Ставлення Трампа до України: очікування від його можливої перемоги на виборах президента

В останньому різдвяному привітанні до американців Дональд Трамп висловив свої побажання опонентам, яких він назвав бандитами, та закликав їх “гнити в пеклі разом із їхньою Росією/Україною”. Ці слова викликали серйозні турбулентності в Україні, оскільки обрання Трампа наступним президентом може мати важливі наслідки для країни.

Зважаючи на складність ситуації, Україну обурює брак допомоги від США, яка має важливе значення для безпеки країни. Обрання лояльного до Трампа спікера у Палаті представників, Майка Джонсона, у 2023 році, стало перешкодою для надання Києву необхідної допомоги.

Існують побоювання, що Трамп може продовжувати блокувати допомогу Україні з політичних міркувань. Його минулі дії, як от призупинення військової допомоги в обмін на розслідування діяльності сина Байдена, свідчать про таку можливість.

З приходом нового президента США на вибори 5 листопада 2024 року, Україні слід уважно стежити за політичними змінами та готуватися до можливих наслідків для своєї безпеки та стабільності.

Розглядаючи політичну обстановку в Сполучених Штатах, слід відзначити величезну популярність Дональда Трампа серед республіканців – понад 77% підтримки в межах партії. Це призвело до того, що більшість конгресменів вважають своє політичне майбутнє нерозривно пов’язаним з його фігурою, і тому не ризикують критикувати експрезидента чи ставити під сумнів його дії. Це має безпосереднє відношення до відтермінування голосування за допомогу Україні.

Однак історія відносин Трампа з Україною досить непередбачувана, як і сам політик. У літі 2016 року стало відомо про кібератаку на Національний комітет демократичної партії США. Хакерам вдалося викрасти електронні листування провідних членів партії, а також можливий компромат на Трампа. Хоча розвідка звинуватила Росію у втручанні в американські вибори, Трамп і його адвокат Руді Джуліані пропонували версію про український слід у цій справі. Важливо зазначити, що саме під час президентства Трампа Сполучені Штати вперше схвалили надання Україні летальної зброї, знявши попередні обмеження, що діяли за попередньої адміністрації.

У 2018 році до України вперше прибули протитанкові ракетні комплекси Javelin. Це важливий крок для країни, оскільки до цього часу США надавали лише нелетальну допомогу, а також транспортні засоби. Саме Дональд Трамп виділив Україні ці озброєння, порівнюючи свою діяльність з попередником, обвинувачуючи обамівську адміністрацію в наданні тільки “подушок і ковдр”.

Проте, найяскравіше можливі відносини між Трампом та Україною ілюструє головний політичний скандал 2019 року – імпічмент Дональда Трампа. Замороження виділення допомоги Україні призвело до розслідування та імпічменту, оскільки демократи підозрювали Трампа у тиску на президента Зеленського. Під час розслідування зазначалася телефонна розмова між Трампом та Зеленським, під час якої Трамп закликав українського президента “розібратися” у справі Гантера Байдена.

Хоча імпічмент Трампа не був оголошений через відсутність голосів у Сенаті, наслідком цього стало погіршення відносин між Україною та Трампом. Після цього інциденту Трамп висловлював сумніви у тому, що Росія напала б на Україну, якби він був президентом, та пропонував швидко завершити війну, організувавши переговори між Путіним та Зеленським.

Проте колишній радник Трампа з національної безпеки Джон Болтон вважає, що ці заяви вказують на бажання Трампа змусити Україну до капітуляції перед Росією.

Президент України, Володимир Зеленський, відреагував на заяву експрезидента США, Дональда Трампа, щодо можливості завершити війну Росії проти України за одну добу, назвавши ці твердження небезпечними. Зеленський запросив Трампа відвідати Україну та висловив бажання пояснити йому, що вирішення війни не є таким простим завданням, яке можна виконати за одну добу. Такі заяви Зеленського викликали обурення, особливо в контексті можливого візиту Трампа до України.

Відповідь Трампа на ці пропозиції також викликала зацікавленість. Він висловив повагу до Зеленського, але зазначив, що візит за президентства Байдена може створити конфлікт інтересів. Ці заяви Трампа викликали різні реакції, включаючи пропозицію надавати Україні допомогу в кредит або обмін на корисні копалини, запропоновану сенатором Ліндсі Гремом. Деякі українські експерти підтримують цю ідею, але варто розглядати інші аспекти цієї пропозиції.

