Українські онлайн-казино заробили понад 55 млрд за рік: хто у топі

Чи впевнені слухачі, що мелодія у їхніх навушниках — плід роботи композитора, а не результат алгоритмічної генерації? У 2025 році це питання перестало бути риторичним. Музичні твори, створені штучним інтелектом, вже стали звичним елементом ринку: вони з’являються в популярних плейлистах, набирають мільйони прослуховувань і нерідко обходять у чартах роботи відомих виконавців. При цьому більшість аудиторії навіть не замислюється над походженням композицій.

Останні дослідження демонструють, що 97% слухачів не здатні відрізнити музичний трек, створений алгоритмом, від композиції, написаної людиною. Це стало серйозним викликом для музичної індустрії, адже втрачається ключовий маркер творчості — унікальність людського внеску. Музиканти дедалі частіше говорять про ризики знецінення авторської праці, оскільки нейромережі здатні створювати музику необмеженими обсягами й у будь-якому стилі.

В Україні прикладом популярного ШІ-хіта стала пісня “Туман танцює по землі повільно”, яка набрала понад 17 мільйонів переглядів на YouTube. Слухачі активно коментують і підтримують її, хоча її вокал повністю синтезований. Інший відомий ШІ-трек – “Ніч” від Amaya Roma – набрав 34 мільйони переглядів, і його походження викликає питання: пісня українською, але потенційно створена за участю росіян у Грузії.

Деякі українські музиканти поєднують власну творчість і ШІ. Репер Marshroot (Михайло Творцов) для треку “Переболить” написав текст і аранжування, а вокал створив за допомогою ШІ через брак часу. За його словами, ШІ допомагає, але емоції і творчість залишаються його внеском.

Популярність ШІ-треків пояснюють просто: вони підлаштовуються під середньостатистичні хіти, повторюють тренди і ритми, які вже подобаються слухачам. Як зазначає музичний оглядач Альберт Цукренко, це не створення нового жанру, а швидкий спосіб отримати популярний трек.

Ознаки ШІ у музиці: надто ідеальна обробка голосу, плоский звук, дивні шлейфи та простріли, одноманітність тембру. Водночас живі виконавці додають “людський фактор” — імпровізацію, недосконалість і емоції, які не передасть алгоритм.

Популярність ШІ не означає кінець справжньої музики. Артисти, як Jerry Heil, вбачають у цьому шанс на новий творчий початок. Гурти та продюсери вже експериментують із технологіями, додаючи інноваційні елементи до власних пісень, але концерти та живий контакт із публікою залишаються незамінними.

ШІ у музиці пришвидшує процес виробництва, створює нові формати, але не замінює людську душу. Ті слухачі, які цінують емоції, історії і справжній голос артиста, завжди помітять різницю.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо запобіжного заходу одному з учасників схеми, пов’язаної з народною депутаткою Ганною Скороход. Йдеться про чоловіка, якому слідство інкримінує участь у вимаганні 250 тисяч доларів за обіцянки «вирішити питання» щодо зняття санкцій Ради національної безпеки та оборони. Інформація про це з’явилася на офіційному ресурсі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

За версією слідства, фігуранти справи переконували потерпілого, що мають необхідні зв’язки серед посадовців, причетних до ухвалення санкційних рішень. Вони нібито запевняли, що можуть вплинути на механізм перегляду обмежувальних заходів і сприяти їхньому скасуванню за обумовлену суму. Така «послуга» оцінювалася у чверть мільйона доларів, що одразу привернуло увагу антикорупційних органів.

Суддя ВАКС задовольнив клопотання детективів НАБУ, погоджене САП, та обрав для підозрюваного тримання під вартою. Альтернативою визначено заставу у 4 млн 542 тисячі гривень.

У разі внесення застави підозрюваний має виконувати низку обов’язків: прибувати за кожним викликом детективів, прокурорів або суду; не залишати межі Тернополя без дозволу слідства; повідомляти про зміну місця проживання чи роботи; утримуватися від спілкування з особами, зазначеними в ухвалі; здати паспорти для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.

Нагадаємо, 5 грудня в помешканні Ганни Скороход проведено обшуки у межах розслідування хабаря у особливо великому розмірі. Сама депутатка заявила, що вважає ці дії політичним тиском на опозицію.

