Українці менше стали донатити на ЗСУ

Злата Огнєвіч — одна з найбільш яскравих і талановитих українських артисток, яка завжди знаходиться в центрі уваги не лише завдяки своїм вокальним даним, а й завдяки емоціям, які вона передає через свою музику. Нещодавно співачка презентувала новий проєкт, який став для неї своєрідним поворотним моментом у творчості. Златі вдалося поєднати українські традиції з сучасними музичними тенденціями, створивши унікальний продукт, що відображає глибину її внутрішнього світу.

Її нові композиції поєднують глибокий ліризм із сильними емоційними посилами, що знаходять відгук у серцях слухачів. У цьому проєкті вона не боїться відкривати нові грані свого таланту, пробуючи себе в різних музичних стилях та експериментуючи з вокальними техніками. Злата не тільки співає — вона створює атмосферу, в яку хочеться зануритися, де кожна пісня розповідає свою неповторну історію.

На пряме запитання про пластичні втручання Злата відповіла категорично — наразі жодної пластики вона не робила. Водночас артистка не приховує, що активно доглядає за шкірою та регулярно відвідує косметолога.

За словами співачки, головною процедурою у її догляді є SMAS-ліфтинг — безін’єкційна підтяжка шкіри за допомогою сфокусованого ультразвуку. Також вона не заперечує, що використовує ін’єкційні процедури для підтримки стану шкіри.

Огнєвіч зізналася, що приблизно через десять років допускає можливість пластичної операції. При цьому наголосила, що не планує нічого приховувати та готова відкрито розповісти про свій досвід, якщо зважиться на хірургічне втручання.

Таким чином, нова фотосесія артистки стала не лише приводом для компліментів, а й для відвертої розмови про сучасні методи догляду за зовнішністю.

18 лютого 2026 року, міський голова Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про звільнення Мирослави Смірнової з посади директорки Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації (КМДА). Документ №60, що регулює це питання, засвідчує, що звільнення відбулося за угодою сторін. Згідно з розпорядженням, передбачено виплату матеріальної допомоги, що є частиною умов звільнення.

Цей крок став результатом взаємної домовленості між Смірновою та керівництвом КМДА. Рішення про звільнення має важливе значення для подальших змін в управлінні комунікаціями міста, адже в умовах постійних викликів в інформаційній сфері та потреби в оновленні стратегій комунікацій, це рішення відкриває шлях до нових підходів і кадрових змін.

Звільнення відбулося через два з половиною місяці після її підвищення у політичній структурі. 4 грудня 2025 року Мирослава Смірнова очолила фракцію УДАРу в Київраді, замінивши співголів Дмитра Білоцерковця та Валентина Мондриївського. Тоді це сприймалося як посилення її позицій у команді мера. Тепер одна з версій полягає у тому, що Кличко вирішив сконцентрувати її роботу саме на внутрішній партійній координації та балансуванні інтересів у фракції.

Втім, існують й інші припущення. У лютому Київ кілька днів потерпав від транспортного колапсу через неприбраний сніг і кригу на дорогах. Попри нічні відеозвернення Віталія Кличка з порожніх вулиць, місто фактично було паралізоване заторами. Частина експертів вважає, що інформаційний супровід цієї ситуації виявився слабким, а «сніговий кейс» став ударом по репутації міської влади.

Разом із тим, підстав для звільнення у вигляді кримінальних підозр наразі немає. У попередніх випадках керівників департаментів КМДА звільняли вже після вручення підозр правоохоронцями. У ситуації зі Смірновою такого розвитку подій не зафіксовано.

Кар’єрна траєкторія Мирослави Смірнової у міській владі виглядала стабільною. У листопаді 2024 року вона перебувала у відрядженні в Лондоні, де, окрім участі у міжнародному туристичному форумі, зустрічалася з послом України у Великій Британії Валерієм Залужним. Її позиції не похитнув і серпневий інцидент 2025 року, коли невідомі намагалися спровокувати скандал довкола її вечері у День жалоби.

Саме тому рішення про звільнення виглядає неочікуваним. Серед можливих причин називають переформатування комунікаційної стратегії столиці, внутрішні політичні домовленості або особисті обставини. Офіційних пояснень від КМДА наразі не оприлюднено.

Таким чином, Кличко фактично вивільнив посаду головного комунікаційного менеджера міста в момент, коли інформаційний фронт для столичної влади залишається одним із найчутливіших напрямків.

У київському торговельно-розважальному центрі Gulliver стався конфлікт, який переріс у масову бійку серед молодих відвідувачів. Інцидент стався прямо на фуд-корті, що є однією з найбільш людних зон ТРЦ. У момент сутички, група молодих людей стояла та спостерігала за розвитком подій, але не намагалася втрутитися. У кадрі також з'явився охоронець, який, хоча й знаходився поруч, не проявив активності в процесі конфлікту. Запис бійки швидко набрав популярності, коли він був розповсюджений через Telegram-канали, привернувши додаткову увагу до інциденту.

