Україна ставить три питання Америці: що очікує наша країна від США?

Українська влада слухає і реагує на те, що думають її партнери у Сполучених Штатах. Останнім часом, США висловили свої спостереження та враження від візиту до Києва від третього і п’ятого посла. На відміну від певних пропозицій про торгівлю територіями в обмін на мир, що може бути вигідним для Заходу, українці наголошують на своєму бажанні досягнути повної перемоги та повернути контроль над територіями, які були втрачені під час окупації Росією. Вони стверджують, що компроміси можуть призвести лише до тимчасового зупинки конфлікту, а потім війна може відновитися з новою силою. Українці відмовляються від ідеї торгівлі своїм майбутнім і настоюють на своїх стратегічних цілях та принципах.

Українські військові розуміють, що перед ними важкі часи. Вони активно обговорюють російський тиск, особливо в районах Донецької і Луганської областей. Вже у вересні 2022 року Путін оголосив про свої плани анексувати ці регіони, хоча російська армія не контролює їх повністю. Українські військові почувають дефіцит допомоги, особливо з боку США, що негативно впливає на їхні операції. Вони описують ситуації, коли можуть випустити лише обмежену кількість снарядів на відповідь на російські атаки. Немає ефективних засобів захисту від руйнівних атак планувальних бомб та ракет, і українські військові занепокоєні про вичерпання можливостей протиповітряної оборони. У міністерстві оборони України вивчаються плани Росії стосовно створення нових бойових формувань та можливої мобілізації, оскільки Путін утвердив своє правління. Вони вбачають розширені амбіції Кремля в Україні, включаючи захоплення міст Харкова, Одеси та Києва. Незважаючи на це, українські чиновники не втрачають надії і зміцнюють оборонні позиції, впроваджуючи інноваційні технології, такі як передові дрони. Вони також робляться заздалегідь запитанням, чи є у російських здатність здійснити прорив на місцях. Багато українців вірять у свою здатність повернути досягнення Росії за останні два роки. Вони сподіваються на чітке підтвердження прийняття до НАТО під час майбутнього саміту у Вашингтоні в липні 2024 року, а також на додаткову допомогу від Сполучених Штатів. Українці визнають важливу роль американського Конгресу і вбачають у необхідності підтримки законопроєктів щодо надання допомоги Україні.

По-третє, відвідаючи Київ минулого тижня, радник з національної безпеки США Джейк Салліван викликав роздратування серед українців своїм проханням припинити напади на нафтопереробні заводи в Росії. Українці з неоднозначністю приймають обмеження у використанні американської зброї проти цілей на території України. Однак Україна вдало використовує власні дрони для атак на російські нафтопереробні заводи, які є законними військовими об’єктами. Ці удари спрямовані на об’єкти, що виробляють значну частку російських нафтопродуктів, і багато з них потрапляють під удар українських дронів. Виникають питання щодо обґрунтування вимоги припинити напади на нафтопереробні заводи, особливо зважаючи на те, що це, за повідомленнями, пов’язано з цінами на нафту. Незрозуміло, як зменшення потужностей російських нафтопереробних заводів впливатиме на експорт нафти, оскільки Росія переважно експортує сиру нафту, а не нафтопродукти. Як відзначив один український чиновник, “припиніть вимагати від нас не вражати цілі в Росії”. Ми залишили Київ, вражені стійкістю, мужністю та незламною вірою українців у їх здатність перемогти одну з найбільших військових держав у світі. Успіх України є життєво важливим інтересом для Сполучених Штатів, оскільки перемога Путіна та Кремля може становити серйозну загрозу для всієї Європи. Адміністрація Байдена та Конгрес мають негайно діяти, щоб надати українцям необхідну підтримку у досягненні перемоги.

Українські військові зі зростаючою тривогою стикаються з важливими викликами та обмеженнями у веденні оборонної операції проти російської агресії. Під впливом тиску з боку Росії та невистачі допомоги зі сторони США, Україна виявляється в ускладненій ситуації. Наразі українські військові стикаються з викликами щодо обмеження використання американської зброї та одночасно шукають альтернативні шляхи ведення оборонної війни, використовуючи власні ресурси, зокрема, дрони вітчизняного виробництва. Разом з тим, важливою проблемою є обґрунтування вимоги припинення атак на нафтопереробні заводи в Росії, що має велике значення для економіки та впливає на ціни на нафту. Українська сторона вважає ці заводи законними військовими цілями, однак існують сумніви щодо відповідності таких атак міжнародному праву та етиці ведення війни. Залишаючи Київ, американські представники залишаються враженими мужністю та рішучістю українських військових, які прагнуть до перемоги над однією з найбільших військових держав світу. Така перемога важлива не лише для України, але й для безпеки всієї Європи. Адміністрація Байдена та Конгрес США мають продемонструвати активну підтримку України, яка знаходиться на передовій боротьби за свою свободу та незалежність.