Також важливо враховувати, що Трамп у своїй політиці демонстрував транзакційний підхід не лише до України, а й до союзників США у НАТО. Це може відображати бажання Трампа вирішувати міжнародні питання через призму бізнесу та торгівлі.

Однак потрібно пам’ятати, що програш України в цьому конфлікті може мати стратегічні наслідки, зокрема змінити баланс сил у світі та зміцнити позиції головних геополітичних опонентів США, таких як Росія та Китай. Тому вирішення конфлікту в Україні має велике значення для міжнародної безпеки та стабільності.

На нещодавньому мітингу в Південній Кароліні політик висловив звинувачення в адресу Джо Байдена щодо його нерішучості у відношенні до Путіна та питання України. За словами Трампа, керівнику Росії “віддадуть усе, що він хоче, включно з Україною”. Експрезидент США навіть назвав це “подарунком” для Путіна. Однак важливо зауважити, що непередбачуваність залишається головною рисою Трампа. Тому його остання риторика не здатна негайно переконати українців у тому, що Київ не стане “подарунком” для Кремлю, якщо Трамп знову стане президентом. Українці залишаються обережними і не переконані, що американська політика під Трампом буде сприяти їхнім інтересам та безпеці.

У статті розглянуто різноманітні аспекти відносин між Україною та екс-президентом США Дональдом Трампом. Аналізуючи його заяви та дії, можна зрозуміти, що під Трампом Україна виявилася в складній ситуації, зокрема, через нерішучість американського лідера щодо питання війни з Росією. Тривала невизначеність стосовно надання допомоги Україні під Трампом створювала невпевненість щодо майбутньої підтримки з боку Сполучених Штатів. Наприкінці статті зазначено, що українське суспільство залишається обережним щодо можливого повернення Трампа на посаду президента і має сумніви стосовно сприятливої для них американської політики під його керівництвом.

Схожі статті

Відвертість Наталки Денисенко щодо гонорарів під час війни: зірка серіалу “Кріпосна” розповіла про фінансові реалії

Акторка Наталка Денисенко, відома ролями у популярних українських проектах, таких як серіал «Кріпосна» та фільм «Коли ти вийдеш заміж?», поділилася своїм досвідом заробітків під час війни. В інтерв'ю програми «Ранок у великому...» вона зізналася, що найбільший гонорар, який їй вдалося отримати за один знімальний день, становив 5 тисяч доларів. Однак зірка одразу уточнила, що ця сума була виплачена їй саме за участь у рекламному проєкті, а не за стандартні кінозйомки.

За словами Наталки, такий розмір гонорару є дуже високим для української індустрії, і подібні суми, на жаль, не є нормою. «Це дійсно дуже великий гонорар, який не є типовим для нашої сфери. Зазвичай так не платять», — пояснила акторка, підкреслюючи, що більшість акторів отримують набагато менші суми, особливо під час складних часів війни.

Що стосується серіалів, сьогодні акторам пропонують від 10 до 20 тисяч гривень за зміну, що вважається високим показником. Наталка Денисенко зазначила, що її гонорари перевищують середній рівень: «У мене більше. Майже тисяча доларів за зміну (приблизно 41 000 гривень)».

Водночас акторка порівняла зарплати українських акторів і відзначила, що війна вплинула на ринок кіновиробництва, але попит на професійних артистів залишається стабільним, а рекламні проєкти іноді пропонують значно більші гонорари.

Головний тренер молодіжної збірної України Унаї Мельгоса оголосив список на матчі проти Угорщини та Хорватії

Головний тренер молодіжної збірної України, Унаї Мельгоса, представив склад гравців, які готуватимуться до важливих матчів у рамках кваліфікації до чемпіонату Європи. «Синьо-жовті» зіграють проти команд Угорщини U-21 та Хорватії U-21 у жовтневі дні. До списку викликаних потрапило 24 футболісти, серед яких є кілька нових облич, а також п’ятеро легіонерів, що виступають в провідних європейських лігах: Італії, Угорщині, Англії та Німеччині.

Особливу увагу привертає форвард італійського клубу «Емполі» Богдан Попов. Нападник, який вперше отримав виклик до молодіжної збірної, вже здобув хорошу репутацію у Серії А. В поточному сезоні він стабільно виступає у складі «Емполі», забивши чотири голи у шести матчах чемпіонату. Цей результат став не лише підтвердженням його класу, а й важливим фактором у рішеннях тренерського штабу щодо його включення до списку збірної.