Ганна Скороход обрана до Верховної Ради у 2019 році від 93-го округу на Київщині. Спочатку входила до фракції “Слуга народу”, але того ж року була виключена та приєдналася до депутатської групи “За майбутнє”, де неодноразово критикувала чинну владу.

Україна суттєво посилила свої позиції у міжнародному криптофінансовому середовищі, опинившись серед країн із найбільшими державними запасами біткоїна. Згідно з оновленим глобальним рейтингом BiTBO, на рахунках держави акумульовано 46,3 тисячі BTC, ринкова вартість яких нині оцінюється приблизно у 4,6 мільярда доларів. Такий показник забезпечив Україні четвертий рядок рейтингу, підтвердивши її роль як одного з найактивніших та найдинамічніших гравців на крипторинку.

Світові лідери у зберіганні цифрових активів продовжують демонструвати значний розрив у масштабах резервів. Перше місце впевнено утримують Сполучені Штати, які контролюють 326,5 тисячі BTC — суму, що за нинішньої вартості дорівнює близько 28 мільярдам доларів. Китай, попри суперечливу політику щодо майнінгу та криптовалютного обігу, зберігає 190 тисяч BTC і посідає другу позицію. Велика Британія із запасом понад 61 тисячу BTC (близько 5,4 мільярда доларів) замикає першу трійку.

На п’ятому місці у рейтингу — Бутан з понад 11,2 тисячі BTC, шосте — Сальвадор із 7,4 тисячі монет, а сьоме — Об’єднані Арабські Емірати, що володіють 8,4 тисячі BTC.

Україна продовжує нарощувати свої криптоактиви, що дозволяє їй залишатися серед світових лідерів, а біткоїн використовувати як інструмент фінансової стабільності, накопичення та мобілізації коштів.

Наразі ринок біткоїна зазнав зниження — його ціна впала нижче $86 000 вперше з квітня, проте Україна зберігає значний резерв, що зміцнює її позиції у світовій криптоекономіці.

Американське видання The New York Times оприлюднило матеріал, у якому йдеться про систематичне гальмування українським урядом діяльності незалежних наглядових рад державних компаній. Журналісти дійшли висновку, що така практика створила сприятливі умови для посилення корупційних схем у стратегічно важливих секторах — від енергетики до оборонно-промислового комплексу та атомної галузі.

Після початку повномасштабної війни міжнародні партнери Києва наполягали на впровадженні механізмів прозорого управління державними підприємствами. Однією з ключових вимог було формування наглядових рад із незалежних експертів, які мали контролювати витрати, забезпечувати чесні призначення керівників та запобігати неефективному використанню коштів. Така система розглядалася як важливий інструмент протидії зловживанням у період, коли значна частина державних ресурсів спрямовується на оборону та підтримку критичної інфраструктури.

Адміністрація президента Володимира Зеленського переписала статути державних компаній, обмеживши повноваження наглядових рад і зберігши контроль уряду. Це дало змогу витрачати сотні мільйонів доларів без зовнішнього нагляду. Наглядові ради мали б запобігати корупції, але політичне втручання зробило їх неефективними.

Особливо це проявилося в діяльності “Енергоатому”. Антикорупційні органи звинуватили членів оточення президента у розкраданні та відмиванні 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського звинуватила наглядову раду в неефективності, тоді як саме уряд позбавив її повноважень.

Подібні проблеми спостерігалися і в “Укренерго” та Агенції оборонних закупівель. Колишній керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький розповів, що міністерство енергетики наполягало на призначенні на керівні посади людей із обмеженим досвідом, що ускладнювало роботу компанії та незалежних експертів. У Агенції оборонних закупівель уряд переписав статут, отримавши право призначати та звільняти керівництво, що призвело до втрати кворуму наглядовою радою та звільнення керівниці Марини Безрукової.

Розслідування підкреслює, що політичне втручання в роботу державних підприємств підриває боротьбу з корупцією та створює ризики для міжнародної фінансової підтримки України. Західні донори змушені були продовжувати фінансування навіть у цих умовах, щоб підтримати країну під час війни, попри побоювання щодо розкрадання коштів.

Як зазначають експерти, без ефективних наглядових рад і прозорого управління українські держпідприємства залишаються уразливими до корупції, що загрожує фінансовій стабільності та міжнародній довірі до Києва.