Українець розпилив газ і погрожував підірвати будинок у Польщі

В Україні спостерігається чергове підвищення цін на імпортні томати, незважаючи на те, що попит на цей овоч залишається низьким. За словами продавців, основною причиною здорожчання є висока закупівельна вартість продукції в країнах-виробниках, що, у свою чергу, впливає на кінцеву ціну на полицях українських магазинів. Вони зазначають, що на ціни також впливає нестабільна економічна ситуація, коливання валютних курсів та збільшення витрат на транспортування товару.

Попри зростання вартості, попит на імпортні томати не демонструє значного зростання. Споживачі в Україні все частіше звертаються до більш доступних альтернатив, таких як вітчизняні овочі, що також сприяє деякому зниженню інтересу до імпорту. За оцінками експертів, такі тенденції можуть тривати й у майбутньому, адже ціни на імпортні продукти залишатимуться високими через проблеми в логістичних ланцюгах і загальносвітову інфляцію.

Додатковим чинником подорожчання залишається обмежена пропозиція. На початку лютого на українському ринку представлені виключно імпортні томати, оскільки вітчизняні тепличні комбінати планують вихід продукції не раніше середини березня. Відсутність української альтернативи дозволяє імпортерам утримувати високий ціновий рівень.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року тепличні томати в Україні вже подорожчали в середньому на 38%. Експерти не виключають, що до початку масових поставок вітчизняної продукції ціни залишатимуться високими.

У великих торговельних мережах вартість помідорів перевищує середньоринкові показники. Зокрема, у Varus кілограм томатів продають по 159,90 гривні. В АТБ ціни становлять близько 152,89 гривні за кілограм, а в «Сільпо» вартість стартує від 169 гривень за кілограм. Таким чином, популярний овоч фактично перетворюється на один із найдорожчих у плодоовочевому сегменті.

Представники аграрної галузі попереджають, що тенденція до зростання цін може зберігатися ще тривалий час. За їхніми оцінками, суттєве зниження можливе лише після появи на ринку першого врожаю з відкритого ґрунту. Паралельно експерти звертають увагу, що продовольча інфляція торкнеться й інших базових продуктів, зокрема хліба, ціни на який також мають потенціал для подальшого зростання.

Кава — це не просто напій, а справжній ритуал для багатьох людей, що щодня починають свій день з її аромату та смаку. Вона не лише допомагає пробудитися, але й дарує енергію на весь день. Кофеїн, який міститься в каві, стимулює нервову систему, підвищує увагу та знижує відчуття втоми, що робить цей напій незамінним для тих, хто має потребу в додатковій енергії або зосередженості. Крім того, кава може покращувати настрій, знижувати рівень стресу та навіть стимулювати метаболізм.

Проте не варто забувати, що, попри численні переваги, кава не є ідеальним напоєм для всіх. Медики попереджають, що для деяких категорій людей вживання кави може бути пов’язане з серйозними ризиками для здоров’я. Особливо обережними повинні бути люди з захворюваннями серцево-судинної системи, оскільки кофеїн може підвищувати артеріальний тиск і викликати прискорене серцебиття. Тому перед тим, як включити каву в свій щоденний раціон, варто проконсультуватися з лікарем, особливо якщо є схильність до серцевих захворювань або інші медичні проблеми.

Негативно кава може впливати й на людей із тривожними розладами. Стимуляція нервової системи часто посилює внутрішнє напруження, провокує панічні атаки, тремтіння та проблеми зі сном. Аналогічні ризики існують для тих, хто страждає на безсоння: навіть одна чашка кави в другій половині дня може призвести до порушення сну, а при хронічних проблемах лікарі радять повністю відмовитися від напою.

Окрему групу ризику становлять пацієнти із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Кава стимулює вироблення шлункової кислоти, що може викликати печію та загострення гастриту або виразкової хвороби. У таких випадках напій здатен погіршувати самопочуття навіть у невеликих дозах.

Медики також наголошують на обмеженнях для вагітних жінок. Надмірне споживання кофеїну може негативно впливати на розвиток плода, підвищувати ризик передчасних пологів та народження дитини з низькою вагою. Саме тому майбутнім матерям радять або повністю відмовитися від кави, або звести її вживання до мінімуму.

Не рекомендована кава і дітям та підліткам. Їхня нервова система більш чутлива до дії кофеїну, що може проявлятися гіперактивністю, дратівливістю та порушенням сну. Також небажаним напій вважається для людей з остеопорозом, оскільки кофеїн може знижувати засвоєння кальцію та погіршувати стан кісткової тканини.

Окремо лікарі виділяють людей з підвищеною чутливістю до кофеїну. У них навіть невелика кількість кави здатна викликати головний біль, прискорене серцебиття, тремтіння в руках і проблеми з травленням.

Для тих, кому кава протипоказана, існують безпечні альтернативи. Зокрема, трав’яні чаї без кофеїну з заспокійливим ефектом, напої з цикорію, які за смаком нагадують каву, а також безкофеїнові кавові напої чи продукти на основі злаків, що не мають стимулюючого впливу на організм.

Адміністрація президента США Дональда Трампа запроваджує нову стратегію зовнішньої політики, в якій основну роль у міжнародних переговорах виконують не традиційні дипломати, а високопрофесійні військові керівники. Відзначаючи цей значущий крок, варто зазначити, що вперше у історії американські військові керівники активно залучаються до переговорів з ключовими геополітичними акторами, такими як Росія та Іран. Цей підхід змінює традиційну модель дипломатії, де військові та політики зазвичай мають обмежену роль у веденні міжнародних діалогів.

