційних відомостях — залишаються предметом суспільного резонансу. Активісти наполягають на незалежній перевірці, прозорому розгляді скарг і публічних висновках контролюючих органів, аби усунути відчуття безкарності та відновити довіру до судової системи.

Lama розповіла про кохання з молодшим нареченим: історія, що почалася на узбережжі Херсонщини

Українська співачка Наталя Дзеньків, відома під сценічним ім’ям Lama, поділилася подробицями знайомства зі своїм нареченим Романом, який молодший за неї на сімнадцять років. В інтерв’ю артистка вперше відкрито розповіла, як між ними зародилися почуття, наголосивши, що їхній зв’язок — це не про вік, а про глибоку духовну близькість.

За словами співачки, доленосна зустріч відбулася під час відпочинку на узбережжі Херсонської області. Після складного періоду в особистому житті та розриву з колишнім продюсером Віталієм Телезіним, Lama вирішила провести кілька днів у колі друзів, аби відновити сили. Саме тоді, у невеликому готелі біля моря, вона познайомилася з Романом — спокійним і врівноваженим чоловіком, який, як з’ясувалося, не має жодного стосунку до шоу-бізнесу.

«Я з подружками поїхала у Херсонську область. Там був класний готельчик, де ми й познайомилися. Пройшло три місяці, і я помітила, що це моє. Ми розговорилися, і я зрозуміла, що ми як споріднені душі. У нас світогляди однакові. Він такий духовний, магічний. Воно само собою сталося», — поділилася Наталя.

Артистка уточнила, що їхні стосунки тривають уже дев’ять років. Попри тривалу зв’язок, пара досі формально не оформила шлюбних відносин; Lama називає свого партнера «нареченим». В інтерв’ю також згадано, що Роман працює фінансовим аналітиком і не пов’язаний із музичною індустрією. Раніше закохані пояснювали, чому не планують мати дітей, але деталі цього рішення Lama не розкривала в поточній бесіді.

Історія стосунків Lama викликала інтерес у шанувальників та медіа: з огляду на вік нареченого та різницю в професійних світах, пара демонструє, за словами Наталії, міцне емоційне порозуміння і духовну сумісність. Виконавиця підкреслила, що випадковості іноді бувають доленосними, і нинішній зв’язок вона сприймає як подарунок долі після болісного розриву.

Андрій Шевченко: Вихід збірної України на Чемпіонат світу — це шанс заявити про країну світові

Президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко підкреслив, що участь національної збірної у Чемпіонаті світу 2026 року є стратегічним завданням не лише для спорту, а й для всієї країни. Турнір, який відбудеться у Канаді, США та Мексиці, стане одним із наймасштабніших в історії футболу, і, за словами Шевченка, Україна повинна зробити все можливе, аби бути серед його учасників.

Він наголосив, що виступ на світовій першості має символічне значення у нинішній час, коли увага міжнародної спільноти до України надзвичайно важлива. «Це більше, ніж гра. Це спосіб нагадати світові про нашу країну, про людей, які борються й не здаються. Коли український прапор знову з’явиться на полі світового турніру — це стане сигналом сили, єдності та нескореності», — зазначив очільник УАФ.

Президент УАФ підкреслив, що попереду на команду Сергія Реброва чекають два визначальні поєдинки — проти Франції та Ісландії. Саме ці матчі стануть вирішальними в боротьбі за путівку на світовий форум.

Від їхнього результату залежить формат подальшої участі: у разі позитивного сценарію Україна може пройти відбір безпосередньо або отримати шанс у стикових матчах. Якщо обидва поєдинки завершаться невдало — боротьба за вихід на Мундіаль для «синьо-жовтих» завершиться.

Шевченко назвав ці ігри моментом відповідальності не лише для футболістів, а й для всієї країни.

«Це важливо для гравців, для тренерського штабу, для футбольної спільноти. Але не менш важливо — для людей, які вболівають за Україну, вірять у команду і чекають сильного меседжу зі світу спорту», — додав він.

ЧС-2026 стане першим в історії чемпіонатом світу, який приймуть одразу три країни, а також першим турніром із розширеним форматом — 48 учасників замість 32. Це відкриває додаткові можливості для команд, які ведуть боротьбу за кваліфікацію.

Бої на Великобурлуцькому напрямку: російські війська здійснили часткове просування, ЗСУ укріплюють оборону

На Великобурлуцькому напрямку, що на Харківщині, зафіксовано часткове просування російських військ у результаті тривалих атак. Про це повідомив начальник управління комунікацій Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов, зазначивши, що противнику вдалося незначно відтіснити підрозділи Збройних сил України від державного кордону та здійснити неглибокий, але протяжний захід на українську територію.

За словами Трегубова, бойові дії на цьому відтинку фронту тривають уже кілька тижнів, і російські підрозділи активно намагаються скористатися місцевістю для створення вигідних рубежів. Водночас українські сили проводять контрдії, укріплюють оборонні позиції та не дозволяють ворогу просунутися вглиб території.

Попри часткове просування, Трегубов підкреслив, що українські війська продовжують тримати оборону і стримують натиск супротивника. Великобурлуцький напрямок залишається однією з найгарячіших ділянок фронту на Харківщині, де бої тривають і супротивна сторона намагається поліпшити тактичні позиції після попередніх невдалих спроб прориву.

Офіційні деталі щодо втрат і точних рубежів просування наразі не оприлюднені. Командування ООС закликає не поширювати неперевірену інформацію і чекати офіційних зведень для повного уявлення про ситуацію на ділянці фронту.