Українські військові у Покровську стикаються з критичною нестачею піхоти та проблемами логістики

Українські війська, які обороняють Покровськ на Донеччині, стикаються з гострою нестачею піхоти та серйозними проблемами із логістикою. Як повідомляє Associated Press, російські безпілотники активно атакують шляхи постачання, що ускладнює забезпечення військових необхідними ресурсами.

Сили оборони втрачають контроль над позиціями навколо стратегічно важливого транспортного вузла, що з’єднує кілька автошляхів, які ведуть до великих міст у східній частині Донецької області. Окрім того, Покровськ є ключовою залізничною станцією, що додає йому стратегічної ваги.

Москва прагне здобути якомога більше території, особливо з огляду на політичні зміни у США. Адміністрація Дональда Трампа наполягає на переговорах про припинення бойових дій, а нещодавнє заморожування допомоги Україні викликало серйозне занепокоєння серед українських посадовців. Водночас президент України Володимир Зеленський заявив, що військова підтримка продовжується.

Захисники Покровська повідомляють, що останнім часом противник змінив тактику, атакуючи фланги замість лобових ударів, намагаючись створити кліщовий маневр навколо міста. Контроль над висотами дозволяє росіянам ефективніше контролювати українські маршрути постачання. Сильний туман ускладнює роботу українських безпілотників, що дає змогу окупантам зміцнювати свої позиції.

Командування ЗСУ визнає, що резервів для посилення оборони не вистачає, а новостворені підрозділи мають проблеми з боєготовністю. Військові сподіваються на позитивні зміни після призначення Михайла Драпатого командувачем сухопутних військ.

“Війну виграє логістика. Якщо немає матеріально-технічного забезпечення, то немає й піхоти, тому що немає можливості її забезпечити. Росіяни навчилися цьому і роблять це досить добре”, – зазначає заступник командира батальйону “Вовки Да Вінчі” з позивним “Афер”.

Погодні умови ускладнюють ситуацію

Низка факторів призвела до втрати селища Велика Новосілка – це стало найбільшим проривом противника з моменту захоплення Курахового в січні. Українські війська ще зберігають присутність у південному секторі населеного пункту, але військові експерти критикують рішення не здійснювати повний відступ.

Селище розташоване лише за 15 км від меж Дніпропетровської області, де вже розпочато будівництво оборонних укріплень у зв’язку з потенційним просуванням ворога. Командири на місцях повідомляють про скупчення значних сил російської піхоти.

“Через це ворог нарощував сили… займав позиції, окопався. У них це дуже добре виходило”, – зазначив один із командирів біля Покровська.

У вирішальний момент російські війська почали масований наступ – у бій були введені до 10 колон бронетехніки чисельністю до 10 одиниць кожна.

Логістичні труднощі

Основні транспортні артерії, що забезпечують фронт, зараз перебувають під загрозою атак з повітря, що суттєво ускладнює забезпечення українських підрозділів. Російські сили контролюють висоти, що дозволяє їм завдавати ударів на 30 км вглиб оборони ЗСУ.

“Траса Покровськ-Павлоград-Дніпро вже під контролем російських безпілотників”, – повідомив один із командирів на передовій. За його словами, пропускна здатність дороги знизилася до 10% від попередніх показників.

Альтернативні маршрути також перебувають під загрозою, змушуючи українську техніку рухатися відкритими полями, що збільшує ризик ураження. Це суттєво ускладнює евакуацію поранених, яка тепер займає не години, а дні.

“Все видно (ворожим безпілотникам – ред.) і це дуже важко”, – говорить фельдшер “Марік”.

Проблеми з підготовкою новобранців

Нестача особового складу на фронті залишається критичною проблемою. Нові підрозділи не мають достатньої підготовки, що створює додаткове навантаження на досвідчені частини. “Афер” скаржиться:

“Постійно розширюють лінію фронту, тому що залишають свої позиції, не утримують їх, не контролюють, не стежать за ними. Майже всю роботу ми виконуємо за них. Через це, маючи спочатку 2-кілометрову зону відповідальності, ви отримуєте 8-9 кілометрів на батальйон, що дуже багато, і у нас недостатньо ресурсів”.

Проблеми виникають і з постачанням дронів – їх кількість не відповідає потребам.

“Це не тому, що вони мають менш якісну піхоту, а тому, що вони абсолютно не готові до сучасної війни”, – додає “Афер”.

Виснажені українські військові змушені утримувати позиції тижнями, не маючи ротацій. Росіяни мають значну чисельну перевагу – за словами військових, на одного українського солдата припадає 20 противників.

У медичному пункті під Покровськом поранений боєць із позивним “Риба” проходить відновлення після поранення, яке отримав під час евакуації загиблого товариша. Під час навантаження тіла на автомобіль поруч розірвалась російська міна.

