Україні занадто рано прощатися з вугіллям

В Україні триває дискусія про перехід до відновлюваних джерел енергії та поступове відмовлення від вугілля. Проте економіст Олексій Кущ вважає, що такий крок може бути надто передчасним для країни, що стикається з економічними труднощами та енергетичною залежністю.

Чи потрібне Україні своє вугілля, або куди рухається “зелений перехід”.

А почну я не з вугілля, а з прогнозу щодо споживання нафти, оскільки саме цей вуглеводень є ключовим енергетичним ресурсом, а ціна на нього та обсяг споживання — енергетичним бенчмарком.

Отже, прогноз щодо нафти від ОПЕК World Oil Outlook:

Загальний світовий попит на первинні енергоносії в умовному нафтовому еквіваленті збільшиться до 2050-го року на 24% або з тогорічних 301 млн умовних барелів на добу до більш ніж 374 млн.

Йдеться не тільки про нафту, а й про всі первинні енергоносії. Тобто споживання первинної енергії у світі продовжить зростати, попри технології.

Водночас нафта залишиться ключовим енергоносієм, попри зниження питомої ваги у світовому енергетичному балансі з 31% до 29,3%. Як бачимо, зниження дійсно суто умовне.

А глобальний попит на нафту до середини століття зросте в середньому на майже 18 млн бар. на добу з нинішніх базових 100-103 млн до більш ніж 120 млн бар. на добу.

У цьому контексті, важливим залишається питання впливу “зеленого переходу” на споживання первинних енергоресурсів у світі.

Зараз є два непримиренні табори: одні вважають, що “зелений курс” різко обвалить попит на викопне паливо, інші сміються з цієї гіпотези.

Моє ставлення до “зеленого курсу” приблизно таке.

електромобільFullscreen
Поширення електромобілів не змогло вбити попит на нафту
Фото: Citroen

Перехід на альтернативні джерела енергії, наприклад, на електромобілі, безсумнівно, скорочує попит на викопне паливо. Але лише в рамках загального всебільшого тренду попиту на енергію.

Тобто попит на енергетичні ресурси у світі збільшується швидше за технологічний прогрес “зеленого курсу” і, тим паче, швидше за реальну технічну готовність і масмаркет.

Другий золотий мільярд, який з’являється в Китаї, формує цей довгостроковий тренд зростання попиту на енергію.

Одна річ, коли на сім’ю з десяти осіб одна лампочка, а засіб пересування — велосипед, і зовсім інша, коли середній клас у Китаї (а це вже 400 млн осіб) прагне до західного стандарту споживання: квартира, дім, побутова техніка, кондиціонери, дві-три автівки на сім’ю, перельоти на відпочинок, масове споживання товарів та послуг, для виробництва яких знову ж таки потрібна енергія, і багато.

А в найближчому майбутньому в таких країнах, як Індія, Індонезія, В’єтнам, Малайзія та інших, з’явиться третій золотий мільярд.

Саме це і призводить до того, що споживання вугілля у світі, загалом, збільшується. Насамперед за рахунок Китаю: зростання з 12 ексаджоулів 1965 року до 136 у 2023-му. Тобто — більш ніж в 11 разів. Зараз Китай — це 56% світового споживання вугілля.

І це компенсувало зниження споживання вугілля в Європі, США та інших країнах світу від 40 до 25 ексаджоулів, тобто споживання вугілля у світі впало на 15 ексаджоулів.

Тобто сумарно, крім Китаю, світ скоротив споживання приблизно на 15 ексаджоулів, а Китай — збільшив на 124. У підсумку споживання не впало, а, навпаки, різко зросло.

І така ситуація зберігатиметься доти, доки у світовій економіці між основними економічними кластерами не вирівняється рівень життя.

Зелена енергія — дорога і її можуть дозволити багаті країни, а викопне паливо, особливо таке, як вугілля — дешеве і воно має попит у бідних.

Тобто, поки Азія не наблизиться до Європи за рівнем життя (здебільшого в особі своїх ключових кластерів, таких як Китай, Індія, Індокитай), попит на викопні види палива буде лише збільшуватися, а “зелений курс” буде лише виконувати роль “гальма” цього зростання.

Тому Україні, як бідній країні, (давайте називати речі своїми іменами) дуже небезпечно копіювати моделі поведінки розвинених країн, особливо в частині “зеленого курсу”.