Ця подія викликала обурення серед місцевих жителів і стала темою обговорень у соціальних мережах. Відео зафіксувало не лише саму бійку, а й реакцію тих, хто став свідком цього інциденту, зокрема пасивну позицію перехожих та відсутність належної реакції від охорони. Наразі адміністрація ТРЦ проводить перевірку ситуації, а правоохоронці з'ясовують обставини конфлікту та можливі причини агресивної поведінки учасників.

«Мене десь 4–6 людей завалили посеред зали й почали бити берцями. Вони були лисі, в чорному одязі. Я вперше за два місяці вийшов погуляти», — розповів він.

На відео видно близько двох десятків молодих людей, більшість із яких одягнені в темний одяг. Бійка відбувається безпосередньо біля столиків для відвідувачів.

Окрему увагу викликала реакція служби охорони. На записі видно, що охоронець перебуває поруч, однак не намагається розборонити учасників чи викликати підкріплення. Це контрастує з попередніми інцидентами, коли охоронці оперативно втручалися в конфлікти на території ТРЦ.

ТРЦ Gulliver не вперше стає місцем масових сутичок за участі молоді. У лютому 2023 року біля торговельного центру відбулася бійка за участі представників молодіжного руху «ЧВК Редан», яку тоді вдалося локалізувати завдяки втручанню поліції. У березні 2023 року ще одна групова сутичка сталася вже всередині будівлі. А у квітні 2021 року на площі перед ТРЦ близько 20 молодиків влаштували бійку із застосуванням газового балончика, внаслідок чого двоє осіб отримали хімічні опіки очей.

Торговельний центр розташований у центральній частині столиці, поруч із великою зеленою зоною та стадіоном, що робить його популярним місцем зустрічей молоді. Правоохоронні органи поки що офіційно не коментували останній інцидент.

Таким чином, чергова масова бійка у Gulliver знову порушує питання безпеки в публічних просторах столиці та ефективності реагування охоронних служб.

Інтерв’ю посла України у Великій Британії Валерія Залужного агентству Associated Press викликало бурхливі політичні дискусії в Україні. Поява колишнього головнокомандувача Збройних Сил України на міжнародній арені змусила політичних аналітиків шукати можливі сценарії його подальшого впливу на внутрішню політику держави. В ефірі радіостанції Radio NV була озвучена думка, що активність Залужного може стати частиною стратегії його повернення на політичну сцену України.

Варто зазначити, що після свого призначення на посаду посла України у Великій Британії, Залужний продовжує відігравати важливу роль у міжнародних відносинах, а його публічні виступи викликають неоднозначні реакції серед політиків і експертів. Нехай навіть його діяльність за межами України не спричиняє прямої політичної конкуренції, та на внутрішній політичній арені питання його майбутнього не може залишатися без уваги.

У студії радіостанції заявили, що останні медійні кроки Залужного виглядають не випадковими. Пролунала теза, що він нібито зацікавлений у завершенні своєї дипломатичної місії в Лондоні та поверненні до Києва для початку політичної діяльності.

В ефірі прозвучало припущення, що інтерв’ю AP може бути елементом підготовки до політичних процесів після завершення воєнного стану. Зокрема, йдеться про можливий старт виборчої кампанії у разі ухвалення відповідного рішення.

Журналісти Radio NV також послалися на дані закритих соціологічних досліджень. За їхніми словами, у разі участі у виборах Валерія Залужного та Володимира Зеленського саме вони є основними потенційними кандидатами. Третє місце в різних конфігураціях, за твердженням ведучих, посідає керівник ГУР Кирило Буданов.

Окрему увагу привернула згадка у медійному просторі імені американського політтехнолога Пола Манафорта. В ефірі Radio NV пролунала інформація про те, що він нібито вже консультує окремі політичні сили та просуває стратегію розділення українського суспільства за принципом «хто воював — хто не воював». У студії зауважили, що подібні підходи активно використовує і Росія в інформаційних кампаніях.

Після виходу матеріалу Associated Press публічне обговорення викликала згадка про можливі контакти Залужного з Манафортом. Водночас сам американський консультант у коментарях для західних медіа заперечив активну діяльність в Україні, заявивши, що не перебував у країні близько десяти років і не планує повертатися.

Пол Манафорт відомий в Україні ще з початку 2000-х років як консультант Віктора Януковича та Партії регіонів. Пізніше він працював із «Опозиційним блоком». У США Манафорт став керівником передвиборчого штабу Дональда Трампа у 2016 році, після чого був засуджений за фінансові злочини та згодом помилуваний.

The New York Times повідомляло, що Манафорт намагається повернутися на міжнародний ринок політичного консалтингу. За даними видання, меморандум із презентацією його команди нібито поширювався у політичних колах Києва та викликав занепокоєння. У команді Манафорта згадують соціолога Тоні Фабріціо — консультанта, пов’язаного з оточенням Трампа.

Водночас сам Манафорт публічно заперечує активну участь в українських процесах. Він заявив, що не був в Україні близько десяти років, не надсилав жодних пропозицій і не підписував контрактів із українськими політичними гравцями. За інформацією західних медіа, окремі українські політики, до яких нібито потрапив меморандум, не проявили інтересу до його послуг.

Згадка про можливі контакти Манафорта у контексті інтерв’ю Залужного стала каталізатором дискусії про ризики зовнішнього впливу на майбутні політичні процеси в Україні.