“Ми відбиваємось, наскільки можемо, якомога краще”, – говорить він.

Що ще відомо щодо ситуації навколо Покровська

Як ми повідомляли, російським окупантам не вдається оточити Покровськ.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський зазначає, що Покровський напрямок залишається одним із найгарячіших на фронті. За перший місяць 2025 року Сили оборони знешкодили там 15 тисяч окупантів, з яких близько 7000 – безповоротно. Він наголосив, що триває оборонна операція, направлена, зокрема, на знищення ворожих сил та резервів противника.

За словами Сирського, українські захисники безперервно завдають втрат окупантам.

The post Українські військові у Покровську стикаються з критичною нестачею піхоти та проблемами логістики first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Деклараційні розбіжності кандидата в апеляційні судді: питання до доброчесності Григорія Шабрацького

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Григорій Шабрацький, який нині здійснює правосуддя у Таращанському районному суді Київської області, опинився під пильною увагою через низку фактів, виявлених під час аналізу його майнових декларацій. За оцінкою Громадської ради доброчесності, зафіксовані невідповідності можуть свідчити про проблеми з дотриманням стандартів прозорості та етичної поведінки, що є ключовими критеріями для судді апеляційної інстанції.

Одним із найбільш обговорюваних моментів стала інформація про квартиру в Луганську площею 70,5 квадратного метра. Вперше цей об’єкт нерухомості з’явився в декларації кандидата лише у 2019 році, хоча, за наявними даними, право користування або інший майновий зв’язок із ним виник ще у 2012 році. Така значна часовa різниця між фактичним набуттям права та його відображенням у деклараційних документах стала підставою для запитань з боку громадськості.

У 2019 році Шабрацький придбав автомобіль Nissan Rogue 2014 року за 230 тис. гривень, що значно нижче ринкової вартості — 480–560 тис. грн. Суддя пояснив це тим, що авто було після ДТП зі США та потребувало ремонту, однак документального підтвердження не надав. ГРД розглядає це як можливе заниження вартості для приховування реальних витрат.

У 2020 році дружина кандидата купила квартиру в Скадовську (63,3 м²) за 385 тис. грн, що значно нижче ринкових цін 700–800 тис. грн. За словами Шабрацького, покупка була здійснена за рахунок спільних заощаджень, виплат по вагітності та недорогого ремонту. ГРД прийняла пояснення, але рекомендує врахувати його при оцінці кандидата.

Крім того, суддя систематично не декларував залишки на банківських рахунках, маючи при цьому готівкові заощадження. Пояснення про нульові залишки та кредитні ліміти ГРД визнала недостатніми. Також викликало питання, що батько кандидата у 2008 році отримав будинок у Луганській області за рішенням суду, що потребує додаткових пояснень для виключення впливу статусу сина-судді.

Згідно з декларацією доброчесності за 2022 рік, Шабрацький та його дружина неодноразово відвідували тимчасово окупований Луганськ у 2015–2016 роках через територію РФ.

ГРД рекомендує врахувати ці обставини під час конкурсу на посаду судді апеляційного суду. Остаточне рішення щодо кандидатури ухвалюватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів.

Пенсії у 2026 році: обов’язкова ідентифікація для отримувачів за кордоном та на окупованих територіях

Пенсіонери, які тимчасово перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, повинні пройти фізичну ідентифікацію у 2025 році, щоб безперешкодно отримувати призначені пенсійні виплати у 2026-му. Кінцевий термін підтвердження особи — 31 грудня 2025 року. У Пенсійному фонді України наголошують, що ця процедура є обов’язковою вимогою законодавства і спрямована на захист прав отримувачів та запобігання зловживанням.

У разі, якщо фізична ідентифікація не відбулася у встановлені строки або в передбачених законом випадках, виплату пенсії можуть призупинити. Така підстава чітко визначена нормативними актами: відсутність підтвердження особи розцінюється як невиконання умов для подальшого нарахування коштів. Це стосується як тих, хто перебуває за кордоном тривалий час, так і осіб, які мешкають на тимчасово окупованих територіях.

Фізичну ідентифікацію можна пройти кількома способами. Перший варіант — особисто звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України незалежно від місця реєстрації або до установи банку. Другий варіант — пройти підтвердження особи через відеоконференцзв’язок із пред’явленням документів, що посвідчують особу. Запис на таку процедуру доступний через електронні сервіси фонду або контакт-центр.

Ще один спосіб — пройти ідентифікацію через Дія.Підпис, авторизувавшись в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

Для пенсіонерів, які тимчасово проживають за кордоном, передбачений варіант через закордонні дипломатичні установи України. У посольстві або консульстві можна отримати документ про підтвердження перебування особи в живих. Його потрібно передати до територіального органу Пенсійного фонду разом із заявою про продовження виплат. Це можна зробити поштовим відправленням або в електронному вигляді — із додаванням сканкопій і накладенням кваліфікованого електронного підпису.

