У столичному БЦ “Айсберг” сформувався впливовий бізнес-кластер: від колишніх правоохоронців до енергетичних діячів

Ексначальник Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігор Купранець перетворив свій офіс у київському бізнес-центрі «Айсберг» на унікальний кластер, де зосередилися компанії, пов’язані з колишніми правоохоронцями, представниками енергетичного сектору та навіть експрезидентом країни. Примітно, що сама будівля бізнес-центру свого часу була зведена з порушеннями, проте рішення Київської міської ради щодо продажу землі під спорудою фактично узаконило її існування та подальшу діяльність.

Після звільнення зі служби у 2019 році Купранець активно займався розбудовою родинної бізнес-структури. За кілька років вона суттєво розрослася й охопила чималі активи у туристичній сфері — серед них готельні комплекси у Буковелі, Пилипці та Трускавці. Поступове розширення потребувало нового адміністративного центру, і вже у 2021 році більшість компаній, пов’язаних із родиною, були переведені до БЦ «Айсберг».

Окрім родинного бізнесу, в офісі оселилися фірми колишніх високопоставлених чиновників та політиків. Серед них фонд «Лео інвест груп» заснований Віктором Ющенком, компанії пов’язані з Леонідом Крючковим та колишнім співробітником САП Володимиром Кривенком, а також ТОВ «Бенкет» Руслана Марчука. Багато з цих компаній займаються видобувною, енергетичною та логістичною діяльністю, а деякі — у сфері ресторанного бізнесу.

Журналісти відзначають, що БЦ «Айсберг» став символом тісного переплетення бізнесу та правоохоронної системи. Попри кримінальні провадження щодо незаконного будівництва та участі колишніх поліцейських у бізнесі, суди та місцева влада фактично сприяли легалізації офісного центру.

Ігор Купранець, його родина та колишні правоохоронці, які оселилися в БЦ «Айсберг», продовжують вести бізнес у різних сферах, демонструючи, що після служби у силових структурах в Україні можна швидко інтегруватися у приватні прибуткові проєкти, залучаючи впливових партнерів.

Схожі статті

Суд зобов’язав постачальника компенсувати Міноборони штрафи за зрив контрактів із забезпечення ЗСУ

Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення про стягнення з ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» майже 12 мільйонів гривень штрафних санкцій на користь Міністерства оборони України. Підставою стало порушення строків виконання договірних зобов’язань у 2023 році, коли компанія не забезпечила своєчасне постачання речового майна для потреб Збройних сил України.

Окрім фінансових санкцій, суд визнав недійсними низку додаткових угод, укладених між постачальником та оборонним відомством. Ці документи, за оцінкою суду, не відповідали вимогам законодавства та фактично змінювали первинні умови контрактів без належних правових підстав. Йдеться про шість базових договорів, укладених на початку 2023 року, загальна вартість яких перевищувала 500 мільйонів гривень.

За твердженнями прокуратури, додаткові угоди, якими продовжувалися терміни поставки, були укладені без законних підстав. Суд погодився, що причини затримок, зокрема наслідки землетрусів у Туреччині та аварії на виробничих лініях постачальників, не виправдовують зміну термінів, оскільки форс-мажор відбувся до укладення основних договорів.

Попри це, суд вирішив зменшити суму штрафу вдвічі — з 24 до 12 млн грн — «для забезпечення балансу інтересів сторін та з урахуванням принципів розумності та справедливості». Компанія вже поставила замовлений товар, однак рішення суду ще може бути оскаржене в апеляції.

ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» було зареєстроване у 2022 році Світланою Гринкевич та Ольгою Швед, нині належить Володимиру Тимківу. Раніше власники компанії та Ігор Гринкевич фігурували у справі щодо махінацій із закупівлями одягу для ЗСУ, а Ігор Гринкевич перебуває під вартою після спроби дати хабар у 500 тис. доларів співробітнику ДБР.

Весілля у 2026 році: що варто знати про календар, прикмети та символіку дат

З початком 2026 року багато закоханих пар замислюються над організацією весілля та уважно вивчають календар у пошуках «щасливої» дати. Одним із найпопулярніших питань залишається тема високосного року та його можливого впливу на подружнє життя. Хоча сучасний світ дедалі більше спирається на раціональні рішення, народні прикмети й досі впливають на вибір дня для одруження.

Згідно з календарем, 2026 рік не належить до високосних. У ньому, як і зазвичай, 365 днів, а лютий має стандартні 28 днів без додаткової доби. Останній високосний рік припадав на 2024-й, тоді як наступний очікується лише у 2028 році. Для багатьох пар ця інформація має символічне значення, адже високосні роки в народній уяві часто пов’язували з нестабільністю та випробуваннями.

