Українські військові у Покровську стикаються з критичною нестачею піхоти та проблемами логістики

Українські війська, які обороняють Покровськ на Донеччині, стикаються з гострою нестачею піхоти та серйозними проблемами із логістикою. Як повідомляє Associated Press, російські безпілотники активно атакують шляхи постачання, що ускладнює забезпечення військових необхідними ресурсами.

Сили оборони втрачають контроль над позиціями навколо стратегічно важливого транспортного вузла, що з’єднує кілька автошляхів, які ведуть до великих міст у східній частині Донецької області. Окрім того, Покровськ є ключовою залізничною станцією, що додає йому стратегічної ваги.

Москва прагне здобути якомога більше території, особливо з огляду на політичні зміни у США. Адміністрація Дональда Трампа наполягає на переговорах про припинення бойових дій, а нещодавнє заморожування допомоги Україні викликало серйозне занепокоєння серед українських посадовців. Водночас президент України Володимир Зеленський заявив, що військова підтримка продовжується.

Захисники Покровська повідомляють, що останнім часом противник змінив тактику, атакуючи фланги замість лобових ударів, намагаючись створити кліщовий маневр навколо міста. Контроль над висотами дозволяє росіянам ефективніше контролювати українські маршрути постачання. Сильний туман ускладнює роботу українських безпілотників, що дає змогу окупантам зміцнювати свої позиції.

Командування ЗСУ визнає, що резервів для посилення оборони не вистачає, а новостворені підрозділи мають проблеми з боєготовністю. Військові сподіваються на позитивні зміни після призначення Михайла Драпатого командувачем сухопутних військ.

“Війну виграє логістика. Якщо немає матеріально-технічного забезпечення, то немає й піхоти, тому що немає можливості її забезпечити. Росіяни навчилися цьому і роблять це досить добре”, – зазначає заступник командира батальйону “Вовки Да Вінчі” з позивним “Афер”.

Погодні умови ускладнюють ситуацію

Низка факторів призвела до втрати селища Велика Новосілка – це стало найбільшим проривом противника з моменту захоплення Курахового в січні. Українські війська ще зберігають присутність у південному секторі населеного пункту, але військові експерти критикують рішення не здійснювати повний відступ.

Селище розташоване лише за 15 км від меж Дніпропетровської області, де вже розпочато будівництво оборонних укріплень у зв’язку з потенційним просуванням ворога. Командири на місцях повідомляють про скупчення значних сил російської піхоти.

“Через це ворог нарощував сили… займав позиції, окопався. У них це дуже добре виходило”, – зазначив один із командирів біля Покровська.

У вирішальний момент російські війська почали масований наступ – у бій були введені до 10 колон бронетехніки чисельністю до 10 одиниць кожна.

Логістичні труднощі

Основні транспортні артерії, що забезпечують фронт, зараз перебувають під загрозою атак з повітря, що суттєво ускладнює забезпечення українських підрозділів. Російські сили контролюють висоти, що дозволяє їм завдавати ударів на 30 км вглиб оборони ЗСУ.

“Траса Покровськ-Павлоград-Дніпро вже під контролем російських безпілотників”, – повідомив один із командирів на передовій. За його словами, пропускна здатність дороги знизилася до 10% від попередніх показників.

Альтернативні маршрути також перебувають під загрозою, змушуючи українську техніку рухатися відкритими полями, що збільшує ризик ураження. Це суттєво ускладнює евакуацію поранених, яка тепер займає не години, а дні.

“Все видно (ворожим безпілотникам – ред.) і це дуже важко”, – говорить фельдшер “Марік”.

Проблеми з підготовкою новобранців

Нестача особового складу на фронті залишається критичною проблемою. Нові підрозділи не мають достатньої підготовки, що створює додаткове навантаження на досвідчені частини. “Афер” скаржиться:

“Постійно розширюють лінію фронту, тому що залишають свої позиції, не утримують їх, не контролюють, не стежать за ними. Майже всю роботу ми виконуємо за них. Через це, маючи спочатку 2-кілометрову зону відповідальності, ви отримуєте 8-9 кілометрів на батальйон, що дуже багато, і у нас недостатньо ресурсів”.

Проблеми виникають і з постачанням дронів – їх кількість не відповідає потребам.

“Це не тому, що вони мають менш якісну піхоту, а тому, що вони абсолютно не готові до сучасної війни”, – додає “Афер”.

Виснажені українські військові змушені утримувати позиції тижнями, не маючи ротацій. Росіяни мають значну чисельну перевагу – за словами військових, на одного українського солдата припадає 20 противників.

У медичному пункті під Покровськом поранений боєць із позивним “Риба” проходить відновлення після поранення, яке отримав під час евакуації загиблого товариша. Під час навантаження тіла на автомобіль поруч розірвалась російська міна.

“Ми відбиваємось, наскільки можемо, якомога краще”, – говорить він.

