Українські онлайн-казино заробили понад 55 млрд за рік: хто у топі

Попри війну, загальне падіння економіки та безперервні втрати населення, ринок грального бізнесу в Україні демонструє вражаючу стійкість і навіть приріст. За підсумками 2024 року десять лідерів цієї індустрії сукупно заробили понад 55,5 млрд грн. Це лише на 1% більше, ніж у 2023-му, але зниження прибутковості свідчить: в індустрії розпочалася жорстка боротьба за частку ринку.

Такі дані наводить «Опендатабот», аналізуючи фінзвітність найбільших гравців інтернет-казино, букмекерських компаній та лотерейного ринку.

У переліку — девʼять онлайн-казино, три з яких ведуть букмекерську діяльність, а також єдиний лотерейний оператор — «Українська національна лотерея». У чотирьох компаній змінились власники, що вказує на активну реструктуризацію активів.

Хто заробив найбільше

На першому місці — компанія Favbet (букмекер + онлайн-казино), яка за рік подвоїла дохід до 21,32 млрд грн, або 38% усього доходу ТОП-10. Водночас її прибуток впав на 20% — до 1,38 млрд грн. Наприкінці року власника компанії Андрія Матюху замінив його син Дмитро.

На другому місці — «Слотс Ю.Ей», що володіє брендами 777, Slotoking (нині — Betking). Компанія збільшила дохід у 3,6 раза — до 12,4 млрд грн. При цьому прибуток сягнув 2,55 млрд грн — рекорд серед усіх учасників ринку. Компанією володіє Павло Журило, який, за відкритими джерелами, раніше фігурував у розслідуваннях щодо енергетичних схем на держпідприємствах.

Третє місце посіла компанія «Нейтів АППС» (бренд Super Gra), яка показала найбільший приріст доходу — у 7,7 раза (до 4,68 млрд грн). Її власником є громадянин Великої Британії Чубіні Іраклі, ім’я якого раніше згадувалось у контексті кіпрських компаній-посередників для ринку СНД.

Інші гравці і «нова кров»

  • «Лімон» (ChampionCasino): дохід 2,54 млрд грн, прибуток — 174 млн грн. Власник — Андрій Покровський, депутат Вінницької міськради.

  • «Старблум геймінг» (Slotor777): новачок ринку із прибутком 27 млн грн за перший повний рік роботи. Очільник — Володимир Наумець.

  • «Українська національна лотерея»: дохід зріс у 1,5 раза — до 866 млн грн. Компанія отримала 56 млн грн прибутку — майже в шість разів більше, ніж роком раніше.

Тільки 6 із 10 компаній закінчили 2024 рік із прибутком. Їхній сумарний прибуток — 4,34 млрд грн, що майже вдвічі менше, ніж у 2023-му. У тому році весь ТОП-10 разом заробив 7,25 млрд грн.

У час, коли бізнес по всій країні стикається з обстрілами, падінням купівельної спроможності та еміграцією, сектор онлайн-гемблінгу не просто виживає, а масштабно зростає. І хоча податки з цього бізнесу суттєві, питання прозорості власності, змін бенефіціарів та можливих схем через лотерейні й букмекерські дозволи досі залишаються відкритими.

Схожі статті

Безконкурентні дорожні контракти в столиці та питання прозорості закупівель

У грудні комунальна корпорація «Київавтодор» підписала два масштабні договори на проведення капітальних ремонтів у Голосіївському районі Києва. Загальна сума угод сягнула 422,79 млн гривень. Обидва контракти дісталися одному й тому самому виконавцю — товариству «Ростдорстрой», що вже давно посідає помітне місце на ринку дорожніх робіт. Компанія належить, зокрема, депутату Одеської міськради Юрію Шумахеру, який вважається близьким до ексмера Одеси Геннадія Труханова, позбавленого українського громадянства.

Особливу увагу привертає те, що договори укладені без реальної конкуренції: «Ростдорстрой» виявився єдиним учасником обох процедур. Така ситуація нерідко викликає сумніви щодо справедливості вибору підрядника та ефективності витрачання бюджетних коштів, адже відсутність конкурсу позбавляє замовника можливості порівняти цінові пропозиції й обрати найвигіднішу.

