Україна відкриває нові можливості для постачання американського СПГ через Грецію

У Сумській області завершено досудове розслідування та обвинувальний акт скеровано до суду. За даними слідства, фігурант справи підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке мало серйозні наслідки та викликало значний суспільний резонанс у регіоні.

Правоохоронні органи встановили, що подія сталася на території одного з населених пунктів області. У ході слідчих дій було зібрано достатню доказову базу, опитано свідків, проведено необхідні експертизи та процесуальні дії. Отримані матеріали дали змогу відтворити обставини інциденту та чітко окреслити роль кожного з учасників.

Під час відсутності матері хлопчик заплутався в шнурівці з хрестиком, яка зачепилася за металевий саморіз. Дитина не змогла самостійно звільнитися. Судово-медична експертиза встановила, що смерть настала внаслідок механічної асфіксії.

Експерти також підтвердили, що на момент події мати перебувала у стані алкогольного сп’яніння. Рівень алкоголю в її організмі становив 1,23 проміле.

Слідством встановлено, що дитина з перших місяців життя перебувала під контролем служби у справах дітей через неналежні умови проживання та виховання. Батько участі у житті дитини не брав.

Досудове розслідування завершено. Обвинувальний акт передано до суду для розгляду по суті. Окремо правоохоронні органи перевіряють дії посадовців служби у справах дітей, які були обізнані з ситуацією в родині, але не вжили заходів для захисту дитини.

Британська компанія Goldenberg Assets Ltd ініціювала судовий процес проти Київської міської ради з вимогою стягнути 46,6 млн гривень. Позов пов’язаний із компенсацією за втрачені три земельні ділянки у столиці України. Компанія стверджує, що ці ділянки були вилучені або втрачені через дії місцевої влади, що призвело до значних фінансових збитків.

Представники Goldenberg Assets Ltd підкреслюють, що їхні права на землю були законно оформлені та що втрата ділянок завдала компанії матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідно до українського законодавства. У позові зазначено, що компанія намагалася вирішити питання мирним шляхом, але домовленості з міською радою досягти не вдалося.

Goldenberg Assets Ltd вимагає стягнути з міського бюджету 15,9 млн гривень як безпідставно збережені кошти, 26,1 млн гривень інфляційних втрат та ще 4,5 млн гривень у вигляді трьох відсотків річних. У компанії заявляють, що ці гроші були витрачені на придбання земельних ділянок, право власності на які згодом було скасовано в судовому порядку.

Мова йде про три земельні ділянки загальною площею 0,52 гектара на вулицях Хрещатик та Архітектора Городецького. У 2010 році Київрада продала цю землю приватній компанії під будівництво багатоповерхового паркінгу, попри те, що фактично ділянки є прибудинковою територією житлових будинків, містять єдиний проїзд між ними та технологічні споруди метрополітену.

У 2012–2013 роках суди скасували рішення про продаж землі та визнали договір купівлі-продажу недійсним. Водночас до завершення судових процесів ділянки були кілька разів перепродані, зокрема іноземним компаніям. У 2015 році Goldenberg Assets Ltd придбала ці землі приблизно за 710 тисяч доларів.

У 2024 році Касаційний господарський суд остаточно підтвердив незаконність вибуття ділянок з комунальної власності та зобов’язав повернути їх громаді Києва. Суд дійшов висновку, що всі покупці землі мали знати про обмеження, фактичне використання ділянок та наявність на них об’єктів міської інфраструктури.

Попри це, британська компанія наполягає, що після повернення землі громаді Київрада безпідставно зберегла кошти, які були витрачені на купівлю, і тепер має компенсувати ці витрати з бюджету міста.

За даними відкритих реєстрів, Goldenberg Assets Ltd у різні роки була пов’язана з українськими компаніями, які входять до орбіти впливу братів Супруненків — колишніх депутатів і бізнесменів, відомих участю у земельних процесах у столиці.

У разі остаточного задоволення позову виплата компенсації ляже на міський бюджет. Експерти застерігають, що справа може створити небезпечний прецедент, коли громада буде змушена платити за наслідки незаконних земельних рішень минулих років та багаторазові перепродажі спірних ділянок.