Трампова адміністрація розглядає такі зміни як відповідь на динамічні виклики сучасного світу, де традиційні методи дипломатії часто не дають бажаного результату. Невизначеність у міжнародних відносинах, зокрема в контексті ядерних загроз та регіональних конфліктів, вимагає від США нової стратегії, орієнтованої на швидку та рішучу реакцію, яку можуть забезпечити військові лідери з їхнім досвідом і стратегічним мисленням.

Ключову роль у контактах щодо можливого завершення війни Росії проти України відіграє міністр армії США Ден Дрісколл. Він підтримує постійний зв’язок з українською владою між раундами переговорів та фактично виконує функцію координатора між Києвом і Вашингтоном. Через нього відбувається комунікація з оточенням Трампа та спеціальними представниками Білого дому, що дозволяє зберігати безперервність переговорного процесу.

Окрему увагу привернула участь у переговорах в Абу-Дабі генерала Алексуса Грінкевича, який очолює Європейське командування США та одночасно є верховним головнокомандувачем сил НАТО в Європі. Його присутність розцінюють як спробу відновити прямий військовий контакт із Кремлем і забезпечити постійний канал спілкування між військовими структурами сторін у контексті можливого припинення бойових дій.

Паралельно Сполучені Штати вперше залучили до непрямих переговорів з Іраном командувача Центрального командування США адмірала Бреда Купера. Переговори відбулися в Омані, а поява адмірала у парадній формі стала демонстративним сигналом про готовність США посилювати військову присутність у регіоні у разі провалу дипломатичних зусиль.

Аналітики вважають, що залучення військових до переговорів замість професійних дипломатів свідчить про системний зсув у зовнішній політиці США. Білий дім робить ставку на швидкість ухвалення рішень, тиск і поєднання політичних домовленостей із силовим фактором, що різко відрізняється від традиційної дипломатичної моделі.

Черговий раунд переговорів щодо припинення війни в Україні відбувся на початку лютого в Об’єднаних Арабських Еміратах. За підсумками зустрічей сторони обговорювали механізми реалізації режиму припинення вогню та можливі формати контролю за дотриманням тиші. Водночас істотного прогресу з ключового питання — контролю над окупованими територіями Донбасу — досягти не вдалося. Єдиним практичним результатом переговорів став обмін військовополоненими.

Поки тисячі киян намагаються пережити зиму в холодних квартирах, борючись із вогкістю, пліснявою та відсутністю стабільного тепла, у стінах Київської міської державної адміністрації демонструють зовсім інші пріоритети. Для багатьох мешканців столиці опалення стало розкішшю, яку не кожен може собі дозволити, а інші — змушені обирати між комфортом і сплатою рахунків за тепло, яке не завжди є надійним. В той час, як містяни втрачають надію на стабільність тепла у своїх домівках, у Київраді продовжують приймати рішення, що мало стосуються реальних потреб людей, зокрема у сфері житлово-комунального господарства.

Мешканці столиці змушені жити в умовах, де стіни їхніх помешкань просочуються вологою, а з кожним днем пліснява на стелях та стінах набирає обертів. Опалення, яке повинно бути основним джерелом комфорту в холодний період року, стало предметом постійних обговорень та протестів. На тлі цих проблем влада продовжує зосереджувати увагу на проектах, які не відповідають нагальним потребам киян, що стикаються з реальними труднощами.

Ключовою ланкою в освоєнні коштів стало комунальне підприємство «Київтеплоенерго», яке очолює Вячеслав Бінд. Підприємство уклало сім договорів на загальну суму понад 32,9 мільйона гривень із товариством «Нова Перспектива Люкс». Усі ці контракти викликають серйозні питання щодо доцільності та прозорості.

Найбільший із них — тендер на 17 мільйонів гривень на розробку проєктної документації — був сформований із відверто абсурдними вимогами. Замовник вимагав наявність у штаті виконавця кандидата історичних наук зі спеціальністю музеєзнавство для виконання суто технічних тепломеханічних робіт. Окремо прописувалася обов’язкова робота виключно в програмному комплексі АВК-5 та погодження кошторисів із внутрішніми підрозділами самого КП без чітко визначених строків. Сукупність таких умов фактично заблокувала участь будь-яких альтернативних підрядників і зробила тендер закритим для ринку.

Коли ж відкриті торги зривалися через відсутність учасників, «Київтеплоенерго» без зайвих пояснень переходило до практики прямих договорів — і знову з тією ж компанією. Така послідовність дій виглядає не як випадковість, а як відпрацьований механізм виведення бюджетних коштів.

На тлі цих багатомільйонних контрактів особливу увагу привертає майновий стан директора КП Вячеслава Бінда. Офіційна заробітна плата в розмірі близько 2,8 мільйона гривень на рік явно не пояснює наявність у родини будинку площею близько 300 квадратних метрів, столичної нерухомості, автомобілів преміумкласу та значних валютних заощаджень. Контраст між рівнем життя посадовця і умовами, в яких змушені виживати мешканці міста, виглядає як пряма ілюстрація системної корупції в комунальній сфері столиці.

У результаті кияни залишаються з холодними батареями та зруйнованою довірою до міської влади, тоді як бюджет Києва продовжує працювати на вузьке коло «обраних» підрядників і чиновників.