Українці менше стали донатити на ЗСУ

2023 рік став піковим для фінансової та гуманітарної підтримки Збройних сил України (ЗСУ), але на початку 2025-го ситуація кардинально змінилася. За інформацією з джерел у Офісі Президента, українці перестали активно донатити на підтримку армії, а волонтерські ініціативи поступово закривають свої програми допомоги військовим.

Причина цього явища очевидна – тренд на підтримку ЗСУ, який був сильним на початку повномасштабного вторгнення, досяг свого апогею у 2023 році, і з того часу спостерігається значне зниження активності з боку громадян та бізнесу. Проблеми з фінансуванням та зростаючий рівень втоми від війни призвели до того, що багато українців втратили інтерес до донатів, а волонтерські організації стикаються з труднощами у залученні нових ресурсів.

На фоні падіння обсягів допомоги, українська влада почала використовувати адміністративний тиск на бізнес. Зокрема, на Банковій розпочали спускати списки підрозділів ЗСУ, яким необхідна допомога, спонукати підприємців до фінансування або досягати домовленостей у “ручному режимі”. Проте бізнесменам така практика не припала до душі. Вони почали затягувати процес, що лише погіршило ситуацію.

Зрозуміло, що бізнес та волонтери не можуть безкінечно підтримувати армію, якщо у держави не з’явиться нових стратегій для стимулювання цього процесу або альтернативних шляхів фінансування. Відсутність ефективних механізмів фінансування та певна втому від постійної війни все частіше спонукають підприємців до перегляду своєї участі в таких ініціативах.

Те, як бізнес і громадяни сприймають питання підтримки ЗСУ, матиме довгострокові наслідки для здатності держави протистояти агресії. Якщо тренд на зниження донатів та згортування волонтерських програм продовжиться, це може стати серйозним викликом для ресурсів, необхідних для війни.

Сьогодні найбільша відповідальність лежить на уряді, який мусить знайти нові способи стимулювання допомоги, підтримуючи в той же час довіру до фінансових каналів та створюючи механізми для більш ефективної координації з бізнесом.

The post Українці менше стали донатити на ЗСУ first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Валерій Харчишин про новий етап життя після розриву

4 Валерій Харчишин, фронтмен гурту Друга Ріка, вперше за тривалий час поділився особистими переживаннями після завершення стосунків із журналісткою Яніна Соколова. Їхній роман тривав певний період, однак пара свідомо оберігала приватність і не виносила почуття на загал. Коли ж історія кохання добігла кінця, артист підтвердив розставання та зосередився на внутрішній роботі над собою.

За словами музиканта, після розриву він пережив складний емоційний етап. Йшлося не лише про смуток чи розчарування, а про глибоке переосмислення життєвих цінностей. Він визнає, що втрата близької людини змушує зупинитися, озирнутися назад і чесно відповісти собі на запитання про відповідальність, довіру та готовність до нових стосунків. Цей період став для нього своєрідною паузою, під час якої з’явився простір для тиші та роздумів.

Співак не називає імені нової обраниці, однак говорить про неї як про близьку подругу, до якої має почуття. Він підкреслює, що стабільність у стосунках дала йому відчуття «тилу» — внутрішньої опори, без якої складно рухатися вперед.

«Кожна людина має своє “вдома”. Коли воно є — тоді налагоджується все інше. У мене було з цим непросто. Зараз я відчуваю цей тил», — поділився музикант.

Харчишин також наголосив, що важливу роль у його житті відіграють діти. За його словами, саме сім’я та особистий баланс сьогодні є головним джерелом натхнення для творчості.

Попри публічність професії, артист вирішив більше не розкривати подробиць нових стосунків. Він зазначає, що після попереднього досвіду цінує тишу та приватність у питаннях особистого життя.

Запобігання розтраті бюджетних коштів у Київській області

Аналітики Територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області успішно зупинили потенційне неправомірне використання майже 5 мільйонів гривень державних коштів під час закупівлі послуг із будівництва промислового газопроводу. У процесі системного моніторингу публічних закупівель спеціалісти встановили, що одна з державних установ визначила переможцем тендеру приватне підприємство та уклала з ним договір, який мав ознаки порушення законодавства.

Детальний аналіз документації показав наявність ризиків, пов’язаних із завищенням вартості робіт та непрозорими умовами тендеру. Завдяки вчасному втручанню фахівців вдалося призупинити процедуру та запобігти витраті державних коштів, які могли бути використані з порушенням фінансової дисципліни.

