Україні занадто рано прощатися з вугіллям

В Україні триває дискусія про перехід до відновлюваних джерел енергії та поступове відмовлення від вугілля. Проте економіст Олексій Кущ вважає, що такий крок може бути надто передчасним для країни, що стикається з економічними труднощами та енергетичною залежністю.

Чи потрібне Україні своє вугілля, або куди рухається “зелений перехід”.

А почну я не з вугілля, а з прогнозу щодо споживання нафти, оскільки саме цей вуглеводень є ключовим енергетичним ресурсом, а ціна на нього та обсяг споживання — енергетичним бенчмарком.

Отже, прогноз щодо нафти від ОПЕК World Oil Outlook:

Загальний світовий попит на первинні енергоносії в умовному нафтовому еквіваленті збільшиться до 2050-го року на 24% або з тогорічних 301 млн умовних барелів на добу до більш ніж 374 млн.

Йдеться не тільки про нафту, а й про всі первинні енергоносії. Тобто споживання первинної енергії у світі продовжить зростати, попри технології.

Водночас нафта залишиться ключовим енергоносієм, попри зниження питомої ваги у світовому енергетичному балансі з 31% до 29,3%. Як бачимо, зниження дійсно суто умовне.

А глобальний попит на нафту до середини століття зросте в середньому на майже 18 млн бар. на добу з нинішніх базових 100-103 млн до більш ніж 120 млн бар. на добу.

У цьому контексті, важливим залишається питання впливу “зеленого переходу” на споживання первинних енергоресурсів у світі.

Зараз є два непримиренні табори: одні вважають, що “зелений курс” різко обвалить попит на викопне паливо, інші сміються з цієї гіпотези.

Моє ставлення до “зеленого курсу” приблизно таке.

електромобільFullscreen
Поширення електромобілів не змогло вбити попит на нафту
Фото: Citroen

Перехід на альтернативні джерела енергії, наприклад, на електромобілі, безсумнівно, скорочує попит на викопне паливо. Але лише в рамках загального всебільшого тренду попиту на енергію.

Тобто попит на енергетичні ресурси у світі збільшується швидше за технологічний прогрес “зеленого курсу” і, тим паче, швидше за реальну технічну готовність і масмаркет.

Другий золотий мільярд, який з’являється в Китаї, формує цей довгостроковий тренд зростання попиту на енергію.

Одна річ, коли на сім’ю з десяти осіб одна лампочка, а засіб пересування — велосипед, і зовсім інша, коли середній клас у Китаї (а це вже 400 млн осіб) прагне до західного стандарту споживання: квартира, дім, побутова техніка, кондиціонери, дві-три автівки на сім’ю, перельоти на відпочинок, масове споживання товарів та послуг, для виробництва яких знову ж таки потрібна енергія, і багато.

А в найближчому майбутньому в таких країнах, як Індія, Індонезія, В’єтнам, Малайзія та інших, з’явиться третій золотий мільярд.

Саме це і призводить до того, що споживання вугілля у світі, загалом, збільшується. Насамперед за рахунок Китаю: зростання з 12 ексаджоулів 1965 року до 136 у 2023-му. Тобто — більш ніж в 11 разів. Зараз Китай — це 56% світового споживання вугілля.

І це компенсувало зниження споживання вугілля в Європі, США та інших країнах світу від 40 до 25 ексаджоулів, тобто споживання вугілля у світі впало на 15 ексаджоулів.

Тобто сумарно, крім Китаю, світ скоротив споживання приблизно на 15 ексаджоулів, а Китай — збільшив на 124. У підсумку споживання не впало, а, навпаки, різко зросло.

І така ситуація зберігатиметься доти, доки у світовій економіці між основними економічними кластерами не вирівняється рівень життя.

Зелена енергія — дорога і її можуть дозволити багаті країни, а викопне паливо, особливо таке, як вугілля — дешеве і воно має попит у бідних.

Тобто, поки Азія не наблизиться до Європи за рівнем життя (здебільшого в особі своїх ключових кластерів, таких як Китай, Індія, Індокитай), попит на викопні види палива буде лише збільшуватися, а “зелений курс” буде лише виконувати роль “гальма” цього зростання.

Тому Україні, як бідній країні, (давайте називати речі своїми іменами) дуже небезпечно копіювати моделі поведінки розвинених країн, особливо в частині “зеленого курсу”.

І наше вугілля, як і наша нафта, природний газ і навіть торф, нам ще знадобляться. Хоча є ризик втрати наших вугленосних басейнів на сході країни, але вони ще залишаються на заході.

The post Україні занадто рано прощатися з вугіллям first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Роль громадянської відповідальності у формуванні стійкого суспільства

Громадянська відповідальність є одним із ключових чинників, що впливають на стабільність та розвиток будь-якої держави. Вона проявляється не лише у виконанні законів, а й у щоденних рішеннях людей, їхньому ставленні до спільного простору, навколишнього середовища, інших членів суспільства. Саме усвідомлення власної ролі у спільних процесах формує довіру між громадянами та державними інституціями.