І наше вугілля, як і наша нафта, природний газ і навіть торф, нам ще знадобляться. Хоча є ризик втрати наших вугленосних басейнів на сході країни, але вони ще залишаються на заході.

The post Україні занадто рано прощатися з вугіллям first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони: очікування та важливість рішення

Президент України Володимир Зеленський під час свого щоденного звернення повідомив, що вже наступного тижня Верховна Рада може ухвалити рішення щодо призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони України. Зеленський зазначив, що це рішення є стратегічно важливим для країни, оскільки в умовах складної безпекової ситуації зміни в уряді повинні відповідати новим викликам, що постають перед державою.

Федоров, відомий своєю діяльністю в уряді та досвідом роботи в цифрових технологіях, активно працював над реформами в галузі цифровізації та безпеки. Призначення його на таку відповідальну посаду, за словами президента, дозволить країні зберегти високий рівень ефективності в управлінні оборонною сферою та значно зміцнити національну безпеку.

«Заслухав доповідь Михайла Федорова фактично по плану нашого захисту. Стратегічні речі обговорювали. Розраховую, що парламентарі вже наступного тижня підтримують Михайла на посаду міністра оборони України», — заявив Президент.

Глава держави також наголосив, що для оборонної сфери вже напрацьований чіткий план дій, так само як і для дипломатичного напряму. Водночас, за його словами, вирішальним чинником у реалізації цих планів залишається позиція міжнародних партнерів.

«У нас план дій є, так само, як і для дипломатії; це залежить виключно від рішучості партнерів, який план стане основним на рік», — зазначив Зеленський.

Президент підкреслив, що завершення війни можливе лише за умови посилення тиску на Росію.

«Війну треба завершувати, для цього на Росії треба тиснути. Той, хто говорить мовою балістики та шахедів, нічого, крім сили, не зрозуміє», — додав він.

Варто зазначити, що до Верховної Ради вже надійшли заяви про відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, що відкриває шлях для урядових кадрових змін.

“Переговори” — слово 2025 року в Україні: як це відображає реалії часу

Слово 2025 року в Україні, за версією укладачів словника сучасної української мови та сленгу «Мислово», стало слово «переговори». Це слово не лише стало популярним у повсякденному вжитку, а й значно вплинуло на мовні тенденції, що спостерігаються у країні. «Переговори» фігурували в пошукових запитах, новинах та соціальних мережах, що свідчить про важливість цього терміну в контексті поточних подій.

Це явище не випадкове. В умовах глобальних та внутрішніх викликів, у часи політичних і економічних змін, саме слово «переговори» стало символом пошуків мирних рішень, діалогу та компромісів. Воно відображає актуальну потребу у взаєморозумінні між різними сторонами, особливо коли мова йде про міжнародні відносини та внутрішню стабільність країни.

Фахівці зазначають, що інформаційним поштовхом до цього стала заява президента США Дональда Трампа, який пообіцяв завершити війну в Україні протягом доби. Саме на тлі цих заяв і дипломатичних контактів слово «переговори» стало домінантним у публічному просторі.

Окрім головного слова року, словник «Мислово» також виділив низку інших понять, які сформували мовну картину 2025 року. Серед них — «Мідас» як назва антикорупційної операції НАБУ і САП, «картонки» як узагальнене позначення масових протестів проти антикорупційних інституцій, «кілл-зона» як фронтовий термін для зони ураження, а також «інфільтрація» — тактика проникнення малих піхотних груп, яку активно застосовували російські війська.

До переліку також увійшли абревіатура НРК — наземні роботизовані комплекси, що використовуються для евакуації поранених і в бойових діях, а також слова «справедливість», «виснаження» і «брехня», які відображають суспільний запит на чесність, справедливий мир і реалії війни на виснаження.

Окремо укладачі відзначили мемний вислів боксера Олександра Усика don’t push the horses, який водночас став і приводом для мовних дискусій.

Антивиразом 2025 року стала фраза «прийду за кожним», яку публічно озвучив генеральний прокурор Руслан Кравченко. У «Мислово» пояснили, що це формулювання викликало сильну негативну реакцію, оскільки асоціюється з репресивними практиками та символізує кризу довіри до правоохоронної системи.

