У Житомирі затримали агентів РФ, які готували теракт проти поліції

Російські військові свідомо відключили Запорізьку атомну електростанцію від української енергомережі, що стало частиною їхнього плану по перепідключенню цього стратегічного об'єкта до енергосистеми Росії. Інформацію про це 2 жовтня оприлюднив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, наголосивши, що цей крок був здійснений вручну, що свідчить про підготовку до інтеграції станції в російську енергосистему. Сибіга зазначив, що це лише перший етап, і найближчим часом можливі ще більш небезпечні дії з боку окупантів.

Дії Росії мають серйозні наслідки для безпеки в регіоні. Окупація станції та її перепідключення до чужої енергомережі ставить під загрозу не лише енергетичну стабільність України, але й потенційну небезпеку для всього Європейського континенту. Міністр закордонних справ висловив тривогу з приводу того, що подальші кроки можуть включати запуск реактора в умовах, коли його безпека не може бути гарантована через відсутність належного охолодження, контролю та ліцензії на експлуатацію.

Очільник українського МЗС назвав дії Росії безвідповідальними і спрямованими лише на демонстрацію контролю. Він наголосив, що такі кроки значно підвищують ризик ядерних інцидентів.

Сибіга закликав МАГАТЕ активізувати зусилля для забезпечення доступу ремонтних бригад та спеціалізованого обладнання для термінового відновлення резервної лінії. Також він підкреслив необхідність швидкого підключення кількох незалежних зовнішніх живлень до станції.

У ніч на п’ятницю, 3 жовтня, російські війська здійснили чергову хвилю комбінованих атак на територію України, спрямовану на знищення стратегічно важливих енергетичних об’єктів. Ці удари стали частиною продовження безперервних спроб ворога дестабілізувати енергетичну інфраструктуру країни, що, в свою чергу, має на меті послабити її військовий потенціал і створити додаткові труднощі для цивільного населення.

Масштаби атаки були величезними, а удари зосереджувалися на низці областей, серед яких Полтавська, Одеська, Сумська, Київська та Дніпропетровська. Окремо зазнали пошкоджень Полтава, Гадяч і Лубни на Полтавщині, а також певні території Харківщини. Більшість цих регіонів стали об’єктами інтенсивних бомбардувань, які спричинили серйозні перебої у постачанні електроенергії та водопостачанні.

За даними Telegram-каналу monitor, ворог застосував ударні безпілотники Шахед, близько шести балістичних ракет Іскандер-М 9м723 по сектору Лубни/Лохвиця та окремих громадах Харківської області, а також 15 крилатих ракет типів Х-59/69 і 9м727-729 по Полтаві, Лубнах та Харківщині.

Моніторинг підкреслює, що атака була комбінованою: балістика, крилаті ракети та дрони застосовувалися одночасно. Це значно ускладнює завдання Сил оборони через різну швидкість, принцип дії та кількість засобів нападу. Попередньо, під атаками опинилися й об’єкти енергетичної інфраструктури.

Також зазначається, що ворог використовував тільки наземні комплекси та керовані авіаційні ракети, не застосовуючи крилаті ракети морського та повітряного базування. За оцінками аналітиків, більш далекобійні ракети, такі як Калібри та Х-101, залишаються для ударів по центральних та західних областях України.

Жителі повідомляють про вибухи в інших регіонах країни, що свідчить про масштабність та синхронність атак російських військ.

Командування Збройних сил України ухвалило важливі рішення для зміцнення протиповітряної оборони в прифронтових та прикордонних регіонах. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що нові заходи спрямовані на підвищення ефективності виявлення та знищення ворожих безпілотних літальних апаратів, зокрема дронів ударного типу. Згідно з його словами, у вересні під час масованих атак Росія використала майже 6 900 безпілотників, із яких понад 3 600 становили дрони Shahed, здатні завдавати значних збитків.

За останні кілька місяців противник значно змінив свою тактику, зокрема збільшивши кількість ударів по прифронтових зонах, прикордонних районах та об’єктах критичної інфраструктури. Це вимагає від українських військових нових рішень для посилення оборонних можливостей. Активне використання безпілотників з боку Росії підкреслює необхідність прискореного розвитку новітніх технологій та систем протиповітряної оборони, що здатні ефективно протистояти такому виду загроз.

Серед головних кроків — збільшення кількості екіпажів дронів-перехоплювачів, системне розширення штатів відповідних формувань, інтенсифікація підготовки фахівців і створення додаткових навчальних ресурсів. Сирський підкреслив, що більшість російських ударних БПЛА нині знищується саме за допомогою таких перехоплювачів.

Окрім дронів-перехоплювачів, ЗСУ розвивають застосування ударних гелікоптерів і легкомоторної авіації для знищення ворожих безпілотників на більших висотах. Паралельно триває спільна робота військових і вітчизняних виробників над удосконаленням і впровадженням нових типів перехоплювачів. Формується командування безпілотних систем протиповітряної оборони у складі Повітряних сил.

Головнокомандувач доручив усім задіяним структурам підвищити ефективність ураження ворожих БПЛА та розгорнути нові підрозділи, оснащені відповідними засобами, аби випередити технологічні вдосконалення противника.

Протягом січня-серпня 2025 року морські порти України продемонстрували значне зростання обсягів обробки контейнерів, обробивши 134 191 TEU. Це на 3,3% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, що є найкращим результатом від початку повномасштабної війни. Такий приріст свідчить про відновлення та стабільність транспортної інфраструктури країни навіть у умовах складної економічної ситуації.

Варто зазначити, що у 2024 році загальний обсяг перевалки контейнерів в українських портах склав 129 902 TEU, що вказує на поступове, але стабільне відновлення морських перевезень. За результатами поточного року, обсяги січня-серпня перевищили показники всього попереднього року, що є важливим індикатором для галузі.

Голова АМЕУ Віктор Берестенко зазначив, що більше 60% вантажів з доданою вартістю та готовою продукцією йдуть через порти Прибалтики. Він також наголосив, що для повернення довоєнного обсягу перевалки ще потрібні зусилля.

«Ціль – 200 000 TEU. Але до показника 1 048 691 TEU у 2021 році ще треба попрацювати», – додав Берестенко.

Асоціація міжнародних експедиторів підкреслює важливість оптимізації митних процедур для транзиту та імпорту, а також пришвидшення обробки вантажів для подальшого зростання контейнерообігу.