У Пенсійному фонді закликають не відкладати процедуру, оскільки непройдена ідентифікація до кінця 2025 року може призвести до припинення виплат у 2026-му.

Комбінована атака Росії на Україну: новий ракетний удар з Капустиного Яру

9 січня 2026 року російські війська здійснили один з найбільших за останній час комбінованих повітряних ударів по території України. За інформацією Повітряних сил Збройних сил України, напад включав запуск балістичної ракети середньої дальності з полігону Капустин Яр, що розташований в Астраханській області Росії. Цей удар став частиною масштабної операції, в ході якої, згідно з повідомленням ПС ЗСУ, було виявлено та супроводжено 278 повітряних цілей, серед яких — 36 ракет різних типів, а також 242 безпілотники та інші засоби повітряного нападу.

Українські сили протиповітряної оборони продовжують активно знижувати ефективність ворожих атак, зокрема перехоплюючи частину ракет і безпілотників до того, як вони досягли своїх цілей. Однак, масштаби атаки, а також використання різних типів боєприпасів свідчать про високий рівень організації та синхронізації дій агресора, який продовжує ескалацію війни. Паралельно із цим російські війська також застосовують ракетні удари для психологічного тиску на цивільне населення України, що залишає безпорадними навіть найбільш захищені райони.

Силам протиповітряної оборони вдалося знищити 244 повітряні цілі. Основним напрямком удару стала Київська область. Під атакою перебували об’єкти критичної інфраструктури. Водночас зафіксовано влучання на 19 локаціях, що свідчить про значну інтенсивність обстрілу.

У Повітряних силах підтвердили застосування однієї балістичної ракети середньої дальності. Запуск було здійснено о 23:47. Повітряна ціль рухалася по балістичній траєкторії зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину.

Відомо, що на полігоні Капустин Яр базується ракетний комплекс «Орєшнік». Водночас у Повітряному командуванні «Захід» зазначили, що точний тип ракети буде встановлено після детального вивчення всіх її елементів.

Українські військові наголошують: попри надскладні умови та масованість атаки, система ППО продемонструвала високу ефективність, запобігши значно більшим руйнуванням і жертвам серед цивільного населення.

Майнові питання та минуле на митниці: чому кандидат на посаду голови митної служби опинився під пильною увагою

Кандидат на посаду керівника митної служби Даніїл Меньшиков став фігурою активного суспільного обговорення через низку запитань, що виникли щодо його статків і професійної біографії. Предметом інтересу стали як джерела формування майна посадовця, так і обставини його роботи на попередніх державних посадах, які викликають сумніви у частини експертного середовища та громадськості.

У минулому Меньшиков очолював Львівську митницю — один із ключових підрозділів митної системи країни, що має значний вплив на рух товарів через кордон. Саме період його керівництва став підставою для подальших перевірок з боку правоохоронних органів. У 2022 році в межах кримінального провадження відбулися обшуки за місцем його проживання. Слідчі дії були пов’язані з розслідуванням можливого незаконного ввезення на територію України понад шістдесяти транспортних засобів без сплати обов’язкових митних платежів.

Окрему увагу викликають результати повної перевірки декларації Меньшикова за 2022 рік. Перевірка встановила факти недекларування значного обсягу нерухомого майна. Йдеться про чотири житлові будинки в Києві загальною площею майже 1200 квадратних метрів. Орієнтовна вартість цієї нерухомості перевищує 13 мільйонів гривень.

Зазначені об’єкти оформлені на співмешканку Меньшикова, яка є донькою відомого бізнесмена та співвласницею групи компаній, що працюють у сфері будівництва та операцій з нерухомістю. Водночас у декларації посадовця ця нерухомість не була відображена.

Крім того, перевірка виявила суттєві розбіжності між офіційними доходами співмешканки кандидата та задекларованими заощадженнями. За наявними даними, за період з 1998 по 2022 рік її сукупний офіційний дохід становив понад 42 мільйони гривень. Із цієї суми близько 25 мільйонів було витрачено на придбання нерухомості.

Попри це, обсяг заощаджень, зазначених у документах, становить майже 63 мільйони гривень, що на понад 46 мільйонів перевищує фінансово обґрунтований рівень накопичень з урахуванням задекларованих доходів і витрат.

Поєднання обшуків у справі про митні схеми, недекларування елітної нерухомості та невідповідності заощаджень офіційним доходам ставить під сумнів прозорість фінансового стану кандидата. Саме ці обставини, на думку аналітиків, потребують ретельної оцінки з боку конкурсної комісії перед ухваленням будь-яких кадрових рішень.