Паралельно Google Україна оприлюднила перелік найпопулярніших запитів українців у 2025 році. До нього увійшли «графік відключення світла», «Холостяк 2025», «Гра в кальмара 2», «Лабубу», «Усик Дюбуа», «Венздей 2 сезон», «Ущелина», «Гангстерленд», «Євробачення 2025» та «НАБУ».

Конфлікт у творчому дуеті: Катерина Бужинська розірвала співпрацю з Михайлом Грицканом

Українська співачка Катерина Бужинська поділилася важливою новиною про припинення творчої співпраці з відомим співаком Михайлом Грицканом. Відповідну заяву артистка зробила на своїй сторінці в Instagram, де вона опублікувала серію архівних фото з їхніх спільних концертів. На знімках можна побачити моменти з виступів, які стали важливими етапами їхньої творчої діяльності.

Вона зізналася, що це рішення було прийняте після низки непорядних вчинків з боку колеги. Бужинська зазначила, що хоч і довго працювала з Грицканом, його поведінка врешті стала неприпустимою для неї як партнера по сцені та в особистих стосунках. Співачка заявила, що цінує свою репутацію і не може терпіти неприязні чи неетичні дії, навіть коли йдеться про колег по творчій діяльності.

«На жаль, я зіштовхнулася з непорядністю. У той момент, коли один із членів команди хворіє та потребує підтримки, інша людина обирає шлях особистої вигоди, йде по головах, будує власну славу та навіть переманює колектив. Мене використали заради своєї популярності», — написала артистка.

Бужинська також зазначила, що для неї особливо болісно усвідомлювати, коли тебе використовують у власних цілях і залишають сам на сам із проблемами у складний період. Водночас наприкінці допису вона побажала Михайлу Грицкану натхнення та успіхів у подальшій творчості.

Публікація викликала хвилю підтримки з боку прихильників співачки. У коментарях фанати зазначали, що саме завдяки Бужинській дізналися про Грицкана, і висловлювали впевненість, що артистка заслуговує на кращу команду та новий творчий етап.

Сам Михайло Грицкан наразі публічно не відреагував на заяву Бужинської.

Загроза танення льодовиків Антарктиди та його вплив на прибережні регіони світу

Танення льодовиків Антарктиди вже давно є однією з найбільших екологічних загроз для планети. Якщо цей процес продовжиться у тому ж темпі, що й зараз, наслідки можуть бути катастрофічними, зокрема для прибережних регіонів, включаючи Україну. Вчені прогнозують, що повне танення льодових покривів Антарктиди та інших великих льодовиків може призвести до підвищення рівня Світового океану на понад 70 метрів. Це означає затоплення величезної кількості прибережних міст та територій по всьому світу, і Україна не є винятком.

Особливо уразливою виявляється Одеса, яка є одним із головних портів країни і розташована на узбережжі Чорного моря. Затоплення таких міст може призвести до значних економічних і соціальних втрат, оскільки багато з них є важливими центрами для міжнародної торгівлі та транспортних зв'язків. Крім того, зміна рівня моря негативно вплине на екосистеми прибережних районів, спричиняючи їх деградацію і загрозу для місцевого населення.

Полудень пояснив, що Одеса розташована на висоті лише 36–39 метрів над рівнем моря, тому у разі значного підняття океану місто опиниться в зоні ризику. Подібна загроза, за його словами, стосується і більшості світових мегаполісів, адже значна частина великих міст розміщена саме на узбережжях.

Окрім підтоплення, танення льодовиків матиме й інші серйозні наслідки. Потрапляння величезних обсягів прісної води в океан призведе до його опріснення, що кардинально змінить умови існування морських організмів. Це може спровокувати зникнення окремих видів і запуск ланцюгових реакцій у харчових ланцюгах.

Полярник також наголосив, що в Антарктиці вже фіксують тривожні сигнали глобального потепління. Зокрема, в протоці Дрейка сталися чотири землетруси, хвилі від яких дійшли до району української антарктичної станції «Академік Вернадський», що є нетиповим для цього регіону.

Крім того, науковці спостерігають майже повну відсутність нового льоду, оскільки океан не охолоджується достатньо для його формування. Через це місцеві тварини втрачають природні укриття та кормову базу й змушені мігрувати далі на південь.