Українські онлайн-казино заробили понад 55 млрд за рік: хто у топі

Попри війну, загальне падіння економіки та безперервні втрати населення, ринок грального бізнесу в Україні демонструє вражаючу стійкість і навіть приріст. За підсумками 2024 року десять лідерів цієї індустрії сукупно заробили понад 55,5 млрд грн. Це лише на 1% більше, ніж у 2023-му, але зниження прибутковості свідчить: в індустрії розпочалася жорстка боротьба за частку ринку.

Такі дані наводить «Опендатабот», аналізуючи фінзвітність найбільших гравців інтернет-казино, букмекерських компаній та лотерейного ринку.

У переліку — девʼять онлайн-казино, три з яких ведуть букмекерську діяльність, а також єдиний лотерейний оператор — «Українська національна лотерея». У чотирьох компаній змінились власники, що вказує на активну реструктуризацію активів.

Хто заробив найбільше

На першому місці — компанія Favbet (букмекер + онлайн-казино), яка за рік подвоїла дохід до 21,32 млрд грн, або 38% усього доходу ТОП-10. Водночас її прибуток впав на 20% — до 1,38 млрд грн. Наприкінці року власника компанії Андрія Матюху замінив його син Дмитро.

На другому місці — «Слотс Ю.Ей», що володіє брендами 777, Slotoking (нині — Betking). Компанія збільшила дохід у 3,6 раза — до 12,4 млрд грн. При цьому прибуток сягнув 2,55 млрд грн — рекорд серед усіх учасників ринку. Компанією володіє Павло Журило, який, за відкритими джерелами, раніше фігурував у розслідуваннях щодо енергетичних схем на держпідприємствах.

Третє місце посіла компанія «Нейтів АППС» (бренд Super Gra), яка показала найбільший приріст доходу — у 7,7 раза (до 4,68 млрд грн). Її власником є громадянин Великої Британії Чубіні Іраклі, ім’я якого раніше згадувалось у контексті кіпрських компаній-посередників для ринку СНД.

Інші гравці і «нова кров»

  • «Лімон» (ChampionCasino): дохід 2,54 млрд грн, прибуток — 174 млн грн. Власник — Андрій Покровський, депутат Вінницької міськради.

  • «Старблум геймінг» (Slotor777): новачок ринку із прибутком 27 млн грн за перший повний рік роботи. Очільник — Володимир Наумець.

  • «Українська національна лотерея»: дохід зріс у 1,5 раза — до 866 млн грн. Компанія отримала 56 млн грн прибутку — майже в шість разів більше, ніж роком раніше.

Тільки 6 із 10 компаній закінчили 2024 рік із прибутком. Їхній сумарний прибуток — 4,34 млрд грн, що майже вдвічі менше, ніж у 2023-му. У тому році весь ТОП-10 разом заробив 7,25 млрд грн.

У час, коли бізнес по всій країні стикається з обстрілами, падінням купівельної спроможності та еміграцією, сектор онлайн-гемблінгу не просто виживає, а масштабно зростає. І хоча податки з цього бізнесу суттєві, питання прозорості власності, змін бенефіціарів та можливих схем через лотерейні й букмекерські дозволи досі залишаються відкритими.

Схожі статті

Франківський суд Львова виправдав лікарку за обвинуваченням у вимаганні грошей від військовослужбовця

Франківський районний суд Львова прийняв рішення на користь лікарки Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні, звільнивши її від обвинувачення у вимаганні 200 доларів США від військовослужбовця за видачу виписного епікризу. Справу розглядали на основі подій, що сталися між 28 жовтня і 25 листопада 2022 року, коли 23-річний військовий перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі на вулиці Кульпарківській у Львові.

Як зазначено у матеріалах справи, військовому було встановлено діагноз посттравматичного стресового розладу, пов’язаного з його участю в бойових діях. Під час лікування виникла ситуація, коли військовий повідомив, що лікарка вимагала від нього гроші за виписку епікризу, необхідного для подальшого лікування. Він стверджував, що лікарка запропонувала надати документ лише за умови оплати.

За версією обвинувачення, лікуюча лікарка Орися Гавриш вимагала від пацієнта 200 доларів за видачу епікризу, який був необхідний для підтвердження проходження лікування. У разі відсутності документа військовослужбовець міг бути притягнутий до відповідальності.

Під час судового розгляду лікарка заперечила звинувачення. Вона пояснила, що жодних вимог щодо грошей не висувала, а військовий нібито сам залишив кошти в її кабінеті, коли прийшов за документом. За її словами, розмов про неправомірну вигоду ні з пацієнтом, ні з його родичами не було. Також вона зазначила, що військовий прагнув отримати висновок про непридатність до військової служби.

Суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 354 Кримінального кодексу України (вимагання та одержання неправомірної вигоди). У результаті лікарку виправдали.

Водночас у Львівська обласна прокуратура повідомили, що не погоджуються з рішенням суду. Франківська окружна прокуратура вже готує апеляцію, вважаючи, що судовий розгляд був проведений неповно, а висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Оскаржити вирок можна протягом 30 днів з моменту його проголошення.

