Українці менше стали донатити на ЗСУ

2023 рік став піковим для фінансової та гуманітарної підтримки Збройних сил України (ЗСУ), але на початку 2025-го ситуація кардинально змінилася. За інформацією з джерел у Офісі Президента, українці перестали активно донатити на підтримку армії, а волонтерські ініціативи поступово закривають свої програми допомоги військовим.

Причина цього явища очевидна – тренд на підтримку ЗСУ, який був сильним на початку повномасштабного вторгнення, досяг свого апогею у 2023 році, і з того часу спостерігається значне зниження активності з боку громадян та бізнесу. Проблеми з фінансуванням та зростаючий рівень втоми від війни призвели до того, що багато українців втратили інтерес до донатів, а волонтерські організації стикаються з труднощами у залученні нових ресурсів.

На фоні падіння обсягів допомоги, українська влада почала використовувати адміністративний тиск на бізнес. Зокрема, на Банковій розпочали спускати списки підрозділів ЗСУ, яким необхідна допомога, спонукати підприємців до фінансування або досягати домовленостей у “ручному режимі”. Проте бізнесменам така практика не припала до душі. Вони почали затягувати процес, що лише погіршило ситуацію.

Зрозуміло, що бізнес та волонтери не можуть безкінечно підтримувати армію, якщо у держави не з’явиться нових стратегій для стимулювання цього процесу або альтернативних шляхів фінансування. Відсутність ефективних механізмів фінансування та певна втому від постійної війни все частіше спонукають підприємців до перегляду своєї участі в таких ініціативах.

Те, як бізнес і громадяни сприймають питання підтримки ЗСУ, матиме довгострокові наслідки для здатності держави протистояти агресії. Якщо тренд на зниження донатів та згортування волонтерських програм продовжиться, це може стати серйозним викликом для ресурсів, необхідних для війни.

Сьогодні найбільша відповідальність лежить на уряді, який мусить знайти нові способи стимулювання допомоги, підтримуючи в той же час довіру до фінансових каналів та створюючи механізми для більш ефективної координації з бізнесом.

The post Українці менше стали донатити на ЗСУ first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Скандал навколо сторінки “Буськ онлайн”: звинувачення у дискредитації військових та реакція суспільства

В українському інформаційному просторі виникла резонансна ситуація, пов’язана з діяльністю онлайн-проєкту «Буськ онлайн» у соціальній мережі Facebook. На сторінці регулярно з’являються публікації, які мають ознаки дискредитації військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. На це публічно звернув увагу журналіст і чинний військовослужбовець 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія» Вахтанг Кіпіані.

Він наголосив, що подібний контент підриває довіру до Сил оборони, формує негативне ставлення до військових і може мати ознаки інформаційної шкоди в умовах воєнного стану. У своєму зверненні Кіпіані закликав Службу безпеки України, Національну поліцію та голову Львівської обласної військової адміністрації дати належну оцінку діяльності сторінки та перевірити викладені факти.

На сторінці було опубліковане відео конфлікту між перехожими та військовослужбовцями ТЦК у Львові з образливими коментарями на адресу військових. У дописі, серед іншого, йшлося: «У Львові дегенерати, що офіційною мовою називається ТЦК та СП, продовжують відловлювати людей…».

Вахтанг Кіпіані наголосив на ризиках такої діяльності, зазначивши, що діловод військової частини має доступ до чутливої інформації про особовий склад, відрядження та розташування підрозділів, і така поведінка може становити загрозу національній безпеці.

Сторінка «Буськ онлайн» має понад 30 тисяч підписників. Контактний номер для коментарів відмовився відповідати на дзвінки журналістів.

Окрім військової служби, Володимир Типило є співвласником фірми «Волко», що займається оптовою торгівлею залізними виробами та опалювальним обладнанням, а також засновником благодійного фонду «Фундація небайдужих», зареєстрованого у 2020 році у Буську.

Ситуація викликала широкий резонанс і питання щодо контролю та реагування командування та контррозвідки на дії військовослужбовців у соцмережах.

Суд у Львові засудив полковника університету ДСНС за корупційне правопорушення

Шевченківський районний суд Львова ухвалив обвинувальний вирок щодо заступника керівника Інституту цивільного захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, полковника Олега Стокалюка. Посадовця визнали винним в одержанні неправомірної вигоди за використання службового впливу у сфері пожежної безпеки.

Як встановив суд, події відбувалися у 2023 році. Стокалюк домовився про отримання грошових коштів від представника приватної компанії ТОВ «Тандем Ріел». Йшлося про сприяння у вирішенні питання з реєстрацією декларації відповідності вимогам пожежної безпеки для нежитлового приміщення, розташованого у місті Городок Львівської області. За матеріалами справи, посадовець пообіцяв вплинути на службових осіб Головного управління ДСНС у Львівській області.

