Україні занадто рано прощатися з вугіллям

В Україні триває дискусія про перехід до відновлюваних джерел енергії та поступове відмовлення від вугілля. Проте економіст Олексій Кущ вважає, що такий крок може бути надто передчасним для країни, що стикається з економічними труднощами та енергетичною залежністю.

Чи потрібне Україні своє вугілля, або куди рухається “зелений перехід”.

А почну я не з вугілля, а з прогнозу щодо споживання нафти, оскільки саме цей вуглеводень є ключовим енергетичним ресурсом, а ціна на нього та обсяг споживання — енергетичним бенчмарком.

Отже, прогноз щодо нафти від ОПЕК World Oil Outlook:

Загальний світовий попит на первинні енергоносії в умовному нафтовому еквіваленті збільшиться до 2050-го року на 24% або з тогорічних 301 млн умовних барелів на добу до більш ніж 374 млн.

Йдеться не тільки про нафту, а й про всі первинні енергоносії. Тобто споживання первинної енергії у світі продовжить зростати, попри технології.

Водночас нафта залишиться ключовим енергоносієм, попри зниження питомої ваги у світовому енергетичному балансі з 31% до 29,3%. Як бачимо, зниження дійсно суто умовне.

А глобальний попит на нафту до середини століття зросте в середньому на майже 18 млн бар. на добу з нинішніх базових 100-103 млн до більш ніж 120 млн бар. на добу.

У цьому контексті, важливим залишається питання впливу “зеленого переходу” на споживання первинних енергоресурсів у світі.

Зараз є два непримиренні табори: одні вважають, що “зелений курс” різко обвалить попит на викопне паливо, інші сміються з цієї гіпотези.

Моє ставлення до “зеленого курсу” приблизно таке.

електромобільFullscreen
Поширення електромобілів не змогло вбити попит на нафту
Фото: Citroen

Перехід на альтернативні джерела енергії, наприклад, на електромобілі, безсумнівно, скорочує попит на викопне паливо. Але лише в рамках загального всебільшого тренду попиту на енергію.

Тобто попит на енергетичні ресурси у світі збільшується швидше за технологічний прогрес “зеленого курсу” і, тим паче, швидше за реальну технічну готовність і масмаркет.

Другий золотий мільярд, який з’являється в Китаї, формує цей довгостроковий тренд зростання попиту на енергію.

Одна річ, коли на сім’ю з десяти осіб одна лампочка, а засіб пересування — велосипед, і зовсім інша, коли середній клас у Китаї (а це вже 400 млн осіб) прагне до західного стандарту споживання: квартира, дім, побутова техніка, кондиціонери, дві-три автівки на сім’ю, перельоти на відпочинок, масове споживання товарів та послуг, для виробництва яких знову ж таки потрібна енергія, і багато.

А в найближчому майбутньому в таких країнах, як Індія, Індонезія, В’єтнам, Малайзія та інших, з’явиться третій золотий мільярд.

Саме це і призводить до того, що споживання вугілля у світі, загалом, збільшується. Насамперед за рахунок Китаю: зростання з 12 ексаджоулів 1965 року до 136 у 2023-му. Тобто — більш ніж в 11 разів. Зараз Китай — це 56% світового споживання вугілля.

І це компенсувало зниження споживання вугілля в Європі, США та інших країнах світу від 40 до 25 ексаджоулів, тобто споживання вугілля у світі впало на 15 ексаджоулів.

Тобто сумарно, крім Китаю, світ скоротив споживання приблизно на 15 ексаджоулів, а Китай — збільшив на 124. У підсумку споживання не впало, а, навпаки, різко зросло.

І така ситуація зберігатиметься доти, доки у світовій економіці між основними економічними кластерами не вирівняється рівень життя.

Зелена енергія — дорога і її можуть дозволити багаті країни, а викопне паливо, особливо таке, як вугілля — дешеве і воно має попит у бідних.

Тобто, поки Азія не наблизиться до Європи за рівнем життя (здебільшого в особі своїх ключових кластерів, таких як Китай, Індія, Індокитай), попит на викопні види палива буде лише збільшуватися, а “зелений курс” буде лише виконувати роль “гальма” цього зростання.

Тому Україні, як бідній країні, (давайте називати речі своїми іменами) дуже небезпечно копіювати моделі поведінки розвинених країн, особливо в частині “зеленого курсу”.

І наше вугілля, як і наша нафта, природний газ і навіть торф, нам ще знадобляться. Хоча є ризик втрати наших вугленосних басейнів на сході країни, але вони ще залишаються на заході.

The post Україні занадто рано прощатися з вугіллям first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Настя Каменських зворушливо привітала Потапа з днем народження

8 травня український репер, продюсер та шоумен Потап святкує своє 44-річчя. Його офіційна дружина, співачка Настя Каменських, привітала чоловіка в Instagram, підписавши спільне фото словами: “З днем народження, мій коханий “колишній”. Завжди поруч, люблю, цілую, моя любов”. Фраза одразу викликала нову хвилю чуток про їхні стосунки. Уже тривалий час зіркову пару підозрюють у розлученні, а […]

Віталій Кличко отримав 1,1 млн грн роялті від британського агентства спікерів

Мер Києва Віталій Кличко задекларував дохід у розмірі понад 1,1 млн гривень за співпрацю з британським агентством Chartwell Speakers. Як вказано у його декларації, кошти він отримав 29 квітня 2025 року від компанії Chartwell Partners LTD — юридичної особи, яка володіє цим брендом. Chartwell Speakers — агентство, що спеціалізується на підборі спікерів для міжнародних конференцій […]

Збройний конфлікт у передмісті Києва: стрілянина забрала життя чоловіка і жінки

У четвер, 8 травня, в селі Софіївська Борщагівка під Києвом сталася стрілянина, внаслідок якої загинули двоє людей — чоловік та його теща. Про це повідомили в Головному управлінні Національної поліції у Київській області. За даними слідства, інцидент стався близько 15:22. Відомо, що підозрюваний не є військовослужбовцем, проте встиг придбати автоматичну зброю приблизно місяць тому — […]

Українцям загрожують віялові відключення світла влітку

Влітку українцям можуть загрожувати відключення електроенергії через дефіцит стабільної генерації. Причина — поступове виведення атомних енергоблоків у планове охолодження і недостатня спроможність сонячних електростанцій покрити вечірній попит. Про це заявив член парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП Сергій Нагорняк («Слуга народу»). За його словами, основну загрозу становитиме вечірній період — коли люди повертаються додому […]