Сила довіри та співпраці в сучасному світі

Світ спортивного взуття стрімко розвивається, поєднуючи наукові досягнення, інженерні рішення та стильний дизайн. Виробники активно впроваджують новітні матеріали, покращені системи амортизації та цифрові технології, щоб забезпечити максимальний комфорт, продуктивність і безпеку під час тренувань та змагань. Сьогодні кросівки — це не просто елемент гардероба, а результат складних досліджень у сфері біомеханіки та фізіології руху.

Одним із ключових напрямів розвитку є вдосконалення амортизаційних систем. Компанії, такі як Nike, розробили технологію Air, яка використовує спеціальні повітряні капсули для зменшення ударного навантаження на стопу. У свою чергу, Adidas впровадила піну Boost, що повертає частину енергії під час кожного кроку, підвищуючи ефективність руху. Такі інновації особливо цінуються бігунами та професійними спортсменами, для яких важлива кожна деталь.

За даними правоохоронців, йдеться про комплекти радіаційного, хімічного та біологічного захисту, до складу яких входили спеціальні костюми, рукавиці, чоботи та валізи для зберігання. Після поставки з’ясувалося, що спорядження не відповідає встановленим нормам, а тому рятувальники не можуть застосовувати його під час виконання службових завдань. У результаті закуплені комплекти залишилися на складах.

Слідство вважає, що комісія з оборонних закупівель діяла формально та могла використовуватися як прикриття для реалізації корупційної схеми. Наразі прокурори повідомили про підозру начальнику аварійно-рятувального загону спеціального призначення та його заступнику. Їм інкримінують зловживання службовим становищем за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України.

До суду вже подано клопотання про відсторонення підозрюваних від займаних посад, а також про обрання їм запобіжного заходу.

Керівник Хмельницької обласної прокуратури Антон Ковальський наголосив, що закуплені комплекти жодного разу не використовувалися і залишилися фактично непотрібним придбанням. За його словами, це не лише питання розтрати бюджетних коштів, а й безпеки особового складу під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Розслідування триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини закупівлі та перевіряють можливу причетність інших посадових осіб.

У сучасному світі ми часто прагнемо швидких змін і миттєвих досягнень. Нам здається, що для успіху потрібен потужний ривок, радикальне рішення або ідеальні обставини. Проте справжні та стійкі результати найчастіше народжуються з невеликих, але регулярних кроків. Саме щоденні дії, навіть найменші, поступово формують наше майбутнє, характер і рівень досягнень.

Маленькі кроки мають одну важливу перевагу — вони реалістичні. Коли людина ставить перед собою занадто масштабну ціль, вона часто стикається з перевантаженням і внутрішнім опором. Натомість невелике завдання здається досяжним і не викликає страху. Наприклад, прості 15 хвилин навчання щодня з часом перетворюються на глибокі знання, а щоденна коротка прогулянка — на міцнішу фізичну форму.

Частину когенераторів передали до Харкова — міста, яке регулярно зазнає ракетних обстрілів та атак з реактивних систем залпового вогню. Однак паралельно з цим Харківська обласна державна адміністрація уклала два масштабні контракти на реконструкцію Обласної дитячої клінічної лікарні на вулиці Клочківській.

Департамент капітального будівництва Харківської ОДА замовив капітальний ремонт головного лікувального корпусу на 784,58 млн грн у ТОВ «СК Пантеон». Ще 615,22 млн грн передбачено на реконструкцію іншої будівлі лікарні з прибудовою захисної споруди цивільного захисту — підряд отримало ПП «Будівельна фірма «Промтекс». Загальна сума двох контрактів перевищує 1,4 млрд грн.

Фінансування здійснюється за програмою Ukraine Facility, яка наповнюється коштами європейських донорів. Формально кошти спрямовуються на впровадження енергоефективних рішень та реконструкцію медичної інфраструктури. Однак масштаби виділених сум викликають дискусії з огляду на безпекову ситуацію в регіоні та гострі потреби енергетичної інфраструктури.

Для порівняння, «Укргідроенерго» нині реалізує проєкти із захисту енергетичного обладнання шляхом його розміщення під землею. Закупівля лише частини електричної апаратури для однієї гідроелектростанції — комірок ЦРУ-3,15 кВ — коштує 112 млн грн. Це менше ніж 10% від суми, передбаченої на реконструкцію лікарні.

