Україна відкриває нові горизонти для інвестицій у сфері оборони: шукаємо надійних партнерів

На недавньому економічному та безпековому форумі, що відбувся у Києві 5 квітня, генеральний директор ТОВ “Українська бронетехніка” Владислав Бельбас виступив з важливою декларацією щодо перспектив залучення інвестицій на український оборонний ринок. Він підкреслив, що Україна має унікальні можливості для приваблення інвестицій зі Сполучених Штатів Америки та інших розвинених країн. Бельбас наголосив на тому, що ці процеси вже почалися і активно розвиваються, проте, для подальшого зростання українського оборонного сектора, необхідно подолати певні внутрішні та зовнішні виклики.

За словами Бельбаса, важливою перешкодою є необхідність лібералізації експорту озброєння з України за кордон. Якщо українські військово-промислові підприємства можуть виготовляти продукцію, яка зацікавлює замовників за кордоном, то логічно й вигідно її експортувати, забезпечуючи країну валютою та стимулюючи внутрішнє виробництво. Відсутність обмежень на експорт дозволить українським компаніям перенести свої виробничі потужності за кордон, що може зробити їх конкурентоспроможнішими й приверне додаткові інвестиції.

Не менш важливим є зацікавленість американських підприємців у українському оборонному секторі. Бельбас підкреслив, що відсутність прямих обмежень у співпраці з приватним сектором сприятиме залученню американських інвестицій. Він зауважив, що американські компанії вже проявляють інтерес до українського ринку, що свідчить про його потенціал.

Загалом, виступ генерального директора Владислава Бельбаса на форумі відкриває нові горизонти для розвитку українського оборонного сектора та підкреслює важливість активного співробітництва зі світовими лідерами у цій сфері.

Виступ Владислава Бельбаса на економічному форумі відкриває очі на серйозні виклики, з якими стикається українська економіка у контексті довготермінової війни. Питання експорту продукції та втрати виробництва з України стає критично важливим. Бельбас правильно підкреслює, що перерегулювання у цьому процесі може призвести до ще більших проблем. Втрата виробництва, зокрема в галузі виробництва безпілотників, позначається на економіці країни, адже втрачаються не лише робочі місця, а й потенційні інвестиції.

Важливо врахувати, що причиною такого відтоку є не лише конкурентні переваги сусідніх країн, таких як Польща, а й проблеми в системі оподаткування, бюрократичні перешкоди та загальна бізнес-середовище. Це означає, що Україні необхідно не лише залучати інвесторів, а й активно працювати над поліпшенням умов для ведення бізнесу, включаючи спрощення податкової системи та зменшення бюрократії.

Заяви Владислава Бельбаса щодо необхідності боротьби за збереження виробництва та привернення інвестицій підкреслюють важливість стратегічного підходу до розвитку економіки в умовах війни. Це викликає до дії уряд та бізнес-спільноту, які повинні спільно працювати над створенням сприятливих умов для бізнесу та збереження виробництва на теренах України.

Висновки до цієї статті можна сформулювати наступним чином:

• Необхідно активно працювати над залученням інвестицій українського оборонного сектора зі світових лідерів, зокрема зі Сполучених Штатів Америки та інших розвинених країн.

• Важливо уникати перерегулювання у цьому процесі, щоб не ускладнювати його та не втрачати потенційні інвестиції.

• Україні необхідно розглядати та вирішувати проблеми, пов’язані з втратою виробництва та відтоком компаній до сусідніх країн.

• Поліпшення умов для ведення бізнесу, зокрема спрощення податкової системи та зменшення бюрократичних перешкод, є критично важливими для збереження виробництва та привернення нових інвестицій.

• Потрібна активна боротьба за збереження виробництва та привернення інвестицій, що сприятиме подальшому розвитку українського оборонного сектора та в цілому економіки країни.

Схожі статті

Зростання обсягів контейнерних перевезень у морських портах України: позитивна динаміка за 2025 рік

Протягом січня-серпня 2025 року морські порти України продемонстрували значне зростання обсягів обробки контейнерів, обробивши 134 191 TEU. Це на 3,3% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, що є найкращим результатом від початку повномасштабної війни. Такий приріст свідчить про відновлення та стабільність транспортної інфраструктури країни навіть у умовах складної економічної ситуації.

Варто зазначити, що у 2024 році загальний обсяг перевалки контейнерів в українських портах склав 129 902 TEU, що вказує на поступове, але стабільне відновлення морських перевезень. За результатами поточного року, обсяги січня-серпня перевищили показники всього попереднього року, що є важливим індикатором для галузі.

Голова АМЕУ Віктор Берестенко зазначив, що більше 60% вантажів з доданою вартістю та готовою продукцією йдуть через порти Прибалтики. Він також наголосив, що для повернення довоєнного обсягу перевалки ще потрібні зусилля.

«Ціль – 200 000 TEU. Але до показника 1 048 691 TEU у 2021 році ще треба попрацювати», – додав Берестенко.

Асоціація міжнародних експедиторів підкреслює важливість оптимізації митних процедур для транзиту та імпорту, а також пришвидшення обробки вантажів для подальшого зростання контейнерообігу.

