Українці менше стали донатити на ЗСУ

2023 рік став піковим для фінансової та гуманітарної підтримки Збройних сил України (ЗСУ), але на початку 2025-го ситуація кардинально змінилася. За інформацією з джерел у Офісі Президента, українці перестали активно донатити на підтримку армії, а волонтерські ініціативи поступово закривають свої програми допомоги військовим.

Причина цього явища очевидна – тренд на підтримку ЗСУ, який був сильним на початку повномасштабного вторгнення, досяг свого апогею у 2023 році, і з того часу спостерігається значне зниження активності з боку громадян та бізнесу. Проблеми з фінансуванням та зростаючий рівень втоми від війни призвели до того, що багато українців втратили інтерес до донатів, а волонтерські організації стикаються з труднощами у залученні нових ресурсів.

На фоні падіння обсягів допомоги, українська влада почала використовувати адміністративний тиск на бізнес. Зокрема, на Банковій розпочали спускати списки підрозділів ЗСУ, яким необхідна допомога, спонукати підприємців до фінансування або досягати домовленостей у “ручному режимі”. Проте бізнесменам така практика не припала до душі. Вони почали затягувати процес, що лише погіршило ситуацію.

Зрозуміло, що бізнес та волонтери не можуть безкінечно підтримувати армію, якщо у держави не з’явиться нових стратегій для стимулювання цього процесу або альтернативних шляхів фінансування. Відсутність ефективних механізмів фінансування та певна втому від постійної війни все частіше спонукають підприємців до перегляду своєї участі в таких ініціативах.

Те, як бізнес і громадяни сприймають питання підтримки ЗСУ, матиме довгострокові наслідки для здатності держави протистояти агресії. Якщо тренд на зниження донатів та згортування волонтерських програм продовжиться, це може стати серйозним викликом для ресурсів, необхідних для війни.

Сьогодні найбільша відповідальність лежить на уряді, який мусить знайти нові способи стимулювання допомоги, підтримуючи в той же час довіру до фінансових каналів та створюючи механізми для більш ефективної координації з бізнесом.

The post Українці менше стали донатити на ЗСУ first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Нова радниця голови Івано-Франківської облради задекларувала значні активи: що відомо з декларації

У голови Олександр Сич, який очолює Івано-Франківська обласна рада, з’явилася нова радниця — Єва Могилевич. Відомо, що вона є донькою природоохоронного інспектора, а її призначення на посаду вже викликало жвавий інтерес у громадськості. Особливу увагу привернула декларація посадовиці за 2025 рік, у якій відображено як доходи, так і перелік майна.

Згідно з оприлюдненими даними, у власності радниці зазначено дві квартири. Нерухомість розташована в межах області, а також вказані додаткові об’єкти майнового характеру. Водночас задекларовані доходи за звітний період виглядають помірними у порівнянні з обсягом задекларованого майна, що й стало підставою для обговорень у публічному просторі.

Окрім нерухомості, у власності декларантки перебуває автомобіль Honda HR-V 2019 року випуску. Право власності на транспортний засіб набуте 29 листопада 2023 року. Його вартість на дату придбання також не вказана.

При цьому єдиним задекларованим доходом за 2025 рік стала заробітна плата в розмірі 21,5 тисячі гривень, отримана від Адвокатського бюро Галини Захарчук у Яремче. Інших джерел доходу, подарунків, підприємницької діяльності або роботи за сумісництвом у документі не зазначено.

У декларації також відсутня інформація про грошові активи, банківські рахунки, готівку, фінансові зобов’язання, цінні папери, корпоративні права чи інше цінне рухоме майно. Члени сім’ї не вказані.

Таким чином, офіційно задекларовані доходи радниці за 2025 рік є мінімальними порівняно з наявністю у власності двох квартир та автомобіля. Питання щодо джерел придбання майна декларація не пояснює.

Солодкі 16: особливий день у родині Усиків

У родині Олександр Усик панує святкова атмосфера — старша донька чемпіона Єлизавета 24 лютого відзначила своє 16-річчя. Ця дата стала по-справжньому зворушливою для всієї сім’ї, адже шістнадцятиріччя — це символічний рубіж між дитинством і юністю, час нових мрій, сміливих планів і перших серйозних рішень.

З нагоди дня народження мама дівчини, Катерина Усик, опублікувала світлину доньки, доповнивши її теплими словами. У короткому привітанні вона ніжно звернулася до Єлизавети, назвавши цей вік «солодкими 16» та висловивши свою безмежну любов. Лаконічний підпис передав щирі емоції, які не потребують довгих пояснень — у ньому відчуваються гордість, підтримка й материнська турбота.

Публікація одразу викликала жваву реакцію підписників. Багато хто звернув увагу, як швидко подорослішала Єлизавета та наскільки впевнено вона виглядає. У коментарях дівчині бажають щасливої юності, здійснення мрій і мирного майбутнього.