Схожі статті

Реакція Даші Квіткової на чутки про весілля з Володимиром Бражком

Одним із перших на реакцію підписників звернула увагу одна з прихильниць блогерки, запитавши: «Так а що, вони правда вже встигли одружитись?» У відповідь Даша Квіткова вирішила не вдаватися до серйозних пояснень, а з гумором відповіла: «Не знаю, треба розібратися в цій ситуації». Це відповіло не лише на питання, а й додало новий штрих до загадкової атмосфери навколо особистого життя блогерки.

Незважаючи на те, що Даша не дала чіткої відповіді, її жартівливий тон лише підсилив інтерес до цього питання. У соцмережах вже давно звикли до того, що інфлюенсери можуть підтримувати певну інтригу навколо своїх стосунків, і Квіткова, схоже, не стала виключенням. Водночас варто зазначити, що особисте життя таких публічних осіб завжди викликає особливу увагу, а кожен маленький момент, навіть така деталь, як нова обручка, може стати приводом для нових припущень та обговорень серед фанатів.

Раніше в мережі помітили фото з обіймами пари, які теж додали інтересу до особистого життя пари. У своєму коментарі Квіткова не підтвердила і не спростувала чутки однозначно, натомість зберегла інтригу й відповіла жартівливо, що викликало позитивну реакцію серед підписників.

Шанувальники відреагували на коментар тепло: багато хто похвалив Дашу за вміння тримати інтригу й ставитися до чуток із гумором, інші закликали поважати приватність пари й дочекатися офіційних повідомлень. На даний момент офіційних заяв ні від Квіткової, ні від Бражка щодо зміни сімейного статусу не надходило.

Підозра щодо самовільного будівництва ресторанного комплексу на Набережно-Корчуватській: розслідування триває

Київська міська прокуратура повідомила про підозру власнику комплексу Galera Resort у самовільному будівництві ресторанного комплексу на самовільно зайнятій земельній ділянці. Ця ділянка, розташована на вулиці Набережно-Корчуватська, 35, має площу близько 0,5 гектарів. За даними слідства, незважаючи на те, що ТОВ «РК Галера» з 2015 року є власником цього комплексу, самовільне розширення будівництва на території без відповідних дозволів викликало занепокоєння правоохоронців.

Як зазначається в розслідуванні, у 2018 році Київська міська рада передала компанії в оренду земельну ділянку площею 0,6 га для розміщення об’єкта. Проте, виявилося, що частина землі, на якій було здійснене будівництво, не була включена до договору оренди. Ця обставина призвела до порушення вимог земельного законодавства та розвитку об’єкта без належних дозволів.

Фігурантом справи є бізнесмен Олександр Крамаренко. Він має ділові зв’язки з відстороненим секретарем Київської міської ради Володимиром Бондаренком: вони спільно володіють ТОВ «Б.В.К.», яке володіє бізнес-центром у Протасовому Яру (вул. Нововокзальна, 2). У деклараціях і реєстрах також фіксують, що Крамаренко, його дружина Марина та Володимир Бондаренко — власники сусідніх приватних будинків у Голосіївському районі (вул. Максима Рильського).

У біографічних відомостях Крамаренка зазначено, що раніше він працював помічником народного депутата від «Партії регіонів» Артема Семенюка, а також був радником ексголови ДПС Олексія Любченка. Окрім цього, ім’я підприємця вже фігурувало в матеріалах досудових розслідувань: під час обшуків у його будинку детективи НАБУ вилучили 993,7 тис. доларів США та 30 тис. євро.

Прокуратура інформує, що наразі тривають процесуальні дії, у межах яких встановлюються обставини зайняття земельної ділянки, законність будівництва та можливі правопорушення. Слідчі мають перевірити, чи відповідає фактичний стан речей документам на право користування землею та погодженням, наданим уповноваженими органами.

Скандал з Оленою Погребняк: можливі зловживання та корупційні схеми в ДМС

За інформацією антишахрайського проєкту "190", який вивчає декларації та аналізує відкриті реєстри, начальниця Головного управління Державної міграційної служби (ДМС) в Одеській області, Олена Погребняк, потрапила в епіцентр кількох скандальних випадків, що викликають серйозні сумніви щодо прозорості її фінансових операцій і правомірності деяких управлінських рішень. Дії чиновниці привернули увагу не лише правоохоронних органів, але й громадськості, адже з'явились питання про законність її майна та зв'язків із підрядними організаціями.

У 2019 році Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру Олені Погребняк та її першому заступнику, Івану Безкищенку, у привласненні майже 1 мільйона гривень. Розслідування виявило, що посадовці могли бути причетні до корупційної змови з підрядниками. Суть справи полягає в тому, що в документах, що стосуються виконаних ремонтних робіт, були внесені неправдиві відомості, завдяки чому бюджетні кошти було незаконно перераховано на рахунки певних компаній. У зв'язку з цими подіями виникає питання про те, чи не стали ці зловживання частиною більш масштабної схеми фінансових махінацій.

