ТОВ «АнВа» знову бере участь у тендері на екіпірування ЗСУ попри розслідування

Детективне бюро Absolution опублікувало нове розслідування, яке привернуло увагу до родини полковника Держприкордонслужби Олега Трофіменка. За даними журналістів, за останні кілька років родина Трофіменка придбала елітну нерухомість, великий земельний наділ та автопарк, загальна вартість якого перевищує 13 мільйонів гривень. Ці активи, на думку слідчих, значною мірою не були вказані в офіційних деклараціях посадовця, що викликає питання щодо законності їхнього походження та відповідності декларацій до реальних доходів.

Одним із ключових об'єктів розслідування стало майно родини в престижному київському житловому комплексі "Медовий". Подружжя Трофіменків користується двоповерховою квартирою площею 143 квадратних метри, вартість якої, за оцінками експертів, становить не менше 5,6 мільйона гривень. Однак у реєстрах, відповідно до інформації журналістів, у деклараціях на дружину полковника вказано лише паркомісце вартістю 480 тисяч гривень. Це значне розбіжність у поданих даних ставить під сумнів дійсність інформації про майно родини та рівень доходів самого полковника.

Журналісти також вказують, що у 2024 році Трофіменку було надано дозвіл на зведення садового будинку площею понад 200 м²; фактично, за матеріалами розслідування, йдеться про котедж у закритому містечку «Друзі», де ціни стартують від 6,5 млн грн. Окрім того, у родини нібито з’явився великий автопарк: Toyota Highlander (2022), Skoda Superb (2024), Skoda Octavia (2020), Toyota Camry (2023) — загальна вартість зареєстрованих авто понад 4 млн грн. Зауважують і на використанні електрокросовера Audi E-Tron S, оформленого на бізнесмена, який має зв’язки з родичами дружини.

Absolution звертає увагу на те, що ці набуття суттєво перевищують декларовані доходи родини та пенсійні виплати батьків полковника, тож журналісти ставлять питання щодо походження коштів і повноти декларацій. У матеріалі також перелічено службу Олега Трофіменка: він обіймав різні посади в прикордонних підрозділах, у 2014 році працював у зоні Донецького аеропорту, а з листопада 2023 року — начальник 7-го Карпатського загону, відповідальний за охорону сотень кілометрів кордону на Львівщині.

У розслідуванні наголошено на наявності бізнес-зв’язків між членами сім’ї та фірмами, що мають землю в котеджному містечку «Друзі», а також про випадки оформлення майна на третіх осіб. Журналісти рекомендують перевірити записи в реєстрах нерухомості, транспортних засобів та декларації НАЗК, аби з’ясувати, чи відповідають оприлюднені у розслідуванні дані офіційній інформації.

Матеріал Absolution містить твердження, які потребують офіційного підтвердження. Для повноти картини варто отримати коментарі самого Олега Трофіменка, його дружини, представників Держприкордонслужби та НАЗК. Також доцільно звернутися до реєстрів і контролюючих органів щодо походження коштів, підстав оформлення майна та відповідності декларацій вимогам закону.

З метою забезпечення прозорості та захисту персональних даних громадян уряд ухвалив рішення про впровадження системи моніторингу доступу до державних реєстрів. Відтепер у застосунку «Дія» з’явиться нова функція, яка дозволить кожному користувачеві отримувати сповіщення про те, хто саме звертався до його персональних даних і з якою метою. Як повідомляє пресслужба Міністерства цифрової трансформації, така ініціатива стане важливим кроком у посиленні довіри громадян до державних послуг та покращенні безпеки їхніх особистих відомостей.

За новим механізмом кожен факт доступу до реєстрів буде автоматично фіксуватися у відповідній системі, що дозволить отримати детальну інформацію про орган або особу, яка зверталася до даних, а також причину такого звернення. Всі ці відомості надходитимуть безпосередньо в застосунок «Дія», що робить процес перевірки швидким і зручним.

Водночас у відомстві наголосили на винятках: сповіщення не надходитимуть у випадках, пов’язаних із кримінальними розслідуваннями, контррозвідувальною діяльністю, боротьбою з тероризмом та під час досудового слідства — щоб не перешкоджати роботі правоохоронних і спецслужб.