Що ще відомо щодо ситуації навколо Покровська

Як ми повідомляли, російським окупантам не вдається оточити Покровськ.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський зазначає, що Покровський напрямок залишається одним із найгарячіших на фронті. За перший місяць 2025 року Сили оборони знешкодили там 15 тисяч окупантів, з яких близько 7000 – безповоротно. Він наголосив, що триває оборонна операція, направлена, зокрема, на знищення ворожих сил та резервів противника.

За словами Сирського, українські захисники безперервно завдають втрат окупантам.

The post Українські військові у Покровську стикаються з критичною нестачею піхоти та проблемами логістики first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

LELÉKA представить Україну на Євробаченні-2026 з піснею “Ridnym”

Україна зробила свій вибір щодо представника на Євробаченні-2026. Переможницею національного відбору, який пройшов 7 лютого, стала співачка LELÉKA, що привернула увагу своєю піснею «Ridnym». Ця композиція, яка гармонійно поєднує народні мотиви з сучасними музичними тенденціями, здобула найвищі оцінки як від журі, так і від глядачів, що підкреслює її особливу атмосферу та емоційну глибину.

LELÉKA, що є сценічним псевдонімом молодої української співачки, продемонструвала на сцені неперевершену енергетику та глибоке розуміння музики. Її виступ не залишив байдужим нікого, а поєднання традиційних українських мотивів з новими музичними напрямами стало справжнім відкриттям для слухачів. Пісня «Ridnym», яка в перекладі означає «рідним», глибоко торкається теми родини, коріння і зв'язку з батьківщиною, що є дуже важливим у контексті сучасних викликів, з якими стикається Україна.

Фахову освіту Вікторія здобула у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, де навчалася на акторському факультеті. Після завершення навчання працювала в Молодому театрі, поєднуючи акторську діяльність із вокалом.

Згодом співачка переїхала до Німеччини, де продовжила професійний розвиток у сфері музики. Вона отримала магістерську освіту з джазового вокалу та композиції, а також навчалася роботі з музикою для кіно й серіалів. Саме цей період сформував її як артистку, відкриту до експериментів і міжжанрових поєднань.

У 2016 році в Берліні Вікторія заснувала музичний проєкт LELÉKA — українсько-німецький етноджазовий гурт, що працює з автентичним фольклором у сучасному аранжуванні. Проєкт здобув міжнародне визнання, виступав на європейських сценах і випустив кілька альбомів. Паралельно Корнікова працювала як композиторка й аранжувальниця для кіно.

Попри те, що LELÉKA відома передусім як гуртовий проєкт, у фіналі національного відбору артистка виступала сольно. Її конкурсна пісня Ridnym — це лірична історія про рідних, пам’ять про дім, зв’язок із Батьківщиною та внутрішню стійкість. Композиція побудована на мінімалізмі, де ключову роль відіграє голос і емоційна подача.

Сценічний номер був стриманим і виваженим: лаконічне світло, відсутність зайвих ефектів і максимальна концентрація на вокалі. Саме ця чесність і внутрішня напруга, за оцінками журі та глядачів, стали вирішальними у боротьбі за перемогу.

Творчість LELÉKA часто описують як ніжну й автентичну, але водночас експериментальну. Артистка послідовно популяризує українську музику за кордоном і наголошує на важливості збереження мови та культурної ідентичності в діаспорі. З таким меседжем вона представить Україну на Євробаченні-2026.

Індексація пенсій в Україні навесні 2026 року: хто отримає підвищення, а хто залишиться без змін

Навесні 2026 року в Україні традиційно буде проведено індексацію пенсій, але не всі пенсіонери зможуть отримати підвищення своїх виплат. Згідно з чинним законодавством та порядком нарахування, частина громадян залишиться поза межами перерахунку. Це пов’язано з кількома ключовими факторами, зокрема з розміром пенсії, наявністю певних доплат і особливостями індивідуальних випадків.

Індексація пенсій — це регулярний процес, який здійснюється з метою компенсації зниження купівельної спроможності грошей через інфляцію. В Україні цей процес передбачений законодавчо, і кожен рік пенсії мають бути збільшені на певний відсоток. Однак через відсутність чітких механізмів для автоматичного підвищення для всіх пенсіонерів, існують категорії громадян, для яких зміни не відбудуться.

Також підвищення не торкнеться осіб, які отримують так звані спеціальні пенсії. Йдеться, зокрема, про військовослужбовців, суддів, прокурорів, чорнобильців та інші категорії, пенсійне забезпечення яких регулюється окремими законами. Для них механізм індексації відрізняється від загального та залежить від спеціальних нормативних актів.

Розмір індексації для решти пенсіонерів щороку визначається за спеціальною формулою. Коефіцієнт підвищення встановлюється Кабінетом Міністрів з урахуванням рівня інфляції за попередній рік та темпів зростання середньої заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески.

У державному бюджеті на 2026 рік на пенсійні виплати для понад 10 мільйонів українських пенсіонерів передбачено 251,3 мільярда гривень. Частину цих коштів планують спрямувати саме на індексацію, щоб частково компенсувати знецінення доходів через інфляцію.