1. Капремонт вулиці Героїв Маріуполя — 145,15 млн грн

Підрядник до вересня 2026 року має замінити дорожнє покриття, облаштувати тротуари, велодоріжку, дощову каналізацію, зовнішнє освітлення, світлофори, дорожні знаки, розмітку та зелені насадження.

Останній капремонт цієї вулиці, за даними КМДА, проводили ще 1984 року.

Проєктну документацію «Київавтодор» замовив у квітні 2025 року за 3,75 млн грн.

2. Ремонт шляхопроводу на Стратегічному шосе — 277,64 млн грн

До кінця 2026 року компанія має відновити конструкції мостового полотна, опори, прогонові будови, комунікації, освітлення та встановити нові бар’єри й розмітку.

Шляхопровід експлуатується з 1989 року, а спроби його капітально відремонтувати тривають понад шість років.

У 2022 році підряд на 98,64 млн грн отримувала компанія «Укртрансміст», але контракт розірвали через початок повномасштабної війни.

Згідно з даними Clarity Project, компанія уклала 773 державні договори на понад 101 млрд грн.Тільки «Київавтодор» передав цій структурі вже дев’ять контрактів на суму понад 2,55 млрд грн.

Компанія фігурує у низці кримінальних проваджень:

• НАБУ розслідує можливу розтрату 200 млн грн при ремонті доріг у Миколаївській області.• Нацполіція розслідує привласнення щонайменше 300 млн грн під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу в Києві.• Є підозри щодо завищення цін та невідповідності проєктній документації під час робіт у Полтавській та Миколаївській областях.

Окремий резонанс спричинив обвал Дегтярівського шляхопроводу в Києві у 2023 році — підрядником теж був «Ростдорстрой». Смертей вдалося уникнути лише дивом.

Співвласник «Ростдорстрою» Юрій Шумахер — депутат Одеської міськради від партії «Довіряй справам», пов’язаної з колишнім мером Одеси Геннадієм Трухановим, якого у жовтні 2025 року позбавили громадянства України.

У групу «Ростдорстрой» входять також ПП «Київшляхбуд» та низка компаній у сфері нерухомості.

Генеральний директор «Київавтодору» Олександр Федоренко, який очолює корпорацію з 2020 року, неодноразово критикувався громадськими організаціями за відсутність конкуренції на дорожніх тендерах та системну співпрацю з одним і тим самим підрядником.

Департамент транспортної інфраструктури КМДА, якому підпорядковується «Київавтодор», із вересня 2025 року тимчасово очолює Роман Лелюк.

Перспективи виборів із зовнішніми гарантіями: оцінка політичних шансів на тлі воєнної реальності

Віталій Портников, відомий український журналіст і аналітик, звертає увагу на те, що можливе проведення президентських виборів у форматі із зовнішніми безпековими гарантіями може сформувати особливий політичний контекст, у якому позиції чинного глави держави Володимира Зеленського виглядатимуть найбільш виграшними. Йдеться про сценарій, коли вибори відбуваються не в умовах активних бойових дій, а в ситуації часткового або повного «замороження» конфлікту, причому із залученням США та Росії як гарантів безпеки на час виборчого процесу.

На думку Портникова, такий формат кардинально обмежує можливості для формування конкурентного середовища. У період воєнного стану більшість політичних сил не має достатнього доступу до медіа-ресурсів, суспільної мобілізації та інструментів ведення відкритої кампанії. У цих умовах потенційні конкуренти Зеленського можуть або відмовитися від участі, або не мати ресурсів для повноцінного передвиборчого змагання. Це створює ситуацію, коли політичне поле фактично звужується до одного домінуючого кандидата.

У такому разі, вважає Портников, виборча кампанія матиме обмежений характер і, швидше за все, складатиметься з так званих технічних кандидатів або спойлерів. Це суттєво підсилює позиції чинного президента, який зберігає впізнаваність, контроль над вертикаллю влади та публічний ресурс навіть у період воєнного стану.

Журналіст також зауважив, що проведення виборів у таких умовах де-факто відбуватиметься під час війни, що створює додаткові переваги для чинного глави держави. Раніше колишній президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має організувати президентські вибори, а Володимир Зеленський висловив готовність провести голосування протягом 60–90 днів за умови надання Сполученими Штатами необхідних гарантій безпеки виборчого процесу.

