Суд і арешт рахунків: як в Україні карають за комунальні борги

Тільки за 2023 рік в Україні суди винесли щонайменше 300 тисяч рішень щодо стягнення боргів за комунальні послуги. Йдеться не лише про тих, хто ігнорує платіжки, а й про пенсіонерів, переселенців, українців за кордоном та навіть тих, хто продає квартири з боргами. Судові процеси запускаються за спрощеною процедурою, без виклику відповідачів — і вже через лічені дні рахунки боржників можуть бути заблоковані, а гроші списані примусово.

Згідно з аналітикою OpenDatabot, понад 28% усіх цивільних справ у 2023 році стосувалися саме комунальних боргів. Для порівняння: справи щодо банківських кредитів становлять лише 12%.

Суд без виклику і мінімальні терміни
За законом, комунальні підприємства можуть подавати до суду без участі боржника — і отримувати судовий наказ упродовж 5 днів. Якщо за наступні 15 днів боржник не подасть заперечення, справа автоматично передається до виконавчої служби. Там рахунки блокуються, кошти списуються, а в разі відсутності грошей — арештовується особисте майно.

Бухгалтерка одного з ОСББ під Києвом розповіла OBOZ.UA, як це працює:

“Ми подаємо список боржників юристці. Через кілька місяців отримуємо судові накази. Далі виконавча служба автоматично стягує гроші з рахунків”.

У списку — навіть пенсіонери та біженці
Наприклад, мешканець Одещини, 84-річний Микола Федорович, опинився в реєстрі боржників за 7,3 тис. грн боргу за утримання будинку. Комунальне підприємство “Вузівський” навіть не сплатило судовий збір, пояснивши, що має загальний борг мешканців на понад 42 млн грн.

Суди стають на бік комунальників навіть у випадках, коли люди не проживають у квартирах. Так, у Львові мешканці однієї квартири заборгували 21,8 тис. грн. Суд зобов’язав їх сплатити борг, пеню, інфляційні витрати і навіть судовий збір — загалом 27,8 тис. грн. Один із відповідачів доводив, що з травня 2023-го живе за кордоном, але це суд не переконало.

Навіть продаж квартири не звільняє від боргу. Жінку, яка володіла житлом лише з лютого по вересень 2023 року, зобов’язали у 2025-му сплатити понад 7 тис. грн — бо саме на неї в цей час було оформлене право власності.

Ситуація погіршується: боржників усе більше
За даними OpenDatabot, із початку повномасштабної війни кількість боржників зросла на третину. Найбільші проблеми — у водоканалів, які не можуть підвищити тарифи без дозволу регулятора, але водночас не отримують оплату.

Судові механізми стали фактично основним способом “вибивання” заборгованостей. А закон дозволяє накладати штрафи, пеню, арештовувати майно та блокувати рахунки.

Що загрожує боржникам

  • Пеня: 0,01% за кожен день прострочення

  • Судові позови без виклику

  • Арешт майна та рахунків

  • Вилучення побутової техніки, меблів та особистих речей

  • Відключення послуги (якщо технічно можливо)

Усе це — реальність для тих, хто вчасно не сплачує платіжки. Війна, переїзд чи відсутність проживання в квартирі не звільняє від обов’язку платити. Закон — не на боці боржників.

Як уникнути боргової пастки?
Оскаржуйте судові накази протягом 15 днів, фіксуйте факт непроживання, стежте за платіжками та перевіряйте свою присутність у реєстрі боржників Мін’юсту.

Схожі статті

Київська ТЕЦ-6 практично повністю зруйнована внаслідок сьогоднішньої ракетної атаки

За інформацією наших джерел, одна з найпотужніших в Києві та всій Україні ТЕЦ-6 зазнала критичних руйнувань внаслідок прямого ракетного попадання. При цьому, за інформацією джерела,  зруйновані як основні, так в резервні потужності. Відповідно, без тепла до кінця зими ризикують залишитися велика кількість житлових і адміністративних будинків Дарницького, Дніпровського, Подільського, Деснянського та Оболонського районів столиці, а […]

Олена Тополя про новий етап у житті після розлучення та можливість возз’єднання з Тарасом Тополею

Українська співачка Олена Тополя розповіла, що після розлучення вже почала відчувати підвищену увагу з боку чоловіків, але ставиться до цього дуже обережно. В інтерв’ю артистка поділилася своїми почуттями з приводу нового етапу у своєму особистому житті, зазначивши, що поки не готова до серйозних стосунків. Олена наголосила, що вона зосереджена на своїй кар'єрі та особистому розвитку, тому не шукає нових романтичних відносин на цей момент.

Під час розмови з журналістами артистка також вперше публічно відповіла на запитання, чи можливе возз’єднання з її колишнім чоловіком — Тарасом Тополею, фронтменом популярного українського гурту «Антитіла». Олена зауважила, що на питання про поновлення стосунків вона не дасть категоричної відповіді, пояснивши, що таке рішення є складним і не можна сказати, що це абсолютно неможливо. Вона підкреслила, що на сьогоднішній день не бачить очевидного повернення до колишніх стосунків, але й не виключає цього у майбутньому.

