Українців можуть мобілізувати попри відстрочку

У 2025 році система бронювання військовозобов’язаних продовжує працювати, однак, як показує практика, навіть наявність офіційної відстрочки не гарантує повного захисту від мобілізації. Адвокатка юридичної компанії “Riyako&Partners” Катерина Аніщенко розповіла про найпоширеніші проблеми, з якими стикаються українці, що мають бронь, але все одно опиняються у війську.

Основна причина — помилки в комунікації або неузгодженість між базами даних. Як пояснює юристка, попри наявність підтвердження від Мінекономіки та Міноборони, працівники ТЦК не завжди враховують ці дані. Особливо часто це трапляється, якщо роботодавець не оновлює списки заброньованих працівників або ж працівник сам не повідомив ТЦК про свій статус.

Ще один критичний момент — час вручення повістки. Якщо людині вручили повістку раніше, ніж було оформлено бронювання, вона втрачає право на відстрочку. У такому випадку захист уже не діє, і військовозобов’язаний підлягає мобілізації.

Деякі роботодавці вимагають, щоб їхні працівники спочатку пройшли військово-лікарську комісію (ВЛК), а вже потім отримували бронювання. Однак це — пряме порушення закону, наголошує адвокатка. Жодна норма не зобов’язує проходити ВЛК перед отриманням броні. Така вимога може створити додаткові ризики для працівника — під час проходження медкомісії він може бути визнаний придатним, і тоді вже жодне бронювання не врятує.

Із кінця 2024 року в Україні запрацювала система електронного бронювання через застосунок “Дія”, яка інтегрована з платформою “Резерв+”. Однак технічні збої все ще трапляються, і наявність броні у системі не завжди підтягуюється автоматично. Тому навіть особи зі 100% підтвердженням відстрочки можуть потрапити до списків мобілізації.

У таких випадках адвокати радять мати при собі роздруковану виписку з “Резерв+” та письмове підтвердження про погодження броні з боку Мінекономіки. Це підвищує шанси уникнути непорозуміння на місці.

Адвокати рекомендують компаніям надсилати офіційні листи одразу у два ТЦК:

  • за місцем реєстрації підприємства;

  • за місцем військового обліку конкретного працівника.

Це мінімізує ризик того, що інформація “загубиться” у системі. Також рекомендується перевіряти статус працівника в системі “Резерв+” та зберігати копії усіх документів.

Варіантів небагато. Якщо людина вже опинилась у війську — жодна відстрочка не діє, навіть якщо вона була оформлена до цього. Юридично особа вважається мобілізованою, і скасувати це можливо лише в судовому порядку — що фактично майже нереально.

Окремі випадки оскарження таких мобілізацій уже є в судовій практиці 2024 року. Проте вони вкрай поодинокі й, за словами юристів, перемога у таких справах – радше виняток, ніж правило.

The post Українців можуть мобілізувати попри відстрочку first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Колишню невістку Віктора Ющенка втягнули в судовий процес у Росії через борги ексчоловіка

У Російській Федерації до судового розгляду, пов’язаного з багатомільярдними фінансовими зобов’язаннями, залучили Єлизавету Ющенко — колишню невістку третього президента України Віктора Ющенка. Судовий спір стосується боргу її колишнього чоловіка, а сама справа має складний і резонансний характер через значні суми та публічний статус фігурантів.

За наявною інформацією, російські кредитори намагаються з’ясувати коло осіб, які можуть бути опосередковано пов’язані з фінансовими операціями боржника. У цьому контексті ім’я Єлизавети Ющенко з’явилося серед учасників процесу, хоча вона не є основною стороною конфлікту. Йдеться про перевірку можливих майнових або фінансових зв’язків, що могли існувати під час шлюбу.

Після спливу строків повернення боргу кредитор заявив, що отримав лише часткову компенсацію. Водночас подружжя ініціювало розлучення та уклало шлюбний контракт. У Росії це розцінили як можливу спробу перерозподілу майна з метою мінімізувати фінансові зобов’язання. У суді вимагають стягнути понад 1,3 млрд рублів разом із відсотками.

Спочатку відповідачем у справі був лише Єфімцев. Однак суд першої інстанції визнав боргові зобов’язання спільними для подружжя та залучив до процесу і Єлизавету Ющенко. Таким чином, її можуть визнати солідарною боржницею.

Сама Ющенко заперечує претензії. Вона наполягає, що відповідно до умов шлюбного договору все цінне майно перейшло колишньому чоловікові, а отже вона не має нести відповідальність за його фінансові зобов’язання. Рішення суду сторона захисту планує оскаржити в апеляційній інстанції.

Публічних коментарів від представників родини Ющенка або української сторони наразі немає.

Тарас Цимбалюк про розчарування в “Холостяку”: очікування vs реальність

Актор Тарас Цимбалюк поділився своїми відчуттями після участі у романтичному реаліті-шоу «Холостяк», відзначивши, що його сподівання щодо проєкту не повністю збіглися з тим, що він побачив насправді. Після завершення зйомок він провів ефір у Instagram, де відверто відповідав на запитання підписників і пояснював свій досвід участі.