В Україні тема відповідальності громадян набуває особливого значення в умовах соціальних та економічних викликів. Активна позиція людей допомагає громадам ефективніше реагувати на проблеми, знаходити локальні рішення та підтримувати одне одного. Волонтерські ініціативи, участь у громадських обговореннях, контроль за діяльністю місцевої влади — усе це приклади відповідального підходу до життя у спільноті.

За старим стилем цього дня відзначають Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною.

В Україні 22 грудня відзначають День енергетика. Свято було запроваджене у 1993 році, однак під час повномасштабної війни його значення стало особливо відчутним. Саме енергетики відновлюють електропостачання після російських атак на інфраструктуру, часто працюючи в надзвичайно небезпечних умовах.

У цей день заведено дякувати працівникам електростанцій, інженерам, ремонтним бригадам та всім, хто забезпечує країну світлом. Також проводяться пам’ятні заходи на честь енергетиків, які загинули під час виконання службових обов’язків.

Крім того, 22 грудня в Україні відзначають День працівника дипломатичної служби. В умовах війни роль дипломатів стала ключовою — саме вони відстоюють інтереси України на міжнародній арені та працюють над посиленням підтримки з боку партнерів.

У світі 22 грудня відзначають День невисоких людей. Ця дата покликана привернути увагу до проблем дискримінації та стереотипів, з якими стикаються люди невисокого зросту.

Також у різних країнах сьогодні святкують День матері в Індонезії, День математики в Індії, День вчителя на Кубі, День фінікового хліба у США та День збройних сил у В’єтнамі.

Народні прикмети цього дня здебільшого пов’язані з прогнозом погоди. Вважалося, що ясне небо віщує швидке похолодання, похмура погода — теплий Новий рік, а дощ або сніг — часті опади в січні. Відлига, за повір’ями, обіцяє мокрий сніг у найближчому майбутньому.

Свята Анастасія в народі вважалася покровителькою жінок. День вважали сприятливим для хатніх справ, прибирання, прання, приготування їжі та рукоділля. Матері часто вишивали обереги для дітей.

22 грудня не радять сваритися, лінуватися, заздрити чи порушувати обіцянки. Вважалося, що невдалим цей день є для татуювань і пірсингу — рани довго загоюються. Також не рекомендували йти на риболовлю, адже, за прикметами, улову не буде.

Зрозуміло, ось текст:

Сила єдності у важкі часи: роль суспільства в подоланні криз Суспільство є тією основою, на якій тримається держава, а єдність у складні часи — це не лише символ стійкості, а й практичний шлях до подолання найбільших викликів. Україна переживає складні періоди, але саме завдяки згуртованості її громадян, підтримці національних ініціатив та співпраці на різних рівнях вдається забезпечити сталий розвиток країни навіть в умовах глобальних загроз.

Масштабні кризи, будь то війна, економічні труднощі чи природні катастрофи, часто перевіряють силу національної єдності. У цей час кожен громадянин має усвідомлювати свою відповідальність перед країною. Від підтримки волонтерів та благодійних організацій до активної участі у місцевих ініціативах — кожен вклад важливий для зміцнення внутрішнього фронту. І саме в таких умовах відкриваються нові можливості для розвитку громадських та соціальних проектів, що сприяють не лише відновленню, а й створенню нових умов для прогресу.

Фахівці називають нестачу магнію «невидимим дефіцитом», оскільки його ознаки часто ігнорують або пояснюють іншими причинами. Серед ранніх симптомів – м’язові судоми та спазми, нічні судоми в ногах, сіпання повік або постійне відчуття напруження в тілі. Це пов’язано з тим, що магній регулює рух кальцію в м’язових клітинах і допомагає їм розслаблятися.

Ще одним поширеним сигналом є хронічна втома та слабкість, які не минають навіть після відпочинку. Магній необхідний для вироблення енергії на клітинному рівні, і його нестача ускладнює роботу мітохондрій, що призводить до зниження витривалості та швидкої втомлюваності.

Порушення сну також часто пов’язані з низьким рівнем магнію. Труднощі із засинанням або неспокійний, поверхневий сон можуть бути наслідком того, що мінерал недостатньо активує парасимпатичну нервову систему та впливає на вироблення мелатоніну.

На емоційному рівні дефіцит магнію проявляється підвищеною тривожністю, дратівливістю або пригніченим настроєм. За нестачі мінералу організм гірше справляється зі стресом, а рівень кортизолу зростає, роблячи людину більш чутливою до емоційних навантажень.

У більш серйозних випадках з’являються порушення серцевого ритму – прискорене серцебиття, аритмії або дискомфорт у грудях. Магній відіграє важливу роль у проведенні електричних імпульсів у серцевому м’язі, тому його дефіцит може підвищувати ризик серцево-судинних ускладнень.

