Українські онлайн-казино заробили понад 55 млрд за рік: хто у топі

Попри війну, загальне падіння економіки та безперервні втрати населення, ринок грального бізнесу в Україні демонструє вражаючу стійкість і навіть приріст. За підсумками 2024 року десять лідерів цієї індустрії сукупно заробили понад 55,5 млрд грн. Це лише на 1% більше, ніж у 2023-му, але зниження прибутковості свідчить: в індустрії розпочалася жорстка боротьба за частку ринку.

Такі дані наводить «Опендатабот», аналізуючи фінзвітність найбільших гравців інтернет-казино, букмекерських компаній та лотерейного ринку.

У переліку — девʼять онлайн-казино, три з яких ведуть букмекерську діяльність, а також єдиний лотерейний оператор — «Українська національна лотерея». У чотирьох компаній змінились власники, що вказує на активну реструктуризацію активів.

Хто заробив найбільше

На першому місці — компанія Favbet (букмекер + онлайн-казино), яка за рік подвоїла дохід до 21,32 млрд грн, або 38% усього доходу ТОП-10. Водночас її прибуток впав на 20% — до 1,38 млрд грн. Наприкінці року власника компанії Андрія Матюху замінив його син Дмитро.

На другому місці — «Слотс Ю.Ей», що володіє брендами 777, Slotoking (нині — Betking). Компанія збільшила дохід у 3,6 раза — до 12,4 млрд грн. При цьому прибуток сягнув 2,55 млрд грн — рекорд серед усіх учасників ринку. Компанією володіє Павло Журило, який, за відкритими джерелами, раніше фігурував у розслідуваннях щодо енергетичних схем на держпідприємствах.

Третє місце посіла компанія «Нейтів АППС» (бренд Super Gra), яка показала найбільший приріст доходу — у 7,7 раза (до 4,68 млрд грн). Її власником є громадянин Великої Британії Чубіні Іраклі, ім’я якого раніше згадувалось у контексті кіпрських компаній-посередників для ринку СНД.

Інші гравці і «нова кров»

  • «Лімон» (ChampionCasino): дохід 2,54 млрд грн, прибуток — 174 млн грн. Власник — Андрій Покровський, депутат Вінницької міськради.

  • «Старблум геймінг» (Slotor777): новачок ринку із прибутком 27 млн грн за перший повний рік роботи. Очільник — Володимир Наумець.

  • «Українська національна лотерея»: дохід зріс у 1,5 раза — до 866 млн грн. Компанія отримала 56 млн грн прибутку — майже в шість разів більше, ніж роком раніше.

Тільки 6 із 10 компаній закінчили 2024 рік із прибутком. Їхній сумарний прибуток — 4,34 млрд грн, що майже вдвічі менше, ніж у 2023-му. У тому році весь ТОП-10 разом заробив 7,25 млрд грн.

У час, коли бізнес по всій країні стикається з обстрілами, падінням купівельної спроможності та еміграцією, сектор онлайн-гемблінгу не просто виживає, а масштабно зростає. І хоча податки з цього бізнесу суттєві, питання прозорості власності, змін бенефіціарів та можливих схем через лотерейні й букмекерські дозволи досі залишаються відкритими.

Схожі статті

Чутки про “масове скасування прав власності”: що насправді відбувається з житлом в Україні

В українських соцмережах активно поширюються емоційні дописи про нібито масштабні анулювання права власності, арешти квартир за борги та «перезавантаження» державних реєстрів. Автори таких повідомлень часто апелюють до страхів людей, стверджуючи, що житло можна втратити майже миттєво й без пояснень. Водночас фахівці у сфері права підкреслюють: подібні твердження не мають під собою юридичних підстав і спотворюють реальний стан речей.

Юристи наголошують, що право власності в Україні є конституційно захищеним. Його припинення або обмеження можливе лише у чітко визначених законом випадках і виключно на підставі судового рішення. Жоден державний орган, банк чи реєстратор не може «автоматично» позбавити людину квартири або будинку без проходження встановленої законом процедури. Будь-які історії про масові нічні списання чи централізоване очищення реєстрів є маніпулятивними.

Найбільший ризик виникає у випадках сумнівних правочинів — коли договір купівлі-продажу чи дарування був підписаний під тиском, без згоди співвласників, без нотаріального посвідчення або за участі фіктивних сторін. Якщо суд визнає документ недійсним, право власності повертається до попереднього власника або стає предметом спору.