В Одесі викрили схему незаконного використання гуманітарної допомоги

В Одесі було розкрито складну схему незаконного використання гуманітарної допомоги, що спричинило серйозні правопорушення. За даними правоохоронних органів, зловмисники організували мережу, через яку велика кількість гуманітарних вантажів не досягала тих, кому була призначена. Допомога, що надходила з-за кордону для нужденних та постраждалих внаслідок війни, потрапляла до рук недобросовісних осіб, які перепродували її або використовували не за призначенням.

Цей випадок став свідченням того, наскільки важливою є надійна система контролю та транспарентності в розподілі гуманітарної допомоги. Порушення правових норм та етичних принципів підриває довіру до волонтерських ініціатив та може мати далекосяжні наслідки для тих, хто справді потребує допомоги. Силові структури активно працюють над викриттям усіх учасників цієї схеми, а також над відновленням справедливості для тих, хто постраждав від дій правопорушників.

Йдеться про посадовців комунального підприємства «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство». За версією правоохоронців, до схеми були причетні колишній директор, ексголовний інженер та механік підприємства.

Наприкінці 2022 року підприємство отримало чотири дизельні генератори потужністю від 5,4 до 165 кВт як гуманітарну допомогу. Обладнання призначалося для підтримки безперебійного електропостачання об’єктів критичної інфраструктури в умовах енергетичної нестабільності та можливих відключень.

Однак уже на початку 2023 року генератори почали використовувати не за призначенням. За даними слідства:

два генератори забезпечували електроенергією кафе та ресторан у центрі міста;

один використовувався для живлення приватного будинку;

ще один — для роботи автомийки.

Таким чином обладнання, яке мало підтримувати функціонування стратегічно важливих міських об’єктів, фактично опинилося у приватному та комерційному користуванні.

Дії колишніх посадовців кваліфіковано як привласнення гуманітарної допомоги та її використання не за цільовим призначенням. Правоохоронці наголошують, що подібні випадки особливо небезпечні в умовах воєнного стану, коли стабільність енергосистеми має критичне значення для міста та регіону.

Наразі триває досудове розслідування. Слідчі встановлюють повне коло причетних осіб та вживають заходів для повернення генераторів до системи критичної інфраструктури.

Нагадаємо, раніше у Київ завершили досудове розслідування щодо посадовця Київська міська державна адміністрація, якого обвинувачують у службовій недбалості під час закупівлі генераторів для «Пунктів незламності». За даними слідства, тоді йшлося про значну переплату постачальнику.

МВФ не висував вимог до України щодо оподаткування посилок та цифрових платформ. Джерела

За наших інформацією джерел, Міжнародний валютний фонд в рамках розгляду нової кредитної програми для України не висував вимог щодо оподаткування всіх міжнародних посилок та цифрових платформ (т.зв. “податок на OLX”). “У МВФ не висували до Україні вимог оподатковувати міжнародні посилки або продажі на маркетплейсах. Єдина вимога МВФ – зменшити дефіцит бюджету України. У цієї історії […]

Демографічна криза в Україні: виклики та загрози для майбутнього

Україна переживає одну з найглибших демографічних криз у світі. За інформацією CNN, посиленою даними українських експертів та медиків, ситуація в країні стає все більш тривожною. Демографічний спад супроводжується зменшенням народжуваності, зростанням проблем із фертильністю, а також значним збільшенням числа родин, які відкладають або навіть відмовляються від рішення мати дітей через постійну невизначеність та наслідки війни. Військовий конфлікт і пов'язані з ним труднощі змушують молоді пари сумніватися в стабільності майбутнього, що, у свою чергу, відбивається на їхньому бажанні створювати родину.

Прогнози щодо майбутнього демографічного стану країни є неприємними. Відсутність соціальних гарантій, еміграція молодих людей та несприятливі умови життя — це лише кілька з причин, які ведуть до спаду населення. Водночас багато українців, що залишають країну через війну, не повертаються, а натомість активно починають будувати своє життя за кордоном, де умови для сімейного розвитку часто є більш стабільними. Тому важливо розуміти, що наслідки цієї кризи можуть мати далекосяжні наслідки для економіки, соціальної сфери та національної безпеки України.

Провідна українська демографиня Елла Лібанова заявила, що з початку повномасштабної війни країна втратила близько 10 мільйонів людей — через міграцію, окупацію територій і людські втрати. За її словами, ще до війни щільність населення України була невисокою і нерівномірною, а нинішня ситуація має ознаки катастрофи.

Медики також фіксують тривожні тенденції. Директор клініки репродуктивної медицини «Надія» Валерій Зукін повідомив про зростання ускладнень під час вагітності, труднощів із зачаттям і збільшення кількості випадків, коли жінкам важко виносити дитину до повного терміну.

За словами співробітниці клініки Алла Бараненко, лікарі спостерігають зростання випадків передчасної менопаузи у молодих жінок. Вона зазначає, що якість і кількість яйцеклітин зменшується, що може бути пов’язано з хронічним стресом, який переживає населення. Подібні зміни, за її словами, спостерігаються навіть у жінок-донорок без попередніх репродуктивних проблем.

Також фахівці вказують на погіршення якості сперми у чоловіків, зокрема у тих, хто повернувся з фронту. Постійний стрес, травматичний досвід та загальні умови війни негативно впливають на репродуктивне здоров’я.

Експерти наголошують: демографічні наслідки війни можуть мати довгостроковий характер. Відновлення населення потребуватиме комплексної державної політики, підтримки сімей, медичних програм та створення безпечних умов для життя.