Родина Усиків зазвичай оберігає приватне життя дітей від зайвої публічності, тому поява нових фото старшої доньки стала приємною несподіванкою для шанувальників. Водночас Катерина неодноразово наголошувала, що попри щільний графік і постійну увагу до персони її чоловіка, родина залишається для них головним пріоритетом.

Олександр та Катерина разом уже понад півтора десятиліття. Вони виховують чотирьох дітей і часто підкреслюють, що саме сімейна підтримка допомагає спортсмену долати найскладніші виклики у професійній кар’єрі.

Можливе різке зростання цін на пальне в Україні через геополітичну напруженість

Паливний ринок України стоїть на порозі значних змін у разі ескалації конфлікту на Близькому Сході. Аналітики прогнозують, що ціни на бензин та дизельне паливо можуть відчути суттєвий стрибок вже протягом найближчого місяця, якщо Сполучені Штати розпочнуть військову операцію проти Ірану. Експерти наголошують, що ключовим фактором стане тривалість бойових дій та їхній вплив на світові нафтові котирування.

У випадку короткострокової операції — тривалістю до двох тижнів — світові ціни на нафту можуть тимчасово піднятися до близько 80 доларів за барель. Відповідно, підвищення вартості пального на українських АЗС буде помірним і швидше носитиме тимчасовий характер. Проте якщо конфлікт затягнеться на місяці, подорожчання може досягти 5 гривень за літр, що створить відчутний фінансовий тиск для споживачів.

Інша ситуація можлива у разі затягування конфлікту. Якщо напруження триватиме довше, ціна нафти може перевищити 85–90 доларів за барель. Тоді українські споживачі можуть зіткнутися з більш відчутним подорожчанням бензину та дизелю.

Додатковим ризиком залишається можливе перекриття Ормузької протоки, через яку транспортується близько 20% світових обсягів нафти. Будь-які перебої з постачанням або пошкодження інфраструктури нафтовидобутку здатні спричинити різке зростання світових цін.

Навіть якщо масштабної військової операції не відбудеться, але напруженість у регіоні збережеться, пальне в Україні може подорожчати приблизно на 1 гривню за літр уже протягом найближчого тижня через коливання нафтових котирувань.

Крім зовнішніх факторів, на цінову динаміку впливають і внутрішні чинники. У середині або наприкінці березня можливе додаткове підвищення ще приблизно на 1 гривню через девальвацію гривні та зростання витрат на логістику.

Таким чином, остаточна вартість пального залежатиме від розвитку подій на Близькому Сході, ситуації на світовому нафтовому ринку та економічних процесів усередині країни.

Дипломатична напруга між Києвом і Вашингтоном після інциденту біля Новоросійська

Адміністрація президента США Дональд Трамп ініціювала офіційний дипломатичний демарш на адресу України після атаки на російський нафтовий об’єкт у районі Новоросійська. Ситуація викликала резонанс у міжнародних політичних колах, оскільки йдеться про стратегічну інфраструктуру, що має значення для енергетичних ринків і безпеки Чорноморського регіону.

Про реакцію американської сторони повідомила посол України у США Ольга Стефанішина під час публічного брифінгу. За її словами, Державний департамент США висловив занепокоєння у зв’язку з можливими наслідками удару для регіональної стабільності. Американські дипломати акцентували увагу на ризиках подальшої ескалації та потенційному розширенні географії конфлікту.

Посол уточнила, що українська сторона взяла сигнал до уваги. Водночас вона наголосила: Україна діє в умовах повномасштабної війни, де кожен логістичний та енергетичний вузол противника розглядається як елемент воєнної інфраструктури.

Наприкінці листопада українські безпілотники завдали удару по портовій інфраструктурі Новоросійська. Внаслідок атаки було пошкоджено об’єкти, зокрема трубопровід, через який транспортується казахстанська нафта до Чорного моря. Після цього експортні обсяги суттєво скоротилися, що зачепило компанії з американським капіталом.

У Вашингтоні підкреслили, що мають вагомі економічні інтереси в Казахстані, тоді як в Україні подібних масштабів інвестицій наразі немає. Стефанішина зауважила, що за понад три десятиліття незалежності Україна так і не стала настільки ж привабливою для великого американського бізнесу, і це, на її думку, стратегічна проблема.

Ситуація розгортається на тлі затяжної війни та складних переговорів щодо можливого врегулювання конфлікту. Мирний трек за участі США поки не продемонстрував прориву, а бойові дії тривають.

Українська сторона також наполягає на посиленні санкційного тиску на Росію. Представники Києва неодноразово заявляли, що недостатня швидкість рішень у Конгресі США може сприйматися Кремлем як сигнал слабкості.

У свою чергу президент України Володимир Зеленський у коментарях американським медіа наголосив, що розраховує на збереження стратегічної підтримки з боку Сполучених Штатів та більш рішучі кроки щодо стримування Москви.

Дипломатичний демарш став ще одним маркером того, що війна в Україні дедалі частіше перетинається з глобальними економічними інтересами, створюючи додаткові виклики для партнерських відносин.