Трагедія на тиловому полігоні: приховування відповідальності чи стратегічне мовчання?

У 2025 році в Україні зафіксовано 138 047 адміністративних протоколів за керування транспортними засобами у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Такі порушення кваліфікуються за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та залишаються однією з найсерйозніших загроз безпеці дорожнього руху.

Зазначена цифра свідчить не лише про масштаб проблеми, а й про активну роботу правоохоронних органів щодо виявлення нетверезих водіїв. Патрульні поліцейські посилили контроль на автошляхах, особливо у вечірній та нічний час, коли ризик керування напідпитку зростає. Окрему увагу приділяють перевіркам поблизу місць масового відпочинку, розважальних закладів та на виїздах із міст.

Найбільшу кількість порушень виявили у Дніпропетровській області — 13 519 протоколів, у Харківській області — 12 095 та в Одеській області — 11 543. Найменше — у Херсонській області, де зафіксовано 1 138 випадків, у Чернівецькій області — 1 596 та в Івано-Франківській області — 1 897.

Окрім адміністративних матеріалів, Генеральна прокуратура відкрила 1 044 кримінальні провадження за статтею 286-1 Кримінального кодексу України, що стосується порушення правил безпеки дорожнього руху водіями у стані сп’яніння. До суду дійшло 59% цих справ.

За даними правоохоронців, торік за участю нетверезих водіїв сталося 643 дорожньо-транспортні пригоди із загиблими або травмованими. Це на третину менше, ніж роком раніше. Внаслідок таких аварій загинули 73 людини, ще 857 отримали травми.

Кожна 40-та ДТП із загиблими чи постраждалими пов’язана з водінням у стані сп’яніння. У 2023–2024 роках цей показник був значно гіршим — кожна 25-та аварія з жертвами ставалася через п’яних водіїв.

Світ навколо нас постійно змінюється — технології розвиваються, суспільні процеси пришвидшуються, а виклики стають дедалі складнішими. У такі періоди особливо важливо пам’ятати про цінність єдності, взаємопідтримки та спільної мети. Саме згуртованість допомагає людям долати труднощі, знаходити нові рішення й будувати майбутнє, у якому є місце для розвитку, безпеки та гідності.

Єдність не виникає сама по собі — вона формується через довіру, відкритий діалог і готовність чути одне одного. Коли люди об’єднані спільними цінностями, вони здатні ефективніше співпрацювати, розподіляти відповідальність і підтримувати тих, хто цього потребує. У суспільстві, де панує взаємоповага, легше знаходити компроміси та досягати стратегічних цілей.

Найбільші ризики існують для людей із цукровим діабетом та надмірною вагою. Часте вживання великих порцій картоплі здатне провокувати накопичення жирових відкладень і ускладнювати контроль глікемії.

Для людей із серцево-судинними захворюваннями важливе значення має спосіб приготування. Смажена картопля з великою кількістю олії та солі може сприяти підвищенню артеріального тиску та зростанню рівня холестерину.

Крім того, картопля належить до родини пасльонових. У чутливих людей це може викликати алергічні реакції — від висипань до проблем із диханням.

Особливу небезпеку становлять зелені бульби або картопля з паростками. У таких випадках у продукті накопичується соланін — природний токсин.

Ознаки можливого отруєння соланіном:

нудота та блювання,сильний головний біль,розлади травлення.

Дітям, вагітним жінкам та людям із гастритом або виразковою хворобою слід бути особливо обережними. Вживання зеленої чи сильно пророслої картоплі може спричинити серйозні ускладнення.

Фахівці радять обирати якісні, неушкоджені бульби без зелених плям. Оптимальним варіантом вважається запечена або відварена картопля без надлишку жиру та солі, у помірних порціях.

Таким чином, картопля не є шкідливою сама по собі, однак її надмірне або неправильне вживання може становити ризик для людей із певними захворюваннями. Помірність і правильний спосіб приготування залишаються ключовими принципами безпечного раціону.

Інвестиційний фонд «АРС Кепітал» — це сучасна фінансова структура, діяльність якої спрямована на ефективне управління капіталом та створення довгострокової вартості для інвесторів. Фонд поєднує професійну аналітику, глибоке розуміння ринку та виважений підхід до формування інвестиційного портфеля, що дозволяє мінімізувати ризики та забезпечувати стабільний розвиток активів.

Основою роботи фонду є стратегічне планування та ретельний відбір інвестиційних проєктів. Особлива увага приділяється перспективним галузям економіки, інноваційним компаніям і проєктам із високим потенціалом зростання. Завдяки комплексному аналізу фінансових показників, ринкових тенденцій та управлінських моделей фонд формує збалансований портфель, орієнтований на середньо- та довгострокову прибутковість.

Інвестор наголошує, що фінансування здійснюватиметься виключно за рахунок власних коштів, без залучення бюджетних ресурсів.

Йдеться про об’єкти нерухомості та земельні ділянки у знаковій частині столиці — в районі Європейської площі, Хрещатика та вулиці Михайла Грушевського. Протягом тривалого часу ця територія залишалася у стані нереалізованого девелоперського проєкту.

У фонді заявляють про намір трансформувати простір у сучасну багатофункціональну зону, що відповідатиме статусу європейської столиці.