Мінцифри також зазначає, що подібні рішення вже працюють за кордоном — прикладом є естонський Data Tracker, який дозволяє відстежувати доступи до державних даних і вважається одним із інструментів підвищення довіри до держпослуг. Запровадження моніторингу в Україні має на меті аналогічне підвищення прозорості та зменшення ризиків неправомірного використання даних.

Точні терміни запуску функції в «Дії», перелік реєстрів, до яких одразу застосують моніторинг, а також технічні деталі сповіщень Мінцифри пообіцяло оприлюднити додатково. Користувачам радять стежити за оновленнями застосунку та офіційними повідомленнями від відомства.

У серпні 2025 року середня заробітна плата працівників державного апарату досягла рівня 61,6 тисячі гривень. Це більше ніж утричі перевищує середній рівень заробітної плати по країні, який становить 19,8 тисячі гривень. Про це свідчать дані Міністерства фінансів, оприлюднені в кінці літа. За останній рік заробітна плата державних службовців зросла на 8,6% порівняно з серпнем 2024 року, коли середній показник становив 55,8 тисячі гривень. Однак цей зріст не зміг випередити рівень інфляції, який у цей період досяг 13,2%, що знижує реальну купівельну спроможність населення.

Цей дисбаланс між підвищенням заробітних плат та темпами інфляції підкреслює важливу проблему — хоча зарплата державних службовців збільшилася номінально, реальна вартість їхніх доходів не зросла, а навіть знизилася через зростання цін. Крім того, значні розбіжності в рівнях оплати праці спостерігаються серед різних органів влади. Наприклад, в Антимонопольному комітеті зафіксовано найбільші середні виплати серед центральних органів виконавчої влади, де заробіток державних службовців у серпні 2025 року значно перевищував середні показники інших відомств.

Окремо Мінфін відзначає, що серед 495 керівників державних органів середня оплата праці становила 131,2 тис. грн. Найвищі середні виплати керівництва зафіксовані в НАЗК — 366,6 тис. грн, Міністерстві національної єдності — 289 тис. грн, Фонді держмайна — 284,6 тис. грн та в АРМА — 255,9 тис. грн. Ряд керівників отримували понад 200 тис. грн на місяць, зокрема в Рахунковій палаті (209 тис. грн) та Антимонопольному комітеті (201,8 тис. грн).

Таким чином, дані Мінфіну підтверджують значний розрив між зарплатами державних службовців і середніми доходами українців, а також різницю в темпах зростання оплати праці та інфляції. Поки що збереження таких розривів означає, що незважаючи на номінальне зростання виплат у держсекторі, реальні доходи чиновників у цілому зростають повільніше від здорожчання життя.

2 жовтня Вища рада правосуддя ухвалила важливе рішення, звільнивши голову суду Південноукраїнська Олександра Савіна. Це рішення стало результатом розгляду подання Третьої дисциплінарної палати ВРП, яка визнала наявність серйозного дисциплінарного проступку та систематичного нехтування обов'язками суддею. Протягом тривалого часу Савін перебував під увагою правоохоронних органів, а також в центрі суспільного резонансу через низку інцидентів, пов'язаних з його поведінкою за межами суду.

Однією з основних причин, яка призвела до звільнення, стали численні випадки порушення ним правил дорожнього руху. Зокрема, суддя неодноразово затримувався за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, що супроводжувалося накладенням адміністративних штрафів та позбавленням права керування транспортними засобами. Відомо, що одним із таких випадків став інцидент, що стався 14 березня 2025 року. Після цього ситуація з суддею Савіним загострилася, і дисциплінарні органи не змогли залишити його подальшу діяльність без належної реакції.

Третя дисциплінарна палата та ВРП оцінювали не лише окремі інциденти, а й систематичне нехтування суддівськими обов’язками, що стало підставою для остаточного звільнення. Суддя неодноразово оскаржував дисциплінарні рішення у встановленому порядку, однак його скарги були відхилені.

Рішення ВРП набирає сили в порядку, передбаченому законодавством; подальші коментарі у відомстві або від самого Олександра Савіна очікуються за потреби.