Суд визнав, що Стокалюк «не вимагав», але прийняв хабар. Полковник частково визнав провину, стверджуючи, що гроші були передані добровільно та без тиску. Проте суд ухвалив, що дії підпадають під частину 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України — отримання неправомірної вигоди за вплив.

Покарання виявилося формальним — штраф у 93,5 тисячі гривень, що лише трохи перевищує суму хабара. Жодного позбавлення волі, заборони обіймати посади чи конфіскації майна не застосовано. Вирок підлягає оскарженню.

Ситуація демонструє, як в українській судовій системі часто виглядає покарання для офіцерів та керівників у сфері цивільного захисту: можливість сплатити штраф і формально закрити справу, залишаючи питання про реальний вплив на процеси прийняття рішень.

Суперечки навколо спецпенсій прокурорів: парламенту пропонують поставити крапку

В Україні не вщухає суспільна дискусія щодо так званих спеціальних пенсій прокурорів, розмір яких у поодиноких випадках сягає сотень тисяч гривень на місяць. Тема набула особливої гостроти на тлі загального рівня пенсійного забезпечення та фінансових викликів, з якими стикається держава в умовах війни й обмежених бюджетних ресурсів.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев публічно закликав народних депутатів активізувати розгляд законопроєкту №12278, який передбачає скасування спеціальних пенсій для прокурорів. За його словами, документ уже тривалий час перебуває в парламенті без руху: він пройшов перше читання, отримав позитивний висновок профільного Комітету з питань соціальної політики, однак майже 200 днів не виноситься на друге читання.

Нардеп навів приклад колишнього прокурора Миколаївської області, який, проживаючи за кордоном, виграв суд проти Пенсійного фонду України. Суд зобов’язав нарахувати йому пенсію по інвалідності у розмірі 156 692 грн на місяць. Лише за період з 15 вересня 2022 року по 31 грудня 2023 року йому було нараховано понад 2,1 млн грн.

У 2025 році Пенсійний фонд України за судовими рішеннями має виплатити близько 35 млрд грн отримувачам спеціальних пенсій — кошти, які могли б піти на підтримку звичайних пенсіонерів або фінансування оборонних потреб.

За офіційними даними, приблизно кожному п’ятому пенсіонеру в Україні виплати нараховуються за спеціальними законами. Це, зокрема, шахтарі, судді, прокурори, чорнобильці та особи, звільнені з військової служби. Для цих пенсій діє окрема формула нарахування, яка суттєво відрізняється від механізму розрахунку звичайних трудових пенсій.

На початку 2025 року Кабмін запровадив обмеження для аномально високих спецпенсій державних службовців, застосувавши понижувальні коефіцієнти для виплат понад 23 610 грн. Водночас, за словами Гетманцева, це не вирішує проблему системно й не поширюється на всі категорії спецпенсіонерів, зокрема прокурорів.

Нардеп наголошує, що пріоритетом держави має стати комплексна пенсійна реформа, яка забезпечить гідний рівень життя для всіх українців, а не лише для обраних груп.

Тарас Цимбалюк відверто про “Холостяк 14”: сумніви, вибір і відсутність глибоких почуттів

Головний герой чотирнадцятого сезону шоу «Холостяк», актор Тарас Цимбалюк, уперше публічно прокоментував свій досвід участі в проєкті після фіналу та постшоу. Інтерв’ю, оприлюднене 4 січня на YouTube-каналі Okay Eva, стало для глядачів несподівано щирим і дало змогу по-новому поглянути на перебіг подій у реаліті.

За словами Цимбалюка, процес вибору переможниці не був виключно інтуїтивним або емоційним. Актор визнав, що обговорював свої рішення з продюсерами шоу, адже формат проєкту передбачає не лише особисті переживання, а й чітку телевізійну логіку. На фінальному етапі, коли в боротьбі залишилися Ірина Пономаренко, Анастасія Половинкіна та Надін Головчук, він не відчував принципової різниці між учасницями в контексті подальшого розвитку подій.

Цимбалюк додав, що з переможницею Надін Головчук вони спілкувалися на проєкті загалом близько 15 годин, а після зйомок лише переписувалися в соцмережах. Потім актор написав їй, що немає сенсу продовжувати спілкування.

Щодо Анастасії Половинкіної, яка під час шоу відчувала до нього почуття, Цимбалюк зазначив, що після проєкту перепросив у неї.

Актор також підкреслив, що йшов на проєкт, аби розвивати українське телебачення, а за кожен знімальний день отримував гонорар, порівнянний із зйомками у повнометражному кіно. Він додав, що телеканал СТБ не врахував його побажання щодо учасниць, і деякі дівчата йому були нецікаві.

На постшоу стало відомо, що Цимбалюк та Надін Головчук не підтримують романтичних стосунків після завершення шоу. Переможниця заявила, що емоційно виснажена після проєкту.