Активно обговорювана тема — втрата житла через борги. Закон справді передбачає можливість стягнення майна у випадку кредитної застави або великих судових боргів. Проте йдеться про індивідуальні рішення суду, а не масові виселення. За комунальні борги або невеликі заборгованості квартири не відбирають.

Окремий блок інформації стосується реквізиції майна в умовах війни. Юристи пояснюють: вилучення можливе лише офіційно, з компенсацією, і рішення ухвалює держава, а не місцеві чиновники. Масових випадків реквізиції житлової нерухомості наразі не зафіксовано.

Право власності також може бути втрачено у разі конфіскації за кримінальні злочини або вилучення земельних ділянок для суспільних потреб — але такі випадки дуже поодинокі й повністю залежать від обставин конкретної справи.

Експерти прогнозують: у 2026 році масового позбавлення українців житла не буде. Усі рішення приймаються індивідуально, у суді, з перевіркою документів і дотриманням процедури. Панічні дописи у соцмережах — значною мірою перебільшення.

Юристи радять власникам нерухомості регулярно перевіряти правильність даних у держреєстрі, зберігати копії документів, уважно вивчати історію об’єкта при купівлі та усувати ризики, пов’язані з іпотечними чи кредитними зобов’язаннями. За належного оформлення права власності та відсутності сумнівних угод підстав для хвилювання немає.

Модернізація “Шахедів” і виклики для ППО: чому ефективність протидії дронам знизилася

Росія за останній час істотно вдосконалила ударні безпілотники типу «Шахед», тоді як в Україні досі не сформовано комплексної та системної концепції протидії цій загрозі. На цьому наголошує авіаційний експерт і аналітик Костянтин Криволап, аналізуючи зміну ефективності протиповітряної оборони в умовах масованого застосування дронів-камікадзе. За його оцінками, показники знищення ворожих безпілотників за рік суттєво погіршилися, що безпосередньо впливає на безпеку енергетичної та цивільної інфраструктури.

На початковому етапі широкого використання «шахедів» українська система ППО демонструвала доволі високі результати — рівень перехоплення сягав приблизно 85%. Навіть попри окремі випадки влучань і жертви, ті атаки не мали масштабних наслідків для функціонування енергосистеми чи життєдіяльності міст. Це пояснювалося низкою факторів, серед яких — відносна примітивність перших модифікацій дронів, передбачувані маршрути польоту та обмежені можливості подолання протиповітряного захисту.

Однак ситуація кардинально змінилася після того, як Росія суттєво модернізувала безпілотники. Улітку, за словами фахівця, рівень збиття інколи падав до 30–50%, а під час останніх масованих ударів ворогу дедалі частіше вдається досягати заданих цілей.

Криволап зауважує, що це вже має прямий вплив на енергетичну систему України. За його словами, атаки дедалі частіше спрямовані саме на критичні об’єкти, і результати говорять самі за себе.

«Окупанти влучають туди, куди їм треба. Фахівці вже кажуть, що ще кілька таких серйозних ударів — і незрозуміло, що ми будемо робити з енергетикою», — наголосив експерт.

Він пов’язує ситуацію не лише з технологічним прогресом РФ, а й із відсутністю державної політики щодо боротьби з «Шахедами». За його словами, Україна досі не має комплексного плану, який би визначав, як саме захищати електроенергію, тепло та інші критично важливі ресурси від атак дронів.

Глобальне поширення H3N2: чому новий штам грипу викликає занепокоєння науковців

У світі фіксують нову хвилю сезонного грипу, пов’язану зі штамом H3N2, який демонструє надзвичайно швидкі темпи поширення. За даними міжнародних спостережень, вірус уже виявлено більш ніж у трьох десятках країн, а кількість підтверджених випадків продовжує зростати. Епідеміологи наголошують, що динаміка заражень цього разу відрізняється від попередніх сезонів і має всі ознаки глобального спалаху.

Фахівці пояснюють таку ситуацію значними генетичними змінами вірусу. Штам H3N2 зазнав щонайменше семи суттєвих мутацій, які вплинули на його антигенну структуру. У результаті імунна система багатьох людей не розпізнає новий варіант так ефективно, як попередні різновиди грипу. Це означає, що навіть ті, хто хворів на грип у минулі роки, можуть не мати достатнього захисту.