Зловживання службовим становищем: заступника начальника ТЦК Харкова підозрюють у фальсифікаціях

Заступнику начальника одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Харкова висунуто підозру в зловживанні службовим становищем. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора України. За інформацією слідства, майор, використовуючи доступ до автоматизованої системи "Оберіг" та власний цифровий ключ, вчиняв незаконні дії, що мали серйозні наслідки для роботи системи обліку військовозобов'язаних.

Під час розслідування встановлено, що підозрюваний вносив неправдиві відомості щодо військовозобов’язаних, ставлячи їх на облік без їх фактичної присутності в територіальному центрі комплектування. Крім того, майор незаконно знімав з розшуку осіб, які не з’являлися на відповідні виклики до ТЦК та соціальної підтримки. Ці дії могли мати негативні наслідки для виконання державних оборонних зобов'язань та безпеки.

Правоохоронці встановили, що офіцер вніс неправомірні зміни стосовно щонайменше 29 військовозобов’язаних.

Наразі йому повідомлено про підозру, триває подальше досудове розслідування.

Рада ЄС 13 жовтня ухвалить рішення щодо перегляду тарифних квот для аграрних товарів з України

13 жовтня Рада Європейського Союзу планує ухвалити важливе рішення про перегляд тарифних квот для низки аграрних товарів з України. Як зазначила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, ці нові квоти будуть поширюватися на 21 з 34 товарних позицій, що наразі підпадають під обмеження. Очікується, що обсяги цих квот будуть значно більшими порівняно з тими, які діяли в рамках автономних торговельних преференцій.

Це рішення є важливим кроком у контексті розвитку торгових відносин між Україною та ЄС, адже дозволить українським виробникам значно розширити доступ до європейського ринку для широкого спектру аграрної продукції. За інформацією Роксолани Підласи, нові квоти не лише покращать можливості для українських експортерів, але й стимулюватимуть економічний розвиток аграрного сектору в Україні. Важливо, що рішення набуде чинності через 15 днів після його ухвалення.

В уряді вже підтвердили намір домовитися з ЄС про розширення умов доступу української продукції на європейський ринок. Торговий представник України Тарас Качка ще влітку повідомив про погодження оновленої угоди про вільну торгівлю, яка передбачає збільшені “нульові тарифні квоти”. Це означає, що в межах встановлених обсягів імпорт українських товарів до ЄС буде безмитним, а після перевищення лімітів застосовуватимуться звичайні тарифи.

За попередніми даними, для окремих видів продукції зростання квот порівняно з показниками 2021 року становитиме сотні відсотків. Зокрема, для меду — на понад 583%, для цукру та обробленого крохмалю — на 500%, для зернових продуктів — до 435%, для сухого молока — на понад 300%, для яєць — на 300%. Значне підвищення квот очікується також для вершкового масла, овесу, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці, етанолу та інших агропродуктів.

Таким чином, Європейський Союз фактично відкриває для України ще ширший доступ на ринок сільськогосподарської продукції, що стане суттєвою підтримкою для аграрного сектору в умовах війни та зростаючих викликів для економіки.

Оборона України: Захист на сході та півдні триває, армія РФ не припиняє штурмів

2 жовтня 2025 року українські Сили оборони відзначилися черговою перемогою, зупинивши масовані штурми російських військ на сході та півдні країни. За даними Генерального штабу ЗСУ, протягом доби було зафіксовано 102 боєзіткнення, що свідчить про інтенсивність бойових дій та високий рівень підготовки українських підрозділів. Найзапекліші бої точаться на Покровському та Новопавлівському напрямках, де ворог намагається прорвати оборону, однак кожен наступ російської армії успішно відбивається.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках українські військові також не дали можливості ворогу здійснити прорив. У цих районах було зупинено дві атаки російських військ, що стало черговим свідченням стійкості та професіоналізму наших воїнів. Бої на сході не припиняються вже кілька місяців, але українські сили виявляють неймовірну витримку, що дозволяє стримувати агресію ворога.

На Південно-Слобожанському напрямку армія РФ шість разів намагалася прорвати оборону біля Вовчанська, Вовчанських Хуторів та Кам’янки.

На Куп’янському напрямку окупанти тричі штурмували позиції біля Куп’янська та Богуславки.

На Лиманському напрямку відбулося п’ять атак у районах Колодязів, Шандриголового, Торського та Дробишевого. Два бої ще тривають.

На Сіверському напрямку ворог тричі намагався просунутися біля Ямполя та Івано-Дар’ївки.

На Краматорському напрямку зафіксовано дві ворожі атаки в районах Часового Яру та Предтечиного.

На Торецькому напрямку українські воїни зупинили 11 штурмів, зокрема біля Торецька, Щербинівки, Іванопілля та Русин Яру.

На Покровському напрямку противник здійснив рекордні 28 штурмів, намагаючись прорватися в районах Володимирівки, Новомиколаївки, Молодецького та низки інших населених пунктів. Нині там триває ще один запеклий бій.

На Новопавлівському напрямку ворог атакував 19 разів поблизу Новохатського, Комишувахи, Січневого та Березового. Вісім боєзіткнень усе ще не завершені.

Також бої зафіксовано на Гуляйпільському (4 штурми), Оріхівському (3 атаки) та Придніпровському напрямках (3 атаки біля Антонівського мосту).