Україна без “торговельного безвізу”: що змінюється у торгівлі з ЄС з 6 червня

З 6 червня 2025 року завершилася дія режиму автономних торговельних преференцій, запроваджених Європейським Союзом для України після початку повномасштабного вторгнення Росії. Так званий “торговельний безвіз”, що дозволяв безмитний експорт значної частини українських товарів до ЄС, згортається, і сторони повертаються до довоєнної угоди про вільну торгівлю (ПВЗВТ). Щоправда, із модифікаціями.

Що відбулося?

Режим автономних торговельних заходів (АТЗ), що діяв із червня 2022 року, був тимчасовим і кілька разів подовжувався. Проте через тиск низки країн-членів, передусім Польщі, де активізувалися фермерські протести, Єврокомісія вирішила не продовжувати преференції у 2025 році. Замість цього введено перехідний режим.

З 6 червня діють обмеження у рамках старої угоди, але за оновленими правилами, які наразі узгоджуються. Очікується, що до кінця 2025 року сторони домовляться про нові, ліберальніші умови торгівлі, які все ж не будуть настільки вільними, як під час АТЗ.

Хто постраждає найбільше?

Найбільш вразливою залишається аграрна галузь. Саме вона, за даними Eurostat, забезпечила понад 60% усього експорту України до ЄС минулого року, на суму близько 25 млрд доларів. Із цього експорту половина припадає на Євросоюз. Зокрема, безмитні поставки кукурудзи, пшениці, цукру та курятини тепер можуть обмежуватися квотами, а поставки зупинятись у середині місяця за новими правилами.

Переговори тривають

Єврокомісія обіцяє, що новий торговельний режим буде кращим за довоєнний. Наразі сторони працюють над тимчасовими умовами, і український уряд сподівається домовитися про оновлену версію ПВЗВТ вже до кінця літа.

Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина наголошує: “Ми не говоримо про повне повернення до довоєнних умов. Ринок ЄС залишається відкритим. Ми працюємо над довгостроковим рішенням”.

Політика проти економіки

Окрім економічних викликів, ситуація має і яскраво виражений політичний вимір. У Польщі, Угорщині, Румунії та Словаччині питання українського агроекспорту стало елементом внутрішньої політики та виборчих кампаній. У травні польський прем’єр Дональд Туск прямо заявив: допомога Україні — так, але не коштом польських фермерів.

Тим часом експерти зазначають, що Європа також стала залежною від української агросировини — особливо переробна галузь, яка менш публічна, але потребує стабільних поставок.

Що далі?

Після завершення “торговельного безвізу” Україна де-факто повертається до старих умов ПВЗВТ, проте має шанс домовитися про лібералізацію. Водночас, до остаточних домовленостей експорт працюватиме за складними й непередбачуваними правилами, що може вдарити по агровиробниках і бюджету країни.