У наступних публікаціях і розслідуваннях, які наразі частково були видалені з деяких видань, йдеться, що посадовиця роками оформлює нерухомість на своїх синів від попереднього шлюбу — Івана та Данила — і користується цим майном. Зокрема, в Одесі в деклараціях зафіксовані будинок площею близько 161 кв. м (набутий у 2016 році), де зареєстровані Погребняк і її чоловік Олексій Пономарчук, а також земельна ділянка 330 кв. м (набута у 2010 році) із задекларованою вартістю 485 грн — сума, яка виглядає аномально заниженою для земельних цін Одеси. Чоловік посадовиці має також ділянку під Києвом (1 200 кв. м у селі Козинці), вказану як набуту у 2013 році.

У роботі з автотранспортом розслідування вказує, що Погребняк і Пономарчук не мають власних авто на свої імена, але користуються транспортними засобами, оформленими на третіх осіб. Серед зазначених — BMW X1 2012 року на родичку Катерину Росєєву (нині Колеснікову), яким користується як посадовиця, так і її чоловік. Також у матеріалах згадується FORD FIESTA 2011 року, оформлений на Ірину Романченко, який фактично використовує Пономарчук; обставини такого користування не прояснені.

Щодо доходів і соцвиплат: за 2024 рік Погребняк декларувала зарплатні надходження від ДМС (приблизно 708 тис. грн), а також винагороди від Одеського державного університету внутрішніх справ і Міжнародного гуманітарного університету. Водночас у деклараціях фігурують аліменти від колишнього чоловіка у розмірі близько 44 тис. грн — при цьому є неточності у відображенні статусу батьківства й усиновлень, які викликають додаткові питання. У матеріалах викладено, що Пономарчук офіційно усиновив Івана і Данила у 2023 році, а у 2023–2024 роках у подружжя з’явилися спільні діти — факти, які досліджувачі пов’язують із практикою оформлення сім’ї для отримання підстав на відстрочку від мобілізації. Розслідувачі звертають увагу, що деякі соцвиплати на дітей відображені не повністю або по-різному у різні роки, а подружжя не декларує готівкових заощаджень, хоча має банківські рахунки — це також викликає питання щодо прозорості фінансового стану.

Окремо слід звернути увагу, що частина публікацій про майно Погребняк, як повідомляється, була видалена з медіаплатформ — розслідувачі припускають, що на це міг вплинути адміністративний ресурс або фінансовий тиск на ЗМІ. Такі факти підкреслюють проблему доступу громадськості до інформації й викликають запитання про тиск на журналістику в регіоні.

Дві хвилі похолодання в Україні: що чекати у жовтні

За прогнозом синоптика Ігоря Кибальчича, кандидата географічних наук, в Україні найближчими днями очікуються дві хвилі похолодання. Перша з них розпочнеться 14 жовтня, коли холодний фронт принесе зниження температури по всій країні. Після короткочасного потепління 18 жовтня знову настане похолодання, яке торкнеться більшості областей вже 19-20 жовтня. Про це спеціаліст розповів в коментарі для видання «Телеграф».

До 13 жовтня температури вдень будуть варіюватися в межах +9...+16 °C, а ночами температура коливатиметься між +4...+11 °C. Однак з 14 жовтня на Україну вплине холодний фронт, і температури почнуть знижуватися. Вночі в більшості регіонів температура впаде до +2...+8 °C, а вдень температура не перевищить +6...+13 °C. Лише на півдні країни очікується менш різке похолодання.

У період 15–17 жовтня у північних та східних областях, а також у Карпатах місцями можливі нічні заморозки — близько 0…-3 °C, попереджає Кибальчич. 18 жовтня короткочасно очікується підвищення температури на 3–5 °C, але вже 19–20 жовтня прийде нова хвиля похолодання.

Опади прогнозують найімовірніше 11, 13, 18 і 20 жовтня; у ці дні місцями пройдуть дощі помірної інтенсивності, а на півдні можливі грози. Крім температурних коливань, синоптик звертає увагу на нестійкий характер погоди — очікуються коливання атмосферного тиску, поривчастий вітер і локальні опади.

«Очікується поступове зниження температури, а також нестійкий характер погоди, — каже Ігор Кибальчич. — У найближчі дні варто готуватися до коливань температури й вітру, місцями можливі нічні заморозки в північних, східних областях та в горах».

За оцінками Кибальчича, загалом погодний сценарій відповідає сезону і не передбачає рекордних або стихійних явищ, хоча окремі регіони відчують суттєвіші коливання температури і більш інтенсивні дощі в зазначені дні.