«Він майже напевно охопить увесь світ», — наголосив Сміт.

Про незвичність нинішньої ситуації говорить і професорка Нікола Льюїс, директорка Всесвітнього центру грипу у Лондоні. Вона зазначає, що вірус демонструє динаміку, яку фахівці не спостерігали вже багато років.

Для більшості людей перебіг хвороби може бути типовим для грипу, однак потенційна кількість інфікованих значно вища через відсутність захисних антитіл. Найбільший ризик традиційно мають літні люди, пацієнти з хронічними захворюваннями та ті, хто має ослаблений імунітет.

Фахівці наголошують: одним з основних інструментів захисту залишається вакцинація. Хоча існуючі вакцини можуть не повністю відповідати новому штаму, вони все ж здатні забезпечити частковий захист і зменшити ризик ускладнень. «Хоч якийсь захист — краще, ніж його відсутність», — зазначає професор Крістоф Фрейзер з Оксфордського університету.

Паралельно країни реагують на зростання захворюваності локальними обмеженнями. У Японії та Великій Британії деякі школи тимчасово закрилися, щоб стримати поширення вірусу.

Медики також нагадують про базові правила профілактики: прикривати рот і ніс під час кашлю та чхання, регулярно мити руки теплою водою з милом, уникати тісних контактів і залишатися вдома у разі появи симптомів. Якщо ж вихід на вулицю неминучий, лікарі радять перебувати якомога більше на відкритому повітрі.

Експерти прогнозують, що цьогорічний сезон грипу може виявитися складнішим за попередній саме через особливості штаму H3N2, однак наголошують: базові засоби захисту та своєчасна вакцинація залишаються найефективнішими інструментами у боротьбі з вірусом.

Подвійний удар по державі: корупційні ризики у медицині та енергетиці виходять на поверхню

В Україні формується масштабний корупційний скандал, який охоплює одразу дві стратегічні галузі — систему охорони здоров’я та енергетичний сектор. Обидва напрями мають прямий вплив на якість життя мільйонів громадян, а тому оприлюднені факти викликають гостру суспільну реакцію. За матеріалами звернень, аналітичних довідок і заяв громадян, йдеться про можливі узгоджені дії посадовців державних органів із великим бізнесом.

У медичній сфері під підозрою опинилися окремі представники Міністерства охорони здоров’я та Національної служби здоров’я. За наявною інформацією, вони могли перебувати у змові з провідними фармацевтичними виробниками, що домінують на українському ринку. Мова йде про ймовірне лобіювання конкретних препаратів, маніпуляції з державними закупівлями та створення умов, за яких конкуренція фактично усувалася. Наслідком таких дій могли стати завищені ціни на ліки та обмежений доступ пацієнтів до альтернативних, інколи дешевших засобів лікування.

Попри серйозність викладених фактів, слідчий суддя Шевченківського районного суду Києва Олена Хардіна відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР. Ухвала №761/36319/25 від 25 листопада фактично заблокувала початок офіційного розслідування заявлених порушень.

Паралельно з цим, у фокусі опинилася ще одна можлива організована група — цього разу на перетині урядових структур і енергетичного сектору. У матеріалах згадуються міністр енергетики Сергій Гринчук, його попередник і нинішній очільник Мін’юсту Герман Галущенко, колишній в.о. міністра Юрій Вітренко, а також керівництво ДАЗВ і НЕК «Укренерго». Вони могли бути причетними до схеми привласнення коштів, виділених на реконструкцію повітряної лінії 330 кВ «Чорнобильська АЕС – Славутич» — об’єкта, що має критичне значення для енергетичної безпеки країни.

За інформацією заявників, замість виконання зобов’язань з модернізації інфраструктури, посадовці сприяли зриву тендерних робіт, переводили фінансування через підконтрольні структури та створювали умови для подальшої легалізації коштів через конвертаційні центри. Схема, за попередніми даними, включала ухилення від сплати податків, «відкати» чиновникам ДПС та Держаудитслужби, а також надання неправомірної вигоди для приховування порушень.

Обидві історії — у медицини та енергетиці — мають спільний знаменник: концентрація рішень у руках вузьких груп, відсутність належного контролю й системна монетизація державних повноважень. Якщо обставини підтвердяться, йдеться про один із наймасштабніших корупційних вузлів часів війни, який одночасно зачіпає доступність ліків і стійкість енергосистеми.