8 лютого, у неділю, у Полтавському районі Полтавської області було зафіксовано підземні поштовхи магнітудою 3 бали за шкалою Ріхтера. Це явище привернуло увагу як місцевих жителів, так і експертів. Однак, за оцінками сейсмологів, такі землетруси належать до категорії ледве відчутних, тобто не викликають серйозних наслідків для людей і будівель. Поштовхи були настільки слабкими, що не становлять загрози для населення.

За інформацією фахівців Головного центру спеціального контролю, землетрус стався о 15:33, а його епіцентр знаходився на глибині близько 9 км під поверхнею землі. Незважаючи на те, що такі землетруси рідко викликають фізичну шкоду, подібні події можуть бути цікавими для науковців, які аналізують сейсмічну активність на території України.

Сейсмологи зазначають, що землетруси такої сили зазвичай не призводять до руйнувань. У більшості випадків їх можуть відчути лише окремі люди, які перебувають у приміщеннях, особливо на верхніх поверхах будівель.

Це вже другий випадок сейсмічної активності у регіоні за останні кілька днів. Раніше, 6 лютого, у Полтавській області також фіксували землетрус магнітудою 3,1 бала на аналогічній глибині.

Фахівці пояснюють, що навіть у центральній частині України можливі слабкі землетруси через накопичення напруження в земній корі. Попри повільний рух літосферних плит у цьому регіоні, внутрішні геологічні процеси можуть активізувати давні розломи в кристалічних породах. Саме раптове розрядження такого напруження і спричиняє короткочасні підземні поштовхи магнітудою від 2 до 4 балів.

Експерти наголошують, що подібні землетруси є природним явищем і не свідчать про зростання сейсмічної небезпеки для Полтавської області.

Російська сторона публічно відкинула ініціативу Сполучених Штатів щодо можливого міжнародного або спільного управління Запорізькою атомною електростанцією в рамках потенційного мирного врегулювання війни проти України. Така позиція вкотре продемонструвала небажання Кремля йти на компроміси у питаннях, які він вважає стратегічними та символічно важливими.

Запорізька АЕС залишається одним із найбільш небезпечних вузлів війни, адже будь-які інциденти на об’єкті можуть мати наслідки далеко за межами регіону. Саме тому західні партнери України неодноразово наголошували на необхідності деполітизації станції та передачі її під нейтральний контроль із залученням міжнародних інституцій. Ідея Вашингтона передбачала зниження ризиків для цивільного населення та створення передумов для ширших домовленостей у сфері безпеки.

Крім того, російська сторона наполягає на передачі їй усієї території Донбасу. Саме ці дві вимоги — контроль над Запорізькою АЕС і територіальні претензії — залишаються ключовими перешкодами для досягнення будь-якої мирної угоди.

За словами співрозмовників, Росія водночас пропонувала Україні постачання електроенергії зі станції за зниженими тарифами, однак Київ вважає такий підхід неприйнятним і таким, що легітимізує окупацію стратегічного об’єкта.

Позиція України щодо Запорізької АЕС залишається незмінною. Наприкінці 2025 року президент Володимир Зеленський публічно відкинув будь-які варіанти спільного управління станцією з Росією. Він також наголошував, що не існує відповіді на питання, хто і за чий кошт має відновлювати саму АЕС та пов’язану з нею інфраструктуру, зокрема після руйнування Каховської дамби.

Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі. Вона складається з шести енергоблоків загальною потужністю 6 тисяч мегаватів і розташована поблизу міста Енергодар. Після підриву Каховської дамби водосховище, яке забезпечувало охолодження станції, суттєво обміліло.

Російські війська захопили ЗАЕС на дев’ятий день повномасштабного вторгнення. Згодом станцію передали під управління російської державної корпорації. Наразі всі реактори перебувають у зупиненому стані, однак потребують постійного охолодження, що робить об’єкт критично залежним від стабільного електропостачання.

Безпекова ситуація навколо ЗАЕС залишається вкрай напруженою. З початку повномасштабної війни бойові дії неодноразово призводили до пошкодження ліній електропередач. За цей час станція щонайменше 12 разів повністю втрачала зовнішнє електроживлення, переходячи на аварійні дизельні генератори.

Попри періодичні ремонтні роботи на резервних лініях електропередач, експерти наголошують, що тривала окупація ЗАЕС і використання її як інструмента політичного тиску створюють серйозні ризики ядерної та енергетичної безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.