Концепція передбачає реалізацію офісно-готельного комплексу «Столичний» та комплексну реконструкцію прилеглої території.

Серед ключових елементів проєкту:

– створення багаторівневого підземного паркінгу для розв’язання проблеми дефіциту паркомісць у центрі міста;– облаштування сучасних пішохідних переходів;– оновлення Європейської площі з приведенням території до єдиного архітектурного стандарту.

У фонді підкреслюють, що підхід базується на довгостроковій інвестиційній стратегії та враховує чутливість роботи з історичним центром Києва.

Представники компанії зазначають, що нині зосереджені на технічному та концептуальному опрацюванні параметрів майбутнього проєкту, щоб інтегрувати його в існуючу міську екосистему.

ТОВ «Грааль» є девелоперською компанією, що має права на реалізацію інвестпроєкту в районі Європейської площі. КІФ «АРС Кепітал» позиціонує себе як інвесткомпанію, що працює у сфері нерухомості та стратегічних активів.

Інвестор заявляє про готовність вкладати ресурси в українську економіку навіть в умовах воєнного часу, з акцентом на розвиток інфраструктури та створення робочих місць.

10 лютого 2026 року Київська міська рада підтримала рішення про заснування нового комунального некомерційного підприємства — «Служба енергетичної безпеки». Ініціатива була реалізована шляхом перейменування раніше створеного, але фактично не запущеного КП «Київводоканал», яке існувало з 2024 року лише формально. За проєкт, внесений міським головою Віталій Кличко, проголосували 68 депутатів.

Створення нового підприємства стало відповіддю на сучасні виклики, пов’язані з енергетичною стабільністю столиці. В умовах підвищених ризиків для критичної інфраструктури місто потребує структури, що координуватиме дії у сфері захисту та безперебійного функціонування енергосистем, комунальних об’єктів і стратегічних ресурсів. Очікується, що «Служба енергетичної безпеки» зосередиться на моніторингу технічного стану об’єктів, аналізі потенційних загроз та оперативному реагуванні на надзвичайні ситуації.

Новостворене КНП матиме статутний капітал у 1,5 млрд грн — саме ті кошти, які раніше були передбачені для «водоканального дублера». Підпорядковуватиметься структура Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Офіційна мета — централізоване забезпечення резервного живлення об’єктів критичної інфраструктури, шкіл, лікарень, адмінбудівель та житлового фонду під час екстрених відключень.

Фактично мова йде про створення єдиного оператора «генераторного фонду» Києва. Підприємство має:

– формувати маневрений фонд генераторів,– доставляти та встановлювати нове обладнання,– обслуговувати й ремонтувати техніку,– вести централізований облік.

За словами представників КМДА, у місті вже використовується понад 2 тисячі генераторів. Вони залишаться на балансі нинішніх комунальних підприємств. Нова структура працюватиме з обладнанням, яке закуповується або надходить як гуманітарна допомога.

У пояснювальній записці зазначається, що частина генераторів надходить без кабелів або паливних баків, що потребує додаткової комплектації та технічного супроводу.

КП «Київводоканал» створювалося у 2024 році як потенційна заміна однойменному приватному акціонерному товариству. Ідея полягала у тому, щоб місто могло напряму фінансувати сферу водопостачання через комунальну структуру.

Однак через зміни в законодавстві підприємство мало би знову реорганізовуватися в акціонерне товариство, що потребувало б додаткових витрат і процедур. У підсумку КП так і не почало діяльність, а тепер отримало нову функцію — управління генераторним фондом.

Таким чином, кошти, які спочатку планували спрямувати на реформування водопостачання, фактично переорієнтовані на енергетичну безпеку.

Під час обговорення в сесійній залі депутати озвучили проблемні моменти.

Зокрема, Лілія Пашинна заявила, що в окремих школах і медзакладах батькам та відвідувачам пропонують «скидатися» на пальне для генераторів, хоча воно централізовано закуповується за бюджетні кошти. Також пролунали зауваження щодо закупівель пального за роздрібними цінами, попри можливість оптових контрактів.

Володимир Бондаренко звернув увагу на необхідність передбачити додаткові доплати або ставки для працівників закладів, які фактично обслуговують генератори, адже це не входить до їхніх прямих обов’язків.

У той же день Київрада затвердила безвідсоткові позики до 1 млн грн для ОСББ та ЖБК на придбання генераторів. Кредити видаватиме КП «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду».

Крім того, внесено зміни до програми цивільного захисту на 2024–2028 роки із додатковим фінансуванням у 410 млн грн. Із них 300 млн планують спрямувати на закупівлю дизельного палива та бензину, частину яких зберігатимуть у резерві КМДА.

Департамент муніципальної безпеки, якому підпорядкують нове КНП, очолює Роман Ткачук. Він є фігурантом кількох кримінальних проваджень, пов’язаних із питаннями функціонування укриттів та бюджетних закупівель.

У підсумку Київ отримує окрему структуру з мільярдним капіталом, яка централізовано керуватиме резервним живленням міста. Чи стане це рішення інструментом систематизації процесів, чи створить нові ризики у сфері закупівель — покаже практика.