Також нестача магнію може викликати проблеми з травленням, зокрема закрепи та нудоту, часті головні болі або мігрені, а з часом – ослаблення кісток і суглобів. Оскільки значна частина запасів магнію зосереджена в кістковій тканині, хронічний дефіцит сприяє зниженню щільності кісток і підвищує ризик переломів.

До серйозних попереджувальних ознак лікарі відносять погіршення пам’яті та концентрації, порушення регуляції рівня цукру в крові й ослаблення імунної системи. Люди з діабетом, наприклад, часто мають низький рівень магнію, що ускладнює контроль глюкози та поглиблює метаболічні порушення.

Основними причинами дефіциту магнію експерти називають сучасний раціон із переважанням оброблених продуктів, хронічний стрес, надмірне вживання алкоголю, окремі захворювання та вікові зміни, які погіршують засвоєння мінералів.

Медики радять уважно ставитися до сигналів організму та за підозри на дефіцит магнію звертатися до лікаря для обстеження і корекції раціону або підбору добавок.

Молодіжна політика в Україні: підтримка та розвиток нового покоління

Молодь є основною рушійною силою змін у будь-якому суспільстві, і в Україні це не є винятком. Влада активно працює над створенням програм та ініціатив, що сприяють розвитку молоді, підтримці їхніх інтересів та ініціатив. Стратегічний підхід до молодіжної політики допомагає зберегти баланс між потребами молодого покоління та викликами сучасного суспільства.

Однією з головних складових молодіжної політики є освіта та професійне навчання. Україна вкладає значні кошти у розвиток сучасних навчальних програм, зокрема в технічних та інженерних галузях. Поряд із традиційними освітніми установами розвиваються нові форми навчання, зокрема онлайн-курси, стартапи та інноваційні лабораторії. Це дозволяє молоді отримувати знання, що відповідають вимогам сучасного ринку праці.

Реакція співачки на появу зятя була емоційною та теплою. Особливо її потішили подарунки, які пара принесла з собою. Артистка не стала розкривати, що саме було у коробках, однак з вигляду можна припустити, що це косметичні засоби. Традиційно не обійшлося без гумору: Полякова жартома пообіцяла нагодувати молодят у відповідь на такий сюрприз, чим викликала сміх у Маші та Едена.

Окрему увагу підписників привернув той факт, що Еден Пассареллі намагається опановувати українську мову. Під час знайомства з тещею він привітався українським словом «привіт», що викликало ще більше позитивних емоцій у родині та фанатів співачки.

Зрозуміло, ось текст, написаний на основі вашого запиту:

Роль інновацій в сучасному розвитку України В умовах сучасних викликів, що постають перед Україною, інновації стають однією з ключових складових її розвитку. Підтримка новітніх технологій та інтелектуального потенціалу є необхідною для ефективної адаптації до глобальних змін і економічних трансформацій. Українська молодь, яка прагне змін, не лише залишається в авангарді цих процесів, а й вносить значний внесок у розвиток країни через стартапи, наукові розробки та впровадження сучасних рішень у різних сферах.

Особливу увагу варто приділяти освітнім ініціативам, які сприяють формуванню навичок у сферах технологій, програмування та інженерії. Розвиток цих галузей забезпечить не лише вирішення нагальних соціально-економічних питань, а й дозволить Україні зайняти достойне місце серед країн, що лідирують у світі з інноваційних технологій. Інвестиції в освіту та наукові дослідження повинні бути стратегічним напрямком для влади та бізнесу.

Реальні статки Полуботка пояснюються його економічною діяльністю. Він успадкував чималий маєток і активно розширював його, скуповуючи землі, отримуючи рангові наділи від держави, будуючи млини, корчми та кузні, а також володіючи десятками промислових об’єктів на Лівобережжі. Важливим джерелом доходів був поташ — «біле золото» XVIII століття, критично важливе для виготовлення скла, мила та металургії. Полуботок також активно торгував зерном, воском, тютюном та іншими товарами, встановлюючи контакти з європейськими купцями через порти Гданська та Голландії.

Історики згадують, що Полуботок зберігав частину золота у діжках із-під селітри, а документи підтверджують його депозити в гданських банкірських домах. За мірками XVIII століття його майно оцінювалося у мільйони дукатів, що ставило його серед найбагатших європейських магнатів.

Полуботок також був політичним діячем: після смерті гетьмана Скоропадського він став наказним гетьманом і вимагав повернення автономних прав Гетьманщині. Його активна позиція стосовно самоврядування викликала невдоволення Петра І, і у 1723 році Полуботка заарештували, де він і помер. Народна пам’ять додала до його історії міфи про прокляття царя та «скарб у Лондоні».

Сучасні дослідники підкреслюють: хоча частину коштів Полуботок міг зберігати за кордоном, депозит у Банку Англії документально не підтверджений. Легенда про «трилиони фунтів Полуботка» стала частиною українського культурного коду — символом боротьби за свободу та справедливість. Водночас реальна економічна діяльність гетьмана демонструє його вплив на українську та європейську економіку XVIII століття.