Найбільше представництво у команді має луганська «Зоря», яка делегувала трьох гравців.

Склад збірної України U-21 на жовтневі поєдинки кваліфікації до Євро-2027:

Воротарі: Назар Домчак, Іван Пахолюк, Ілля Попович Захисники: Михайло Протасевич, Сергій Корнійчук, Ілля Крупський, Владислав Захарченко, Тарас Михавко, Віталій Холод, Богдан Слюбик, Микола Огарков Півзахисники: Олег Федор, Роман Саленко, Артем Слесар, Андрій Маткевич, Іван Лосенко, Антон Глущенко, Віктор Цуканов, Артем Гусол, Тимур Тутєров, Іван Варфоломєєв, Євгеній Пастух Нападники: Артем Степанов, Богдан Попов.

Жорстоке побиття українця в Вроцлаві: конфлікт із тривожними мотивами та самосудом

У Вроцлаві стався інцидент, який привернув увагу правоохоронців та громадськості: група підлітків напала на 23-річного громадянина України, жорстоко побивши його. Згідно з повідомленням місцевої поліції та телеканалу TVN 24, з'ясувалося, що всі нападники також є українцями, і навіть більше того, вони були знайомі з потерпілим, мали спільне робоче, навчальне або житлове середовище. Цей факт надає ситуації ще більшої складності.

Правоохоронці вказують на те, що напад має всі ознаки самосуду, а його мотиви можуть бути пов’язані з ідеологічними переконаннями, що додає новий вимір до вже й так небезпечної ситуації. Виявлені такі тривожні елементи вказують на можливе розповсюдження екстремістських поглядів серед молоді, що викликає серйозні побоювання в суспільстві.

Троє з нападників уже отримали звинувачення у побитті, спричиненні тілесних ушкоджень та приниженні потерпілого. Решта, хто не досягнув 17 років, відповідатимуть перед судом у справах неповнолітніх.

Ця подія викликала значний резонанс серед української громади у Польщі та підкреслила важливість контролю за підлітковою поведінкою та профілактики насильства серед молоді.

Зростання підприємницької активності в Україні: понад 225 тисяч нових ФОПів та збільшення кількості закритих бізнесів

В Україні протягом 2025 року спостерігається активний процес реєстрації нових фізичних осіб-підприємців, при цьому значно зросла кількість закритих бізнесів. За дев'ять місяців року було відкрито 225 046 нових ФОПів, що майже відповідає показникам аналогічного періоду минулого року. Однак, разом із цим, спостерігається й інша тенденція: кількість закритих підприємств зросла на 11%. Ці дані наводить Опендатабот, посилаючись на інформацію з Єдиного державного реєстру.

З початку року підприємницька активність демонструє позитивну динаміку. Так, якщо в січні було зареєстровано 21,4 тисячі нових бізнесів, то в вересні ця цифра досягла рекордних 29,6 тисяч. Поступове зростання кількості нових ФОПів свідчить про те, що українці активно шукають можливості для започаткування власної справи, навіть в умовах економічних та соціальних викликів.

Паралельно 213 293 підприємці закрили свою діяльність, що на 11% більше, ніж у 2024 році. Понад 45 тисяч із них були зареєстровані лише торік, що свідчить про вразливість нових бізнесів. Незважаючи на це, баланс лишається позитивним: цього року з’явилося на 15 тисяч підприємців більше, ніж припинило роботу.

Найбільше нових ФОПів зареєстровано у Києві (30,5 тис.), на Дніпропетровщині (22,2 тис.) та Львівщині (17,2 тис.). Далі йдуть Київська (16,7 тис.) та Одеська області (16,4 тис.). Найбільше закриттів також зафіксовано у столиці (27,5 тис.), Дніпропетровській (19,1 тис.) та Харківській областях (17,7 тис.).

Традиційно найбільш популярною сферою для нових підприємців залишається роздрібна торгівля — на неї припадає 29% від загальної кількості. Також активно реєструються бізнеси в оптовій торгівлі, IT, ресторанному бізнесі та сфері інформаційних послуг, проте саме в цих секторах відбулося й найбільше закриттів.

Активність іноземців також зростає: у 2025 році нерезиденти зареєстрували 1 648 нових ФОПів. Найбільше серед них громадян Азербайджану, Росії, Узбекистану, Молдови та Вірменії.