При цьому Олена наголосила, що формальні речі для неї не є визначальними. За її словами, штамп у паспорті чи офіційні процедури не завжди відображають реальний стан стосунків між людьми.

Говорячи про причини розлучення, артистка свідомо уникала конкретики, дотримуючись спільного рішення з Тарасом Тополею не виносити особисті деталі на публіку. Втім, у її роздумах прозвучали узагальнення, які дають зрозуміти, з якими труднощами може стикатися пара з роками.

Співачка зазначила, що в багатьох родинах люди не завжди говорять одне одному те, що насправді думають, намагаючись не образити партнера або уникаючи розмов про власні бажання. Такі замовчування, за її словами, можуть накопичуватися й з часом серйозно впливати на стосунки.

Окремо Олена Тополя зупинилася на темі браку часу для щирих розмов, особливо коли обидва партнери мають насичений робочий графік і постійні поїздки. У таких умовах непроговорені моменти залишаються «непропрацьованими» й можуть мати руйнівні наслідки для спільного життя.

Імен у цьому контексті співачка не називала, однак сенс її слів читався між рядків — йшлося про універсальні проблеми, з якими стикаються пари, навіть якщо ззовні їхні стосунки здаються міцними.

Мобілізаційне шахрайство в порту “Південний”: розслідування щодо фіктивного бронювання

У морському порту «Південний» правоохоронці розпочали кримінальне розслідування щодо можливих випадків фіктивного бронювання працівників від мобілізації під час воєнного стану. Згідно з інформацією, справу відкрито за частиною 5 статті 361 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання за незаконне втручання в роботу електронних інформаційних систем, вчинене в умовах воєнного стану.

Це провадження стало результатом численних перевірок, під час яких було виявлено ймовірні маніпуляції з документами та електронними базами даних, що дозволяли деяким працівникам порту уникати призову до Збройних сил України. За попередніми даними, зловмисники використовували різноманітні схеми для створення підроблених бронювань, що надавали таким особам право залишатися на роботі, а не відправлятися на фронт.

За даними слідства, у період з 9 по 15 вересня начальник відділу мобілізаційної роботи та цивільного захисту порту вносив до державного вебпорталу недостовірні відомості щодо бронювання працівників. Зазначені дії, за версією правоохоронців, здійснювалися за вказівкою тимчасово виконуючого обов’язки директора підприємства.

Ключовим епізодом справи є те, що посадовець використав кваліфікований електронний підпис директора, який на той момент перебував під цілодобовим домашнім арештом і фізично не міг здійснювати управлінські дії.

Слідство вважає, що внесення недостовірних даних до електронних систем могло бути використане для незаконного уникнення мобілізації окремими працівниками, що є особливо чутливим питанням в умовах воєнного стану.

Наразі правоохоронні органи встановлюють коло осіб, причетних до можливих зловживань, обсяг неправомірно внесених даних та мотиви дій посадових осіб порту. Остаточні правові оцінки діям фігурантів справи будуть надані після завершення досудового розслідування.

Затримання колишнього керівника СБУ в Харківській області: нові звинувачення у державній зраді та організації незаконного захоплення будівель

Державне бюро розслідувань повідомило про нове затримання колишнього начальника управління Служби безпеки України в Харківській області Романа Дудіна, який уже мав справу з підозрою у державній зраді. Затримання сталося під час спроби підозрюваного вийти з-під варти після сплати понад 4,2 мільйона гривень застави, яку було внесено раніше. Проте, у зв’язку з новими обставинами, правоохоронці оголосили Дудіну додаткову підозру за новим фактом.

Згідно з даними слідства, Роман Дудін підозрюється в організації незаконного захоплення будівлі Харківської обласної військової адміністрації під час перших годин повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За версією слідчих, саме Дудін, зловживаючи своїм службовим становищем, організував спробу усунення керівництва обласної адміністрації та захоплення важливого об'єкта, що мало суттєві наслідки для координації оборонних дій та організації роботи на місцях у критичні моменти.

Дії колишнього керівника управління СБУ в Харківській області кваліфіковано за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 109 та статтею 341 Кримінального кодексу України. Йдеться, зокрема, про замах на захоплення державної влади та незаконне захоплення будівлі, що забезпечує діяльність органу державної влади.

Слідство встановило, що підозрюваний володів інформацією про підготовку наступальної операції з боку РФ та був переконаний у її успішності. За версією правоохоронців, за таких обставин він організував спробу захоплення державної влади та блокування роботи обласної військової адміністрації з метою перешкоджання її нормальному функціонуванню.

У разі доведення вини колишньому посадовцю загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років із можливістю конфіскації майна. Наразі суд має обрати йому новий запобіжний захід з урахуванням оголошеної підозри.