У КСУ визначили етичні стандарти для захисту авторитету Суду

Конституційний Суд України ухвалив нові Правила професійної етики, які визначають поведінку суддів під час виконання обов’язків та навіть після завершення їхніх повноважень.

Самовідвід і кворум

Правила встановлюють, що у разі виникнення ризику відсутності кворуму, необхідного для ухвалення актів КСУ, суддя КСУ враховує, що потреба в розгляді справи КСУ як органом конституційної юрисдикції може бути пріоритетнішою, ніж підстави для самовідводу судді КСУ, за умови, що вони не є істотними і не впливають на неупередженість судді КСУ.

Також документ передбачає, що суддя КСУ зобов’язаний брати участь у засіданнях Суду та його органів, включно з дорадчими й допоміжними, за винятком випадків відсутності з поважних причин.

Таємниця обговорення

Правила встановлюють, що суддя КСУ зберігає таємницю обговорення під час розгляду справ, дотримується конфіденційності з питань підготування актів у конституційному провадженні та внутрішньої діяльності Суду.

Він може публічно висловлювати свою думку щодо суті лише тих справ, у яких конституційне провадження завершено.

Конфіденційну інформацію та будь-яку іншу інформацію з обмеженим доступом, отриману під час здійснення повноважень, суддя КСУ не повинен використовувати або розголошувати за будь-яких умов, не пов’язаних зі здійсненням таких повноважень.

Окрема думка і публічні висловлювання

За цими Правилами суддя КСУ має утримуватися від публічних висловлювань, зокрема у медіа та соціальних мережах, іншої поведінки, яка може підривати довіру до КСУ, стати приводом для сумнівів у його неупередженості, зокрема через прихильність у ставленні до політичних діячів чи партій.

Разом з тим, суддя КСУ не обмежений у вираженні своїх поглядів на захист верховенства права та незалежності Суду, якщо ці фундаментальні цінності опиняються під загрозою.

Під час реалізації права на окрему думку суддя КСУ є вільним в оцінюванні змісту актів КСУ, рівня їх аргументованості, однак має утримуватися від висловлювань, які можуть завдати шкоди незалежності, неупередженості та авторитету КСУ чи судді КСУ.

Суддя КСУ може брати участь у публічному дискурсі з правових, конституційних і суспільно значущих питань за умови дотримання принципів нейтральності, зваженості й утримання від коментарів, які можуть поставити під сумнів неупередженість чи авторитет КСУ.

Також суддя має право інформувати громадськість, наукову і професійну правничу спільноту про акти Суду та його юридичні позиції як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Суддя користується правом на свободу вираження поглядів, ураховуючи свій статус та обов’язок зберігати незалежність, неупередженість і гідність Судді.

Крім того, суддя може брати участь у вдосконаленні законодавства щодо здійснення конституційного судочинства, якщо це не перешкоджає виконанню посадових обов’язків і не створює загрози для його незалежності чи неупередженості.

Додатково судді передбачили, що суддя КСУ підтримує Сили оборони України.

Політична нейтральність – навіть після припинення повноважень

Правила передбачають, що навіть після припинення повноважень (звільнення) суддя КСУ продовжує бути стриманим у своїй поведінці загалом та в публічних заявах зокрема, а також щодо питань, які можуть поставити під сумнів його незалежність, неупередженість та політичну нейтральність під час виконання ним своїх обов’язків.

Крім того, після припинення повноважень (звільнення) суддя КСУ продовжує дотримуватися конфіденційності щодо інформації з обмеженим доступом, яка стала йому відомою під час здійснення ним повноважень.

Стосовно голови КСУ, то у Правилах передбачено, що він поважає незалежність і неупередженість КСУ та судді КСУ, не вдається до дій чи вчинків, які можуть становити загрозу незалежності, безсторонності та рівності суддів.

Схожі статті

Масштабні зловживання в закупівлях КМДА: бюджет столиці втратив майже 73 мільйони гривень

У Києві правоохоронці викрили серйозні зловживання під час закупівель, що здійснювались комунальними підприємствами та різними структурними підрозділами Київської міської державної адміністрації (КМДА). За попередніми оцінками, загальні збитки, завдані столичному бюджету, склали майже 73 мільйони гривень. Інформацію про це озвучила Київська міська прокуратура.

У результаті розслідування правоохоронці оголосили підозри 14 особам, серед яких 12 є посадовцями комунальних підприємств, департаментів КМДА та районних адміністрацій. Також під підозрою опинилися двоє керівників підрядних організацій, які брали участь у корупційних схемах.

За даними слідства, схеми полягали у завищенні цін або неналежному контролі під час закупівель дорожньої солі, електроенергії, ремонтних робіт, запчастин для машин швидкої допомоги та пожежно-рятувальної техніки.

Серед підозрюваних – начальниця управління Київпастрансу, через дії якої за електроенергію переплатили понад 47 мільйонів гривень. Також колишній генеральний директор Київзеленбуду, головний агроном та керівник товариства, яких підозрюють у розтраті 4,8 мільйона гривень під час робіт з ліквідації амброзії.

Директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА допустив переплату майже 11 мільйонів гривень при закупівлі спецтехніки. Ексначальник відділу Київзеленбуду та підрядник розікрали 800 тисяч гривень на благоустрої парку Орлятко. Начальниця служби ШЕУ Солом’янського району допустила переплату у 2 мільйони гривень за дорожню сіль, а колишній начальник ШЕУ Подільського району закупив стовпчики на 1,5 мільйона гривень, що не відповідали ДСТУ.