Оновлений світовий рейтинг футбольних клубів: українські команди зберігають місце на глобальній карті

Аналітичний центр Opta презентував черговий рейтинг найсильніших футбольних клубів світу, і цього разу до переліку увійшли й представники України, що продовжують тримати спортивний фронт у надзвичайно непростих умовах. Попри війну, вимушені переїзди, кадрові перебудови та фінансові труднощі, українські команди залишаються частиною глобальної футбольної ієрархії, демонструючи стабільність і конкурентоспроможність.

На вершині світового рейтингу аналітики залишили лондонський «Арсенал», який за сукупністю результатів, стабільністю гри та силою складу знову був визнаний найпотужнішим клубом планети. Мюнхенська «Баварія» утримала другу позицію, продовжуючи підтверджувати статус одного з найбільш системних та ефективних клубів Європи. Третю сходинку посів чинний тріумфатор Ліги чемпіонів — паризький «ПСЖ», який після кількох років розчарувань нарешті продемонстрував омріяну результативність на міжнародній арені.

Сюрпризом рейтингу стала шоста позиція «Астон Вілли», яка випередила навіть «Реал Мадрид» та «Ліверпуль». Клуб з Бірмінгему зараз демонструє феноменальний прогрес — треті місця в АПЛ та Лізі Європи підтверджують стабільність команди Унаї Емері.

Попри воєнні реалії та вимушені переїзди, українські клуби утримуються в міжнародному рейтингу.

• Найвищу позицію серед українських команд посідає донецький «Шахтар», який розташувався на 212 місці. Чемпіон України залишається найсильнішим представником країни на міжнародній арені й стабільно виступає в єврокубках.

• Київське «Динамо» — друге серед українських клубів і 352-ге у світовому рейтингу. Попри перебудову складу та зміну поколінь, клуб продовжує демонструвати прогрес.

• До топ-1000 увійшли ще три клуби УПЛ:– «Полісся» — 684 позиція;– «Кривбас» — 865 позиція;– «ЛНЗ» — 979 позиція.

Участь одразу п’яти українських клубів у топ-1000 свідчить про те, що вітчизняний футбол навіть у період повномасштабної війни зберігає конкурентність і впізнаваність на міжнародному рівні.

Неправильне розташування ліжка біля вікна як прихована причина хронічної ранкової втоми

Навіть за умов повноцінного восьмигодинного відпочинку багато людей стикаються з виснаженням одразу після пробудження. Важкість у голові, розбитість та відчуття, що сон не дав бажаного відновлення, часто списують на стрес або нестачу вітамінів. Проте фахівці з ергономіки наголошують на ще одній поширеній, але малопомітній причині — неправильному розташуванні спального місця. Особливо ризикованою вони вважають ситуацію, коли узголів’я ліжка встановлено безпосередньо біля вікна.

Експерти пояснюють, що зона біля вікон у житлових приміщеннях має окремий мікроклімат, який суттєво відрізняється від умов у центрі кімнати. Навіть сучасні енергоощадні склопакети не здатні повністю усунути різницю температур. У нічні години, коли організм переходить у фазу глибокого відновлення, тіло фактично опиняється в умовах мікрохолодового стресу: тепле повітря в приміщенні та прохолодні потоки біля вікна створюють різкий контраст, що порушує природні процеси регенерації.

Ще один чинник — світло. Нічні ліхтарі, підсвічені фасади чи ранковий світанок легко проникають навіть крізь щільні штори. Коли промені потрапляють на обличчя, рівень мелатоніну знижується, тому сон стає поверхневим і нестабільним. Людина засинає, але не входить у глибокі фази, що й спричиняє відчуття «розбитості» зранку.

Психологи додають і третій аспект — підсвідоме відчуття небезпеки. Сон спиною до вікна порушує базове відчуття захищеності, і мозок продовжує працювати в режимі підвищеної уважності, навіть коли тіло спить. Це також не дозволяє відновитися повноцінно.

Експерти радять переставити ліжко так, щоб узголів’я стояло біля суцільної стіни. Якщо такої можливості немає, можна частково компенсувати негативні фактори — встановити світлонепроникні штори, поставити високе узголів’я або декоративну ширму між ліжком і вікном та подбати про додаткове утеплення зони для сну.

Навіть невелике коригування простору, зазначають фахівці, часто суттєво покращує якість сну й допомагає позбутися ранкового відчуття виснаженості.