Невисокосні роки традиційно вважають більш стабільними та передбачуваними, без різких змін і потрясінь. Саме тому багато людей сприймають їх як сприятливий період для важливих життєвих рішень, зокрема створення сім’ї.

У народних уявленнях побутує думка, що шлюби, укладені в невисокосний рік, є міцнішими та гармонійнішими. Такий рік асоціюють із рівновагою, спокоєм і відсутністю «зайвої» енергетики, яку часто приписують високосним рокам.

Саме тому 2026 рік вважають вдалим часом для весіль, заручин і початку спільного життя без страху перед календарними забобонами. Багато майбутніх молодят сприймають його як символ стабільності та надійності.

Ті, хто зважає на традиції та народні поради, рекомендують звернути увагу на кілька моментів під час вибору дати весілля. Найсприятливішими місяцями вважають травень, серпень і вересень. Також радять уникати дат напередодні великих церковних постів.

Окрему увагу приділяють фазам Місяця: зростаючий Місяць традиційно вважають добрим знаком для родинного достатку, злагоди та розвитку стосунків.

2026 рік без статусу високосного сприймається як сприятливий для шлюбу. Втім, забобони можуть бути лише орієнтиром, а не визначальним чинником. Головними залишаються усвідомлений вибір, взаємна підтримка й готовність будувати спільне майбутнє. Якщо дата весілля обрана з любов’ю, жоден календар не стане перешкодою для щасливого подружнього життя.

Ексдепутата сільради на Рівненщині підозрюють у приховуванні майна на десятки мільйонів гривень

У Рівненській області правоохоронні органи повідомили про підозру колишньому депутату однієї із сільських рад Дубенського району. Слідство вважає, що посадовець під час подання електронних декларацій за 2023 та 2024 роки свідомо вніс недостовірні відомості щодо свого майнового стану.

За попередніми даними, у деклараціях не було відображено значну частину активів, загальна вартість яких перевищує 30 мільйонів гривень. Йдеться, зокрема, про нерухомість, земельні ділянки та інші об’єкти, які підлягали обов’язковому декларуванню відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

Зокрема, колишній депутат не задекларував 6 об’єктів нерухомості та 4 приміщення ферми загальною площею 1,7 тисячі квадратних метрів. Також він приховав наявність вантажних та легкових автомобілів, напівпричепів і близько 40 земельних ділянок загальною площею понад 60 гектарів.

Слідство кваліфікує дії посадовця за статтею про декларування недостовірної інформації, що передбачає кримінальну відповідальність. Розслідування триває, встановлюється точний обсяг прихованих активів та джерела їх придбання.

В Україні запускають Національну програму “Скринінг здоров’я 40+” для раннього виявлення поширених захворювань

З 1 січня 2026 року в Україні офіційно розпочинається реалізація Національної програми «Скринінг здоров’я 40+», спрямованої на своєчасне виявлення серйозних ризиків для здоров’я громадян середнього віку. Ініціатива охоплює профілактичні обстеження на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, а також порушення психічного здоров’я, які часто розвиваються поступово й можуть тривалий час залишатися непоміченими.

У Міністерстві охорони здоров’я повідомляють, що вже наприкінці січня 2026 року перші громадяни, яким виповнилося 40 років, почнуть отримувати персональні сповіщення з пропозицією долучитися до програми. Запрошення надсилатимуться через застосунок «Дія» на 30-й день після досягнення відповідного віку. Такий підхід має забезпечити системність і зручність комунікації між державою та пацієнтами.

Після підтвердження участі у програмі 2000 гривень зараховуються на Дія.Картку протягом семи днів. Ці кошти можна витратити лише на послуги скринінгу. Для громадян, які не користуються застосунком «Дія», передбачена можливість оформлення банківської картки та подання заявки через Центр надання адміністративних послуг.

Скринінг здоров’я 40+ включає:

анкетування та оцінку індивідуальних ризиків серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2 типу та стану психічного здоров’я;

фізикальне обстеження: вимір артеріального тиску, оцінка частоти та ритму серця, антропометрія;

лабораторні дослідження для оцінки роботи серця, судин і нирок;

індивідуальні рекомендації лікаря щодо способу життя, призначення ліків чи направлення на додаткові обстеження при потребі.

МОЗ наголошує, що своєчасна участь у програмі допомагає запобігти серйозним захворюванням і контролювати стан здоров’я на ранніх стадіях.