Один із користувачів поцікавився, чи не вважає актор цей крок легковажним чи необдуманим. Тарас зазначив, що спочатку він ставився до проєкту серйозно і хотів знайти не просто романтичні емоції, а глибше знайомство з людьми, можливість зрозуміти себе та свої бажання. Проте реалії телевізійного шоу виявилися іншими: сценарії, монтаж та загальна атмосфера часто не відображали справжніх емоцій і подій, що створювало розбіжність між очікуванням та фактичним досвідом.

За словами артиста, перед стартом він мав значно більші сподівання на формат і співпрацю з командою. Він очікував більшого порозуміння з продюсерами та глибшого змісту проєкту. Проте вже після початку роботи його ставлення змінилося.

«Перед початком знімань у мене була глобальніша віра в цей проєкт: у повномасштабніше однодумство з продюсерами. Після старту, після знайомства з форматом знімання, відчуття до всього змінилися. Але все вже було на певних рейках», — поділився Цимбалюк.

Актор зазначив, що, попри певні розчарування, згадує і багато позитивних моментів. Він говорить про тепле спілкування з учасницями, дружню атмосферу та емоційні епізоди. Водночас підкреслює: «Холостяк» — це насамперед телевізійне шоу зі своїми правилами.

За його словами, процес знімань передбачав сценарій, щоденні брифінги, визначені типажі та ролі, а також обмеження у свободі дій. Саме це стало для нього несподіванкою.

«Ключове — це шоу, де є сценарій, щоденні брифи, типажі, амплуа, сюрпризи зранку. І, на превеликий жаль, свобода дій — геть не в усьому», — пояснив артист.

При цьому Цимбалюк не звинувачує творців проєкту. Він визнає, що головні питання має насамперед до себе, адже перед участю недостатньо глибоко вивчив формат і внутрішню кухню реаліті.

«Фундаментальні питання у мене тільки до самого себе. Ключове — на березі я недостатньо чітко дослідив скелет проєкту», — підсумував актор.

Верховний Суд підтвердив вирок у справі про колабораціонізм колишньої народної артистки України

Верховний Суд України залишив без змін обвинувальний вирок щодо колишньої народної артистки України Ружени Рубльової, яка публічно підтримала входження чотирьох українських областей до складу Російської Федерації. Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам кримінального права.

Суди встановили, що Рубльова вчинила умисні дії, спрямовані на підтримку держави-агресора, чим завдала шкоди національній безпеці України. Зокрема, вона брала участь у публічних заходах пропагандистського характеру, які використовувалися для легітимізації незаконних рішень щодо тимчасово окупованих територій України. Її публічні виступи мали чітко виражений політичний зміст і транслювали наративи, що збігалися з офіційною позицією керівництва РФ.

Солістку Херсонського академічного музичного театру визнано винною за ч. 6 ст. 111-1 Кримінального кодексу України — активну участь у заходах політичного характеру на підтримку держави-агресора. Верховний Суд залишив покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.

Повний текст постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду буде оголошено 9 лютого 2026 року. Справа зареєстрована під номером 569/16618/23 (провадження № 51-5033км24).

Повернення Росії до міжнародного спорту: застереження Жана Беленюка

Народний депутат України та олімпійський чемпіон Жан Беленюк висловив занепокоєння тенденціями, які можуть призвести до масштабного повернення Російської Федерації у міжнародний спортивний простір уже у 2026 році. Йдеться не лише про участь російських спортсменів у змаганнях, а й про можливість виступів під власною державною символікою. На думку Беленюка, ці процеси вже запущені, розвиваються досить активно і дедалі більше нагадують сформовану реальність, а не віддалені припущення.

За його словами, останні рішення та сигнали з боку окремих міжнародних спортивних інституцій свідчать про поступове пом’якшення позиції щодо країни-агресора. Це відбувається на тлі повномасштабної війни проти України, що, на переконання депутата, створює небезпечний прецедент. Спорт у такій ситуації ризикує стати інструментом політичної легітимізації держави, яка грубо порушує міжнародне право.

«Це вже можна констатувати як факт. Справедливо це? Ні, не справедливо. Але це політика. А ми давно зрозуміли, що спорт — її невід’ємна частина, і частина далеко не завжди справедлива», — зазначив він.

На цьому тлі українські спортсмени також повідомляють про зміну настроїв у міжнародних структурах. Раніше олімпійці розповідали, що Міжнародний олімпійський комітет закликав їх утриматися від антиросійських акцій та публічних протестів під час майбутньої зимової Олімпіади-2026.

Крім того, останнім часом низка міжнародних спортивних федерацій поступово пом’якшує або повністю знімає обмеження щодо участі російських атлетів у змаганнях. У деяких видах спорту їм уже дозволяють виступати в нейтральному статусі, а подекуди обговорюється й можливість повернення національної символіки.

Експерти зазначають, що така політика може викликати додаткову напругу, адже Україна неодноразово наполягала на повній ізоляції російського спорту через війну. Водночас міжнародні організації дедалі частіше апелюють до принципу «поза політикою», що на практиці виглядає суперечливо.

Таким чином, питання участі Росії у великих турнірах, включно з Олімпіадою, може стати одним із найбільш дискусійних у світовому спорті найближчого року.