Також серед підозрюваних – начальник служби Київмедспецтрансу, який разом з іншими посадовцями розтратив 1,9 мільйона гривень на закупівлі запчастин для швидкої допомоги. Начальник ШЕУ Голосіївського району закупив неякісну сіль, завдавши бюджету збитків на 1,4 мільйона гривень.

Окремо правоохоронці повідомили про підозру начальнику управління Голосіївської РДА, який допустив розтрату майже 1 мільйона гривень під час ремонту паркінгу. Керівник управління Солом’янської РДА та підрядник відповідальні за збитки у понад 500 тисяч гривень при ремонті покрівлі школи. Посадовець Святошинського психоневрологічного інтернату причетний до розтрати близько 700 тисяч гривень під час ремонту гібридної сонячної електростанції.

Усі підозрювані відповідають за розтрату та заволодіння бюджетними коштами. Якщо їхню провину доведуть у суді, їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Збільшення пенсій в Україні з 2026 року: нові умови та очікувані зміни

З 1 січня 2026 року в Україні планується суттєве підвищення пенсій, що стане можливим завдяки збільшенню прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Згідно з інформацією адвоката Івана Хомича, прожитковий мінімум в країні зросте з 2 361 грн до 2 595 грн, що безпосередньо вплине на розмір пенсій, оскільки вони прив’язані до цього показника. Зокрема, мінімальна пенсія збільшиться до рівня прожиткового мінімуму та становитиме 2 595 грн.

Окрім цього, максимальна пенсія підвищиться на 2 340 грн і досягне 25 950 грн. Зростання мінімальної заробітної плати, яке також відбудеться з січня 2026 року, вплине на зміни в пенсійних виплатах. Мінімальна зарплата в Україні буде збільшена з 8 000 грн до 8 647 грн, що, відповідно, позначиться на розмірах пенсій, які обчислюються залежно від заробітної плати.

Найбільше підвищення отримають пенсіонери з повним стажем: чоловіки — 35 років, жінки — 30 років. Також зросте доплата за понаднормовий стаж: за кожен додатковий рік надходитиме 25,95 грн замість 23,61 грн.

Виплати за інвалідністю не зміняться, але збільшення прожиткового мінімуму підніме мінімальні пенсії для цієї категорії з 2 361 грн до 2 595 грн.

Розмір пенсії залежатиме від стажу та офіційної зарплати: чим вищий заробіток і довший стаж, тим більше нарахування. Зниження пенсій більшості українців не загрожує — закон гарантує, що виплата не буде меншою за попередній рівень.

Судова відмова у звільненні Олени Зайцевої: деталі справи та її подальша доля

У лютому 2019 року Олена Зайцева, учасниця резонансної ДТП в Харкові, була засуджена до 10 років позбавлення волі. Трагедія, що сталася 18 жовтня 2017 року, сколихнула всю країну: внаслідок аварії загинуло шестеро людей, а сама Зайцева, на момент аварії перебуваючи за кермом автомобіля, виявилася під впливом алкоголю. Попри всі спроби скоротити термін ув'язнення, у 2024 році суд відхилив її клопотання про умовно-дострокове звільнення.

На сьогоднішній день Олена Зайцева відбуває покарання в колонії на Сумщині. За інформацією з джерел, її поведінка оцінюється як «непогана». Вона працює в установі та регулярно отримує заохочення за свою дисципліну і відповідальність. Проте, цього виявилося недостатньо для того, щоб отримати умовно-дострокове звільнення. Колегія суддів зазначила, що на даному етапі покарання звільнення передчасне, враховуючи тяжкість злочину та його наслідки для жертв і їхніх родин.

Адвокатка засудженої утрималася від коментарів щодо можливості нової спроби Зайцевої.

Мати однієї з жертв ДТП, Світлана Вініченко, повідомила, що отримує від Зайцевої символічні виплати: останні суми становили по 995 гривень за півроку. Вона вважає такі виплати принизливими і сумнівно вірить у каяття засудженої.

Представники Уповноваженого Верховної Ради з прав людини відвідали колонію та повідомили, що вона має житлові та виробничі зони, забезпечене роздільне утримання засуджених, санітарні кімнати, кухню та приміщення для відпочинку з телевізорами і навіть акваріумом.

Сергій Старенький, колишній голова Держпенітенціарної служби, зазначив, що Зайцева може звернутися до суду з новим проханням про дострокове звільнення наступного року.

ДТП за участю Зайцевої сталася 18 жовтня 2017 року в центрі Харкова. Внаслідок аварії загинули шестеро людей, ще кілька отримали травми. Суд засудив Зайцеву та другого водія Геннадія Дронова до 10 років позбавлення волі.

Погода в Україні 3 жовтня: потепління та припинення дощів

3 жовтня в Україні очікується невелике потепління, а також припинення дощів, що втішить багатьох мешканців країни. За словами синоптикині Наталки Діденко, температура повітря підвищиться, особливо на півночі, де стане помітно тепліше. У західних регіонах буде зберігатися прохолодна погода, зокрема, найнижчі температури очікуються саме на заході країни.

Вітер, який переважно буде східним, обіцяє бути рвучким і навіть сильним на півдні та сході України. У Дніпропетровській та Полтавській областях в денні години температура повітря підніметься до +14…19°C, а на півдні та сході вона ще може бути вищою. У центральних регіонах варто очікувати температури від +10°C до +14°C, тоді як на півночі температура буде коливатися близько +7°C…+10°C.

Найхолоднішою залишається західна частина країни, де вдень +8…11°С, а вночі 0…+4°С, місцями до -1°С. У Києві сьогодні очікується +12°С, а в суботу температура підніметься до +14°С.

Синоптики також зазначають, що вихідними температура підвищиться ще на кілька градусів завдяки надходженню південних повітряних мас.