Згідно з вимогами законодавства у сфері публічних закупівель, замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо протягом останніх трьох років той притягувався до відповідальності за подібні порушення. Незважаючи на це, контракт із підприємством було підписано.

У БЕБ наголосили, що ігнорування таких норм підриває принципи прозорості, добросовісної конкуренції та ефективного використання бюджетних коштів. У зв’язку з виявленими ризиками територіальне управління направило відповідні рекомендації замовнику та Державній аудиторській службі.

Після проведення перевірки аудитори підтвердили факт недотримання вимог законодавства у сфері закупівель та зобов’язали розірвати укладений договір. Контракт було достроково припинено, що дозволило уникнути потенційної розтрати державних коштів.

У Бюро економічної безпеки зазначають, що посилення контролю за тендерними процедурами залишається одним із ключових напрямів роботи, особливо в умовах воєнного стану, коли питання ефективного використання бюджетних ресурсів набуває особливої ваги.

Підозра депутату Закарпатської облради через забудову лісових земель

Державне бюро розслідувань оголосило про підозру депутату Закарпатської обласної ради від політичної сили «За майбутнє» Іван Барна. Слідство вважає, що посадовець, який паралельно обіймає керівну посаду в Ужгородському надлісництві, міг бути причетним до погодження або сприяння забудові земель державного лісового фонду всупереч вимогам законодавства.

За інформацією правоохоронців, ідеться про дві лісові ділянки сумарною площею понад 8,5 гектара. На цих територіях, за версією слідства, розпочалося спорудження готельно-рекреаційного комплексу. Таке використання земель могло відбуватися з порушенням цільового призначення, що передбачає їх збереження та охорону як частини лісового фонду держави.

У ДБР вважають, що через бездіяльність керівництва надлісництва держава фактично втратила можливість повноцінно розпоряджатися цими ділянками. Орієнтовна вартість земель оцінюється у понад 150 мільйонів гривень.

Слідство також перевіряє інформацію про можливу причетність до схеми інших осіб. За попередніми даними, кінцевим бенефіціаром підприємств, яким належить майно комплексу, може бути народний депутат Нестор Шуфрич. У справі фігурує і керівник комплексу Андрій Опаленик, колишній помічник парламентаря. Йому інкримінують самовільне захоплення земельних ділянок та незаконне будівництво.

Розслідування у цьому провадженні триває з листопада 2025 року. Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини використання державних земель і роль кожного з фігурантів. Сам Нестор Шуфрич нині перебуває під вартою за іншими кримінальними провадженнями.

У ДБР наголошують, що перевіряють законність рішень та дій посадових осіб лісового господарства, а також можливі збитки, завдані державі.

Інформація про можливе викрадення українців на Балі: реакція дипломатів та перебіг перевірки

Посольство України в Індонезії повідомило про відсутність будь-яких офіційних звернень щодо ймовірного викрадення на острові Балі синів двох відомих дніпровських підприємців — Ігоря Комарова та Єрмака Петровського. Відповідну позицію оприлюднили у Міністерство закордонних справ України, наголосивши, що дипломатичні установи діють у межах визначених процедур і реагують на кожен сигнал, який може стосуватися безпеки громадян України за кордоном.

За даними зовнішньополітичного відомства, станом на тепер від індонезійських правоохоронних органів не надходило жодних офіційних підтверджень факту злочину. Це означає, що інформація, яка шириться у соціальних мережах та окремих медіа, наразі не має документально зафіксованого підтвердження з боку компетентних структур країни перебування. У подібних ситуаціях ключове значення має перевірка кожного повідомлення через офіційні канали взаємодії між державами.

Крім того, представники посольства встановили контакт з адвокатом одного з чоловіків, які фігурують у повідомленнях. За його словами, клієнт уже залишив територію Індонезії. Щодо другого можливого постраждалого офіційних звернень від родичів чи представників до дипломатичної установи не надходило.

Раніше ми повідомляли про викрадення двох громадян України на Балі групою осіб чеченського походження. Згідно з цими даними, одному з чоловіків начебто вдалося втекти, тоді як іншого могли утримувати з вимогою викупу у 10 мільйонів доларів.

Індонезійське видання Bali Post повідомляло, що інформація про можливий інцидент надійшла до поліції ще 15 лютого, а подія нібито сталася поблизу району Джимбаран. Водночас офіційного підтвердження цієї версії від правоохоронних органів Індонезії наразі немає.