До десятки найбільших закупівель тижня також увійшли:

– реконструкція об’єкта в Ізюмському районі Харківської області на 323,8 млн грн (АТ «Укргазвидобування», підрядник — Консорціум «ОК»);– закупівлі продуктів харчування для Міноборони через ДП «Агенція оборонних закупівель» на понад 500 млн грн сумарно;– закупівля бетонних модулів для Оператора ГТС України на 263,99 млн грн (ТОВ «Ефе Бетон»);– будівництво протирадіаційного укриття для дитсадка в Харкові на 221,17 млн грн (ПрАТ «Трест Житлобуд – 1»).

Таким чином, тиждень продемонстрував одночасне фінансування як критичної енергетичної інфраструктури, так і масштабних будівельних проєктів у прифронтовому регіоні. Питання розстановки пріоритетів у використанні бюджетних та донорських коштів залишається відкритим, особливо в умовах регулярних атак на енергетичні об’єкти та необхідності швидкого посилення їх захисту.

У житті кожної людини є моменти, коли підтримка, увага та щирість набувають особливої цінності. Саме в такі миті ми усвідомлюємо, наскільки важливо не просто сказати теплі слова, а створити справжній емоційний досвід, який залишиться в пам’яті надовго. Турбота, вкладена у деталі, індивідуальний підхід та щире бажання зробити приємність — усе це формує відчуття значущості та глибокого людського зв’язку.

Особливі події — чи то день народження, річниця, професійне досягнення або сімейне свято — стають ще яскравішими, коли до їх організації підходять із душею. Унікальний текст привітання, продуманий подарунок або символічний жест можуть сказати набагато більше, ніж стандартні фрази. Вони демонструють увагу до характеру людини, її мрій, прагнень та цінностей. Саме завдяки цьому звичайний день перетворюється на незабутню історію.

Схеми, які діяли в регіоні, виходили за межі традиційного “прискорення” оформлення товарів. Ключовим механізмом стала процедура “переробки за межами митної території”. Формально продукція вивозилася для обробки з подальшим поверненням, фактично ж товари реалізовувалися на міжнародному ринку без сплати належних митних платежів. Такий підхід дозволяв мінімізувати податкове навантаження, створюючи суттєві втрати для бюджету.

Паралельно правоохоронці фіксували ще один резонансний напрям — продаж підроблених посвідчень ОБСЄ вартістю близько 6,8 тис. доларів. Документи нібито гарантували “бронювання” від мобілізації. Усе це відбувалося на тлі впровадження режиму експортного забезпечення, який мав гарантувати стабільні надходження валютної виручки та податків до бюджету в умовах воєнного стану.

У 2022 році Комітет Верховної Ради з питань фінансів і митної політики рекомендував переглянути кадрові рішення щодо керівництва Одеської, Закарпатської та Волинської митниць. Однак публічних наслідків для керівників цих підрозділів не відбулося. Забавський продовжив кар’єру в центральному апараті.

Додаткові запитання викликають деклараційні дані посадовця. У попередніх деклараціях син Владислав був зазначений як громадянин України, хоча отримав російський паспорт у Ростовській області 3 січня 2023 року. У новій декларації він узагалі не вказаний серед членів сім’ї. Водночас 7 червня 2024 року Владислав Забавський отримав новий російський паспорт у так званій “лнр”.

Майновий стан родини також привертає увагу. У власності перебувають кілька квартир, житловий будинок та автомобілі MG 350 і Mitsubishi Outlander Sport. При цьому офіційні доходи Забавського за 2022–2024 роки становили приблизно 439 937 грн від Одеської митниці, 93 090 грн від Полтавської митниці, а також додаткові незначні виплати.

На тлі мільярдних бюджетних втрат, які фіксувалися під час роботи Одеської митниці у 2022 році, питання кадрових рішень набуває системного значення. Призначення керівника Державної митної служби — це не лише управлінський крок, а сигнал міжнародним партнерам про реальні наміри України реформувати митну сферу.

Чи зможе людина, яка працювала в період найбільш резонансних митних схем воєнного часу, стати символом перезапуску служби — питання, яке нині активно обговорюється як у політичних, так і в експертних колах.