Водночас експерти наголошують, що навіть після індексації розмір підвищення для багатьох пенсіонерів залишатиметься обмеженим і не завжди перекриватиме реальне зростання цін.

Роль сучасних технологій у розвитку освіти: перспективи та виклики

Сучасні технології вже давно стали не лише частиною повсякденного життя, але й ключовим елементом розвитку освіти на всіх її етапах. Вони змінюють традиційні підходи до навчання, дозволяючи створювати нові можливості для учнів, студентів та педагогів. Від дистанційного навчання до інтерактивних платформ, технології відкривають безліч шляхів для інновацій, що сприяють покращенню якості освіти.

Одним із найбільших досягнень є можливість навчатися в будь-який час і з будь-якого місця завдяки онлайн-курсах і цифровим ресурсам. Це особливо важливо для тих, хто живе в віддалених районах або має обмежений доступ до традиційних навчальних закладів. Інтернет-платформи дозволяють отримати знання від найкращих викладачів у світі, не покидаючи свого дому.

Ще більший обсяг активів зосереджений на дружині посадовця — Оксані Іванині. Вона задекларувала житловий будинок площею 245,7 квадратного метра в Ужгороді, три квартири в обласному центрі різної площі, земельну ділянку та два нежитлові приміщення, набуті у 2022 році. Таким чином, у власності родини перебуває щонайменше чотири квартири та два приватні будинки в Закарпатській області.

На дружину також зареєстровано автопарк, який включає позашляховик Toyota Land Cruiser 150 2022 року випуску, кросовер Hyundai Tucson 2019 року та автобус Ponticelli ER-120U 1995 року.

Фінансова частина декларації викликає окремі питання. Загальний дохід Сергія Іванини за 2025 рік становив близько 748 тисяч гривень. Основну частину склали виплати грошового забезпечення від Закарпатського обласного ТЦК та СП, а також пенсія. Додаткові надходження мали епізодичний характер і включали незначні соціальні виплати та зарплату за сумісництвом.

Дружина посадовця задекларувала символічний дохід у розмірі 4451 гривні за роботу за сумісництвом через ФОП. Водночас вона є кінцевим бенефіціарним власником товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Міжгір’я ТВ».

У декларації відсутні відомості про об’єкти незавершеного будівництва, значні фінансові зобов’язання, кредити або масштабні витрати, які могли б пояснити походження сотень тисяч доларів та євро готівкою. Такий розрив між задекларованими доходами та обсягом активів родини ставить під сумнів фінансову прозорість колишнього керівника одного з підрозділів ТЦК у Закарпатській області.

Декларація колишнього начальника Мукачівського терцентру: значні обсяги готівки після звільнення

Сергій Іванина, який раніше обіймав посаду начальника другого відділу Мукачівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, після свого звільнення оприлюднив декларацію, що привернула увагу громадськості. У документі зазначено значні суми готівки в іноземній валюті, які з'явилися в нього після завершення служби на державній посаді.

Згідно з офіційно поданою декларацією, колишній посадовець задекларував наявність великих обсягів готівкових коштів у різних валютах. Це стало темою численних обговорень у медіа та серед громадськості, адже розмір цих сум викликає запитання щодо джерел їх походження. Однак, сам Іванина не надав чітких пояснень щодо цих фінансових активів, що лише підсилює інтерес до ситуації.

Ще більший обсяг активів зосереджений на дружині посадовця — Оксані Іванині. Вона задекларувала житловий будинок площею 245,7 квадратного метра в Ужгороді, три квартири в обласному центрі різної площі, земельну ділянку та два нежитлові приміщення, набуті у 2022 році. Таким чином, у власності родини перебуває щонайменше чотири квартири та два приватні будинки в Закарпатській області.

На дружину також зареєстровано автопарк, який включає позашляховик Toyota Land Cruiser 150 2022 року випуску, кросовер Hyundai Tucson 2019 року та автобус Ponticelli ER-120U 1995 року.

Фінансова частина декларації викликає окремі питання. Загальний дохід Сергія Іванини за 2025 рік становив близько 748 тисяч гривень. Основну частину склали виплати грошового забезпечення від Закарпатського обласного ТЦК та СП, а також пенсія. Додаткові надходження мали епізодичний характер і включали незначні соціальні виплати та зарплату за сумісництвом.

Дружина посадовця задекларувала символічний дохід у розмірі 4451 гривні за роботу за сумісництвом через ФОП. Водночас вона є кінцевим бенефіціарним власником товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Міжгір’я ТВ».

У декларації відсутні відомості про об’єкти незавершеного будівництва, значні фінансові зобов’язання, кредити або масштабні витрати, які могли б пояснити походження сотень тисяч доларів та євро готівкою. Такий розрив між задекларованими доходами та обсягом активів родини ставить під сумнів фінансову прозорість колишнього керівника одного з підрозділів ТЦК у Закарпатській області.